19 вересня 2025 р. Справа № 480/1945/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Калиновського В.А. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025, (головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук) по справі № 480/1945/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови нарахувати та виплатити позивачу відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 78542,32 грн., у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19.02.2020 до 18.10.2024 року, виплаченого 18.10. 2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19 лютого 2020 року до 18 жовтня 2024 року на суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 78542,32 грн., виплаченого 18.10.2024.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в сумі 78542,32 грн., у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19.02.2020 до 18.10.2024 року, виплаченого 18.10.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській областінарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19 лютого 2020 року до 18 жовтня 2024 року на суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 78542,32 грн, виплаченого 18.10.2024.
ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області не погодившись із рішенням суду в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову .
Вказав, що виплата призначених позивачу сум коштів була здійснена 19.10.2024 додатковою відомістю при надходженні фінансування на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду.
До того ж, перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення не є доходом в розумінні статті 2 Закону Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а має характер одноразової виплати.
Позивач не скористався правом надання відзиву.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно Закону України “Про судоустрій і статус суддів».
11.03.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці до якої додав довідку від 27.02.2020 № 04-447/20, виданої Теруправлінням ДСА в Сумській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Головне управління ПФУ в Сумській області листом від 14.04.2020 відмовило позивачу у такому перерахунку.
Вважаючи такі дії протиправним, позивач звернувся до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 по справі №480/2588/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Сумській області від 27.02.2020 № 04-447/20, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Рішення набрало законної сили 12.10.2020
На виконання рішення суду від 09.09.2020 по справі №480/2588/20 ГУ ПФУ в Сумській області здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 31.10.2020 у сумі 78542,32 грн., яка була виплачена позивачу 18.10.2024.
ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою в якій зокрема просив виплатити компенсацію втрати частини доходу.
10.01.2025 листом ГУ ПФУ в Сумській області №1800-0202-8/1889 повідомлено ОСОБА_1 , що підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відсутні.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Сумській області щодо не нарахування та невиплати йому втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що була нарахована та виплачена ГУ ПФУ в Сумській області на виконання судового рішення у справі №480/2588/20 звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки перерахунок та виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19.02.2020 по 30.06.2020, та така виплата відбулася відбулось 18.10.2024 без виплати суми компенсації; невиплата позивачеві суми компенсації у тому ж місяці, у якому здійснена виплата заборгованості з пенсії, є порушенням прав позивача на отримання такої компенсації, а тому з метою належного способу захисту суд визнає таку бездіяльність відповідача протиправною.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-III.
Згідно з ст.ст. 1, 2 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Тобто, ст.2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й щомісячне довічне грошове утримання.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Своєю чергою, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до ст.3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зміст наведених норм права свідчить про те, що , що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» затверджено Порядок №159.
Пункти 1, 2 Порядку №159 дублюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Так, згідно із абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
При цьому, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (зокрема, щомісячного довічного грошового утримання); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Тож у випадку бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, виплата позивачу перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду у справі № 620/990/20 відбулася 18.10.2024.
Верховний Суд у постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином обов'язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
Оскільки такий обов'язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не дотримано, право останнього на виплату компенсації порушено.
Враховуючи, що несвоєчасне нарахування належних сум та остаточний розрахунок з позивачем відбулися з вини відповідача, позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення суду є протиправними, а позов підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи апелянта в частині порушення позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до висновку сформованого Верховним Судом у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20, компенсацію втрати частини доходів відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити у тому ж місяці, в якому здійснив виплату нарахованої пенсії.
З метою поновлення порушеного права позивача та ефективного захисту її прав, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з порушенням строків його виплати за період з 19 лютого 2020 року до 18 жовтня 2024 року на суму щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 78542,32 грн, виплаченого 18.10.2024.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 по справі № 480/1945/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді В.А. Калиновський А.О. Бегунц