18 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1771/25 пров. № А/857/19829/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Судової - Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, прийняте суддею Поліщук О.В. у місті Рівному, у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - В/Ч НОМЕР_1 , Відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідач 2) про визнання протиправними та скасування наказу Відповідача 2 від 12.01.2025 в частині призову та направлення на військову службу під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування наказу Відповідача 1 (по стройовій частині) від 13.01.2025 № 13 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу В/Ч НОМЕР_1 ;
- зобов'язання командира В/Ч НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу вказаної частини.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 позов задоволено.
Суд зазначив, що приймаючи наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації, ІНФОРМАЦІЯ_2 був обізнаний (повинен бути обізнаний) про наявність у позивача права на відстрочку, у свою чергу витяг з наказу Мінекономіки про бронювання від 18.06.2024 за № 14972 є документом, який підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки від призову, тому позивач відповідно до вимог статті 23 Закону № 3543-XII не підлягав призову на військову службу під час мобілізації і як наслідок, безпідставно з 13.01.2024 перебуває на військовій службі у В/Ч НОМЕР_1 .
Оскільки судом встановлено, що наказ № 13 М/Г від 13.01.2025 є протиправним, відповідно прийняте на підставі такого наказу рішення командира В/Ч НОМЕР_1 № 13 від 13.01.2025 в частині призначення та зарахування позивача до списків особового складу військової частини також є протиправним та підлягає скасуванню, не зважаючи на те, що командир військової частини фактично не вчиняв протиправних дій щодо позивача при прийнятті даного наказу.
Визначаючись щодо способу поновлення порушеного права позивача, а також враховуючи висновок суду про відсутність законних підстав для його мобілізації, суд зобов'язав В/Ч НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу вказаної частини, а відтак позовні вимоги з цього приводу також підлягають задоволенню.
Суд звернув увагу, що за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню в рівних частинах обома відповідачами, до яких задоволені позовні вимоги.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, В/Ч НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до поіменного списку №10/316 від 12.01.2025 року, військовозобов'язаних, які призвані і відправлені ІНФОРМАЦІЯ_3 у команду в/ч НОМЕР_2 НЦ, солдат ОСОБА_1 прибув у розпорядження В/Ч НОМЕР_1 .
Як вбачається зі змісту наказу командира В/Ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.01.2025 №13, солдат ОСОБА_1 , призваний по мобілізації з ІНФОРМАЦІЯ_4 , зарахований з «13» січня 2025 до списків особового складу, на всі види забезпечення.
Таким чином, командир В/Ч НОМЕР_1 при прийнятті наказу від 13.01.2025 за №13, яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини, діяв у відповідності до п.14 Розділу ІІ Інструкції №280, внаслідок чого відсутні підстави для визнання протиправним та скасування вказаного наказу.
Відшкодування судових витрат можна розглядати як відшкодування матеріальної шкоди потерпілому, який через дії «винуватця» був змушений зазнати матеріальних витрат на звернення до суду (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір).
Як зазначено судом першої інстанції, що зафіксовано в самому рішенні, «командир В/Ч НОМЕР_1 фактично не вчиняв протиправних дій щодо позивача при прийнятті даного наказу».
Просить скасувати рішення суду в частині зобов'язань В/Ч НОМЕР_1 та прийняти постанову, якою закрити провадження частково.
ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що фактично, якщо б не був прийнятий Наказ № 13 М/Г від 13.01.2025 про призов на військову службу позивача, то відповідно не існувало б і Наказу №13 від 13.01.2025 про зарахування позивача до особового складу В/Ч НОМЕР_3 .
Відтак, якщо суд першої інстанції скасував первісний Наказ № 13 М/Г від 13.01.2025 про призов на військову службу, то відповідно позивач вважається таким, що не набув статусу військовослужбовця, оскільки первинний акт - недійсний з моменту прийняття. Якщо акт індивідуальної дії визнається протиправним та скасованим, це означає, що він не породжує правових наслідків з моменту його прийняття (тобто вважається недійсним з моменту прийняття).
Вказівка апелянта на відсутність протиправних дій посадової особи В/Ч НОМЕР_1 не звільняє саму військову частину від обов'язку відшкодувати судові витрати як юридичну особу - суб'єкта владних повноважень.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.04.2023 ОСОБА_1 прийнятий ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України за військово-обліковою спеціальністю № 341000, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_4 від 20.04.2023.
Наказом Міністерства економіки України від 18.06.2024 за № 14972 «Про бронювання військовозобов'язаних за Національним університетом «Києво-Могилянська академія» заброньовано на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеній установі, за списком, погодженим Міністерством оборони України (реєстраційний номер 220/1/831/б від 11.06.2024).
Відповідно до цього ж наказу надано заброньованим згідно з п. 1 цього наказу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 08.03.2025.
27.06.2024 посадовою особою Національного університету «Києво-Могилянська академія» (надалі місцями по тексту - НаУКМА) рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлення «Про бронювання військовозобов'язаних працівників», зокрема, щодо спеціаліста першої категорії відділу виховної роботи та дозвілля ОСОБА_1 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Наведене підтверджується журналом вихідної кореспонденції Національного університету «Києво-Могилянська академія» за 2024 (запис № 719 від 26.06.2024) та реєстром про відправку рекомендованої кореспонденції НаУКМА.
Витягом з наказу Національного університету «Києво-Могилянська академія» від 11.07.2024 № 383 про надання відстрочки працівникам Національного університету «Києво-Могилянська академія» на період мобілізації та на воєнний час також стверджується, що заброньованим працівникам НаУКМА за списком, погодженим Міністерством оборони України та Міністерством економіки, зокрема ОСОБА_1 , спеціалісту першої категорії відділу виховної роботи та дозвілля надано відстрочку під час мобілізації строком до 08.03.2025.
11.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 видано військовий квиток серії НОМЕР_5 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 13/МГ від 13.01.2025 про організацію призову військовозобов'язаних запасу на військову службу по загальній мобілізації на особливий період, ОСОБА_1 призвано з 13.01.2025 на військову службу по мобілізації до команди НОМЕР_6 . Підстава: поіменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 № 10/316 від 12.01.2025.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (надалі як і раніше - Закон № 3543-XII).
Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно ч.5 ст.4 Закону №3543-XII обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі - Закон №2232-ХІІ).
При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, згідно абз.2 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 за № 76 (далі - Порядок №76), визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно п. 1 вказаного Порядку № 76 цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють : в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Згідно п.2 Порядку № 76, бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: строку проведення мобілізації, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку, та військовозобов'язаних, які працюють або проходять службу в Державній кримінально-виконавчій службі; строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку; 12 місяців, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку; строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Згідно з пунктами 6, 9, 10 Порядку № 76 встановлено, що:
- підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до органу державної влади, іншого державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення). В обґрунтуванні зазначається: інформація про відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам;
- орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сич (СБУ, Службі зовнішньої розвідки);
- з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки;
- кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов'язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку;
- за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 нього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
Згідно п. 11 Порядку №76 за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 10 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Міноборони (СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони) Мінекономіки приймає у строк не більш як п'ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов'язаних.
За п. 12 Порядку №76 з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони).
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Тобто з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов'язаних, резервістів, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов'язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про наявність таких підстав.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що визначена чинним законодавством процедура бронювання військовозобов'язаного ОСОБА_1 дотримана, у зв'язку з чим, йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 9 (дев'ять) місяців до 08.03.2025 та на виконання абзацу 5 пункту 12 Порядку № 78 надано витяг з наказу Міністерства економіки України від 18.06.2024 за № 14972, форми згідно з додатком 3.
У свою чергу, витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки (абз. 4 п. 12 Порядку № 78).
Згідно п. 1 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154 (надалі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За абз. 9 пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Згідно пункту 15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний організовувати, серед іншого, проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку
Отже, органи ТЦК зобов'язані перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з витягом з наказу Міністерства економіки України від 18.06.2024 за № 14972 «Про бронювання військовозобов'язаного» ОСОБА_1 , 1993 року народження, номер військово-облікової пеціальності (профіль) 341, військове звання: солдат, який працює в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» на посаді спеціаліста першої категорії відділу виховної роботи та дозвілля, надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 08.03.2025.
Суд першої інстанції правомірно вказав, що на момент винесення спірного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.01.2025, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 08.03.2025 включно, а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте, Відповідачем 2 не було вжито належних заходів щодо з'ясування таких обставин.
При цьому, з урахуванням вищевикладеного та того, що 27.06.2024 посадовою особою Національного університету «Києво-Могилянська академія» рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлення «Про бронювання військовозобов'язаних працівників», зокрема, щодо позивача для зарахування його на спеціальний військовий облік, то відповідний ТЦК та СП мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Отже, інформація про наявність у позивача відстрочки від мобілізації була доведена в передбачений законом спосіб (шляхом направлення повідомлення про бронювання позивача) та додатково така інформація була наявна в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до якого працівники районних територіальних центрів мають повний доступ, натомість таку інформацію не перевірено.
Колегія суддів також зазначає, що незважаючи на той факт, що після видання оскаржуваного наказу, такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб'єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.
Право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.
Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 у справі №990/73/23.
Колегія суддів з урахуванням вищевикладеного приходить до висновку, що такий спосіб судового захисту як визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, є ефективним та належним, не призводить до порушення публічних правовідносин щодо проходження громадянами військової служби за мобілізацією, а навпаки дозволяє попередити в майбутньому порушення прав та законних інтересів позивача з боку районного ТЦК та СП, а тому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 12.01.2025 в частині призову та направлення на військову службу під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно зазначено судом першої інстанції.
Стосовно вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу командира В/Ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.01.2025 за № 13 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу В/Ч НОМЕР_1 та зобов'язання прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу вказаної військової частини, колегія суддів зазначає наступне.
Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що спірний наказ № 13 М/Г від 13.01.2025 є протиправним, відповідно прийняте на підставі такого наказу рішення командиром В/Ч НОМЕР_1 № 13 від 13.01.2025 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини також є протиправним та підлягає скасуванню, не зважаючи на те, що командир військової частини фактично не вчиняв протиправних дій щодо позивача при прийнятті даного наказу.
Суд першої інстанції фактично реалізував один із базових принципів права про те, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків. І в такому випадку жодного значення немає правомірність чи неправомірність дій та рішень командира В/Ч НОМЕР_1 при прийнятті наказу від 13.01.2025 за №13 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини.
Апеляційний суд зазначає, що хоча Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов'язання В/Ч НОМЕР_1 в особі командира цієї в/ч ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що прийняття Міністерством економіки України наказу від 18.06.2024 № 14972 «Про бронювання військовозобов'язаного», яким, серед іншого, заброньовано позивача, зумовлено необхідністю забезпеченням виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень) в особливий період. Тобто, відповідний наказ про бронювання позивача прийнятий з метою забезпечення стабільної роботи Національного Університету Києво-Могилянська академія.
Колегія суддів звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб'єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, не дозволяють мобілізовувати працівника, який має відстрочку від проходження військової служби та направляти його до військової частини.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та законного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, а обрані позивачем способи судового захисту є ефективними, належними та спрямованими на повне і остаточне відновлення порушених з боку суб'єкта владних повноважень прав та законних інтересів.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судового збору на користь позивача, оскільки останній звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Зазначена обставина є підставою для скасування судового рішення у відповідній частині .
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити, що оскільки позивач сплатив судовий збір без обов'язку сплати такого, то має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв'язку з внесенням його в більшому розмірі (помилково).
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на порушенні норм процесуального права (з питань судового збору), а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову, а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, позаяк відсутні підстави та таких не наведено аргументовано апелянтом з приводу закриття провадження у справі в частині.
Судові витрати розподілу не підлягають з урахуванням вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року в справі №460/1771/25 скасувати і прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 13/МГ від 13.01.2025 року в частині призову та направлення на військову службу під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 13 від 13.01.2025 року в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Врешті вимог апеляційної скарги відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк