Справа №752/22948/24 Суддя в І-й інстанції Коваль В.О.
Провадження № 33/824/1077/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
01 серпня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року, -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 02.10.2024 року, о 15:05 год., в м. Києві, по вул. В. Брожка, 21-Б, керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: бліде обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови судді, через неповне та необ'єктивне дослідження всіх обставин справи. Свою вину апелянт не визнає, оскільки транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння не керував, а відповідно і не мав проходити огляд на стан сп'яніння. Автомобіль «Volkswagen Touareg», номерний НОМЕР_1 , до якого під'їхали працівники поліції, йому не належить, він його не паркував, і чи припаркований він з порушенням чи ні, уваги не звертав, він лише діставав із автомобіля речі його власника і не збирався нікуди їхати, про що повідомив працівників поліції, однак вони його не слухали та безпідставно пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. У даному випадку він був пішоходом, що підтверджується відеозаписом із боді камери працівників поліції, а хто і коли користувався автомобілем «Volkswagen Touareg», він не знає. Тому, просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчиненого повторно протягом року після вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП суддя місцевого суду визнав доведеним те, що останній вчинив правопорушення, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у час, місці та за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Між тим, такий висновок суддею зроблений на підставі неповно досліджених доказів та внаслідок їх неналежної оцінки і погодитись із цим висновком не можливо.
За змістом ст. ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із вказівкою на усі її складові, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Наведене дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Аналіз положень ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 року № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року ( в подальшому - Інструкція 1452/735) у поєднанні із диспозицією ч.1 і ч.2 ст. 130 КУпАП дає можливість стверджувати про те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння виникають після встановлення поліцейським факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції/вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння у порядку і способами, що передбачені зазначеними вище нормативними документами, та після відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності, вчиненої протягом року після вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП. Лише після висловлення такої відмови, за доведеності інших обставин, які утворюють об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
При вирішенні питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння суддя місцевого суду цих вимог закону не врахував, фактичних обставин правопорушення із належною повнотою не встановив, зібраним у справі доказам належної оцінки не надав.
Поза увагою судді залишилось те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би указували на те, що ОСОБА_1 02.10.2024 року близько 15 годин 05 хвилин, в м. Києві по вул. В.Брожка, дійсно керував транспортним засобом «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_2 . Зокрема, матеріали справи не містять фактичних даних які указують на те, що поліцейські, які здійснювали фіксацію зазначеної події із складанням у подальшому протоколу про адміністративне правопорушення, зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 або були очевидцями як ОСОБА_1 керував цим автомобілем за інших обставин. Як доказ факту керування ОСОБА_1 зазначеним автомобілем поліцейськими наданий відеозапис, який був зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського. Між тим, цей відеозапис не містить жодних даних, які підтверджують те, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем. Зокрема, на початку запису відображено, те що автомобіль «Volkswagen Touareg»,номерний знак НОМЕР_2 запаркований, частково розташований на тротуарі, ознак того, що двигун автомобіля заведений відеозапис не містить, світлові покажчики автомобіля не увімкнені, ОСОБА_1 перебуває біля автомобіля. Рух автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_2 , його зупинка поліцейськими та керування цим автомобілем ОСОБА_1 як даною частиною відеозапису, так і усім відеозаписом не підтверджуються.
Суд зважає на те, що у ході спілкування ОСОБА_1 із поліцейськими ним неодноразово заперечувався як факт керування транспортним засобом, так і факт його зупинки поліцейськими.
Окрім того суд звертає увагу на те, що на початковому етапі спілкування поліцейських із ОСОБА_1 ними висувались претензії щодо неодноразово паркування автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_2 із порушенням вимог ПДР України, а питання про керування транспортним засобом виникло лише після встановлення факту попереднього притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Аналіз указаних обставин дає підстави повторно констатувати те, що наданий поліцейськими відеозапис не містить даних про керування ОСОБА_1 автомобілем, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи приєднані відеозапис руху автомобіля «Volkswagen Touareg», білого кольору (в чорно-білому форматі) та ксерокопія фотографії із зображенням автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_2 білого кольору (в чорно-білому форматі). На переконання суду зазначений відеозапис не може бути доказом керування ОСОБА_1 автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_2 , оскільки він не містить даних про час та місце руху зображеного на ньому автомобіля, часу і місця створення відеозапису та засобу яким він був створений, та не містить ідентифікуючих ознак (номерного знаку) цього автомобіля. Із зазначеного відеозапису встановити особу, яка керує цим автомобілем не можливо, а тому підстави для ідентифікації особи, яка керує цим автомобілем із ОСОБА_1 відсутні.
Щодо наданої ксерокопії фотографії (скріншоту) із зображенням автомобіля «Volkswagen Touareg», номерний знак НОМЕР_2 , то відповідно до інформації, яка міститься на ксерокопії цієї фотографії (скріншоту) вона зроблена 02.10.2024 року о 14 год 56 хв. Між тим, ксерокопія даного фото не містить даних про місце, де вона була зроблена. Зображення водія на ксерокопії зазначеного фото є нечітким і не дає можливості ідентифікувати водія цього автомобіля із ОСОБА_1 .
Наведене дає підстави стверджувати про те, що у ході провадження у цій справі не здобуто доказів керування ОСОБА_1 автомобілем, тобто не доведена обставини яка є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.
Як зазначено вище, після виявлення у водія ознак сп'яніння поліцейський висуває пропозицію/вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння у порядку і способами, що передбачені відповідними нормативними документами. Вимога/пропозиція поліцейського про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння повинна бути чіткою і зрозумілою, містити інформації про підстави для її висунення та інформацію про порядок виконання цієї вимоги. Для усвідомлення водієм підстави вимоги/пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння, йому повинні бути доведені ознаки відповідного виду сп'яніння, які дали поліцейському підстави для висунення вимоги/пропозиції про проходження відповідного огляду.
Між тим, відеозапис не містить даних про те, що поліцейськими встановлювались у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та про повідомлення його про наявність таких ознак. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки наркотичного сп'яніння: бліде обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Між тим, матеріали справи не містять даних, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 зазначених вище ознак. Тобто, зазначений вище відеозапис не дає підстави стверджувати про блідість обличчя ОСОБА_1 , поліцейськими не перевірялись руки ОСОБА_1 на предмет тремтіння пальців рук і таке тремтінні відеозаписом не зафіксоване. Поведінка ОСОБА_1 є нормальною, адекватною і відповідає обстановці у якій він перебував. Суд констатує те, що під час указаних поді та спілкування із поліцейськими ОСОБА_1 проявляв стриманість, ввічливість та коректність. Наведене указує на те, що ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 були відсутні, про їх наявність останньому повідомлено не було.
Щодо самої вимоги, висунутої поліцейським, то вона мала не конкретний характер, тобто такий характер, який не давав ОСОБА_1 визначити сутність своїх подальших дій та визначити спрямованість своєї поведінки. Сутність вимоги поліцейського зводилась до запитання «Чи поїде ОСОБА_1 до лікаря-нарколога?» без роз'яснень того у зв'язку із чим він повинен їхати. Наведене, на думку суду, не можливо розцінити як належно сформульовані вимогу/пропозицію про необхідність проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наведене у свої сукупності дає підстави стверджувати, що у ході провадження у цій справі не було доведено те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що у нього були наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а вимога про ніби то необхідність проходження містила не конкретний характер.
Наведене указує на те, що поліцейськими усі дії, направлені на виявлення та фіксацію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння були вчинені із порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку 1103 та Інструкції 1452/735, що у свою чергу дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у цій справі не було встановлено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Із метою усунення зазначених вище протиріч і суперечностей до суду апеляційної інстанції тричі викликався поліцейський Петрачук В.Ю. який виявив правопорушення та склав щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення. Не дивлячись на те, підрозділ поліції де проходить службу поліцейський Петрачук В.Ю. був своєчасно і належним чином повідомлений про необхідність забезпечення явки поліцейського Петрачука В.Ю. до суду із роз'ясненням наслідків неявки поліцейського, у тому числі і в частині застосування положень ст. 62 Конституції України, поліцейський Петрачук В.Ю. до суду не прибув, причин неявки не повідомив. У зв'язку із викладеним усі суперечності у цій справі судом, відповідно до положень ст. 62 Конституції України були витлумачені на користь ОСОБА_1 , що призвело суд апеляційної інстанції до переконання про відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.
Неврахування зазначених обставин та неналежна оцінка судом першої інстанції зібраних у справі доказів призвела до винесення необґрунтованої постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП. У зв'язку із цим постанова Голосіївського районного суду м. Києва від 26.11.2024 року щодо ОСОБА_1 не може визнаватись законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню. Оскільки у ході провадження у цій справі не встановлено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, провадження у цій справі підлягає закриттю із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 26 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити із підстав, передбачених п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.