18 вересня 2025 року
Київ
справа №320/2252/23
адміністративне провадження №К/990/36783/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 320/2252/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕКС ГАЗ Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
05.09.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена через підсистему «Електронний суд» 05.09.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 01.07.2025, повний її текст складено 07.07.2025, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 05.09.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано у строк, встановлений законом, а повторне звернення відбувалося без надмірних зволікань. На переконання ГУ ДПС це свідчить про добросовісність у реалізації своїх процесуальних прав. Звертає увагу, що КАС України не визначає строки повторного звернення до адміністративного суду після повернення касаційного суду. Також ГУ ДПС зазначає, що наявна практика Верховного Суду про поновлення строку на касаційне оскарження.
Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, адже в ньому відсутнє посилання на причини, які позбавляли можливості своєчасно звернутися із належним чином оформленою касаційною скаргою.
Суд встановив, що вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 14.08.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив, що доводи ГУ ДПС про неправильне застосування пункту 198.6 статті 198 ПК України не мали взаємозв'язку із подальшими доводами ГУ ДПС. Суд звернув увагу на висновки судів попередніх інстанцій, які стали підставою для часткового задоволення позову і зауважив про недостатність загального посилання на те, що податкові накладні зареєстровані з порушенням граничного строку їх реєстрації без обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права в межах висновків про те, що реєстрація відбулась без порушення граничних строків для цього. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 14.08.2025 о 20:02.
Вдруге подану касаційну скаргу Верховний Суд повернув ухвалою від 28.08.2025 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначив, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою. Скаржник лише додав доводи на обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 29.08.2025 о 00:07.
05.09.2025 ГУ ДПС направило касаційну скаргу втретє.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення попередньо поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.
Проявлений ГУ ДПС підхід щодо подання повторно касаційної скарги ідентичного змісту після постановлення ухвали Верховного Суду від 14.08.2025 не можна вважати проявом добросовісного ставлення скаржника до наявних у нього прав та їх реалізації. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
За таких обставин, посилання скаржника на те, що він вперше подав касаційну скаргу у встановлений строк і не зволікав із повторним її поданням, не має вирішального значення для вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки не доводять наявність поважних причин його пропуску.
Приведена скаржником практика Європейського суду з прав людини і Верховного Суду не впливає на вищенаведений висновок, оскільки питання про поновлення строку на касаційне оскарження вирішується в кожному конкретному випадку з огляду на доводи, які зазначаються у заяві про поновлення строку. В даному випадку, скаржник не навів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення касаційної скарги у більш стислий строк.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав. Заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване тим, що у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні та внаслідок воєнних дій економіка країни зазнала серйозного удару, що безумовно відобразилося на виконанні бюджетних показників року. Органи ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору вони зобов'язані звернутися до Управлінь Державної казначейської служби України за місцезнаходженням. ГУ ДПС забезпечує адміністрування податків та зборів суб'єктами господарювання та є органом, що забезпечує наповнення Державного бюджету України та є стороною в багатьох судових справах, що потребує значної суми коштів для сплати судового збору. Зважаючи на майновий стан органів ДПС, внаслідок введення воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) не здійснюється фінансування, а тому контролюючий орган об'єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір. ГУ ДПС посилається на статтю 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), статтю 132 КАС України, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Скаржник, посилаючись на загальні обставини введення воєнного стану і неможливості сплатити судовий збір, жодних доказів на підтвердження рівня майнового стану не надає. Не надано також і доказів, які б підтверджували вчинення всіх залежних від ГУ ДПС заходів задля сплати судового збору (зокрема, вжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень).
Отже, скаржник не довів, а суд не встановив наявність у цій справі підстав для відстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору, а тому відповідне клопотання ГУ ДПС не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (26840 грн).
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
У касаційній скарзі ГУ ДПС просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 21.04.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 17.10.2022: №266580413 (сума 42434,00 грн) повністю; №266610413 в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 18330,33 грн та штрафних санкцій у розмірі 1833,03 грн; №266600413 в частині зменшення суми від'ємного значення в розмірі 18330,33 грн.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.07.2025 скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 17.10.2022 №266600413 в частині зменшення суми від'ємного значення в розмірі 18330,33 грн та прийняв в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив.
У касаційній скарзі ГУ ДПС просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог. Загальна сума майнових позовних вимог, які були задоволені содом апеляційної інстанції, складає 62597,36 грн. За подання позовної заяви в цій частині позовних вимог сплаті підлягав судовий збір, обмежений мінімальним розміром, - в сумі 2684 грн. Відповідно, за подання касаційної скарги на судові рішення в частині задоволених позовних вимог сплаті підлягає судовий збір в сумі 5368 грн (2684 грн х 200%).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 4294,40 грн (5368 грн х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).
Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 у справі № 320/2252/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва