Провадження № 33/803/2084/25 Справа № 932/8719/24 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
18 вересня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - Александрова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
на постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4, ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що 13.09.2024 об 11.33 годин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Megan» д/н НОМЕР_1 , знаходячись в районі буд. №60 на ж/м Тополя-1 у м. Дніпро, під час руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв наїзд на перешкоду у вигляді пішохідної огорожі та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП транспортний засіб та огорожа пошкоджені. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 12.3, 2.10 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.
Крім того, 13.09.2024 об 11.35 годині водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Megan» д/н НОМЕР_1 , знаходячись в районі буд. № 60 на ж/м Тополя-1 у м.Дніпро, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольорів та спеціальних звукових сигналів. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.4 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП.
Також, 13.09.2024 об 11.53 годині водій ОСОБА_1 , знаходячись на ж/м Тополя-1 у м. Дніпро, у порушення п. 2.9-а ПДР України, керував автомобілем «Renault Megan» д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за допомогою приладу «Драгер», висновок якого становить - 2,08% проміле, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою суду від 07.11.2024 справи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 122-4, 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження.
В апеляційній скарзі захисник вказує на незаконність судового рішення, яке підлягає скасуванню через грубі порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права на захист, принципів справедливого судочинства, рівності сторін та змагальності процесу. Постанова ухвалена на основі формального, неповного розгляду справи, без належної оцінки доказів і без участі захисника, попри завчасно подане клопотання.
Щодо порушення судом права ОСОБА_1 на захист апелянт зазначає, що захисник подав до суду завчасне та обґрунтоване клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із використанням системи EasyCon. Однак суд відмовив у задоволенні клопотання, не навівши жодного юридично обґрунтованого мотиву та провів розгляд справи за відсутності як захисника, так і самого ОСОБА_1 , що прямо суперечить гарантованим правам на захист і участь у процесі.
Вказує, що суд обґрунтував розгляд справи за відсутності сторони посиланням на рішення ЄСПЛ «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», однак у наведеній справі йшлося про баланс між інтересами правосуддя і правами сторін. У справі ОСОБА_1 не було жодних ознак зловживання правами - навпаки, захисник діяв добросовісно, своєчасно подаючи обґрунтовані клопотання з доказами.
Відмова суду у проведенні відеоконференції є порушенням аналогії закону: відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП у випадках, не врегульованих цим кодексом, застосовуються положення інших законів. Стаття 336 КПК передбачає можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції. Більше того, суд сам визнав у попередніх ухвалах технічну спроможність працювати із системою EasyCon, що підтверджує вибірковість підходу суду до сторін процесу.
Також захисник зазначає, що у постанові суд формально перелічив докази, не дослідивши їх у повному обсязі. Пояснення обвинуваченого не були заслухані через відсутність адвоката. Жодна із подій, зазначених у протоколі, не була проаналізована з точки зору об'єктивності та допустимості доказів. А відеозапис з боді-камер, який став ключовим доказом обвинувачення, не був наданий стороні захисту для перегляду та аналізу.
Крім того, обґрунтування в постанові базується на припущенні про наявність стану алкогольного сп'яніння на основі тесту приладу «Драгер», хоча відомо, що такі результати мають оцінюватися в контексті всіх доказів, включаючи пояснення особи, обставини проведення тесту та інші супутні матеріали.
У процесі розгляду справи було подано заяву про відвід судді Карягіної Н.О., однак заява не була розглянута належним чином, захисника не було допущено до участі в засіданні, що знову свідчить про формальність і порушення принципу неупередженості, якого вимагає ст. 129 Конституції України.
На підставі викладеного захисник просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Дніпра від 09.06.2025 та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Або, у разі незгоди суду з цим клопотанням, направити справу на новий розгляд до іншого складу суду з обов'язковим забезпеченням участі захисника в судовому засіданні, зокрема в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Александров Д.О. підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, але вимоги змінити та просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції в частині визнання винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених передбачених ст.ст. 122-4, 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, та в цій частині закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративних правопорушень.
Вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнали.
Додатково захисник звернув увагу суду на те, що єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, є рапорт патрульного поліцейського, в якому робиться лише посилання на інший екіпаж “Легіон-0015», який начебто намагався зупинити водія ОСОБА_1 після вчинення ним ДТП, але той на вимоги зупинки не реагував. Тому вважає цей доказ неналежним, а вину ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП недоведеною.
Водночас вказує на те, що ОСОБА_1 з місця ДТП не зникав, а перебував саме біля свого автомобіля, коли до нього під'їхали працівники патрульної поліції, а тому висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди вважає безпідставними та вину свого підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, недоведеною.
Також захисник зазначив, що саме після ДТП і до прибуття працівників патрульної поліції ОСОБА_1 вжив алкоголь, а тому результати алкотеста “Драгер» виявили у нього 2,08% алкоголю, що виключає відповідальність ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому звернув увагу на те, що у адмінпротоколі за ч.1 ст.130 КУпАП вказаний час скоєння правопорушення - 11.53 год., який не збігається з часом вчинення інших правопорушень за ст.ст. 124, 122-4, 122-2 КУпАП, що відображено у відповідних протоколах про адмінправопорушення.
Офіційних скарг на дії працівників патрульної поліції сторона захисту не подавала.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 висловив свою версію подій та зазначив, що 13 вересня 2024 року він посварився зі своєю дружиною та поїхав до магазину, скупився та на зворотньому шляху не впорався з керуванням і врізався в огорожу. Оскільки автомобіль був дуже пошкоджений, він викликав евакуатор та став чекати, вживши у цей час приблизно 200 гр. горілки. До цього він спиртне не вживав. Коли приїхали працівники патрульної поліції він був вже у стані алкогольного сп'яніння, тому результати його огляду за допомогою алкотеста “Драгер» виявили у нього алкогольне сп'яніння - 2,08 %, з чим він погоджується. Тому свою провину за ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, бо під час керування транспортним засобом він був у тверезому стані. Чому про це він не зазначив ані в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння (а.с.3), ані у своїх письмових поясненнях (а.с.47), пояснити не може, можливо через те, що в результаті ДТП сильно вдарився головою та погано розумів, що відбувається. При цьому зазначив, що не був обізнаний про заборону водіям, які скоїли ДТП, вживати алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди до проходження відповідного медичного огляду на стан сп'яніння.
Також зазначив, що оскільки після ДТП з місця події він нікуди не скривався, патрульних поліцейських він не викликав та вимог про зупинку транспортного засобу поліцейські йому не висували, тому вважає себе невинуватим в інкримінованих йому правопорушеннях за 122-4, 122-2 КУпАП. Згоден нести відповідальність лише за ст.124 КУпАП.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протоколами про адміністративні правопорушення від 13.09.2024, схемою місця ДТП від 13.09.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_1 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, рапортом працівника поліції, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.09.2024 та висновком приладу «Драгер», відеозаписом з нагрудних камер поліцейських та іншими матеріалами справи.
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №128425 від 13.09.2024, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), 13.09.2025 об 11:53:00 хвилин, в м. Дніпро, в районі буд. № 60 на ж/м Тополя-1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. У встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, результат позитивний - 2,08 проміле. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. ПДР, за що передбачені відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказано, що свідки не залучалися.
Подію зафіксовано на технічні засоби відеозапису: № 4803, 4923, 474013, 470658.
Вказано, що тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 .
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься його власноручний підпис.
Відповідно до чеку Alkotest Drager 6820, тест № 3622, було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння, результат позитивний - 2,08‰ (а.с.2).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Результат огляду, проведеного за допомогою газоаналізатору Alcotest ARHA-0530, позитивний - 2,08 проміле. З результатами огляд водій ОСОБА_1 згоден. Огляд проведення за допомогою засобів відеофіксації № 470858, 474013 (а.с.3).
З рапорту інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 УПП в Дніпропетровській області убачається, що 13.09.2024 прибувши на допомогу екіпажу “Легіон-0015», які на перехресті Запорізького шосе та вул. Панікахи виявили автомобіль «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого скоїв ДТП, а саме наїхав на дорожнє огородження, та побачивши екіпаж патрульної поліції, різко повернувся за кермо та почав їхати з місця, не реагуючи на законні вимоги про зупинку та спеціальні звукові та світлові сигнали, продовжував втікати. Вказаний автомобіль через деякий час погоні врізався у дерево за адресою: м/м Тополя-1, буд. 11. Водієм виявився ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та нестійка хода. Водій пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу “Драгер», результат позитивний - 2,08 проміле. Стосовно водія складено матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ст. 124 КУпАП, ст. 122-2 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП, посвідчення водія тимчасово вилучено та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Водія відсторонено від керування автомобілем, транспортний засіб втратив самостійно рухатись, на місце прибув тверезий водій, який буде займатись евакуацією ТЗ з місця події. Фізична сила або спеціальні засоби не застосовувались (а.с.4).
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №128455 від 13.09.2024, об 11:35:00 годин 13.09.2024 в м. Дніпро, ж/м Тополі-1, буд. 11, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_4 виконав вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблескових маячків синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналів, чим порушив п. 2.4 ПДР, за що передбачені відповідальність за ст. 122-2 КУпАП.
Свідки не залучалися.
Подію зафіксовано на технічні засоби відеозапису: № 4803, 4923.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься його власноручний підпис (а.с.34).
Відповідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №128441 від 13.09.2024, об 11:33:00 годин 13.09.2024 в м. Дніпро, ж/м Тополі-1, буд. 11, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зіткнення з пішохідною огорожею та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.
Свідки не залучалися.
Подію зафіксовано на технічні засоби відеозапису: № 4803, 4923.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься його власноручний підпис (а.с.39).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 128447 від 13.09.2024, об11:33:00 13.09.2024, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 , знаходячись в районі буд. № 60 на ж/м Тополя-1 у м. Дніпро, порушив вимоги п. 12.3 ПДР та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді пішохідної огорожі, внаслідок чого завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Свідки та потерпілі не залучалися.
Подію зафіксовано на технічні засоби відеозапису: № 4803, 4923, 474013, 470858.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та повідомлено місце та час розгляду справи, про що у відповідній графі міститься його власноручний підпис (а.с.45).
У схемі місця ДТП від 13.09.2024 відображено місце наїзду транспортного засобу «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 на перешкоду, напрямок руху транспортного засобу, розташування електроопори.
Зазначено, що ДТП сталася при денному освітленні, покриття проїзної частини сухе, є наявність дорожнього огородження вздовж проїжджої частини та пішохідного огородження вздовж тротуару або розділової смуги. Недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП немає.
Зафіксовано пошкодження, які автомобіль «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП та пошкодження пішохідного огородження.
В графі «Вид пригоди» вказано «наїзд на перешкоду».
Кількість учасників ДТП - 1; транспортних засобів- 1.
Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 ПДР.
Результат огляду на стан сп'яніння водія позитивний - 2,08 проміле.
Водій покинув місце ДТП (а.с.46).
Згідно письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 13.09.2024, приблизно об 11 годині 20 хвилин 13.09.2024 він керував транспортним засобом «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв наїзд на пішохідне огородження на перехресті Запорізького шосе та вул. Панікахи. Медичної допомоги не потребує. В результаті ДТП завдано матеріальних збитків (а.с.47).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Працівниками поліції долучено до матеріалів справи один DVD із записом з нагрудних камер працівників поліції, з якого убачається, що транспортний засіб «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 , на якому видно механічні пошкодження, знаходиться поряд з деревом. Також там перебуває водій автомобіля ОСОБА_1 .. Працівники поліції повідомили водієві причину зупинки - скоєння ДТП, залишення місце пригоди та не реагування на законні вимоги поліцейських про зупинку, перевірили його документи, повідомили про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти
пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Водій ОСОБА_2 погодився, пройшов медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру “Драгер», результат позитивний - 2,08 проміле. ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду згоден (а.с.5).
Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що вони у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, спричинення дорожньо-транспортної пригоди, залишення місця ДТП та не виконання ним вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу, які не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладених у протоколах про адміністративні правопорушення інформації, схемі місця ДТП, рапорті працівника поліції та поясненнях водія ОСОБА_1 спростовують твердження сторони захисту про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративних правопорушень.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що суд у постанові формально перелічив докази, не дослідивши їх у повному обсязі, не проаналізувавши з точки зору об'єктивності та допустимості; що пояснення ОСОБА_1 не були заслухані через відсутність адвоката, є безпідставними.
Досліджені місцевим судом першої інстанції протоколи про адміністративні правопорушення від 13.09.2024, схема місця ДТП від 13.09.2024, письмові поясненнями ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.09.2024 та висновком приладу «Драгер», відеозапис з нагрудних камер поліцейських, відзначаються послідовністю і узгодженістю між собою, містять дані щодо часу, місця, способу вчинення правопорушення, вини особи у його вчиненні, а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тому версію сторони захисту про те, що ОСОБА_1 вжив алкогольні напої вже після скоєнні ним ДТП, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів та спеціальних звукових сигналів апеляційний суд вважає надуманою, об'єктивно спростовується матеріалами даної справи та вказує на намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за скоєні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції відкидає, як неспроможні, аргументи захисника про недопустимість доказів та його посилання на розбіжність у протоколах про адміністративні правопорушення часу їх вчинення, зокрема у адмінпротоколі за ч.1 ст.130 КУпАП вказаний час скоєння правопорушення - 11.53 год., який не збігається з часом вчинення інших правопорушень за ст.ст. 124, 122-4, 122-2 КУпАП, що відображено у відповідних протоколах про адмінправопорушення.
З цього приводу слід зазначити, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 128425 від 13.09.2024, складеного стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1), вказано, що 13.09.2025 об 11:53:00 хвилин, в м. Дніпро, в районі буд. № 60 на ж/м Тополя-1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Megan» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови.
Час вчинення даного правопорушення збігається з часом проведення 13.09.2025 о 11:53 хв. огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відповідно до роздруківки чеку Alkotest Drager 6820, тест № 3622, результат позитивний - 2,08‰ (а.с.2).
Отже, як убачається з оскаржуваної постанови, суд першої інстанції належним чином оцінив наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ст.124, ст.122-4, ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, зазначивши у мотивувальні частині судового рішення мотиви свого рішення.
Підстав вважати недопустимими докази у адміністративному провадження, на підставі яких суд дійшов висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, апеляційний суд не знаходить, адже суд першої інстанції, згідно із положеннями ст. ст.252 КУпАП, під час ухвалення постанови за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Тому твердження адвоката про те, що суд першої інстанції формально перелічив докази, не дослідивши їх у повному обсязі, не заслуговують на увагу. При цьому звертається увага, що апелянтом не вказано, яким саме доказ залишено поза увагою суду та який може суттєво впливати на висновки суду.
На переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, спричинення дорожньо-транспортної пригоди, залишення місця ДТП та не виконання ним вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу при обставинах встановлених постановою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року, чим було порушено вимоги п.12.3, п. 2.10, п.2.4, п. 2.9-а Правил дорожнього руху, тобто ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4, ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду твердження захисника про те, що стороні захисту не було надано відеозапис з нагрудних камер працівників поліції для перегляду та аналізу, є безпідставними.
Як убачається з матеріалів справи, адміністративне провадження щодо ОСОБА_2 надійшло до суду першої інстанції 26 березня 2024 року (а.с.6), при цьому органом поліції до адміністративних матеріалів долучено відеозапис з нагрудних камер поліцейських (а.с.5).
01.10.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ознайомився з матеріалами справи та отримав відеозапис події, про що свідчить його власноручних підпис та відповідна заява (а.с.8). Жодних інших заяв чи клопотань про ознайомлення з матеріалами справи чи видачі відеозапису з боді-камер поліцейських, зокрема і від захисника, до суду не надходило. Таким чином сторона захисту мала доступ до всіх матеріалів справи, мала можливість знайомитися з ними і жодних об'єктивних перешкод цьому не існувало.
Аналізуючи доводи сторони захисту про порушення судом права ОСОБА_2 на захист, оскільки пояснення останнього не були заслухані через відсутність адвоката, якому суд відмовив у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, не навівши при цьому жодного юридично обґрунтованого мотиву, апеляційний суду зазначає наступне.
