19 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/2371/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року (суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/2371/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Державного підприємства “Інфоресурс» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державного підприємства “ІНФОРЕСУРС» щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про послідовність здобуття ним освіти в порядку, визначеному ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту».
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “ІНФОРЕСУРС» внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту» - вказати “Так, не порушує».
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що сформував щодо себе виписку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, в якій зазначено, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, що визначена частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту», а саме вказано відмітку “Ні, порушує». У вищевказаній виписці зазначено, що 27.08.2024 р. позивача було зараховано до Дніпровського фахового коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури на освітній рівень: фаховий молодший бакалавр, форма навчання: денна, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2024-30.06.2027 р.р. (картка здобувача: 11959972). Там же і було вказано відмітку “Ні, порушує». Аналогічна відмітка “Ні, порушує» зазначена й у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Однак зазначення порушення послідовності здобуття ним освіти залишаються неправильним, оскільки відповідно ж до вказаних виписки та довідки позивач отримав лише такі документи про освіту: свідоцтво про базову загальну середню
освіту серії НОМЕР_2 , видане Комунальним закладом освіти “Середня загальноосвітня школа №24» Дніпропетровської міської ради 24.06.2011 р.; атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Комунальним закладом освіти “Середня загальноосвітня школа №24» Дніпропетровської міської ради 01.06.2013 р. (Додаток №3). Водночас будь-яких інших документів про освіту у Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи стосовно позивача немає. Відповідно до вказаної виписки 29.04.2015 р. позивача було відраховано з Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко- технологічний університет» (освітній рівень: бакалавр), незважаючи на те, що датами початку та закінчення навчання є 01.09.2013 р. та 27.06.2017 р., тобто відраховано раніше дати завершення навчання. Також у вказаній виписці немає відомостей про завершення позивачем навчання у Державному вищому навчальному закладі “Український державний хіміко- технологічний університет» та отримання ним відповідного документа про освіту щодо здобуття освітнього рівня бакалавра. Отже, позивача було відраховано з Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко-технологічний університет» без здобуття ним освітнього рівня бакалавра. Таким чином, станом на сьогодні позивач здобув повну загальну середню освіту, отримав відповідний атестат, на підставі якого і вступив до Дніпровського фахового коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури на освітній рівень: фаховий молодший бакалавр (картка здобувача: 11959972). За вказаних обставин вбачається, що послідовність здобуття позивачем освіти не порушена, а тому в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення останнім черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту» - вказати “Так, не порушує». З огляду на вказане, 04.11.2024 р. в інтересах позивача до Міністерства освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “Інфоресурс» за адресами їх електронної пошти було надіслано заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. У відповідь на вказану заяву Міністерство освіти і науки України надало відмову №3/8595-24 від 08.11.2024 р. Крім того, у відповідь на вказану заяву Державне підприємство “Інфоресурс» надало відмову №01-13/3993 від 07.11.2024 р. Позивач вказані дії відповідачів щодо відмови у внесенні змін щодо Позивача до Єдиної державної електронної бази з питань освіти вважає протиправними, в зв'язку із чим він звернувся до суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року позов задоволено частково:
визнано протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 про послідовність здобуття ним освіти в порядку, визначеному ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту»;
зобов'язано Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення черговості здобуття освіти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України “Про освіту» - вказати “Так, не порушує».
Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що для визначення дотримання чи недотримання такої вимог, як послідовність набуття освіти, слід виходити із завершеності навчання та здобуття в зв'язку з цим рівня освіти, а не саме лише перебування певний час у статусі здобувача освіти без отримання диплому через відрахування.
З цих підстав суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку попереднє навчання позивача, з якого його було відраховано, не впливає на визначення дотримання чи недотримання такої вимог, як послідовність набуття освіти, оскільки при попередньому навчанні позивач не здобув рівня освіти, так як не завершив навчання.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не правильно тлумачиться поняття «здобуття освіти». За позицією відповідача повторний вступ особи на навчання для здобуття освіти того самого ступеня (рівня), після попереднього відрахування з навчального закладу, свідчить про порушення послідовності здобуття освіти, визначеного ч.2 ст.10 Закону України «Про світу». Відповідач зазначає, що особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти. Таку позицію обгрунтовує тим, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня вищої освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, що свідчить про здобуття вищої освіти в непослідовному порядку. Також, відповідач вважає, що судом першої інстанції неправильно визначено особу, на яку слід покласти обов'язок щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО. З цього приводу зазначає, що на Міністерство освіти і науки України покладено функції організаційні та контролюючим функції ведення цієї електронної бази, а не технічні функції, які необхідні для внесення відповідних змін до бази.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (далі - Позивач) сформував щодо себе виписку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, в якій зазначено, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, що визначена частиною 2 статті 10 Закону України “Про освіту», а саме вказано відмітку “Ні, порушує».
У вищевказаній виписці зазначено, що 27.08.2024 р. позивача було зараховано до Дніпровського фахового коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури на освітній рівень: фаховий молодший бакалавр, форма навчання: денна, дати початку та закінчення навчання: 01.09.2024-30.06.2027 р.р. (картка здобувача: 11959972). Там же і було вказано відмітку “Ні, порушує».
Аналогічна відмітка “Ні, порушує» зазначена й у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (Додаток №2).
Крім того, у вказаних виписці та довідки зазначено, що позивач отримав наступні документи про освіту: свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , видане Комунальним закладом освіти “Середня загальноосвітня школа №24» Дніпропетровської міської ради 24.06.2011 р.; атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 , виданий Комунальним закладом освіти “Середня загальноосвітня школа №24» Дніпропетровської міської ради 01.06.2013 р.
Також у виписці наявна інформація про те, що 29.04.2015 р. позивача було відраховано з Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко- технологічний університет» (освітній рівень: бакалавр), незважаючи на те, що датами початку та закінчення навчання є 01.09.2013 р. та 27.06.2017 р.
Зі змісту наданої до суду архівної довідки №24-01-1-111 від 26.09.2024 р “ ОСОБА_1 , студента 2-го курсу факультету ОТС денної форми навчання, відрахувати з університету 20.04.2015 р. за невиконання навчального плану: порушення навчальної дисципліни та правил внутрішнього розпорядку протягом 7-го тетраместру (відповідно до витягу з наказу №98-к/с від 20.04.2015 р.:)».
04.11.2024 року в інтересах позивача його представником до Міністерства освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “Інфоресурс» за адресами їх електронної пошти було надіслано заяву про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у прохальній частині якої було зазначено таку вимогу: “Внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України “Про освіту», а саме: в розділі “На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ “Про освіту» - вказати “Так, не порушує».
У відповідь на вказану заяву Міністерство освіти і науки України листом №3/8595-24 від 08.11.2024 р. повідомило, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності. У термінах визначення послідовності здобуття освіти це свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (14.02.1996) у 2013 році був зарахований до Державного вищого навчального закладу “Український державний хіміко- технологічний університет» за освітнім ступенем бакалавр за спеціальністю 6.050503 “Машинобудування», відраховано 20.04.2015. У 2024 році був зарахований до Дніпровського фахового коледжу залізничного транспорту та транспортної інфраструктури за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 273 “Залізничний транспорт». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено “Ні, порушує».
Отже, вказаним листом Міністерство освіти і науки України повідомило позивача, що інформація, яка зазначено стосовно нього в ЄДЕБО сформована правильно та немає підстав для внесення виправлення.
Крім того, у відповідь на вказану заяву Державне підприємство “Інфоресурс» надало лист №01-13/3993 від 07.11.2024 р., в якому зазначено, що внесення до ЄДЕБО змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, не відноситься до компетенції підприємства.
Вважаючи протиправними дії Міністерства освіти і науки України та Технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державного підприємства “ІНФОРЕСУРС» щодо відмови у внесенні змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що фактично спірні відносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з приводу реалізації позивачем права, передбаченого для здобувачів освіти, щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
16.05.2024 постановою Кабінету Міністрів України № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Цей Порядок, як в ньому зазначено, визначає, в тому числі, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до абз. 1 п. 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, в редакції Закону від 11.04.2024 № 3633-IX, який набрав чинності 18.05.2024, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також, зокрема: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Таким чином, законодавцем запроваджено певні умови здобуття освіти як підстави для надання відстрочки від призову на військову службу, а саме те, що особою здобувається рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти та у послідовності визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII.
Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», у контексті застосування пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII та відображення інформації при формуванні довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з частинами 1, 2 статті 40 Закону №2145-VIII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.3 ст.40 Закону №2145-VIII).
В спірному випадку, встановлено, що згідно відомостей з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання позивач у 2013 році отримав атестат про повну загальну освіту.
У період 01.09.2013 р. та 27.06.2017 р. позивач здобував вищу освіту (ступінь вищої освіти - бакалавр) у Державному вищому навчальному закладу “Український державний хіміко- технологічний університет», з якого був відрахований 29.05.2015 за невиконання навчального плану.
На даний час позивач є здобувачем вищої освіти за освітньо-професійнім ступенем молодший бакалавр у Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури.
Згідно з абз. 1-5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Відповідно до ч.2 ст.5 цього ж Закону здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач наразі здобуває той же самий рівень освіти (молодший бакалавр), який вже здобував перед цим у Державному вищому навчальному закладу “Український державний хіміко- технологічний університет» (бакалавр), з якого він відрахований.
В той же час, визначальним для висновку щодо послідовності здобуття особою рівня освіти з метою застосування положень п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є встановлення факту наявності у такої особи вже здобутого раніше рівня освіти, а не факту здобуття освіти на рівні, не нижчому ніж рівень попереднього навчання, як вважає відповідач.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації.
Тобто, ключовим є розуміння того, що термін “здобутий» означає “вже завершений» на противагу “здобував», що вказує на процес, який тривав. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон № 2145 та Закон № 1556 чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.
Позивач, станом час виникнення спірних правовідносин, не завершив навчання за освітньо-професійним ступенем «бакалавр», оскільки був відрахований з вищого навчального закладу до його завершення, що не є свідченням здобуття ним відповідного рівня освіти, в даному випадку першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
Таким чином, навчання позивача на теперішній час у Дніпровському фаховому коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури за рівнем вищої освіти бакалавр не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України «Про освіту».
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що інформація, зазначена у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», не відповідає дійсності, а тому є протиправною.
Стосовно аргументів відповідача про те, що судом першої інстанції неправильно визначено особу, на яку слід покласти обов'язок щодо внесення відповідних змін до ЄДЕБО. З цього приводу зазначає, що на Міністерство освіти і науки України покладено функції організаційні та контролюючим функції ведення цієї електронної бази, а не технічні функції, які необхідні для внесення відповідних змін до бази.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за №1132/32584 (далі - Положення), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України “Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує, зокрема: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство “Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту» щодо позивача.
При цьому, враховуючи те, що саме Міністерство освіти і науки України є розпорядником ЄДЕБО, суд першої інстанції обгрунтовано поклав обов'язки по відновленню прав та інтересів позивача саме на Міністерство.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року в адміністративній справі №160/2371/25 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 19.09.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров