10 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/7972/24 пров. № А/857/8701/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П.
за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Закарпатської митниці,
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року (суддя - Гаврилко С.Є., час ухвалення - 14:20 год., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного рішення - 24.02.20025),
в адміністративній справі №260/7972/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло" до Закарпатської митниці,
про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
У листопаді 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Соло" (далі також - ТОВ "Соло", товариство, позивач) звернувся в суд із позовом до відповідача Закарпатської митниці (далі - митниця, відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000084/1 від 25.10.2024 року; 2) визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА305110/2024/000057, прийнятої Закарпатською митницею; 3) стягнути на користь позивача судові витрати (в т.ч. на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з правомірністю оскаржуваного рішення митниці.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2024/000084/1 від 25 жовтня 2024 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305110/2024/000057. Стягнуто з відповідача за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 4981,60 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, оскаржене рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що декларантом не дотримано вимоги пункту 6 частини 2 статті 53 Кодексу в частині надання для підтвердження митної вартості транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Тому не виявляється можливим перевірити достовірність числового значення заявлених до митного оформлення транспортних витрат. В Експертному висновку визначено вартість оцінюваного товару за даними пропозицій до продажу аналогів з інтернет-ресурсів. Проте, об'єктивність використаних аналогів викликає сумніви, оскільки відсутня інформація щодо їх комплектності, а також відсутня інформація щодо ваги аналогів №1 та №3. Таким чином, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті. Зазначає скаржник, що всупереч висновкам суду 1-ї інстанції, оскаржуване рішення про коригування митної вартості є правомірним. Сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами ст.53 МКУ є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції. Жодних зайвих чи непередбачених статтею 53 МКУ документів від декларанта не витребовувалось. Водночас, надані декларантом додаткові документи не усунули питання розбіжностей та неточностей в документах, а також відсутності необхідних відомостей щодо складових митної вартості. Всі зауваження позивача з цього приводу нівелюються його ствердженням, що по суті реальна ціна контракту та дійсна вартість імпортованої Дробарки, яка була оплачена позивачем нерезиденту у розмірі 6000,00 євро, є у два рази меншою за заявлену позивачем митну вартість цієї Дробарки (12297,92 євро), яке викликало ще більші сумніви митного органу у достовірності поданої йому інформації. У рішенні, що оскаржується, оцінюваний товар є таким, що був у використанні, і окрім загальних комерційних та технічних характеристик (марка, модель, рік випуску, комплектація тощо) на його ціну безпосередньо впливає наявний технічний стан (ступінь зносу, наявність пошкоджень, залишкова ресурсність тощо), у зв'язку з чим при коригуванні митної вартості товарів, що були у використанні, не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості інші, ніж резервний.
Просить апелянт скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому його рішення є законним і обґрунтованим. Просить залишити без змін рішення суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Соло», як покупцем, та BAG Kloch Aufbereitungstechnik GmbH, як продавцем, укладено контракту № 24-00754 від 28 серпня 2024 року (а.с. 14), останній продав, а покупець купив на умовах 100% передплати вживану конусну дробарку KDH 1250GS за ціною 6000,00 Євро. У графі “опис» цього контракту міститься деталізована інформація щодо предмету продажу, де відображено: вживана конусна дробарка в розібраному виді, приводний редуктор пошкоджений, не працює; виробник: PSP Tezka Strojima a.s.; тип дробарки: KDH 1250 GS; рік виготовлення: 1993; серійний номер: 1083114М; розібрана, пошкоджений приводний редуктор, гідравлічна станція пошкоджена; поставка складається з наступних предметів: 1 шт. верхній корпус конусної дробарки, 1 шт. нижній корпус конусної дробарки, 1 шт. електродвигун 160 кВт, 1 шт. рама для електродвигуна, 1 шт. гідравлічна станція з охолоджуючим агрегатом, 1 блок електронного управління та управління, 2 шт. шланг з перехідником на металеву трубу, 1 шт. масляний розширювальний бак, 2 коробки запчастини приводу редуктора, 1 коробка запасних частин для гідростанції; країна походження: Чехія. Умовами поставки у контракті визначено: EXW- Клех (Incoterms 2010) (а.с. 14).
На виконання вказаного контракту та на підставі рахунку (інвойсу) № 24-00754 від 28 серпня 2024 року позивач придбав та ввіз на митну територію України товар загальною вартістю 6000 Євро (а.с. 15, 16).
Вказану вартість товару позивач оплатив BAG Kloch Aufbereitungstechnik GmbH відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 128 від 12 вересня 2024 року (а.с. 17).
Позивач подав до Закарпатської митниці для митного оформлення електронну митну декларацію № 24UA305110012650U0 (а.с. 18, 96), в якій заявлено митну вартість товару 549816,52 гривень (графа 45), що по обмінному курсу 44,7081 (графа 23) еквівалентно 12297,92 Євро (графа 24). Митна вартість визначена позивачем за резервним методом “ 6» (графа 43), умови постачання зазначено EXW (графа 20).
До вказаної митної декларації були додані наступні документи на підтвердження митної вартості товарів: контракт № 24-00754 від 28 серпня 2024 року, рахунок (інвойс) № 24-00754 від 28 серпня 2024 року, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 128 від 12 вересня 2024 року, висновок про вартісні майна (звіту про оцінку майна) № 215/10/124 від 22 жовтня 2024 року, згідно якого ринкова вартість дробарки для подрібнення каміння конусна KDH 1250 GS, 1993 р.в., сер.№1083114М станом на 22 жовтня 2024 року становить 11694,00 Євро (а.с.а.с. 19-25), довідку перевізника ФОП ОСОБА_1 про транспортні витрати № 2210-1 від 22 жовтня 2024 року, згідно якої транспортування вантажу за маршрутом м. Клех (Австрія) - кордон України м. Чоп (України) коштує 27000,00 гривень (а.с. 29), копію митної декларації країни відправлення № 24AT700000EVKM7PP8 від 17 жовтня 2024 року (а.с.а.с. 26-28), декларацію митної вартості.
У графах 6-8, 41-43 доданої до митної декларації № 24UA305110012650U0 декларації митної вартості вказано: митна вартість товару визначена за резервним методом; метод за ціною договору (контракту) не застосовано у зв'язку з невідповідністю ціни за угодою з ціновою інформацією, наявною у декларанта; цінова інформація наявна у декларанта (експертний висновок № 215/10/124 від 22.10.2024); основа для визначення митної вартості 52281,52 гривень; витрати, що підлягають включенню до митної вартості 27000 гривень; загальна митна вартість 549816,52 гривень.
Закарпатською митницею на підтвердження задекларованої митної вартості було витребувано у позивача документи, що містять відомості, необхідні для однозначної класифікації товару згідно УКТЗЕД, про що направлялося електронне повідомлення декларанту. На виконання цього повідомлення до Закарпатської митниці було подано техніко-технологічну документацію на Дробарку (інструкцію з експлуатації та обслуговування № TP111E 4/92, паспорт виробу “Конусні гідравлічні дробарки KDH».
Також Закарпатською митницею для підтвердження задекларованої митної вартості було витребувано у позивача документи, що містять відомості про вартість перевезення товарів, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, про що направлялося електронне повідомлення декларанту. На виконання цього повідомлення до Закарпатської митниці було подано договір перевезення № 17-10/24 від 17 жовтень 2024 року, заявку на перевезення вантажу № 17-1 від 17 жовтень 2024 року, товарно-транспорту накладну CMR № 000127 від 21 жовтня 2024 року, рахунок на оплату транспортних послуг № 77 від 25 жовтень 2024 року, лист-роз'яснення суб'єкта оціночної діяльності № 25-10 від 25 жовтень 2024 року (а.с. 48-59).
На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000084/1 від 25 жовтень 2024 року та у зв'язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305110/2024/000057 (а.с. 12, 13).
У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, наступне: “в рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом до митного оформлення основні документи містять розбіжності, які безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 2) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Переміщення товару здійснювалось автомобільним транспортом з Австрії до України. Автотранспортна накладна CMR №000127 від 21.10.2024 зазначена у графі 44 митної декларації, проте до митного оформлення не подана, що унеможливлює здійснення перевірки маршруту перевезення товару. У довідці про транспортні витрати №2210-1 від 22.10.2024 зазначено маршрут перевезення і понесені витрати, проте не зазначено транспортування якого саме товару здійснювалось (не зазначено найменування товару, якого стосується довідка). Інші документи, що містять інформацію про перевезення товарів (договір про перевезення, заявка про надання транспортних послуг, рахунок про надання транспортних послуг тощо) до митного оформлення не надавались. Таким чином, не виявляється можливим перевірити достовірність числового значення заявлених до митного оформлення транспортних витрат. У наданому для підтвердження митної вартості товару, заявленої декларантом за резервним методом, висновку про вартість майна № 215/10/124 від 22.10.2024 (далі - висновок) визначено вартість оцінюваного товару за даними пропозицій до продажу аналогів з інтернет-ресурсів. Проте об'єктивність використаних аналогів викликає сумніви, оскільки відсутня інформація щодо їх комплектності, а також відсутня інформація щодо ваги аналогів №1 та №3. У пункті 8.3.1 висновку при розрахунку вартості для аналогу №1 експертом не проведено коригування на вагу дробарки-аналога. У пункті 8.3.1 висновку при розрахунку вартості для аналогу №3 експертом проведено коригування на вагу дробарки-аналога (10000 кг), але така вага не підтверджена і відомості щодо неї відсутні в інтернет-посиланні. У пункті 8.3.1 висновку при розрахунку вартості для аналогу №2 експертом проведено коригування на вагу аналога 18500 кг, хоча вага безпосередньо дробарки згідно інтернет-посилання складає 7350 кг (в той час як вага оцінюваної дробарки згідно бірки у фотофіксації - 18020 кг). Тобто не проведено достатнє коригування, яке б враховувало комплектність обладнання. Також, у висновку при здійсненні розрахунків не наведено обґрунтування проведеного коригування по технічному стану по відношенню до аналогів. Експертом враховано однаковий коефіцієнт фізичного зносу 0,7 (Фз=30%) як для аналогів бувших у використанні, 2001 та 1999 років виробництва (аналог №1 - технічний стан експертом не Зазначено, аналог №3-добрий технічний стан), так і для нового аналогу 2023 року виробництва (аналог №2-відмінний технічний стан). Це викликає сумніви у проведеному розрахунку вартості оцінюваного товару. Також, за результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів. Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) “Оцінка товару для митних цілей» та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під “дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Таким чином, надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості. У зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МКУ, митним органом було направлено запит про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема: - транспортні документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок про надання транспортних послуг, договір про перевезення, заявка на надання транспортних послуг, документи на оплату транспортних послуг, тощо); - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; -інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору: методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На запит митного органу декларантом надано: ЦМР №000127 від 21.10.2024, рахунок на оплату транспортних послуг №77 від 25.10.2024, заявка на перевезення вантажу №17-1 від 17.10.2024, договір перевезення №17-10/24 від 17.10.2024, лист роз'яснення № 25-10 від 25.10.2024. Водночас, у своїй сукупності додатково надані документи не спростовують сумнів митного органу в достовірності (дійсності) заявленої митної вартості. Інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на запит митниці декларантом надано не було, право на проведення консультації з митним органом відповідно до ч.5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв'язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. При коригуванні митної вартості метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ, оскільки в наданих до митного оформлення документах наявні розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МКУ (у тому числі в частині відсутності ідентичної торговельної марки та виробника, вартості операції при співставних розмірах партії, а також з огляду на технічний стан товару та той факт, що митна вартість оцінюваного товару вже заявлена декларантом за резервним методом). Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до ст.64 МКУ, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних за основними характеристиками та роком виготовлення товарів (машини, призначені для подрібнювання або розмелювання), походженням з країн Європейського Союзу, згідно з наступними МД: МД № UА305160/2024/012632 від 16.04.2024 - 1,70 євро/кг (FCA Vysne Nemecke Словаччина, резервний метод, 38000 кг); МД № UA209170/2024/070858 від 28.08.2024 - 1,87 євро/кг (EXW Voelklingen Німеччина, перший метод, 20800 кг). З урахуванням меншої з наявних вартостей, для розрахунку числового значення використано рівень митної вартості товарів за МД № UA305160/2024/012632 від 16.04.2024 - 1,70 євро/кг. Отже, визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 1,70 євро/кг*22620 кг = 38454 євро/штуку.».
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з врахуванням наступного.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями пункту 24 частини 1 статті 4 МК митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до приписів статей 49, 50 МК, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно із частинами 4, 5 статті 58 МК, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 статті 318 МК встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Як визначено у статті 50 МК, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 та 2 статті 52 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 3 статті 53 МК, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Приписами частин 1 та 2 статті 54 МК передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 54 МК, митний орган, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно із частиною 4 статті 53 МК, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 МК).
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК).
Відповідно до частини 1 статті 55 МК, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Приписами статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Окрім того, відповідно до частини 6 статті 53 МК, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «вживана конусна дробарка в розібраному виді, приводний редуктор пошкоджений, не працює; виробник: PSP Tezka Strojima a.s.; тип дробарки: KDH 1250 GS; рік виготовлення: 1993; серійний номер: 1083114М; розібрана, пошкоджений приводний редуктор, гідравлічна станція пошкоджена; поставка складається з наступних предметів: 1 шт. верхній корпус конусної дробарки, 1 шт. нижній корпус конусної дробарки, 1 шт. електродвигун 160 кВт, 1 шт. рама для електродвигуна, 1 шт. гідравлічна станція з охолоджуючим агрегатом, 1 блок електронного управління та управління, 2 шт. шланг з перехідником на металеву трубу, 1 шт. масляний розширювальний бак, 2 коробки запчастини приводу редуктора, 1 коробка запасних частин для гідростанції; країна походження: Чехія. Умовами поставки у контракті визначено: EXW- Клех (Incoterms 2010)».
Підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували: не можливість перевірки достовірності числового значення заявлених до митного оформлення транспортних витрат, оскільки при подання митної декларації до такої не було додано автотранспортної накладної CMR, що унеможливлює перевірити маршрут перевезення товару, а у доданій до митної декларації довідці перевізника не зазначено транспортування якого саме товару здійснювалось; надання до митного оформлення висновку про вартість майна № 215/10/124 від 22 жовтня 2024 року, який на думку відповідача викликає сумніви у проведеному розрахунку вартості оцінюваного товару.
При оцінці доводів митниці про те, що подані декларантом до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності, що викликало необхідність у витребуванні у декларанта додаткових документі, апеляційний суд зазначає таке.
Так, суд встановив, що на запит митного органу, який було надіслано відповідно до статті 54 частини 5 пункту 2 МК України, позивачем до Закарпатської митниці, окрім раніше доданих до митної декларації документі, додатково було подано: товарно-транспортну накладну CMR № 000127 від 21 жовтня 2024 року, договір перевезення № 17-10/24 від 17 жовтня 2024 року, заявку на перевезення вантажу №17-1 від 17 жовтня 2024 року та рахунок на оплату транспортних послуг № 77 від 25 жовтня 2024 року, змістом яких підтверджується, що товар (конусна дробарка в розібраному виді) перевозився перевізником ФОП ОСОБА_1 , із залученням транспортних засобів з номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , від нерезидента BAG Kloch Aufbereitungstechnik GmbH до отримувача ТОВ “Соло», по маршруту: місто Клех Автрія - місто Виноградів Закарпатська область. Загальна вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу становить 31 500,00 гривень, в тому числі за маршрутом з м. Клех (Австрія) до кордону України м. Чоп (Україна) у розмірі 27000 гривень та за маршрутом з кордону України м. Чоп (Україна) до міста Виноградів у розмірі 4500 гривень.
Вказані обставини підтверджуються також наявними у справі актом наданих послуг №77 від 25 жовтня 2024 року, згідно пункту 1 якого послуга з міжнародного перевезення вантажу за маршрутом з м. Клех (Австрія) - кордон України м. Чоп (Україна), а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , має ціну без ПДВ 27000 гривень (а.с. 55), та платіжною інструкцією № 20186 від 30 жовтня 2024 року, згідно якої ТОВ “Соло» оплатило вартість відповідного перевезення (а.с. 56).
Отже, позивач під час митного оформлення товару надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували маршрут перевезення товару, містили об'єктивні і достовірні дані вартості перевезення товару до кордону України та які за своїм розміром відповідають розміру транспортних витрат, включених позивачем до заявленої ним митної вартості (згідно графи 42 наявної у матеріалах справи Декларації митної вартості позивач такі витрати заявив у розмірі 27000 грн).
Вказані документи спростовують доводи апелянта з приводу не можливості перевірки достовірності числового значення заявлених позивачем до митного оформлення транспортних витрат.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем докази надавали можливість митному органу пересвідчитися у розмірі понесених позивачем витрат на транспортування товару до митного кордону України, які були включені до митної вартості відповідно до частини 10 статті 58 МК.
Сумніви митниці у достовірності поданої калькуляція транспортних витрат, на переконання апеляційного суду, є необґрунтованими, базуються лише на припущеннях відповідача і не можуть бути покладені у основу рішення суб'єкта владних повноважень.
Щодо витребування додаткових документів, то суд першої інстанції вірно вказав, що відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Щодо доводів апеляційної скарги щодо надання позивачем до митного оформлення висновку про вартість майна (звіту про оцінку майна) № 215/10/124 від 22 жовтня 2024 року, який, за твердженнями митного органу, не містить в собі достатньої інформації щодо комплектності та ваги окремих взятих до порівняння оцінювачем аналогів, в якому невірно проведено коригування на вагу аналогів та в якому невірно застосовано коефіцієнт фізичного зносу, що викликає у відповідача сумніви у проведеному розрахунку вартості оцінюваного товару, колегія суддів зазначає про таке.
Із місту наявного у справі висновку про вартість майна (звіту про оцінку майна) №215/10/124 від 22.10.2024 видно, що оцінку проведено суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , що діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 608/2023 від 22.10.2023р., та експертом-оцінювачем ОСОБА_5 , який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва МФ №6646, видане ФДМУ 20.12.2008р., свідоцтва про реєстрацію у державному реєстрі оцінювачів №7469 від 06.05.2009р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №12320-ПК від 19.08.2023р..
Судом встановлено, що висновок про вартість майна (звіт про оцінку майна) № 215/10/124 від 22 жовтня 2024 року, який позивачем було подано до митного органу в якості підтвердження числового значення складових заявленої митної вартості, був предметом перевірки за процедурою рецензування, проведеною оцінювачем ОСОБА_6 , який, як вбачається з рецензії, діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача № 1527 від 31.01.2000 року, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача № 914-ПК від 23.10.2024 року та має строк практичної діяльності з оцінки майна 24 роки. Так, відповідно до наявної у матеріалах справи рецензії на звіт про оцінку від 27.11.2024 року, підтверджено, що вищезазначений звіт про оцінку дробарки для подрібнення каміння КРН 1250, 1993 р.в. є таким, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правовим актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки (а.с. 57,58).
Ставлячи під сумнів вірність експертного висновку про вартість майна №215/10/124 від 22.10.2024р., який було надано до митного оформлення, апелянт зазначає про те, що митний орган не зобов'язаний здійснювати рецензування експертних висновків.
Проте, Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 року у справі №810/2593/15, розглядаючи спір у подібних правовідносинах, по даному питанню зазначив: «у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала».
Однак відповідач у зв'язку із виникнення у нього сумнівів у правильності проведення оцінки товару відповідно до наданого позивачем до митного оформлення висновку про вартість майна №215/10/124 від 22 жовтня 2024 року своє право на звернення до іншого суб'єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України») не реалізував. Митний орган лише обмежився надсиланням електронного повідомлення декларанту з викладенням своїх сумнівів щодо вірності поданого висновку про вартість майна №215/10/124 від 22 жовтня 2024 року та запитом на надання документів щодо описаних у повідомленні сумнівів. На таке повідомлення ТОВ “Соло» подало відповідачу лист суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 25 жовтня 2024 року за вихідним № 25-10 (а.с. 59), згідно якого відповідний суб'єкт оціночної діяльності в ключі висловлених митницею сумнів надав свої пояснення щодо проведених ним у звіті про оцінку № 215/10/124 від 22 жовтня 2024 року розрахунків вартості оцінюваного товару.
У свою чергу частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Твердження скаржника стосовного того, що наданий до митного оформлення висновок про вартість майна № 215/10/124 від 22.10.2024 містить розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, суд оцінює критично з огляду на те, що як вже було наголошено, достовірність результатів оцінки, оформлених висновком про вартість майна № 215/10/124 від 22.10.2024, підтверджено за наслідками застосування процедури рецензування звіт про оцінку дробарки для подрібнення каміння КРН 1250, 1993 р.в. Крім того, на письмову вимогу митного органу позивачем додатково було подано для цілей проведення митного оформлення Дробарки лист-роз'яснення суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 25.10.2024 року за №25-10, згідно якого відповідний суб'єкт оціночної діяльності стосовно кожного конкретного зауваження посадових осіб митного органу, які ними ставилися до висновку про вартість майна №215/10/124 від 22.10.2024 року, надав вичерпні пояснення.
Так, на зауваження митного органу щодо не проведення при розрахунку вартості для аналогу №1 коригування на вагу дробарки-аналога суб'єкт оціночної діяльності пояснив: «коригування вартості аналогу №1, а саме дробарки Svedala-Demag ES 703 FN по вазі не проводилося, оскільки така інформація відсутня. При цьому візуально були проаналізовані дані фотофіксашї в наведеному (та інших подібних для цієї дробарки) оголошенні, і зроблений висновок про близькість комплектації, розмірів основних складових частин а, отже, і ваги цього аналогу та оцінюваної дробарки». Тобто висновок експерта-оцінювача про близькість ваги аналогу № 1 із вагою оцінюваної Дробарки потребу проводити коригування на вагу аналогу №1 при розрахунку його вартості виключив.
На припущення щодо нібито недостатності проведення коригування на вагу при розрахунку вартості для аналогу № 2 (на думку апелянта, експертом проведено коригування на вагу аналога 18500 кг, хоча вага безпосередньо дробарки згідно інтернет-посилання складає 7350 кг) суб'єкт оціночної діяльності пояснив: «при розрахунку вартості аналогу №2 - Kensan Cone Crusher КС, коригування проводилося виходячи із повної ваги всього комплексу дробарки, яка скорочено називається "Дробарка", як і оцінювана "Дробарка", яка складається із власне дробарки (верхня та нижня частини, електродвигуна, рами, гідростанція, бак, блок електроуправління і т.д.)». Суд зауважує, що безпосередньо на сторінці 10 висновку про вартість майна № 215/10/124 від 22.10.2024 року, де наведено відомості про аналог № 2 (див. назву інтернет оголошення та описову частину під оголошенням), міститься інформація про загальну вагу комплекту дробарки-аналога № 2 саме у розмірі - 18500 кг, який оцінювачем взято для коригування ціни цього аналога у пункті 8.3.1 висновку. Вказане додатково підтверджує правильність обраних експертом- оцінювачем вихідних даних для проведення коригування при розрахунку вартості аналога № 2 на його вагу.
Стосовно посилання апелянта на те, що при розрахунку вартості для аналогу №3 експертом проведено коригування на вагу дробарки-аналога (10000 кг), але така вага не підтверджена і відомості щодо неї відсутні в інтернет-посиланні, суб'єкт оціночної діяльності пояснив: «при розрахунку вартості аналогу № 3 - Lokomo G108, вага 10000 кг була визначена по додатковій інформації з джерел інтернет-ресурсів, а саме за даними: https://arico-machine.com/ShowMachine/M -224736 - Lokomo G 108 10000 кг». Роздруківка даних про дробарку Lokomo G108, розміщених за посиланням https://arico-machine.com/ShowMachine/M -224736, де відображено вагу цього аналогу № 3 у розмірі 10000 кг..
Також на зауваження скаржника щодо врахування експертом-оцінювачем однакового коефіцієнту фізичного зносу 0,7 (Фз=30%) як для аналогів бувших у використанні, 2001 та 1999 років виробництва (аналог №1 - технічний стан експертом не зазначено, аналог №3 - добрий технічний стан), так і для нового аналогу 2023 року виробництва (аналог №2 - відмінний технічний стан), суб'єкт оціночної діяльності пояснив: «коефіцієнт фізичного зносу Фз=30% для оцінюваної дробарки по відношенню до аналогів, розрахований методом експертизи стану (див. п.8.2. висновку) усереднено по всім трьом аналогам, які мають пізніших років кращий стан та значно випуску (2001, 2023, 1999 р.в.) в порівнянні з оцінюваною дробаркою (1993 р.в.) ». При цьому, на сторінці 7 висновку про вартість майна №215/10/124 від 22.10.2024 року вказано, що «для оцінюваної дробарки проводимо коригування по технічному стану по відношенню до аналогів, які мають кращий стан у порівнянні із оцінюваним. коефіцієнт приведеного зносу розраховуємо, виходячи із фізичного зносу Фз=30%, визначеного при огляді методом експертизи стану».
Отже, надавши на додатковий запит митного органу лист- роз'яснення суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 25.10.2024 року за № 25-10, який містить в собі вичерпні пояснення оцінювача щодо кожного із описаних вище зауважень апелянта, позивач поза розумнім сумнівом стороннього спостерігача довів вірність числових значень митної вартості імпортованої Дробарки, заявленої відповідно до митної декларації № 24UA305110012650U0 від 23.10.2024 року.
Щодо посилання апелянта на те, що позивач у графі 7 «Обґрунтування обрання методу визначення митної вартості із зазначенням причини незастосування основного методу» ДМВ зазначив, що «Товар №1 - метод за ціною договору (контракту) не застосовано у зв'язку з невідповідністю ціни за угодою з ціновою інформацією, наявною у декларанта», однак не навів обґрунтування «невідповідності ціни за угодою з ціновою інформацією, наявною у декларанта», суд оцінює критично, оскільки у графі 8 «Джерела інформації, що використовуються для визначення митної вартості» ДМВ позивачем вказано: «цінова інформація наявна у декларанта (експертний висновок № 215/10/124 від 22.10.2024) ».
З цього вбачається, що позивач пояснив, що в нього наявна цінова інформація щодо ринкової вартості імпортованої дробарки, яка була вищою за ціну придбання, а тому митну вартість позивачем визначено за резервним методом, виходячи із ринкової вартості Дробарки, хоч дійсна ціна придбання була значно меншою. По суті реальна ціна контракту та дійсна вартість імпортованої Дробарки, яка була оплачена позивачем нерезиденту у розмірі 6 000,00 Євро за імпортовано Дробарку, є у два рази меншою за заявлену позивачем митну вартість цієї Дробарки (12 297,92 Євро).
На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи митного органу про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових заявленої декларантом митної вартості товару, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.
Твердження відповідача стосовно того, що за результатами аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що рівень митної вартості оцінюваних товарів є суттєво нижчим за митну вартість аналогічних товарів, суд відхиляє, оскільки, відповідно до роз'яснень Верховного Суду формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості (постанови Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 815/2552/16, від 12.07.2022 у справі № 814/2172/16).
Крім того, рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до положень статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000084/1 від 25.10.2024 відповідачем скориговано митну вартість за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Митну вартість визначено згідно рівня, де для розрахунку числового значення використано рівень митної вартості товарів за МД № UA305160/2024/012632 від 16.04.2024 - 1,70 євро/кг. Визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 1,70 євро/кг*22620 кг = 38454 євро/штуку.».
В даному конкретному випадку з оскаржуваного рішення та поданої апеляційної скарги вбачається, що при коригуванні митної вартості оцінюваної Дробарки Апелянтом взято за основу показник вартості раніше розмитненої дробарки відповідно до митної декларації № UA305160/2024/012632 від 16.04.2024 - 1,70 євро/ кг (FCA Vysne Nemecke Cловаччина, резервний метод, 38000 кг).
У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункт 2, 4 частини другої статті 55 МК України).
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Разом з тим, відповідач не навів у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
Проте, беручи за основу показники вказаної декларації апелянтом помилково не було взято до уваги той факт, що оцінювана Дробарка та дробарка розмитнена згідно митної декларації №UA305160/2024/012632 від 16.04.2024 (FCA Vysne Nemecke Cловаччина, резервний метод, 38000 кг) є суттєво відмінними за своїми характеристиками, а саме: з документів, які були підставою для митного оформлення товарів відповідно до митної декларації №UA305160/2024/012632 від 16.04.2024 (FCA Vysne Nemecke Cловаччина, резервний метод, 38000 кг), підтверджується, що відповідно до цієї митної декларації було здійснено митне оформлення машини для подріблення природного каменю постійно змонтовану на колісному шасі «причіпна дробарка», яка переміщується у просторі за допомогою вантажівки-тягача . По суті вказана дробарка є транспортним засобом, який, як видно з графи 44 декларації №UA305160/2024/012632 від 16.04.2024, має своє власне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №К07968008 від 03.04.2024 року. Тоді як Дробарка, ввезена позивачем на митну територію України, не є транспортним засобом, а з назвою «дробарка є устаткуванням (обладнанням) конусна» . Те що в обох назвах цих двох товарів згадується слово «дробарка», яке вказує на їх цільове призначення, не робить їх подібними відповідно до їх характеристик. Адже причіпні дробарки, які мають статус транспортного засобу та легко переміщуються в просторі за допомогою вантажівок - тягачів, є значно дорожчими, ніж дробарки конусні, які є стаціонарним обладнанням.
Отож, вірно зауважив суд першої інстанції, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UА305000/2024/000084/1 від 25.10.2024 відповідач пояснення щодо зроблених ним коригувань з урахуванням характеристики (комплектації, року виготовлення та фізичного стану) ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки, комерційних умов, тощо, не обґрунтував, а лише послався на дату та номер двох інших митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування, без порівняння характеристик імпортованих товарів, через що оскаржуваного рішення є необґрунтованим, прийняте врахуванням усіх обставин, що мають значення.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас апеляційний суд звертає увагу на те, що адміністративний суд, керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Європейський суду з прав людини визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Таким чином, на думку колегії суддів, слід вважати вірним висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу Закарпатської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року в адміністративній справі №260/7972/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соло" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
С. П. Нос
Повний текст постанови суду складено 19.09.2025 року