П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33564/24
Перша інстанція суддя Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до членкині першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни про визнання протиправними дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги членкині першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівні, а саме:
- визнання протиправними дії членкині першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни щодо поширення без згоди позивача 28 жовтня 2024 року під час засідання першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя конфіденційної інформації стосовно його захворювання та діагнозу, яка їй стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
- стягнення з членкині першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, спричиненої за наслідками її протиправних дій, розміром 2 884,00 грн, витрачених на проведення операції;
- стягнення з членкині першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Тетяни Знаменівни на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненої за наслідками її протиправних дій, розміром 10 000,00 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Крім того, апелянт просить суд постановити окрему ухвалу відносно судді, що здійснював розгляд справи у суді першої інстанції, відповідно до положень ч. 8 ст. 249 КАС України.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, так як внаслідок поширення відповідачем під час засідання Першої Дисциплінарної палати, яке транслювалось на YouTube-каналі Вищої ради правосуддя 28 жовтня 2024 року, конфіденційної інформації про встановлений апелянту медичний діагноз і його захворювання, відбулось порушення ст. 32 Конституції України, ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про інформацію», ст. 40 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я».
При цьому, апелянт наголошує, що при очевидному порушенні вимог законодавства та його прав, відповідачем не вчинено належних дій для виправлення допущених порушень.
Вказані дії відповідача, на переконання апелянта, завдали йому моральної та матеріальної шкоди, так як оприлюднення конфіденційної інформації негативно вплинуло на стан здоров'я апелянта та спричинило необхідність проходження апелянтом додаткового лікування.
З іншого боку, на переконання апелянта, судом першої інстанції належним чином не досліджено обставин даної справи та прийнято необґрунтоване рішення про залишення без задоволення його позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на розгляді у Вищій раді правосуддя перебуває дисциплінарна справа стосовно ОСОБА_1 , відкрита за скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Розгляд зазначеної дисциплінарної справи призначено першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя на 28 жовтня 2024 року.
При цьому, 25 жовтня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшло звернення позивача з проханням відкласти розгляд даної справи у зв'язку з його перебуванням на лікарняному. Своє прохання позивач обґрунтовував, описуючи діагнози, які не дали йому можливості прибути на засідання.
В свою чергу, засідання дисциплінарної палати було відкритим, перебіг засідання транслювався в режимі вільного часу на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя. Запис транслювався на сервісі YouTube - каналі ВРП, а також був доступний до його остаточного видалення 11 грудня 2024 року на прохання позивача.
Між тим, вважаючи протиправними дії членкині першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 щодо поширення, без згоди позивача, 28 жовтня 2024 року під час засідання першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя конфіденційної інформації стосовно його захворювання та діагнозу, яка їй стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також бажаючи стягнути моральну та матеріальну шкоду, позивач звернувся до суду
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення позову без задоволення, так як поширення конфіденційної інформації при здійсненні публічно-владних управлінських функцій відбулось безпосередньо Вищою радою правосуддя, а тому позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, обравши у якості відповідача конкретного члена Вищої ради правосуддя.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно ч. 1 ст. 108 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
В свою чергу, Закон України «Про Вищу раду правосуддя» визначає статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя.
Згідно ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.
Згідно ч. 4 ст. 26 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», до складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. При формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо - принаймні значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя - доповідач, суддя, скаржник, їх представники.
Перебіг засідання транслюється в режимі реального часу на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
На підставі вмотивованого клопотання дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя - доповідача, судді, скаржника, їх представників або за власною ініціативою Дисциплінарна палата може не здійснювати таку трансляцію, ухваливши відповідне рішення.
Згідно ч. 2 ст. 49 ЗУ «Про Вищу раду правосуддя», розгляд дисциплінарної справи у закритому засіданні Дисциплінарної палати відбувається: якщо здійснення розгляду у відкритому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; для запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя осіб, які беруть участь у розгляді дисциплінарної справи.
При цьому, Регламент Вищої ради правосуддя затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент).
Згідно п. 1.1 Регламенту, основними засадами діяльності Ради та її органів є верховенство права, відкритість, гласність, колегіальність, незалежність та безсторонність, розумність строків.
Згідно п. 5.31 Регламенту, засідання Ради або Дисциплінарної палати проводяться державною мовою.
Розгляд та вирішення питань на засіданнях Ради або Дисциплінарної палати і ухвалення ними рішень здійснюються колегіально.
Згідно п. 7.1 Регламенту, на засіданнях Ради, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у спеціальному приміщенні (нарадчій кімнаті).
Перебіг засідань Ради транслюється в режимі реального часу на YouTube-каналі Ради та/або офіційному вебсайті Ради в розділі «Відео», крім розгляду справи (питання порядку денного) у закритому засіданні.
Трансляція засідань Ради не проводиться у випадку ухвалення Радою відповідного рішення за клопотанням (запереченням) сторони (особи, щодо якої розглядається питання порядку денного).