Судове засідання у справі щодо ОСОБА_2 було призначене на 08.35 годин 07.11.2024, про що особу, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлено за допомогою судової повістки (а.с.9).
06.11.2025 захисник Александров Д.О. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.10-14) та заяву про розгляд справи в режимі ВКЗ із використанням системи Ізікон (а.с.15-17).
Розгляд справи відкладено на 10.30 годин 04.12.2024, про що відповідно до розписки ОСОБА_2 був повідомлений завчасно (а.с.18).
15.01.2025 захисник Александров Д.О. подав до суду повторну заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.20-21).
У зв'язку з неявкою захисника, розгляд справи було перенесено на 16.00 годину 16.01.2025 та повідомлено останньому, що нормами КУпАП не передбачено проведення дистанційного розгляду справи про адміністративне правопорушення та є правом суду, а не його обов'язком (а.с.30, 31).
Через чергову неявку адвоката, судове засідання у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було відкладено на 16.30 годин 10.02.2025 (а.с.32), на 10.00 годину 25.02.2025 (а.с.53, 54).
03.03.2025 захисник подав заяву про розгляд справи в режимі відеоконференції (а.с.65-70), судовий розгляд у зв'язку з його неявкою відкладено на 16.30 годин 19.03.2025 та повідомлено про це учасників провадження (а.с.77, 77).
19.03.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , подав до суду клопотання про відкладення судового засіданні у зв'язку з тим, що його захисник не може взяти участь у розгляді справи з поважних причин (а.с.79).
28.03.2025 захисника Александрова Д.О. судом повідомлено про відсутність підстав для задоволення заяви адвоката про його участь в судовому засіданні режимі відеоконференції із зазначенням мотивів такої відмови (а.с.80).
04.04.2025 захисник в черговий раз надіслав до суду клопотання про розгляд справи в режимі ВКЗ із використанням власних технічних засобів (а.с.81-82) та через його неявку розгляд справи перенесено на 17.00 годину 16.04.2025 року (а.с.83, 84,85), а потім на 09.30 годин 09.05.2025, про що повідомлено учасників процесу (а.с.105,106).
09.06.2025 ОСОБА_3 подав заяву до відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою адвоката, в якій зазначив, що заперечує щодо проведення судового засідання без захисника (а.с.107).
З мотивувальної частини постанови суду від 09.06.2025 убачається, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи, однак відмовився надавати свої пояснення щодо складених стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення у зв'язку з неявкою до суду його захисника адвоката Александрова Д.О. та покинув приміщення суду (а.с.108-110). Ці обставини ОСОБА_1 підтвердив у суді апеляційної інстанції.
Отже, розгляд адміністративної справи судом першої інстанції щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції протягом шести місяців було відкладено сім разів - 07.11.2024, 04.12.2024, 16.01.2025, 10.02.2025, 25.02.2025, 19.03.2025 та 16.04.2025 через неявку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Одночасно місцевий суд надіслав захиснику повідомлення про неможливість задоволення його клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Тому, враховуючи вимоги щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, що сторона захисту була належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи; ОСОБА_2 з'явився в судове засідання, однак відмовився надавати пояснення у зв'язку з неявкою захисника, а також враховуючи перебіг строків, передбачених вимогами ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_2 та його захисника. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 судом першої інстанції допущено не було. Крім того, права ОСОБА_2 , передбачені ст.268 КУпАП, та його захисника були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання їм можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Не відповідають дійсності та не впливають на правильність висновків місцевого суду про доведення вини ОСОБА_2 , і доводи апеляційної скарги про те, що заява про відвід судді Карягіної Н.В. не була розглянута належним чином. Всупереч твердженням апелянта, з наявних матеріалів справи убачається, що заяви захисника Александрова Д.О. про відвід судді Карягіної Н.І. від 10.02.2025 та від 16.04.2025 були розглянуті за участю сторони захисту і за результатами судового розгляду були постановлені відповідні ухвали від 27.02.2025 (а.с.59-63) та від 30.04.2025 (а.с.101-103).
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_2 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року ЄСПЛ у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі ст.36 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Александрова Д.О. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4, ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО