17 вересня 2025 року
м. Київ
справа №160/32585/24
провадження № К/990/35888/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Єресько Л. О., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
19 серпня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
28 серпня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахувати та виплату індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 21 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці у розмірі 3830,73 грн, щомісячно за період з 21 серпня 2017 року по 10 листопада 2018 року у сумі 31 922,75 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17 липня 2003 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різниці у розмірі 3830,73 грн щомісячно за період з 21 серпня 2017 року по 10 листопада 2018 року у сумі 31 922,75 грн відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою КМУ №1078 від 17 листопада 2003 року, з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 21 серпня 2017 року по 10 листопада 2018 року, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 21 серпня 2017 року по день фактичної виплати цієї індексації.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 листопада 2018 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 10 листопада 2018 року із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 березня 2025 року відмовив у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишив без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
Копію вказаної ухвали було отримано скаржником 11 березня 2025 року о 21:10 шляхом доставлення в його електронний кабінет.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року повернув скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 КАС України.
Не погоджуючись із ухвалами суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Так, відповідно до частини 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Враховуючи вищенаведене, ухвала апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, якою відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, касаційному оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року, суд уважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Як уже вказувалося, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, апеляційну скаргу залишив без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору.
Копія вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції була надіслана заявнику апеляційної скарги для виконання в електронній формі до його електронного кабінету, зареєстрованого в Єдиній судової інформаційно-телекомунікаційної системи, та згідно довідки про доставку електронного листа доставлена до його електронного кабінету о 21:10 год 11 березня 2025 року.
В свою чергу, колегія апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі установила, що заявником апеляційної скарги у встановлений ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року строк, зазначені у цій ухвалі недоліки апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, не були усунуті.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що заявником апеляційної скарги, у строк, встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 березня 2025 року, зазначені судом у цій ухвалі недоліки апеляційної скарги не усунуто, колегія суддів вважала необхідним апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року повернути заявнику.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року повернув скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 КАС України.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що Військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Л. О. Єресько
С. А. Уханенко