Перебіг засідання з розгляду дисциплінарної справи транслюється в режимі реального часу на офіційному вебсайті Ради, крім розгляду дисциплінарної справи у закритому засіданні.
На підставі вмотивованого клопотання дисциплінарного інспектора Ради - доповідача, судді, скаржника, їх представників або за власною ініціативою Дисциплінарна палата може не здійснювати таку трансляцію, ухваливши відповідне рішення.
В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я», медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
З іншого боку, згідно ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій членкині першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_4 щодо поширення 28 жовтня 2024 року під час засідання першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя конфіденційної інформації стосовно стану здоров'я позивача без згоди останнього.
При цьому, на переконання позивача, оскаржувані дії ОСОБА_4 завдали йому моральної шкоди, розміром 10 000,00 грн, а також матеріальної шкоди у вигляді понесених витрат на лікування, розміром 2 884,00 грн.
В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції зроблено висновок, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, так як поширення конфіденційної інформації щодо позивача відбулось за наслідком здійснення публічно-владних управлінських функцій безпосередньо Вищою радою правосуддя.
Між тим, переглядаючи справу за наявними у ній доказами, а також перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Так, з аналізу вищевикладених норм права вбачається, що дисциплінарне провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, до складу кожної з яких входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя.
При цьому, розгляд та вирішення питань на засіданнях дисциплінарних палат Вищої ради правосуддя і ухвалення ними рішень здійснюються колегіально.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин відповідач, як член Вищої ради правосуддя, діяв у складі першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка здійснювала дисциплінарне провадження щодо позивача, як судді.
З іншого боку, колегія суддів зазначає, що згідно Регламенту Вищої ради правосуддя, перебіг засідання з розгляду дисциплінарної справи транслюється в режимі реального часу у мережі Інтернет.
В даному випадку, перебіг засідання першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому здійснювався розгляд дисциплінарного провадження відносно позивача та на якому було розголошено інформацію про стан здоров'я та медичний діагноз позивача, транслювався в режимі реального часу на YouTube-каналі Вищої ради правосуддя.
При цьому, сторонами у справі не заперечується, що Вищою радою правосуддя згодом було видалено відповідний відеозапис засідання дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.
Між тим, як встановлено колегією суддів, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду здійснюється розгляд адміністративної справи № 990/364/24.
В даному випадку, позивачем також оскаржено дії Вищої ради правосуддя щодо незаконного поширення 28 жовтня 2024 року під час засідання першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке проводилося в режимі відкритої онлайн-трансляції, у мережі YouTube та на офіційному сайті Вищої ради правосуддя стосовно нього конфіденційної інформації про встановлений йому медичний діагноз і його захворювання.
В свою чергу, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2025 року, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2025 року, закрито провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання зазначених дій Вищої ради правосуддя неправомірними на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
В даному випадку, Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що видалення Вищою радою правосуддя відеозапису засідання першої дисциплінарної палати з мережі Інтернет свідчить про виправлення суб'єктом владних повноважень своїх порушень, без наявності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки Вищою радою правосуддя, як суб'єктом владних повноважень та колегіальним органом, визнано та виправлено допущене порушення щодо оприлюднення інформації про стан здоров'я та медичний діагноз позивача, без визнання судом Верховним Судом таких дій протиправними, окремі дії відповідача, як члена Вищої ради правосуддя, не можуть бути додатково визнані протиправними у судовому порядку, оскільки визначене Верховним Судом порушення прав позивача відбулось саме Вищою радою правосуддя.
З іншого боку, колегія суддів наголошує, що вимоги ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про стягнення на його користь 15 000,00 грн моральної шкоди та 2 884,00 грн майнової шкоди, за наслідком незаконного поширення 28 жовтня 2024 року під час засідання першої дисциплінарної палати ВРП конфіденційної інформації, продовжують розглядатись Верховним Судом у справі № 990/364/24, оскільки згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 27 березня 2025 року, обставини заподіяння позивачу моральної та майнової шкоди внаслідок розміщення відповідного запису на офіційному сайті ВРП та її YouTube-каналі підлягають дослідженню та оцінці Верховним Судом при вирішені спору по суті.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин поширення конфіденційної інформації щодо позивача відбулось за наслідком здійснення публічно-владних управлінських функцій безпосередньо Вищою радою правосуддя, як колегіальним органом, а тому дії окремого члена Вищої ради правосуддя додатково не можуть бути визнані протиправними у судовому порядку.
Крім того, щодо доводів апеляційної скарги позивача про те, що Вищою радою правосуддя здійснюють систематичне порушення прав позивача, колегія суддів зазначає, що згідно затверджених правил інстанційної юрисдикції, виключно Верховному Суду, як суду першої інстанції, підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні свого рішення неправильного застосування норм матеріального та порушень норм процесуального права не допущено.
Вказаний висновок суду також свідчить про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали відносно судді, що здійснювала розгляд справи у суді першої інстанції.
Тому, керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук