Постанова від 10.09.2025 по справі 2а-9900/12/2070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 р. Справа № 2а-9900/12/2070

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025, суддя Бідонько А.В., по справі № 2а-9900/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Філіп Морісс Україна»

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Філіп Морріс Україна" звернулося до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 08.05.2012 № 0000190042, № 0000180042, № 0000170042, № 0000160042.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013, відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2015 постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000190042 від 08.05.2012; № 0000180042 від 08.05.2012, № 0000170042 від 08.05.2012; № 0000160042 від 08.05.2012.

Постановою Верховного Суду від 19.02.2021 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" задоволено.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2024 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 08.05.2012:

- № 0000190042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 5237400,00 грн. за основним платежем та 1309350,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000180042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 6871526,88 грн. за основним платежем та 1717881,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000170042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1983199,00 грн. за основним платежем та 72282,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000160042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1654407,00 грн. за основним платежем та 108282,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Північне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначив, що донарахування платнику податків сум акцизного збору є правомірним, виходячи з недотримання позивачем Положення "Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567, з огляду на відсутність доказів щодо фактичного списання та утилізації пошкоджених марок акцизного збору; притягнення до матеріальної відповідальності матеріально-відповідальної за зберігання акцизних марок особи; перерахування до бюджету розрахункової суми акцизного збору, утриманої з відповідальної особи; складання акта списання пошкоджених марок акцизного збору в присутності представників органу державної податкової служби та місцевої державної адміністрації. Також відповідач зазначав, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами: ТОВ «Укрнадраресурси», ПП «Аркадос», ТОВ «Агро-Інвест», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Аксілайн», ТОВ «Джайст Промо», ПП "Ново-Ком", ТОВ «НЕБО ІВЕНТС ЕДЖЕНСІ», ТОВ "Спіра", у перевіряємий період не підтверджена належним чином, первинні документи виписані за наслідками господарських операцій, що мають ознаки фіктивності, з огляду на що останні не можуть бути використані у бухгалтерському обліку позивача з метою формування податкових зобов'язань. Нереальність господарських операцій позивача підтверджена, у тому числі, даними щодо відсутності у контрагентів позивача необхідних трудових ресурсів та основних засобів. Апелянт наголошував на фіктивному характері господарських операцій, вчинених між позивачем та контрагентами, на підтвердження чого посилався на суді вироки у кримінальних справах, акти податкових перевірок.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважали рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2011.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.04.2012 № 42/42-1/00383231, яким зафіксовано наступні порушення:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із змінами і доповненнями), п. 138.2, п.138.5, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1983199 грн., в т.ч. по періодах: по декларації за 2009 рік в сумі 6329 грн., по декларації за 1 квартал 2010 року в сумі 4800 грн.: по декларації за 1 півріччя 2010 року в сумі 15862 грн., по декларації за 3 квартали 2010 року у сумі 20315 грн., по декларації за 2010 рік у сумі 282796 грн., по декларації за 1 квартал 2011 року у сумі 727985 грн., по декларації за 2 квартал 2011 року у сумі 813902 грн., по декларації за 2-3 квартали 2011 року у сумі 966089 грн.;

- пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 13.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1654407 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2009 року у сумі 642 грн., листопад 2009 року у сумі 5063 грн., березень 2010 року у сумі 3840 грн., червень 2010 року у сумі 8850 грн., вересень 2010 року у сумі 1846 грн., жовтень 2010 року у сумі 13750 грн., листопад 2010 року у сумі 1716 грн., січень 2011 року в сумі 196235 грн., лютий 2011 року в сумі 358215 грн., березень 2011 року в сумі 218840 грн., квітень 2011 року в сумі 5333 грн., травень 2011 року в сумі 48288 грн., червень 2011 року в сумі 394369 грн., липень 2011 року в сумі 106443 грн., серпень 2011 року в сумі 17804 грн., вересень 2011 року в сумі 273173 грн.;

- ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", п. 27 Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 "Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 "Про акцизний збір", внаслідок чого занижено базу оподаткування акцизного збору у розмірі 12108926,88 грн. за липень 2009.

На підставі висновків перевірки Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 08.05.2012:

- № 0000190042, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з вироблених в Україні товарів на суму 6546750,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 5237400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1309350,00 грн.);

- № 0000180042, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з вироблених в Україні товарів на суму 8589408,60 грн. (в тому числі за основним платежем - 6871526,88 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 171881,72 грн.);

- № 0000170042, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 2055481,25 грн. (в тому числі за основним платежем - 1983199,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 72282,25 грн.);

- № 0000160042, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1762689,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 1654407,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 108282,75 грн.).

Позивач, не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів частково погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону № 996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Із матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, позивач здійснював господарські операції з ТОВ «Укрнадраресурси», ПП «Аркадос», ТОВ «Агро-Інвест», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Аксілайн», ТОВ «Джайст Промо», ПП "Ново-Ком", ТОВ «НЕБО ІВЕНТС ЕДЖЕНСІ», ТОВ "Спіра".

Так, між позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси» було укладено договір комісії №-007 від 26.02.2010, предметом якого було укладення договорів, спрямованих на купівлю газу для потреб позивача з контрагентами за винагороду. Куплений газ використовувався позивачем, у тому числі для обігріву фабрики у Харківській області, а також забезпечення безперебійної роботи парових котлів на виробництві.

Послуги комісіонера надавалися на підставі договору комісії № PMU10-007 від 26.02.2010, додаткових угод № 1, 2 від 30.04.2010.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акт приймання-передачі об'ємів природного газу за грудень 2010, від 31.12.2010 який підтверджує передання ТОВ «Укрнадраресурси» у грудні 2010 природного газу в об'ємі 432,220 тис. куб. м. на суму 1157110,33 грн., акт виконаних послуг за грудень 2010 від 31.12.2010 стосовно виконання доручення на покупку природного газу в обсязі 432,220 тис. куб. м., сума комісійної винагороди за грудень 2010 - 20300,51 грн., акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2010, відповідно до якого у грудні 2010 року газотранспортне підприємство (ВАТ «Харківміськгаз») транспортувало, ТОВ «Укрнадраресурси» (комісіонер) передав, відповідно до договору комісії № PMU10-007 від 26.02.2010, а комітент (позивач) прийняв природний газ в обсязі 432,220 тис. куб.м., акт виконаних робіт з транспортування газу № 333тк від 31.12.2010, відповідно до якого ВАТ «Харківмісьгаз» та УМГ «Харківтрансгаз» виконали роботу по транспортуванню природного газу у грудні 2010 в обсязі 432,220 тис. куб. м. на загальну суму 121367,37 грн.

За наслідками зазначених операцій складено податкові накладні № 5353 від 31.12.2010 щодо комісійної винагороди на суму 20300,51 грн., № 5352 від 31.12.2010 щодо природного газу на суму 1157110,33 грн.

Здійснення оплати підтверджується платіжним дорученням № 602814 від 27.12.2010 на суму 669283,20 грн., рахунком №К-3586 від 30.11.2010 за січень 2011 на суму 669283,20 грн., рахунком №К-3191 від 31.12.2010 за грудень 2010 на суму 1157110,33 грн., платіжним дорученням № 605324 від 12.01.2011 за грудень 2010 на суму 20300,51 грн., рахунком №В-3249 від 31.12.2010 за грудень 2010 на суму 20300,51 грн. (комісійна винагорода).

Облік споживання одержаного газу підтверджується місячним звітом лічильника газу за грудень 2010 від 02.01.2011, відомостями обліку споживання природного газу з 01.12.2010 по 01.01.2011, графіком спожитого протягом 2010 позивачем газу в розрізі місяців (в т. ч. з вказівкою на грудень 2010 року), а також об'єктів, де використовувався газ.

Фіксація одержаного газу відбувалася за допомогою встановлених та опломбованих лічильників газу та щоденно реєструвалася позивачем у Журналі обліку газу ЗАТ «Філіп Морріс Україна» за грудень 2010. Також, позивач фіксував використання одержаного газу, що підтверджується копією Зведеного звіту з обліку газу за грудень 2010.

Також на підтвердження споживання природного газу надано звіт за формою № 4-МТП за грудень 2010, звіт за формою 11-МТП за 2010 рік, витяг з енергетичного паспорту позивача за № 028446.

Для підтвердження безперебійного постачання газу через комісіонера ТОВ «Укрнадраресурси» протягом всього 2010 також надано: звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів (том 7 а.с. 28-35), акт виконаних послуг від 31.10.2010 (том 7 а.с. 36), акт виконаних послуг від 30.11.2010 (том 7 а.с. 37), акт виконаних послуг від 31.01.2011 (том 7 а.с. 38), акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2010 (том 7 а.с. 39), акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2010 (том 7 а.с. 40), акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 (том 7 а.с. 41), відомості та звіти про спожитий газ протягом січня 2011 (том 7 а.с. 42-45), звіти про використання енергоматеріалів в листопаді 2010 ( том 7 а.с. 46-47), звіти про використання енергоматеріалів в січні 2011 ( том 7 а.с. 48-49), звіти про використання енергоматеріалів за січень-червень 2011 (том 7 а.с 50-51), акт приймання-передачі природного газу за січень 2010 (том 7 а.с. 200), акт приймання-передачі природного газу за лютий 2010 (том 7 а.с. 201), акт приймання-передачі природного газу за березень 2010(том 7 а.с. 202), , акт приймання-передачі природного газу за квітень 2010 (том 7 а.с.203), акт приймання-передачі природного газу за травень 2010 (том 7 а.с. 204), акт приймання-передачі природного газу за червень 2010 (том 7 а.с. 205), акт приймання-передачі природного газу за липень 2010 (том 7 а.с. 206), акт приймання-передачі природного газу за серпень 2010 (том 7 а.с. 207), акт приймання-передачі природного газу за вересень 2010 (том 7 а.с. 208), акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2010 (том 7 а.с. 209), акт приймання-передачі природного газу за грудень 2010 (том 7 а.с. 210), акт приймання-передачі природного газу за грудень 2010 (том 7 а.с. 211), акт виконаних послуг за березень 2010 (том 7 а.с. 212), акт виконаних послуг за квітень 2010 (том 7 а.с. 213), акт виконаних послуг за травень 2010 (том 7 а.с. 214), акт виконаних послуг за червень 2010 (том 7 а.с. 215), акт виконаних послуг за липень 2010 (том 7 а.с. 216), акт виконаних послуг за серпень 2010 (том 7 а.с. 217), акт виконаних послуг за вересень 2010 (том 7 а.с. 218), акт виконаних послуг за жовтень 2010 (том 7 а.с. 219), акт виконаних послуг за листопад 2010 (том 7 а.с. 220), акт виконаних послуг за грудень 2010 (том 7 а.с. 221), замовлення № 4500355483 від 04.03.2010 (том 15 а.с. 178), замовлення № 4500414964 від 24.12.2010 (том 15 а.с. 179), платіжне доручення №574389 від 11.10.2010 (том 15 а.с.180), платіжне доручення №586557 від 11.11.2010 (том 15 а.с. 181), платіжне доручення №586557 від 11.11.2010 (том 15 а.с. 182), платіжне доручення №586549 від 11.11.2010 (том 15 а.с. 183), платіжне доручення №596983 від 10.12.2010 (том 15 а.с.184), платіжне доручення №596984 від 10.12.2010 (том 15 а.с. 185), платіжне доручення №605323 від 12.01.2011 (том 15 а.с. 186), платіжне доручення №614989 від 10.02.2011 (том 15 а.с. 186), платіжне доручення №614990 від 10.02.2011 (том 15 а.с. 187).Можливість надання послуг комісіонера ТОВ «Укрнадраресурси» Внутрішня процедура вибору постачальника послуг з газопостачання Позивачем передбачає відповідність контрагентів низці вимог, у тому числі, наявність ліцензії з постачання газу. Так, у ТОВ «Укрнадраресурси» була наявна ліцензія НКРЕ АВ № 331943 331943 на постачання природного газу за неврегульованим тарифом строком з 02.08.2007 по 01.08.2012 (том 2 а.с. 84), що вказує й на технічну можливість виконати спірні поставки.

Транспортування газу від постачальника до позивача здійснювалося на основі окремого договору № 333ТК від 05.01.2009 між позивачем, ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» (том 7 а.с. 224), додаткових угод від 21.12.2009 (том 7 а.с. 233), від 01.05.2010 (том 7 а.с. 234) та від 01.08.2010 (том 7 а.с. 235), на підтвердження чого надано також платіжні документи (банківські довідки, платіжні доручення) (том 7 а.с. 236-239), податкові накладні № 585/16 від 31.12.2010 (том 7 а.с. 240), № 108345 від 22.11.2010 (том 7 а.с. 247).

Витрати на транспортування природного газу позивачем відображено у власній податковій звітності з податку на прибуток підприємств (декларація за І квартал 2011) (том 8 а.с. 9), з податку на додану вартість (декларація за грудень 2010 (том 8 а.с. 1) та січень 2011 (том 7 а.с. 241).

Так, контролюючий орган, заперечуючи реальний характер зазначених господарських операцій, виходив з неможливості встановлення зв'язку понесених витрат позивача з фінансово-господарською діяльністю.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що як встановлено судовим розглядом, позивач у своїй діяльності використовував комплекс будівель (приміщень) та обладнання, забезпечені, у тому числі, газопостачанням, на підтвердження чого надано витяг з «Норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2010 рік», що затверджені позивачем та зареєстровані Територіальним управлінням державної інспекції з енергозбереження у Харківській області (том 7 а.с. 189-190), витяги з паспортів парових котлів № 6704 та № 6705, зареєстровані Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Харківській області та містять вказівку на використання такими котлами природного газу (том 7 а.с. 191-194), витяг з паспорту водогрійного котла, зареєстрованого Територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Харківській області № 6703 (том 7 а.с. 195-196).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення зобов'язань, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов'язань підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, доказів повернення коштів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за наданні послуги в матеріалах справи не міститься.

Стосовно господарських операції позивача із ТОВ «Небо Івентс Едженсі» колегія суддів зазначає наступне.

27.02.2008 між позивачем та ТОВ «Небо Івентс Едженсі» укладено договір № S08-010, предметом якого було надання послуг з проведення спеціальних виставкових заходів, пов'язаних із ТМ тютюнових виробів власного виробництва, наприклад сигаретами CHESTERFIELD.

Так, з метою проведення маркетингових заходів на фестивалі «Коктебель Джаст Фест» з 15.09.2011 по 18.09.2011 позивачем було затверджено наказ № MDCHE-SE-2011-02 «Про організацію та проведення спеціальних виставкового та інформаційних заходів, що стосуються сигарет CHESTERFIELD» від 09.09.2011 (том 9 а.с. 240-242).

Відповідно до п. 1 вказаного наказу з метою просування продукту на ринок, його презентації повнолітнім курцям та вивчення кон'юнктури ринку, провести спеціальні виставковий та інформаційний заходи, що стосуються сигарет CHESTERFIELD, за адресою: «Джаз Коктебель фест», смт Коктебель, АР Крим 15-18 вересня 2011.

Пунктом 3 наказу визначено, що організацію спеціальних виставкового та інформаційних заходів доручити ДП «Талан Коммунікейшнс» «Talan Communications» відповідно до Договору № S09-039К від 14.08.2009. Організацію спеціального виставкового заходу в рамках фестивалю «Джаз Коктебель фест» доручити ТОВ «Небо Івентс Едженсі», відповідно до Додатку № 80 від 08 червня 2011 до Договору №S08-010 від 27.02.2008.

Також позивачем був розроблений Бриф щодо сигарет Chesterfield із деталізацією бачення заходу з проілюстрованими деталями, зокрема, щодо створення спеціальної брендованої зони з декораціями.

Після внутрішнього погодження основної концепції надання маркетингових послуг, був укладений Додатком №80 від 08.06.2011 до договору № S08-010 від 27.02.2008 з ТОВ «Небо Івентс Едженсі», яким було деталізовано об'єм послуг, які будуть надані.

Так, було погоджено виготовлення декорацій «Тент Jazz Stage», їх монтаж та демонтаж, виготовлення декорацій «Тент-подіум» разом з декоративним оформленням всередині та технічним забезпеченням, організація активності «Dispatcher Memory Game» разом з їх технічним забезпеченням, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn) та переносними холодильниками, організація флешмобів «Злітна смуга» та «Дощ по замовленню», виготовлення листівок з конвертами та марок разом з друкуванням на листівок, послуги куратора, працівника на термопресі, декоратора, фотографа, техніка, відео-оператора та охорони, логістичні послуги, створення відеозвіту (том 3 а.с. 231-232).

На підтвердження надання послуг надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000022 від 21.09.2011 (том 3 а.с. 241).

Крім того, матеріали справи містять відеозвіт (том 2 а.с. 250).

Також, з метою проведення виставкових та інформаційних заходів на фестивалі «Казантип» позивачем було затверджено наказ № MD CHE-SE-2011-01 від 11.07.2011 (том 9 а.с. 242-244), п. 3 якого передбачено, що організацію спеціальних виставкового та інформаційних заходів доручити ДП «Талан Коммунікейшнс» «Talan Communications» відповідно до Договору №S09-039К від 14.08.2009, організацію спеціального виставкового заходу в рамках фестивалю «Джаз Коктебель» доручити ТОВ «Небо Івентс Едженсі», відповідно до Додатку № 78 від 08 червня 2011 до Договору №S08-010 від 27.02.2008.

Позивачем розроблено Бриф щодо сигарет щодо деталізації бачення заходу разом з проілюстрованими деталями для сигарет CHESTERFIELD (том 9 а.с. 219-240) та Бриф для виставкових заходів для сигарет Marlboro (том 10 а.с. 13-21).

Додатком № 78 від 08.06.2011 до договору № S08-010 від 27.02.2008 визначено, що послуги з рекламування сигарет CHESTERFIELD має включати виготовлення декорації «Тент» разом з монтажем, декоративним забезпеченням, дизайнерським оформленням декорації та технічним забезпеченням (електрика та звук), виготовлення декорації «Тента-подіум» разом з технічним забезпеченням, виготовлення декорацій «Поштовий ящик» та «Жовта валіза», забезпечення інтернет мережою, організацією активності «Dispatcher Memory Game» разом з обслуговуванням активності, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn) та переносними холодильниками, виготовлення листівок з конвертами та марок разом з друкуванням на листівках, виготовлення запрошення на Jam Session, організація флешмобів «Суцільне кохання», «Злітна смуга» та «Дощ на замовлення», послуги куратора, працівника на термопресі, декоратора, фотографа, техніка, відео-оператора та охорони, логістичні послуги, створення відеозвіту (том 3 а.с. 227-228).

За результатами наданих ТОВ «Небо Івентс Едженсі» послуг складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000017 від 23.08.2011 (том 3 а.с. 238).

Додатком № 82 від 16.06.2011 (том 3 а.с.235-236) до договору № S08-010 від 27.02.2008 узгоджена організація спеціальних виставкових заходів щодо сигарет MARLBORO в рамках фестивалю «Казантип» у період з 30.07.2011 за адресою с. Попівка АР Крим, деталізовано об'єм послуг: технічне забезпечення світлом та музикою, прокладання відео-кабелю у зоні активності, виготовлення крюка для кріплення плазми, забезпечення відео-спліттером та DVD-програвачем, логістичні послуги щодо персоналу, декорацій та мультимедії, монтаж/демонтаж мультимедії, виготовлення металічного конструктива зони активності, облицювання металічного конструктива ззовні, оздоблення підлоги, стелі та всередині металічного конструктивка, виготовлення декорації «Бар» та «DJ Place», декорування перилами, меблями та металічними конструкціями зону активності, монтаж/демонтаж декорацій, послуги чергового декоратора, менеджера, помічника менеджера, технічного директора, організація пре-туру заходу.

За результатами наданих ТОВ «Небо Івентс Едженсі» послуг складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000019 від 29.08.2011.

Також відповідно до Додатку № 79 та № 81 від 08.06.2011 до договору № S08-010 від 27.02.2008 узгоджено надання послуг щодо організації виставкових заходів сигарет CHESTERFIELD на наступних заходах: 10.06.2011 у м. Дніпропетровськ, вул. Паникахі 61 клуб «Тайм-аут»; 16.06.2011 у м. Львів, вул. Зелена 88, клуб «Picasso»; 23.06.2011 у м. Одеса, пляж «Аркадія» клуб «Western»; 24.06.2011 у м. Київ, вул. Прорізна 8, клуб «Sullivan Room»; 25.06.2011 у м. Харків, вул. 23-го Серпня, 12а, клуб «Галактика»; 26.06.2011 у м. Донецьк, вул. Артема, 131, клуб «Liverpool Music Bar».

Пунктом 2 Додатку № 79 деталізовано описаний об'єм послуг: виготовлення декорації для зони «Backstage», їх монтаж/демонтаж, обслуговування інтерактивної установки у зоні активності, розробка дизайну картинок для активностей, налагодження термопресса, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn), виготовлення запрошувального, музичне оформлення, виготовлення декорації «MPC box» в «Жовтому чемодані», дизайн зони «Backstage», послуги куратора, фотографа, віде-оператора та працівника на термопресі, логістичні послуги щодо персоналу, декорацій та матеріалів, створення відеозвіту.

За результатами наданих ТОВ «Небо Івентс Едженсі» послуг складено акт здачі-прийняття робіт наданих послуг (надання послуг) №ОУ-0000012 від 30.06.2011 (том 3 а.с. 237).

Пунктами 1, 2 Додатку № 81 було визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо організації спеціальних виставкових заходів сигарет CHESTERFIELD, які відбудуться: 12.06.2011 у клубі «Sullivian Room», місто Київ; 15.06.2011 у клубі «LEТО Project», місто Запоріжжя; 16.06.2011 у клубі «Тайм-аут», місто Дніпро; 23.06.2011 у клубі «Корова», місто Харків; 24.06.2011 у клубі «Liverpool Live Music Bar», місто Донецьк, деталізовано об'єм послуг: виготовлення декорації для зони «Backstage», їх монтаж/демонтаж, обслуговування інтерактивної установки у зоні активності, розробка дизайну картинок для активностей, налагодження термопресса, забезпечення заходу витратними матеріалами (футболки, термоплівки, Burn), виготовлення запрошувального, музичне оформлення, виготовлення декорації «MPC box» в «Жовтому чемодані», дизайн зони «Backstage», послуги куратора, фотографа, віде-оператора та працівника на термопресі, логістичні послуги щодо персоналу, декорацій та матеріалів, створення відеозвіту.

За результатами наданих ТОВ «Небо Івентс Едженсі» послуг складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000013 від 30.06.2011 (том 3 а.с. 238).

На підтвердження надання зазначених вище послуг позивачем надано наступні первинні документи: податкова накладна №28 від 11.06.2011 на суму 545 382,00 грн (том 3 а.с. 242); податкова накладна №30 від 23.06.2011 на суму 371 669,76 грн (том 3 а.с. 243); податкова накладна №31 від 30.06.2011 на суму 146 527,80 грн (том 3 а.с. 244); податкова накладна №32 від 30.06.2011 на суму 105 727,80 грн (том 3 а.с. 245); податкова накладна №25 від 11.06.2011 на суму 151 315,20 грн (том 3 а.с. 246); податкова накладна №27 від 11.06.2011 на суму 212 515,20 грн (том 3 а.с. 247); платіжне доручення №653491 від 14.06.2011 на суму 1 145 538,00 грн (том 3 а.с. 248-249); платіжне доручення №663173 від 23.06.2011 на суму 252 255,60 грн (том 3 а.с. 253); платіжне доручення №682496 від 08.09.2011 на суму 449 493,00 грн (том 15 а.с. 207); платіжне доручення №624469 від 14.03.2011 на суму 298 808,83 грн(том 15 а.с. 208); платіжне доручення №656909 від 23.06.2011 на суму 371 669,76 грн (том 3 а.с. 251); рахунок-фактура №СФ-0000013 від 08.06.2011 на суму 151 315,20 грн (том 3 а.с. 249А); рахунок-фактура №СФ-0000014 від 08.06.2011 на суму 236 325,60 грн (том 3 а.с. 249Б); рахунок-фактура №СФ-0000015 від 08.06.2011 на суму 212 512,20 (том 3 а.с. 249В); рахунок-фактура №СФ-0000016 від 08.06.2011 на суму 545 3821,00 грн (том 3 а.с. 250); платіжне доручення №653491 від 14.06.2011 на суму 1 145 538,00 грн (том 3 а.с. 251-252); рахунок-фактура №СФ-0000021 від 14.06.2011 на суму 371 669,76 (том 3 с. 252); платіжне доручення №663173 від 23.06.2011 на суму 252 255,60 грн (том 3 а.с. 260-261); рахунок-фактура №СФ-0000025 від 30.06.2011 на суму 146 527,80 грн (том 3 а.с. 255); рахунок-фактура №СФ-0000026 від 30.06.2011 на суму 105 727,80 грн (том 3 а.с. 256).

Крім того, слід додати, що спірні послуги, які надавались ТОВ «Небо Івентс Едженсі» щодо організації спеціальних виставкових заходів поєднувались із наданням послуг ДП «Талан Коммунікейшн» у відповідності до п. 2.4 договору з ТОВ «Небо Івентс Едженсі», який надавав послуги персоналу, що брав участь в заходах та був одягнений у форму позивача, роздавав призи, заохочував споживачів до участі в акціях і т.д.

На підтвердження надання послуг ДП «Талан Коммунікейшн» був складений акт надання послуг № 531 від 17.10.2011 (том 10 а.с. 1).

Також, позивачем зазначалось, що протягом 2011 ТОВ «Небо Івентс Едженсі» виконувались робіти як своїми силами, так із залученням інших осіб на підставі цивільно-правових договорів, договорів з самозайнятими особами, для підтвердження результатів робіт замовнику передавались фото та відеозвіти.

Крім того, позивачем у ТОВ «Небо Івентс Едженсі» замовлялись заходи щодо просування впізнаваності бренду у торгових центрах, на підтвердження чого надано наказ № MD LAMP Сycle 2 2011-01 «Про організацію та проведення спеціальних виставкового та інформаційних заходів, що стосуються сигарет Сhesterfield, L&M, Marlboro» від 18.02.2011 (том 10 а.с. 10-12); бриф з проведення виставкового заходу щодо сигарет Malboro в торговому центрі "Караван" з долученим фотозвітом його проведення (том 10 а.с. 2-9).

Обґрунтовуючи економічний ефект, отриманий за наслідками вказаних вище послуг, позивач зазначив, що основною метою співпраці з ТОВ «Небо Івентс Едженсі» у межах договору № S08-010 від 27.02.2008 є збільшення продажів сигарет CHESTERFIELD та MALBORO шляхом активної маркетингової діяльності. Проведення спеціальних виставкових заходів сприяло розширенню охоплення аудиторії через фестивалі та клубні події, підвищенню впізнаваності брендів серед споживачів та залученню нових клієнтів через промоакції, розповсюдження призів і рекламну інтеграцію. Маркетингові заходи дозволили створити позитивний імідж брендів позивача серед повнолітніх споживачів, особливо на молодіжних фестивалях «Казантип» та «Джаз Коктебель». Пряма взаємодія з цільовою аудиторією сприяла формуванню асоціацій із брендом та закріпленню його позицій на ринку. Заходи, проведені влітку та восени 2011, були частиною ширшої стратегії позивача, що включала рекламні акції, організацію подій та залучення додаткових підрядників, таких як ДП «Талан Коммунікейшн». Це дозволило забезпечити комплексний підхід до просування продукції та ефективне використання рекламного бюджету.

Стосовно господарських операцій з ТОВ «Джаст Промо» колегія суддів зазначає наступне.

21.10.2009 між позивачем та ТОВ «Джаст Промо» укладено договір № S09-056K щодо оренди та придбання маркетингового та рекламного обладнання, а також замовлення маркетингових послуг (том 3 а.с. 156-158).

На підставі замовлення № 4500414427 від 21.12.2010 (том 15 а.с. 192) здійснена поставка системи голографічного зображення «Дрімок» у кількості 10 штук, про що складено видаткову накладну №РН-0000001 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 164).

Придбане обладнання прийняте на склад, на що складено прибутковий ордер №5000444500 від 02.02.2011.

Для підтвердження оплати товару на підставі рахунку-фактури №СФ-0000041 від 21.12.2010 (том 3 а.с. 166-167) надане платіжне доручення № 618569 від 21.02.2011 (том 3 а.с. 166-167).

За наслідками даної господарської операції виписана податкова накладна № 1 від 07.02.2011 на суму 914565,60 грн. (том 3 а.с. 197).

Позивач пояснив, що голографічна система, використовувалось наступним чином: в розважальних закладах (клубах та торгівельних центрах) розміщувались спеціальні стенди з голографічною системою, яка відображала інформацію про бренди позивача (тобто, торгівельні марки тютюнових виробів). Проектор наносив зображення бренду позивача на рівну поверхню, а система «Дрімок» здійснювало голографічне зображення бренду. Таке зображення було доступним для всіх відвідувачів повз стенд. Замовлена у ТОВ «Джаст-Промо» голографічна система використовувалась в рекламних цілях в нічних клубах: Форсаж, місто Київ; Опера, місто Дніпро; Занзібар, місто Львів; Болеро, місто Харків; Метро, місто Львів.

Згідно з поясненнями ТОВ «Джаст Промо», наданими на запит ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 8999/10/23-8011 від 03.06.2011, система «Дрімок» була придбана у ТОВ «ВЕРІУСТ» за договором № 01-03.02 від 03.02.2011 (акт № 23 від 04.02.2011, податкова накладна від 04.02.2011 № 11 (том 3 а.с. 169-174).

Позивач затвердив наказ про організацію та проведення спеціальних виставкових заходів (том 10 а.с. 10-12).

ТОВ «Джаст-Промо» був обраний як контрагент для оренди, розробки та налаштування обладнання для проведення виставкових заходів сигарет MARLBORO у місті Києві та Одесі в період з 21 лютого по 7 березня. Зокрема, такі заходи проводились у тому числі і у торгівельному центрі Караван у місті Києві на підставі додатку № 6 (том 3 а.с. 187).

За результатами надання послуг було складено акти здачі-приймання робіт № ОУ-0000001 від 26.02.2011 (том 3 а.с. 177), № ОУ-0000002 від 07.03.2011 (том 3 а.с. 186).

Оплата послуг підтверджується платіжним дорученням № 628329 від 25.03.2011 (том 3 а.с.175-176), № 628764 від 25.03.2011 (том 3 а.с.188), рахунками фактурами №СФ-0000001 від 26.02.2010 (том 3 а.с. 177), №СФ-0000002 від 07.03.2011 (том 3 а.с. 190).

На підтвердження проведення заходів у торгівельному центрі Караван, крім іншого, позивачем надано фотознімки (том 3 а.с. 207-223, том 10 а.с. 2-9).

Згідно з поясненнями ТОВ «Джаст Промо», наданими на запит ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 8999/10/23-8011 від 03.06.2011, обладнання, яке застосовувалось у спірних операціях було попередньо орендовано у ТОВ «ЛІГА-НОВВА» за договором № 03022001 від 03.02.2011. За після оренди складений акт А-151 від 07.03.2011 та виписані податкові накладні №18 від 07.03.2011, №15 від 03.02.2011 та №119 від 28.03.2011. У ТОВ «ЛІГА-НОВВА» за договором №1802001 від 18.02.2011 було додатково замовлено послуги з доопрацювання стендів за актами А-152 від 16.03.2011 та А-154 від 08.04.2011. В результаті також були зареєстровані у податкові накладні №53 від 16.03.2011 та №111 від 28.03.2011.

Обґрунтовуючи економічний ефект, отриманий за наслідками вказаних вище послуг, позивач зазначив, що завдяки впровадженню інноваційних маркетингових рішень, зокрема використанню голографічних систем для відображення інформації в нічних клубах, а також розміщенню стендів із власною продукцією в торгових центрах. Такі методи сприяли підвищенню впізнаваності бренду, залученню нових клієнтів і стимулюванню попиту на продукцію.

Отже, у ході судового розгляду встановлено факт надання послуг, а отже підтверджено реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Джаст Промо».

Стосовно господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що з метою забезпечення заходів у 2010-2011 позивач замовляв спеціальний одяг у контрагента ФОП ОСОБА_1 відповідно до договору № 14/10/1/PMU/10-113 від 14.10.2010, зокрема, піджаки, штани, шарфи, джемпери, футболки, сумки, пальта, кепки, спідниці, шапки та сукні.

Виготовлення одягу здійснювалось ФОП ОСОБА_1 на основі брифів, які надавались позивачем для кожної колекції, у тому числі, бриф 2011 для Chesterfield ( том 10 а.с. 42-45) містив ілюстрації фінального зовнішнього вигляду замовленого одягу.

Після отримання одяг обліковувався та розміщувався на складах позивача, що підтверджується прибутковими ордерами (том 2 а.с. 201-229).

Для видачі його працівникам, які проводили рекламні заходи, оформлювалися вимоги на переміщення матеріалів (том 3 а.с. 59-66).

На підтвердження реальності таких господарських операцій надано накладні, податкові накладні, рахунки-фактури та платіжні доручення (том 2 а.с. 197-249; том 3 а.с. 1-45).

Так, за накладною № 102 від 22.10.2010 ФОП ОСОБА_1 поставив позивачу жіночий одяг: уніформу для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме піджаки жіночі розмірів С та М, штани жіночі розмірі С та М, кепки жіноча, шарфи жіночі, джемпери жіночі у розмірах С та М (том 2.с. 201).

Вказаний товар поставлений на склад позивача, про що надано прибутковий ордер №5000420887 від 22.10.2010, відповідно до якого товари зазначені в накладній № 102 від 22.10.2010 UA48.КМ01 були прийняті позивачем (том 2 а.с. 202).

За наслідками даної господарської операції виписана податкова накладна № 2 від 22.10.2010 на суму 28262,40 грн. (том 2 а.с. 231), здійснена оплата: рахунок-фактура №102 від 22.10.2010 (том 3 а.с. 5), платіжне доручення №584720 від 05.11.2010 (том 3 а.с. 3-4).

Також, за накладною № 100 від 15.10.2010 позивачу поставлений жіночий та чоловічий одяг: уніформа для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме піджаки жіночі розмірів С та М, штани жіночі розмірі С та М, кепки жіноча, шарфи жіночі, джемпери жіночі у розмірах С та М, піджаки чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, штани чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, джемпери чоловічі розмірів Л та ІКСЛ (том 2 а.с. 203). Про що складено прибутковий ордер №5000419177 від 19.10.2010.

За наслідками даної господарської операції виписана податкова накладна № 1 від 15.10.2010, здійснена оплата: рахунок-фактура №100 від 15.10.2010, платіжне доручення №582516 від 01.11.2010.

Крім того, за накладною № 101 від 04.02.2011 були поставлені шарфи для презентації бренду CHESTERFIELD (том 2 а.с. 205), на підтвердження ого надано прибутковий ордер №5000443827 від 04.02.2010, податкова накладна №1 від 04.02.2011 (том 2 а.с. 238), рахунок фактура №101 від 04.02.2011 (том 3 а.с. 11), платіжне доручення №617878 від 18.02.2011 (том 3 а.с. 9-10).

За накладною № 102 від 15.02.2011 поставлено чоловічий та жіночий одяг: уніформу для презентації бренду CHESTERFIELD, а саме джемпери чоловічі розмірів Л та ІКС Л, джемпери жіночі розмірів С, кепки , шарфи, штани чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, штани жіночі розмірів С та М, футболки чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, футболки жіночі розмірів С та М, рюкзак, пальта чоловічі розмірів Л та ІКСЛ, пальта жіночі розмірів С та М (том 2 а.с. 207), на підтвердження чого надано прибутковий ордер №5000446299 від 22.02.2011, податкова накладна №2 від 15.02.2011 (том 2 а.с. 237 та а.с. 239), рахунок-фактура №102 від 15.02.2011 (том 3 а.с. 14), платіжне доручення №621608 від 02.03.2011 (том 3 а.с. 12-13).

Також, здійснювалась поставка товару за накладною № 103 від 01.03.2011, на підтвердження чого надано прибутковий ордер № 5000449368 від 01.03.2011, податкова накладна №3 від 01.03.2011 (том 2 а.с. 240), рахунок-фактура №103 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 17), платіжне доручення №625211 від 15.03.2011 (том 3 а.с. 15-16), за накладною № 1 від 16.05.2011 (прибутковий ордер №5000468269 від 16.05.2011, податкова накладна №1 від 16.05.2011 (том 2 а.с. 242), рахунок-фактура №1 від 16.05.2011 (том 3 а.с. 20), платіжне доручення №649242 від 31.05.2011), за накладною № 2 від 20.05.2011 (прибутковий ордер №5000469587 від 20.05.2011, податкова накладна №2 від 20.05.2011 (том 2 а.с. 243), рахунок-фактура №2 від 20.05.2011 (том 3 а.с. 23). платіжне доручення №650283 від 03.06.2011), за накладною № 1 від 01.06.2011 (прибутковий ордер №50004730217 від 02.06.2011, податкова накладна №1 від 01.06.2011, рахунок-фактура №1 від 01.06.2011 (том 3 а.с. 26), платіжне доручення №656452 від 22.06.2011), за накладною № 2 від 20.06.2011 (прибутковий ордер №5000477439 від 21.06.2011, податкова накладна № 2 від 20.06.2011, рахунок-фактура №2 від 20.06.2011, платіжне доручення №660652 від 06.07.2011), за накладною № 1 від 01.07.2011 (прибутковий ордер №5000480206 від 01.07.2011, податкова накладна №1 від 01.07.2011 (том 2 а.с. 246), рахунок-фактура №1 від 01.07.2011 (том 3 а.с. 35), платіжне доручення №663879 від 15.07.2011), за накладною № 3 від 01.08.2011 (прибутковий ордер №5000487856 від 02.08.2011, податкова накладна №3 від 01.08.2011), за накладною № 1 від 01.08.2011 (прибутковий ордер №5000487856 від 02.08.2011, податкова накладна №1 від 01.08.2011, рахунок-фактура №1 від 01.08.2011, платіжне доручення №674271 від 15.08.2011), за накладною № 2 від 05.08.2011 (прибутковий ордер №5000489161 від 05.08.2011, податкова накладна №2 від 05.08.2011, рахунок-фактура №2 від 05.08.2011, платіжне доручення №676532 від 19.08.2011), за накладною № 11 від 12.09.2011 (прибутковий ордер №5000499575 від 15.09.2011, податкова накладна №11 від 12.09.2011, рахунок-фактура №11 від 12.09.2011, платіжне доручення №689823 від 29.09.2011), за накладною № 12 від 19.09.2011 (прибутковий ордер №5000500588 від 22.09.2011, податкова накладна №12 від 19.09.2011, рахунок-фактура №103 від 05.04.2011, податкова накладна №3 від 05.04.2011, платіжне доручення № 661167 від 07.07.2011 (том 3 а.с. 30-31).

Отже, реальність виконання вказаних вище господарських зобов'язань підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, доказів повернення коштів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за наданні послуги в матеріалах справи не міститься.

Щодо доводів податкового органу про наявність постанови про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва стосовно ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що колегія суддів вказує, що відповідно до положень ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Втім, судовим розглядом встановлено, що постановою Шевченківського районного суд м. Києва від 05.04.2012 у справі № 2610/7853/2012 скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України в Київській області старшого лейтенанта міліції від 26.10.2011 про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва (том 15 а.с. 231-233).

Стосовно посилань відповідача на висновки акту перевірки Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області від 15.12.2011 № 14/1701/2735602578, слід вказати, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 у справі № 2а-399/12/1070, яка була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2015, визнано протиправними дії Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області щодо проведення документальної позапланової перевірки, на підставі якої складено акт від 15.12.2011 № 14/1701/2735602578 (том 15 а.с. 223-230).

Таким чином, позивачем доведено, що господарські операції з вищевказаним контрагентом спричинили зміни майнового стану та зміни у структурі зобов'язань підприємства позивача.

Стосовно господарських операцій із ТОВ «Аксілайн» колегія суддів зазначає.

Як встановлено судовим розглядом, 22.08.2008 між ТОВ «Аксілайн» та позивачем укладено договір № 08-18, предметом якого було поставка роздаткових матеріалів для роздачі у якості призів, а також безкоштовно з метою рекламування, зокрема, флеш-дисків, сумок, пивних бокалів, термосів, попільничок, гаманців тощо.

На підтвердження реальності таких господарських операцій надано бриф (том 3 а.с. 143-151), який щорічно затверджувався позивачем, бухгалтерську довідку, податкові накладні (том 8 а.с. 175-256).

Так, позивачем придбано наступний роздатковий матеріал, а саме:

- за видатковою накладною №РН-0000007 від 01.02.2011 паперовий куб 44041 (500 одиниць), флеш-диск 43638 (3000 одиниць), флеш-диск 43637 (2000 одиниць) (том 3 а.с. 73). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000443108 від 01.02.2011 (том 3 а.с. 74). До даної операції було складено податкову накладну №2 від 01.02.2011 відповідно до видаткової накладної №РН-0000007 від 01.02.2011 (том 3 а.с. 98);

- за видатковою накладною №РН-0000010 від 07.02.2011 флеш-диск 43636 (2000 одиниць) (том 3 а.с. 75). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500044439 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 78). На дану операцію була складена податкова накладна №5 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 101);

- за видатковою накладною №РН-0000011 від 07.02.2011 сумка 42084 (500 одиниць), сумка 42985 (250 одиниць) (том 3 а.с. 76). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500044439 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 78). До даної операції було складено податкову накладну №6 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 100);

- за видатковою накладною №РН-0000013 від 07.02.2011 USB флеш-диск на 4 Гб (48 одиниць) (том 3 а.с. 77). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500044439 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 78). Відповідно до даної операції було складено податкову накладну №4 від 07.02.2011 (том 3 а.с. 99);

- за видатковою накладною №РН-0000017 від 11.02.2011 машина для виробництва кави (1 одиниця) (том 3 а.с. 79). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №500047194 від 24.02.2011 (том 3 а.с. 80). Відповідно на дану операцію було складено податкову накладну №10 від 11.02.2011 (том 3 а.с. 102).

- за видатковою накладною №РН-0000020 від 01.03.2011 дриль (305 одиниць) (том 3 а.с. 81). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000449371 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 82). Відповідно на дану операцію була складена податкова накладна №2 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 104);

- за видатковою накладною №РН-0000021 від 01.03.2011 валіза дорожня (20 одиниць) (том 3 а.с. 83). Товар був прийнятий на склад на підставі прибуткового ордеру (том 3 а.с. 84). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №1 від 01.03.2011 (том 3 а.с. 103);

- за видатковою накладною №РН-0000022 від 09.03.2011 пивний бокал (1910 одиниць) (том 3 а.с. 85). Товар був отриманий на підставі прибуткового ордеру №5000451166 від 09.03.2011(том 3 а.с 86). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №3 від 09.03.2011 (том 3 а.с. 105);

- за видатковою накладною №РН-0000023 від 09.03.2011 машину для виробництва кави (1 одиниця) (том 3 а.с. 87). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000451167 від 09.03.2011(том 3 а.с. 88). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №4 від 09.03.2011 (том 3 а.с. 106);

- за видатковою накладною №РН-0000026 від 10.03.2011 термос 44565 (5440 одиниць), сумка 44569-1 (2620 одиниць), сумка 44569-2 (1425 одиниць) (том 3 а.с. 89). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000452385 від 15.03.2011(том 3 а.с. 92). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №7 від 10.03.2011 (том 3 а.с. 109);

- за видатковою накладною №РН-0000025 від 10.03.2011 сумка 11716 (10 000 одиниць) на загальну суму 381 480,00 грн (том 3 а.с. 90). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000452385 від 15.03.2011(том 3 а.с. 92). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №6 від 10.03.2011 (том 3 а.с. 108);

- за видатковим накладними №РН-0000024 від 10.03.2011 сумка 45078 (200 одиниць) на загальну суму 7629,60 грн; (том 3 а.с. 91). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000452385 від 15.03.2011(том 3 а.с. 92). Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №5 від 10.03.2011 (том 3 а.с. 107);

- видатковою накладною №РН-0000030 від 25.03.2011 попільничка 36018 (50 одиниць) (том 3 а.с. 93). Товар був отриманий на склад на підставі прибуткового ордеру №5000455431 від 25.03.2011 (том 3 а.с. 94); Відповідно до даної операції була складена податкова накладна №14 від 25.03.2011 (том 3 а.с. 110);

- за видатковою накладною №РН-0000035 від 08.04.2011 кулон 45595 (335 одиниць) (том 3 а.с. 95). Товар був отримання на склад на підставі прибуткового ордеру №5000461652 від 18.04.2011 (том 3 а.с. 96).

На підтвердження оплати придбаного товару надано платіжне доручення №618584 від 21.02.2011 на суму 239 825,88 грн (том 3 а.с. 114-115); платіжне доручення №625227 від 15.03.2011 (том 3 а.с. 119-120); платіжне доручення №627439 від 23.03.2011 (том 3 а.с. 126-127); платіжне доручення №631942 від 08.04.2011 (том 3 а.с. 133-134); платіжне доручення №639580 від 28.04.2011 (том 3 а.с. 136-137); платіжне доручення №641056 від 05.05.2011 (том 3 а.с. 139-140); платіжне доручення №606969 від 19.01.2011 (том 15 а.с. 199); платіжне доручення №609961 від 27.01.2011 (том 15 а.с. 199); платіжне доручення №628867 від 28.03.2011 (том 15 а.с. 200); платіжне доручення №644813 від 18.05.2011 (том 15 а.с. 201); платіжне доручення №649266 від 01.06.2011 (том 15 а.с. 202); платіжне доручення №650294 від 03.06.2011 (том 15 а.с. 203).

Крім того, надано акти здачі-прийняття робіт разом з актами списання, де зафіксована подальша їх реалізація (роздача) на акційних заходах та фестивалях, а саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000008 від 29.04.2011, який підтверджується надання позивачеві від ТОВ «Аксілайн» послуг з брендування уніформи (том 3 а.с. 97); акт списання №190411/012 від 19.04.2011, відповідно до якого було списано товари як «призи», зокрема це були товари, які зазначені у видатковій накладній №РН-0000010 від 07.02.2011 (43636), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43637), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43638) та який підтверджує використання продукції ТОВ «Аксілайн» у господарській діяльності позивача, (том 3 а.с. 152); акт списання №8EТІ-0411/040 від 12.04.2011, у якому теж наявна інформація про списання товарів як призів, зокрема за видатковими накладними №РН-0000010 від 07.02.2011 (43636), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43637), №РН-0000007 від 01.02.2011 (43638) та який підтверджує використання продукції ТОВ «Аксілайн» у господарській діяльності позивача (том 3 а.с. 155) та бухгалтерською довідкою щодо відображення у податковому обліку безоплатних роздач ТМЦ (том 8 а.с. 175-176).

За наслідками вказаних операцій складно податкові накладні, сума сплаченого податку на додану вартість відображена у податковій звітності позивача, а саме: податкова накладна №25 від 28.02.2011 (том 8 а.с. 201); податкова накладна №45 від 31.03.2011 (том 8 а.с. 202); податкова накладна №62 від 29.04.2011 (том 8 а.с. 203); податкова накладна №78 від 31.05.2011 (том 8 а.с. 204); податкова накладна №103 від 30.06.2011 (том 8 а.с. 205); податкова накладна №121 від 31.07.2011 (том 8 а.с. 206); податкова накладна №159 від 31.08.2011 (том 8 а.с. 207); податкова накладна №183 від 30.09.2011 (том 8 а.с. 208), а також податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 (том 8 а.с. 177-179); податкова декларація з ПДВ за березень 2011 (том 8 а.с. 180-182); податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 (том 8 а.с. 183-185); податкова декларація з ПДВ за травень 2011 (том 8 а.с. 186-188); податкова декларація з ПДВ за червень 2011 (том 8 а.с. 189-191); податкова декларація з ПДВ за липень 2011 (том 8 а.с. 192-194); податкова декларація з ПДВ за серпень 2011 (том 8 а.с. 195-197); податкова декларація з ПДВ за вересень 2011 (том 8 а.с. 198-200).

Обґрунтовуючи економічний ефект, отриманий за наслідками вказаних вище операцій, позивач зазначив, що придбаний роздатковий матеріал є складовою більшості маркетингових послуг, які планувалися позивачем та детально реалізовувалися його контрагентами.

Таким чином, позивачем доведено, що господарські операції з ТОВ «Аксілайн» спричинила зміни майнового стану та зміни у структурі зобов'язань підприємства позивача.

Щодо посилань апелянта на висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.06.2011 № 615/3-23-40-35430366 колегія суддів зазнає, що предметом даної перевірки були відносини ТОВ «Аксілайн» з двома контрагентами, аналіз податкової звітності ТОВ «Аксілайн» у повному обсязі проведений не був.

Колегія суддів зазначає, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагента суб'єкта господарювання основних засобів, трудових та виробничих ресурсів, реального ланцюга постачання у контрагента позивача, включення позивача до переліку ризикових суб'єктів господарювання, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Стосовно доводів податкового органу щодо відсутності документів щодо транспортування закупленої продукції, колегія суддів зазначає, що по-перше, відсутність чи певні недоліки товарно-транспортної документації не є безумовною підставою для висновків щодо нереальності господарських операцій, по-друге, товарно-транспортна документація не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують факт придбання та продажу товару.

Щодо господарських операцій із ТОВ «Агро-Інвест» колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до угоди № 40000916 від 01.03.2009 протягом 3 та 4 кварталів 2009, а також 1-3 кварталів 2010 ТОВ «Агро-Інвест» виконувало послуги з розміщення фірмового обладнання та тютюнових виробів позивача на вітринах торгових точок (кіосків) у м. Дніпро.

Зазначена угода передбачала надання маркетингових послуг, зокрема встановлення фірмового обладнання для демонстрації тютюнової продукції у торгових точках.

Додаток № 1, що є невід'ємною частиною угоди № 40000916 від 01.06.2009 (том 2 а.с. 146 165,), містить експлікації прикладів розміщення тютюнових виробів в кожному кіоску із зазначенням коду кожного торгового пункту, розрахунком вартості наданих послуг та періодом їхнього виконання.

В подальшому позивачем та ТОВ «Агро-Інвест» уклали Додаткову угоду № 1 від 01.06.2009 до Угоди № 40000916 (том 2 а.с. 144-145,), у якій уточнювалися умови надання послуг та порядок їхньої оплати.

Для контролю виконання зобов'язань представники Позивача здійснювали регулярні перевірки розміщення обладнання та тютюнових виробів на вітринах торгових точок. За підсумками перевірок складалися форми відповідності, в яких оцінювалося дотримання договірних умов. Тобто, представники Позивача самостійно перевіряли реальність отриманих послуг. Форми відповідності формувались щоквартально. Основними критеріями оцінки були: 1) наявність продукції, 2) розташування продукції та обладнання, 3) їхня видимість, які в подальшому оцінювались за шкалою від 0 до 100%.

Сума винагороди розраховувалася відповідно до обсягу виконаних домовленостей після проведеного контролю представниками.

На підтвердження реальності надання таких послуг та здійснення фінального розрахунку надано:

- акт виконаних робіт на суму 30 378,68 грн підтверджує виконання умов угоди за 3-ий квартал 2009 року (том 2 а.с. 168 169); на підтвердження сплати винагороди було долучено платіжне доручення №483174 від 15.12.2009 за надання послуг за договором №40000916 на суму 30 378,67 грн (том 2 а.с. 181), на підставі якої була складена та подана на реєстрацію податкова накладна №4419 від 25.11.2010 за 3-й квартал 2009 року на суму 30 378,67 грн (том 2 а.с. 180);

- акт виконаних робіт за 4-й квартал 2009 року на суму 23 040,00 грн (том 2 а.с. 166 167) відображає виконання умов угоди, який складений на підставі форм відповідності за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 щодо кожного пункту торгівлі, де відображені відмітки щодо відповідності кожного об'єкта критеріям виконання умов договору та дату проведення ревізії (том 9 а.с. 1 20); сплата винагороди за 4-ий квартал 2009 року підтверджується платіжним дорученням № 501979 від 18.02.2010 на суму 23 040,00 грн (том 2 а.с. 182), на даний переказ коштів ТОВ «Агро-Інвест» подав на реєстрацію податкову накладну №403 від 01.02.2010 на суму 23 040,00 грн ( том 2 а.с. 178);

- акт виконаних робіт на виконання за 1-й квартал 2010 року на суму 13 488,90 (том 2 а.с. 170 171). Даний Акт виконаних робіт був сформований на підставі форм відповідності за період складених за результатами перевірки представниками позивача щодо виконання покладених обов'язків від 01.01.2010 по 31.03.2010 (том 9 а.с. 21 41); сплата винагороди підтверджується платіжним дорученням №535425 від 08.06.2010 на суму 13 488,90 грн (том 2 а.с. 183). В подальшому ТОВ «Агро-Інвест» склав Податкову накладну №1664 від 29.04.2010 на суму 13 488,90 грн (том 2 а.с. 179);

- акт виконаних робіт за 2-й квартал 2010 року на суму 11 075,21 (том 2 а.с. 172 173), який було складено на підставі проведеної ревізії в період з 01.04.2010 по 30.06.2010, що підтверджується складеними представниками позивача формами відповідності щодо кожного торгового пункту (том 9 а.с. 42 57). Відповідно для виконання умов угоди позивач здійснив сплату винагороду ТОВ «Агро-Інвест», що підтверджується платіжним дорученням №570816 від 01.10.2010 на суму 11 075,21 грн (том 2 а.с. 184). ТОВ «Агро-Інвест» було складено на дану операцію податкова накладна №9161 від 13.09.2010(на суму 11 075, 21 грн (том 2 а.с. 177);

- акт виконаних робіт за 3-й квартал 2010 року на суму 10 294,45 (том 2 а.с. 174 175) був сформований на підставі проведених ревізій за результатами яких були складені форми відповідності щодо кожного кіоску за період з 01.07.2010 по 30.09.2010 (том 9 а.с. 58 73); за умовами договору щодо сплати винагороди , позивач здійснив переказ коштів на рахунок ТОВ «Агро-Інвест», що підтверджує платіжне доручення №584637 від 09.11.2010 (том 2 а.с. 185). В подальшому ТОВ «Агро-Інвест» склав податкову накладну №9277 від 29.09.2010 на суму 10 297,45 грн (том 2 а.с. 178).

Обґрунтовуючи економічний ефект, отриманий за наслідками вказаних вище операцій, позивач зазначив, що основною метою даного замовлення було збільшення продажів продукції кінцевим споживачам, що, у свою чергу, мало призвести до зростання прибутку компанії та створення позитивного економічного ефекту. Замовлені послуги є складовою маркетингових активностей, які постійно розробляються та плануються на кожен рік. Вплив таких маркетингових послуг також внутрішньо відслідковувався позивачем для прогнозування наступних періодів.

Щодо посилань апелянта на висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Суми від 18.02.2011 № 743/2314/36160422 колегія суддів зазнає, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагента суб'єкта господарювання основних засобів, трудових та виробничих ресурсів, реального ланцюга постачання у контрагента позивача, включення позивача до переліку ризикових суб'єктів господарювання, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Стосовно посилань на вирок від 12.08.2011 № 0417/1-298/2011 слід врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, згідно з якою сам по собі вирок суду щодо фактичного підприємства не може ані підтвердити, ані спростувати фактичну господарську діяльність підприємства, адже склад злочину щодо фіктивного підприємництва лише може підтвердити створення або придбання компанії з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, а не фіктивної діяльності такого підприємства загалом.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 813/1974/17 зазначено, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 802/1853/16-а, де вказав, що у вироках зафіксовано об'єктивну сторону складу злочину, а обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, не встановлено.

З огляду на викладене, доведення нереальності господарських операцій, здійснених позивачем із ТОВ «Агро-Інвест», на підставі вироку від 12.08.2011 № 0417/1-298/2011, є необґрунтованим.

Таким чином, посилання податкового органу на зазначені обставини є безпідставними, оскільки по господарських операціях позивача з даним контрагентом не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже висновки щодо відсутності реальних наслідків спірних господарських операцій позивача є помилковими.

Стосовно господарських операцій із ПП «Аркадос» колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору про надання послуг від 01.10.2009 № 1КА273 позивачем протягом 2009-2011 замовлялись маркетингові послуги, які полягали у розміщенні обладнання позивача та тютюнових виробах на вітринах роздрібних торгівельних точок.

Так, ПП «Аркадос» у 1-ому кварталі 2010 року розміщувало узгоджений асортимент тютюнових виробів в пунктах торгівлі на 227 автозаправних станціях компанії Лукойл, відповідно до Додатку № 1 від 01.10.2009, у якому був погоджений перелік пунктів торгівлі (том 2 а.с. 120 127).

З метою контролю надання послуг в повному обсязі ПП «Аркадос» представниками позивача проводились перевірки розміщення обладнання та тютюнових виробів на торгівельних точках, за результатом чого складалась форма відповідності (КА програма) у період з 01.01.2010 по 31.03.2010 (том 2 а.с. 138).

За умовами договору ціна винагороди формувалась в залежності від об'єму наданих послуг на момент проведення ревізій.

У Додатку № 2 наведені проілюстровані приклади розміщення продукції Позивача у торгових пунктах (том 2 арк. 128 131).

За результатами проведеної перевірки був складений акт виконаних робіт за 1-ий квартал (том 2 а.с. 132-137).

Оплата наданих послуг підтверджена платіжним дорученням №538801 від 17.06.2010 на суму 39610,22 грн. (том 2 а.с. 140).

За наслідками даної операції складна податкова накладна від 25.05.2010 №242 на суму 39610,22 грн. (том 2 а.с. 139).

Також на підтвердження реальності вказаних операцій надано акт виконаних робіт на виконання Договору про надання послуг №1КА273 від 08.07.2010 за 2-ий квартал 2010 на суму 39627,11 грн. (том 7 а.с. 7 - 12), який був складений на підставі перевірки представниками позивача, за результатами якої були складені форми відповідності за 2 квартал 2010 (том 7 а.с. 14 - 22).

В подальшому позивач сплатив суму винагороди, яка була зафіксована в акті виконаних робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 553387 від 30.07.2010 на суму 39627,11 грн. (том 15 а.с. 190).

За наслідками даної операції була складена податкова накладна № 328 від 08.07.2012 на суму 39627,11 грн. (том 7 а.с. 13).

Стосовно економічного ефекту від наданих послуг позивач зазначив, що основною метою даного замовлення було збільшення продажів продукції кінцевим споживачам, що, у свою чергу, мало призвести до зростання прибутку компанії та створення позитивного економічного ефекту.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що надані первинні документи відображають суть господарської операції, надання послуг ПП «Аркадос», а отже й реальність господарської операції.

При цьому, висновки податкового органу щодо відсутності зв'язку між господарськими операціями з ПП «Аркадос» та фінансово-господарською діяльністю позивача ґрунтуються на висновках акту перевірки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 20.09.2010 № 1485/23-4/36610920, що як зазначено вище, само по собі не дає підстав для висновку про нереальність господарських операцій.

Крім того, відповідач посилався на заниження ПП "Аркадос" податкових зобов'язань по операціям з позивачем на суму 137957 грн., анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Аркадос" та проведення процедури банкрутства; акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 1485/23-4/36610920 від 20.09.2010 "Про неможливість проведення перевірки ПП "Аркадос" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, яким сформовано податковий кредит за березень, квітень, травень, червень 2010 року", яким встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність підприємства за місцезнаходження та ознаки нікчемності угод з контрагентами за період березень, квітень, травень, червень 2010 року.

Втім, колегія суддів зазначає, що такі відомості не є беззаперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення підприємством спірної господарської операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Таким чином, факт надання послуг ПП "Аркадос" підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності; право на формування податкових зобов'язань підтверджується належними первинними документами.

Стосовно господарських операцій з ПП «Ново-Ком» колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до договору № 9КА780 від 01.07.2010 (том 4 а.с. 1-6) позивачем замовлено у ПП «Аспект-Ойл» послуги щодо розміщення узгодженого асортимент тютюнових виробів згідно додатка № 2 до договору на автозаправних станціях компанії Лукойл по всій території України.

В подальшому між позивачем та ПП «Аспект-Ойл» була підписана Додаткова угода від 01.01.2011 (том 4 а.с. 7-9), згідно з якою всі права та обов'язки попереднього виконавця (ПП «Аспект-Ойл») перейшли до ПП «Ново-Ком».

Спірні операції здійснювались у період 4-й квартал 2010 (у 241 пунктах торгівлі) - 1-й квартал 2011 (у 238 пунктах торгівлі).

Розрахунок суми винагороди згідно умов договору здійснювалось на підставі здійснення ревізії представниками Позивача щодо виконаного обсягу умов договору.

З метою контролю надання послуг в повному обсязі, представники Позивача проводили регулярні перевірки розміщення обладнання та тютюнових виробів на торгівельних точках. Після проведення перевірок заповнювались форми відповідності (том 4 а.с. 28 - 32) у яких здійснювалось оцінювання за шкалою від 0 до 100%. Основними критеріями оцінки наданих послуг були: 1) наявність продукції, 2) місце продукції та обладнання 3) видимість продукції.

Сума винагороди формувалась в залежності від об'єму виконання узгоджених умов на момент проведення ревізій, та фіксувалась в актах виконаних робіт щодо кожної торгівельної точки окремо.

За результатами перевірки складались акти виконаних робіт: акт виконаних робіт за 4-й квартал 2010 року на суму 43 004,04 грн (том 4 а.с. 21 -27). На підтвердження факту сплати винагороди Позивачем відповідно до умов договору було долучено платіжне доручення №627586 від 24.03.2011 на суму 43 004,04 грн (том 4 а.с. 35), акт виконаних робіт за 1-й квартал 2011 року на суму 42 350,09 грн (том 4 а.с. 14 -20). Щодо сплати винагороди було долучено платіжне доручення №595314 (том 15 а.с. 209).

За наслідками даних операцій складено податкові накладні № 934 від 28.02.2011 на суму 43004,04 грн. (том 4 а.с. 33), №183 від 16.05.2011 на суму 42 350,09 грн. (том 4 а.с. 34).

Обґрунтовуючи економічний ефект, отриманий за наслідками вказаних вище операцій, позивач зазначив, що основною метою даного замовлення було збільшення продажів продукції кінцевим споживачам, що, у свою чергу, мало призвести до зростання прибутку компанії та створення позитивного економічного ефекту.

Колегією суддів не приймаються посилання відповідача на акт перевірки Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області від 10.02.2012 № 315/231 -36917481 як на підставу для висновків щодо відсутності зв'язку між господарськими операціями з ПП «Аркадос» та фінансово-господарською діяльністю позивача з підстав, викладених вище, та за умови надання позивачем документального підтвердження реальності вказаних господарських операцій.

Також, слід вказати, що платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Стосовно господарських операцій із ТОВ «Спіра» колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Спіра» склались стосовно поставки ремкомплектів для ремонту обладнання з виробництва фільтрів типу Mulfi (тобто, фільтрів для тютюнових виробів), про що складено замовлення № 4500288334 від 24.04.2009 на суму 3207,58 грн.

ТОВ «Спіра» виставило рахунок-фактуру №СФ-0000398 від 24.06.2009 на суму 3849,10 грн. (том 4 а.с. 44).

На підтвердження операції була складена видаткова накладна №РН-0000117 від 25.06.2009 на загальну суму - 3849,10 грн. (том 4 а.с. 40).

Отримання ремкомплекту підтверджується прибутковим ордером №5000312947 від 07.01.2009, у якому вказується, що було доставлено товар від ТОВ «Спіра» на склад позивача - «UA03.SP50» за супровідним документом (видатковою накладною) №РН-0000117 (том 4 а.с. 41).

Оплата придбаного товару підтверджена платіжним дорученням № 437301 від 15.07.2009 на суму 3849,10 грн. (том 4 а.с. 42).

За наслідками вказаної операції була складена податкова накладна №127 від 25.06.2009 на суму 3849,10 грн. (том 4 а.с. 45).

Таким чином, позивачем доведено, що господарські операції з вищевказаними контрагентами спричинили зміни майнового стану та зміни у структурі зобов'язань підприємства позивача.

При цьому, колегією суддів не приймаються посилання відповідача на акт перевірки Баширівської об'єднаної державної податкової інспекції від 12.01.2012 № 16/23/34068868 з підстав, викладених вище, та за умови надання позивачем документального підтвердження реальності вказаних господарських операцій.

Щодо посилань відповідача на пояснення директора ТОВ «Спіра» Кадіна М.О. щодо непричетності до ведення господарської діяльності ТОВ «Спіра», колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податкова інформація відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентом, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Натомість, за наслідками дослідження господарської операції між позивачем та ТОВ «Спіра», аналізу наданої первинної документації, встановлено дійсність господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, надані документи містять відомості, які в повній мірі відображають суть господарської операції, що відбулись у періоді, що перевірявся між позивачем та його контрагентом, господарські операції знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку позивача та доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарської операції.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції та зв'язок між фактом придбання товарів, послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов'язань підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, доказів повернення коштів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за наданні послуги в матеріалах справи не міститься.

Відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем підприємства контрагенти були фіктивними, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання.

При цьому, контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Колегією суддів також не приймаються посилання відповідача на відсутність у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, відсутності можливості здійснення спірних поставок, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від господарських та виробничих можливостей контрагента. Переконання контролюючого органу про те, що контрагенти постачальника позивача не мали достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів та дослідження первинних документів.

Так, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що надані первинні документи відображають суть господарських операцій позивача із ТОВ «Укрнадраресурси», ПП «Аркадос», ТОВ «Агро-Інвест», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Аксілайн», ТОВ «Джайст Промо», ПП "Ново-Ком", ТОВ «НЕБО ІВЕНТС ЕДЖЕНСІ», ТОВ "Спіра", а отже й реальність господарських операцій.

На противагу зазначеному, податковим органом під час судового розгляду справи, не наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійсненої позивачем господарської операції, та/або свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 08.05.2012 № 0000170042, № 0000160042 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 08.05.2012 № 0000190042, № 0000180042.

Зазначеними податковими повідомленнями-рішення контролюючим органом здійснено донарахування платнику податків зобов'язання з акцизного податку із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Так, за змістом акту перевірки від 18.04.2012 № 42/42-1/00383231 контролюючим органом встановлено порушення позивачем ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 № 329/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 27 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 Про акцизний збір (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Дані порушення виникли у зв'язку з ненарахуванням позивачем акцизного збору з вартості пошкоджених тютюнових виробів з огляду на наступні обставини.

У ході судового розгляду встановлено, що 20.07.2009 на складі готової продукції філії Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна" за адресою: просп. Веселий 46, м. Донецьку, відбулась пожежа, внаслідок якої тютюнова продукція, що там зберігалася або знищена, або стала непридатною для подальшого використання.

Факт пожежі підтверджений висновком експерта Донецької торгівельно-промислової палати № 3712 від 22.09.2009.

В подальшому позивачем проведено утилізацію тютюнових виробів, про що складено акт про проведення знищення неякісних тютюнових виробів № 190 від 18.05.2010, акт списання № 19/08-09 від 20.08.2009.

Висновки податкового органу про необхідність сплати при цьому позивачем суми акцизного збору у зв'язку зі знищенням тютюнових виробів разом із акцизними марками, по яким платником податків не проведено процедуру списання та утилізації пошкоджених марок акцизного збору, ґрунтуються на твердженні про недотримання Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" законодавчої процедури списання та утилізації пошкоджених марок акцизних марок.

Заперечуючи правомірність таких висновків відповідача, позивач зазначав, що на виконання встановленого порядку підприємством здійснено утилізацію всього обсягу готової тютюнової продукції разом з наклеєними на них марками акцизного збору, оскільки тютюнові вироби на складі готової продукції у м. Донецьку зберігалися вже з наклеєними марки акцизного збору, які були невід'ємною частиною готової продукції, з огляду на що не підлягав застосуванню п. 27 Положення № 567.

Отже, спірним у даній справі є питання виникнення у платника податків обов'язку сплати акцизного податку у разі знищення підакцизних товарів разом із марками, та дотримання позивачем Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 № 329/95-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься українськими виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на покриття витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок акцизного збору.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону від 15.09.1995 № 329/95-ВР марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення "Про затвердження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567.

Пунктом 5 Положення № 567 встановлено, що марки встановленого зразка виготовляються на замовлення Державної податкової адміністрації державним спеціалізованим підприємством Мінфіну (далі - підприємство-виробник).

Відповідно до п. 8 Положення № 567 марки продаються суб'єктам підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства є платниками акцизного збору з алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з п. 16 Положення № 567 покупець марок веде їх облік за видами і забезпечує схоронність.

Пунктом 25 Положення № 567 передбачено, що невикористані (унаслідок пошкодження) марки приймаються для знищення. Сплачена сума акцизного збору відшкодовується покупцям або за їх бажанням зараховується в рахунок майбутніх платежів, крім суми акцизного збору, сплаченої в рахунок погашення податкового векселя.

Вартість марок не відшкодовується.

Відповідно до п. 26 Положення № 567 пошкоджені марки повинні бути наклеєні на окремому аркуші паперу формату А3 (290 х 420 мм) так, щоб чітко було видно центральну частину марки, окремі частини розірваних марок повинні бути з'єднані, а загальна частина кожної поверненої імпортером (замовником, виробником) марки повинна становити не менш як 60 відсотків початкового розміру.

Пунктом 27 Положення № 567 встановлено, що оформлені належним чином пошкоджені марки повертаються їх продавцю. Продавець складає акт про знищення пошкоджених марок. Перший примірник акта разом із заявою платника про повернення сплаченої суми акцизного збору або про зарахування її в рахунок майбутніх платежів залишається у продавця.

У разі неможливості вирівнювання пошкоджених автоматом з наклеювання марок і наклеювання їх на окремому аркуші паперу на підприємстві-виробнику створюється комісія, яка складає акт про списання таких марок. В акті обов'язково зазначається фактична кількість зіпсованих автоматом марок. До складу зазначеної комісії залучається представник органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника (голова комісії) і представник відповідної місцевої держадміністрації.

У разі неможливості встановлення фактичної кількості зіпсованих автоматом марок методом підрахунку визначення їх кількості проводиться розрахунковим шляхом. При цьому покупцям не відшкодовується сплачена сума акцизного збору і нові марки не видаються.

У разі встановлення факту нестачі марок (розкрадання, знищення, реалізації на експорт продукції з використанням вітчизняних марок тощо) у їх покупця матеріально відповідальна особа підприємства-виробника несе матеріальну відповідальність у розмірі вартості марок та розрахункової суми акцизного збору, яку виробник повинен сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки. Зазначені суми стягуються з рахунку підприємства в безспірному порядку.

Отже, виходячи зі змісту наведених вище норм, у разі пошкодження акцизних марок здійснюється їх повернення продавцю у встановленому порядку, за яким складається акт про знищення пошкоджених марок.

При цьому, пошкоджені марки повинні бути наклеєні на окремому аркуші паперу формату А3 (290 х 420 мм) та передані для знищення продавцю, який в подальшому складає акт про їх знищення.

У такому разі покупцю за його бажанням відшкодовується сплачена сума акцизного збору або зараховується в рахунок майбутніх платежів.

Натомість, у разі нестачі акцизних марок, у даному випадку внаслідок знищення, Положеннями № 567 передбачено, що суми акцизного збору, які повинні були сплачені у разі реалізації продукції, маркованої такими марками, стягуються з рахунків підприємства.

Таким чином, фактично покупцем здійснюється відшкодування у розмірі розрахункової суми акцизного збору.

Разом з тим, у ході судового розгляду не встановлено та Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" не надано доказів дотримання приписів Положення № 567 щодо порядку поводження з пошкодженими акцизними марками, зокрема, належного оформлення пошкоджених марок, як передбачено п. 26 Положення № 567, та повернення їх продавцю.

При цьому, Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" не заперечувались обставини самостійної утилізації пошкоджених акцизних марок.

Водночас, позивач зазначав, що знищення та пошкодження акцизних марок разом із готовою продукцією внаслідок пожежі не є підставою для виникнення зобов'язань з акцизного податку, оскільки Положенням № 567 не врегульовані питання виникнення податкових зобов'язань, а Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 № 329/95-ВР, яким на момент виникнення спірних правовідносин була врегульована процедура оподаткування акцизним податком, не передбачав такого об'єкту оподаткування.

Колегія суддів вважає зазначене твердження необґрунтованим, оскільки обов'язок платника акцизного збору відшкодувати вартість марок та суму акцизного збору, яку виробник мав би сплатити до бюджету за умови реалізації продукції, для якої купувалися марки, визначений Положенням № 567, є об'єктом оподаткування, визначеним п. «а» ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992 № 18-92, відповідно до якого об'єктом оподаткування є оборот з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, тобто факт вибуття підакцизної продукції у будь-який спосіб з володіння виробника.

За наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу про те, що внаслідок недотримання Приватним акціонерним товариством "Філіп Морріс Україна" порядку дій при виявленні пошкодження акцизних марок, встановленого Положенням № 567, відсутні підстави для звільнення платника податків від відшкодування суми акцизного збору, який підлягав би зарахуванню до державного бюджету у разі реалізації продукції, маркованою такими акцизними марками.

У зв'язку з чим донарахування податковим органом позивачу сум грошового зобов'язання з акцизного податку з вироблених в Україні товарів оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 08.05.2012 № 0000190042, № 0000180042 є правомірним, з огляду на що останні є законними та скасуванню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 08.05.2012 № 0000190042, № 0000180042, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Філіп Морріс Україна", в іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 по справі № 2а-9900/12/2070 - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 08.05.2012 № 0000190042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 5237400 грн. за основним платежем та 1309350 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0000180042, яким Приватному акціонерному товариству "Філіп Морріс Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку в розмірі 6871526,88 грн. за основним платежем та 1717881,72 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Філіп Морісс Україна» - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 по справі № 2а-9900/12/2070 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло

Постанова складена в повному обсязі 19.09.25.