18 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20880/24 пров. № А/857/22139/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,
з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі за її позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
суддя у І інстанції Гулик А.Г.,
час ухвалення рішення 16 год 35 хв,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 15 травня 2025 року,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. (далі - Виконавець) від 25.09.2024 про накладення на неї штрафу у розмірі 1700 грн у виконавчому провадженні № 76003436.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №380/20880/24 у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що Виконавець правомірно здійснила 25.09.2024 виїзд за адресою проживання ОСОБА_1 для перевірки виконання виконавчого листа № 441/1946/17 від 29.07.2024, виданого Городоцьким районним судом Львівської області, про зобов'язання позивачки не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 і встановивши, що таке рішення суду не виконане, обґрунтовано прийняла оскаржену постанову.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 , яка просила таке скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити повністю.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що при вирішенні спору суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що судом першої інстанції невірно встановлено дату отримання позивачкою постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№76003436, що мало наслідком помилкові висновки та прийняття незаконного рішення.
Стверджує, що за відміткою на поштовому конверті, скерованому за допомогою ПАТ «Укрпошта», вона отримала постанову про відкриття виконавчого провадження саме 28.09.2024, а тому термін для добровільного виконання судового рішення завершувався 08.10.2024. За таких обставин накладення штрафу за невиконання без поважних причин судового рішення в сумі 1700 грн оспорюваною постановою 25.09.2024 є протиправним.
Окрім того, категорично не погоджується із тим, що надсилання відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024 поштовим відправленням через ТОВ «Нова Пошта» свідчить про належне забезпечення права боржника у виконавчому провадженні на отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» передбачено надіслання такої постанови рекомендованим поштовим відправленням, чого ТОВ «Нова Пошта» не здійснює.
Водночас наполягає на тому, що у Виконавця не було належних підстав для складення акту від 25.09.2024, у якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від виконання рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу Виконавець підтримала доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечила обґрунтованість апеляційних вимог та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Наполягає на тому, що постанову про відкриття виконавчого провадження №76003436 від 10.09.2024 було скеровано рекомендованим відправленням боржнику до відома та виконання засобами поштового зв'язку та з метою забезпечення отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження таку скеровано також кур'єрською доставкою ТОВ «Нова Пошта».
Оскільки згідно із трекінгом ТОВ «Нова Пошта» посилку - постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024 - боржник отримав 14.09.2024, то відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 25.09.2024 (через 10 робочих днів після відкриття виконавчого провадження) нею здійснено виїзд за адресою проживання боржника з метою перевірки виконання рішення суду.
Актом від 25.09.2024 зафіксовано невиконання відповідного рішення суду, а саме неусунення перешкоди ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 . Поважні причини невиконання судового рішення боржником не повідомлено. Також ОСОБА_1 повідомила про отримання нею постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 , яка була повідомлена про відкриття виконавчого провадження 14.09.2025, без поважних причин рішення суду у встановлений законом строк, Виконавцем правомірно винесено оспорювану постанову.
Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що надсилання відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024 поштовим відправленням через ТОВ «Нова Пошта» свідчить про належне забезпечення права боржника у виконавчому провадженні на отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.
Окрім того, заперечує проти розміру судових витрат на правову допомогу та можливість їх стягнення з відповідача.
Третя особа ОСОБА_2 у своєму відзиві на апеляційну скаргу також просила відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 у повному обсязі та залишити рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі №380/20880/21 - без змін.
Стверджує, що рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано і не виконується ОСОБА_1 досі. Без будь-яких дозволів та погоджень було встановлено браму при в'їзді із вул. Вишневої на спільний проїзд Щур-Солонинка, який веде до домогосподарства ОСОБА_2 . Отже, апелянт надалі чинить перешкоди ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з вул. Вишневої у с. Дубаневичі, а саме самовільно встановлена брама при в'їзді періодично буває зачиненою на замок, що перешкоджає ОСОБА_2 вільно користуватися спільним проїздом.
Наполягає на тому, що рекомендоване поштове відправлення є різновидом реєстрового поштового відправлення, відправку яких здійснює ТОВ «Нова Пошта», яке виконало доставку апелянту реєстрованого поштового відправлення з оголошеною цінністю та вручило особисто апелянту.
Окрім того висловила заперечення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позов у повному обсязі.
Виконавець та третя особа ОСОБА_2 у ході апеляційного розгляду заперечили обґрунтованість вимог апелянта доводами, викладеними у відзивах на апеляційну скаргу. Просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апелянта, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Виконавця перебуває виконавче провадження № 76003436 з примусового виконання виконавчого листа №441/1946/17 від 29.07.2024, виданого Городоцьким районним судом Львівської області, про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 .
Відповідачка 10.09.2024 прийняла постанову про відкриття виконавчого провадження №76003436, яку скерувала рекомендованою кореспонденцією сторонам до відома та виконання, що підтверджується копією списку №11.09.2024 рекомендованих листів, поданих у Львів Поштамт від 11.09.2024.
Водночас Виконавець вказану постанову 11.09.2024 направила також на адресу ОСОБА_1 кур'єрською доставкою ТОВ «Нова Пошта» (номер посилки 59001218893310).
У відповідності до трекінгу ТОВ «Нова Пошта» посилку №59001218893310 позивачка ОСОБА_1 отримала 14.09.2024.
Водночас, оскільки конверт з постановою про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024, відправлений позивачці рекомендованою кореспонденцією через АТ «Укрпошта», повернувся без вручення 23.09.2024, відповідачка повторно скерувала на адресу ОСОБА_1 вказану постанову рекомендованою кореспонденцією, яку остання отримала 28.09.2024.
При цьому 25.09.2024, тобто через 10 робочих днів після відкриття виконавчого провадження 10.09.2024, Виконавець здійснила виїзд за адресою проживання боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) з метою перевірки виконання нею рішення суду.
На місці відповідачка склала акт від 25.09.2024, у якому зафіксувала факт невиконання позивачкою, як боржником у виконавчому провадженні, рішення суду (в тому числі здійснено фотофіксацію), та констатувала неусунення перешкоди ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 про поважні причини невиконання рішення суду не вказала та повідомила про отримання нею постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024. Від підписання акта відмовилась.
З урахуванням наведеного Виконавець відповідно до частин 1, 2 статті 63, частини 1 статті 72 Закону України «Про виконавче провадження» 25.09.2024 прийняла постанову про накладення штрафу ВП № 76003436 на боржника ОСОБА_3 у розмірі 1700,00 грн.
ОСОБА_3 не погодилася із правомірністю вказаної постанови про накладення на неї штрафу та звернулася до адміністративного суду з позовом, що розглядається..
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як передбачено пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (абзац 1 частини 4 статті 18 Закону № 1404-VІІІ).
Згідно з частиною 4 статті 19 Закону № 1404-VІІІ сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пунктами 1 та 6 частини 5 статті 19 Закону № 1404-VІІІ визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина 8 статті 19 Закону № 1404-VІІІ).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац 1 частини 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ).
Як передбачено частиною 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частиною 4 статті 63 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За правилами частини 1 статті 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Таким чином, виходячи з наведених норм, апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Дослідивши доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу відповідача та третьої особи, поясненнях ухвсників судового засідання, апеляційний суд дійшла висновку, що з'ясуванню у межах спірних правовідносин підлягають обставини щодо належного повідомлення позивача виконавцем про відкриття виконавчого провадження, а також наявність/відсутність факту невиконання відповідного рішення суду в межах строків для його добровільного виконання.
Так, відкривши виконавче провадження ВП№76003436 постановою від 10.09.2024 щодо виконання виконавчого листа №441/1946/17, виданого Городоцьким районним судом Львівської області 29.07.2024 щодо зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з вул. Вишнева на вул. Сільська, 4 у с. Дубаневичі Львівського району Львівської області, Виконавець встановила для боржника 10 робочих днів для його виконання.
Письмовими доказами долученими до матеріалів справи підтверджується, що вказану постанову скеровано позивачці:
згідно із Списком № 11.09.2024 рекомендованих відправлень ПАТ «Укрпошта» з відбитком календарного штемпелю 11.09.2024 за адресою Львівська область, Самбірський район, с. Максимовичі (т.1, а.с.51). Вказане поштове відправлення повернулося Виконавцю з відміткою відділення поштового зв'язку: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1, а.с.53);
згідно із Списком № 23.09.2024 рекомендованих відправлень ПАТ «Укрпошта» з відбитком календарного штемпелю 23.09.2024 за адресою Львівська область, Львівський район, с. Дубаневичі, вул. Вишнева, 23 (т.1, а.с.52) та згідно з трекінгом, який відстежено за кодом ШКІ: 0600965408875 (вказано на поштовому конверті), вручене позивачці 28.09.2024 (т.1, а.с.13, 14);
згідно з квитанцією ТОВ «Нова Пошта» №59001218893310 від 11.09.2024 (т.1, а.с.54) та одержана 14.09.2024.
Частиною 1 статті 28 Закону 1404-VІІІ передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно з підпунктом 13 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 року № 1071), рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв'язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Оцінюючи викладене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що належно у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку приватним виконавцем вперше скеровано постанову про відкриття виконавчого провадження саме 23.09.2024 (одержано 28.09.2024), оскільки скеровано рекомендованим поштовим відправленням за адресою позивача, вказаною у виконавчому документі.
Щодо надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження за допомогою кур'єрської доставки ТОВ «Нова Пошта», то апеляційний суд зауважує, що Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2024 витребовував докази щодо відомостей:
до якого типу поштового відправлення згідно із Законом України «Про поштовий зв'язок» від 03.11.2022 №2722-ІХ, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, належить поштове відправлення №59001218893310, адресоване ОСОБА_1 ;
чи прирівнюється/належить поштове відправлення №59001218893310, адресоване ОСОБА_1 , до рекомендованих поштових відправлень відповідно до Закону України «Про поштовий зв'язок» від 03.11.2022 №2722-ІХ та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.
ТОВ «Нова Пошта» на вимогу суду листом №70-25к від 07.01.2025 повідомило, що надає послуги пересилання реєстрованих поштових відправлень з оголошеною цінністю на території України; відправлення за експрес-накладною №59001218893310 не є рекомендованим листом в розумінні Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2009 №270, Правил надання послуг поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта».
Апеляційний суд зважає на вручення відповідного поштового відправлення від Виконавця боржнику Щур Л.І. 14.09.2024, однак зазначає, що таке не може вважатися належним повідомленням про початок виконавчого провадження, оскільки здійснено не у спосіб та порядку, що встановлені Законом № 1404-VІІІ, а тому не може вважатися початком перебігу строку виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, передбаченого абзацом першим частини 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ.
Водночас апеляційний суд наголошує на тому, що навіть за умови вручення боржнику копії постанови Виконавця від 10.09.2024 про відкриття виконавчого провадження 14.09.2024 до 25.09.2024, коли Виконавець здійснила виїзд за адресою проживання боржника ОСОБА_1 з метою перевірки виконання нею рішення суду, 10 робочих днів ще не минуло.
Додатково апеляційний суд наголошує на тому, що Виконавець у відповідь на адвокатський запит від 25.09.2024 щодо належного повідомлення позивачки про початок виконавчого провадження від 03.10.2024 №117468 повідомила, що на виконання вимог статті 28 Закону № 1404-VІІІ направлено на адресу боржника ОСОБА_1 постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим відправленням. Згідно з трекінгом на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта» відповідне рекомендоване відправлення отримане боржником особисто 28.09.2024 (т.1, а.с.76, 95).
Відтак, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.09.2024 одержано у встановлений законом спосіб боржником тільки 28.09.2024, складення приватним виконавцем акта про невиконання судового рішення від 25.09.2024 та постанови про накладення штрафу від 25.09.2024, на переконання апеляційного суду, є передчасним та таким, що не відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому постанова про накладення на ОСОБА_1 відповідного штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Попри те, апеляційний суд погоджується із доводами позивачки про відсутність доказів дотримання Виконавцем передбаченої частиною 4 статті 63 Закону № 1404-VІІІ процедури щодо складання акта про доведення до відома боржника резолютивної частини судового рішення, яке підлягало примусовому виконанню, оскільки відповідного акта до матеріалів цієї справи не долучено.
Поза тим, Виконавцем у акті від 25.09.2024 (т.1 а.с. 55) не зазначено у яких конкретно діях (бездіяльності) проявилося невиконання боржником ОСОБА_1 рішення Городоцького районного суду Львівської області 29.07.2024 про зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні спільним проїздом з АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного апеляційний суд помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність оспорюваної постанови Виконавця від 25.09.2024 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700 грн у виконавчому провадженні № 76003436.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкової відмови у задоволенні позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та позов ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідно до частин 1, 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача за рахунок відповідача слід стягнути всі понесені нею судові витрати у виді судового збору за подання позову до суду першої інстанції та апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції на загальну суму 3028 грн (квитанції №ЗТ11-АЕЕ4-MLUE від 07.10.2024 на суму 1211,20 грн та №3477-2231-5853-4042 від 23.05.2025 на суму 1816,80 грн).
Щодо вимог позивачки про стягнення за рахунок відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд звертає увагу на таке.
За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З урахуванням недотримання позивачкою вказаних вимог процесуального закону підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу станом на час розгляду цієї справи апеляційним судом немає.
Керуючись статтями 241, 243, 272, 287, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року у справі № 380/20880/24 та позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни від 25 вересня 2024 року про накладення штрафу у розмірі 1700 грн у виконавчому провадженні №76003436.
Стягнути за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) понесені витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. Я. Гудим
О. М. Гінда
Постанова у повному обсязі складена 19 вересня 2025 року.