18 вересня 2025 року місто Київ
справа № 369/7834/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/12501/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжур Енерджі» адвоката Невмержицького Володимира Павловича, представника Державної інспекції архітектури та містобудування України - Цеберського Володимира Віталійовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року, постановлену під головуванням судді Скрипник О.Г., про забезпечення доказів, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Обслуговуючий кооператив «Скіфський» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжур Енерджі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смайл Констракшн», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Міністерство енергетики України, Міністерство розвитку громад та територій України, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго про визнання незаконним будівництво та зобов'язання вчинити дії,-
У травні 2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОК «Скіфський» звернулися з позовом до ТОВ «Інжур Енерджі», ТОВ «Смайл Констракшн», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Міністерство енергетики України, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго про визнання незаконним будівництво та зобов'язання вчинити дії.
06 травня 2025 рок до суду від представника позивачів, адвоката Усачука О.І. надійшла заява про забезпечення доказів, в якій він просить зобов'язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України ( м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, 01133) провести перевірку дотримання вимог законодавства суб'єктом містобудування у сфері містобудівної діяльності, а саме: ТОВ «Інжур Енерджі», ТОВ «Смайл Констракшн», які здійснюють діяльність щодо будівництва газопоршневої маневрової турбінної електростанції за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів про визнання незаконним та заборону будівництва газопоршеної маневрової турбінної електростанції на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:014:0179, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що таке будівництво енергетичного об'єкту не може проводитися в межах житлової забудови та поруч біля безпосереднього проживання позивачів, а також через те, що майбутній енергетичний об'єкт є пріоритетною ціллю за пошкодженням ворожими атаками російської федерації, що в свою чергу завдасть безповоротних наслідків для життя та здоров'я всіх осіб, що проживають поруч.
Вказує, що результат перевірки Державною інспекцію архітектури та містобудування України діяльності відповідачів щодо будівництва на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, безпосередньо стосується предмету спору у справі та може бути використаний як доказ фактичних підстав позову, тому забезпечення доказів у справі шляхом покладення на Інспекцію зобов'язання з проведення позапланової перевірки є необхідним.
Враховуючи те, що на період воєнного стану проведення перевірок Інспекцією тимчасово припинено і допускаються лише у виключних випадках позапланові перевірки (за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини), наявні достатні підстави вважати, що збирання доказу буде згодом утрудненим, враховуючи тривалість воєнного стану в Україні.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року заяву представника позивачів адвоката Усадчука О.І. про забезпечення доказів задоволено.
Забезпечено докази, зобов'язавши Державну інспекцію архітектури та містобудування України ( м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, 01133) провести перевірку дотримання вимог законодавства суб'єктом містобудування у сфері містобудівної діяльності, а саме: ТОВ «Інжур Енерджі», ТОВ «Смайл Констракшн», яка здійснює діяльність щодо будівництва газопоршневої маневрової турбінної електростанції за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ТОВ «Інжур Енерджі» адвокат Невмержицький В.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі.
Апеляційна скарга мотивовано тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в заяві про забезпечення доказів не зазначено, який доказ чи докази, підлягають забезпеченню; чи взагалі існують такі доказ чи докази; в чому полягає обгрунтованість припущень, що такий доказ чи докази будуть втрачені; в чому полягає необхідність забезпечення доказу чи доказів.
Тому, з огляду на невідповідність заяви положенням п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, така заява підлягала поверненню позивачам на підставі ч. 4 ст. 117 ЦПК України.
Зауважує, що резолютивна частина ухвали не містить жодного посилання на доказ, збереження якого було забезпечено судом першої інстанції, що вказує на порушення судом ч. 6 ст. 118 ЦПК України.
Вказує, що суд може застосовувати визначені ч. 2 ст. 116 ЦПК України заходи забезпечення доказів за одночасної обов'язкової наявності всіх наступних умов: існування доказів, які можуть зникнути або які неможливо буде отримати в майбутньому; необхідність збереження доказів; існування підстав вважати, що з часом докази можуть бути безповоротно страчені; існування об'єктивних фактів, що свідчать про ризики втрати доказів. Разом з тим, ухвала суду не містить жодної із заначених умов, які дозволяють реалізувати інститут забезпечення доказів в судовому порядку, що виключає будь-яку можливість задоволення заяви.
Звертав увагу на те, що Інспекція не зможе належним чином реалізувати покладені судом обов'язки та здійснити відповідну перевірку (з огляду на встановлені Кабінетом Міністрів України вимоги до розбудови енергетичного сектору на період дії воєнного стану), що взагалі ставить під сумнів ефективність заявлення позивачами вимог про забезпечення доказів.
Наголошував, що судом не обгрунтвоано в чому ж саме полягає необхідність збереження доказу, який позивачі фактично просять створити через інститут забезпечення доказів, окрім як, можливого використання результатів перевірки Інспекції для доведення фактичних підстав позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду, з апеляційною скаргою звернувся представник Державної інспекції архітектури та містобудування України - Цеберський В.В., в якій просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд розглядаючи заяву про забезпечення доказів має встановити наступні обставини: належність доказів, які підлягають забезпеченню; наявність підстав припускати, що у разі невжиття заходів забезпечення докази будуть втрачені, або збирання таких доказів у майбутньому стане неможливим або ускладненим; особу, у якої перебуває доказ або особа, яка має вчинити дії чи утриматись від таких щодо доказу; ефективність обраного способу у забезпеченні належного збирання або зберігання доказів. Натомість з ухвали про забезпечення доказів неможливо встановити наявність жодного з наведених пунктів. Судом не наведено жодного обґрунтування того, що матеріали перевірки ДІАМ будуть належними доказами у даній справі. Судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не дотримано вимог юридичної визначеності, що є складовою принципу верховенства права, оскільки резолютивна частина ухвали про забезпечення доказів не містить: чітких фактів, які мають бути встановлені під час проведення перевірки; яка це має бути перевірка (планова, позапланова, виїзна, документальна, тощо); в межах яких заходів має здійснюватись перевірка (ДІАМ може здійснювати перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю, державного архітектурно-будівельного нагляду, ринкового нагляду, контролю у сфері ліцензійної діяльності за суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність з будівництва об'єктів, що відносяться до середніх (СС2) та значних (СС3) класів наслідків). У свою чергу відсутність зазначеної інформації унеможливлює здійснення ефективних заходів, направлених на забезпечення доказів, отримання інформації необхідної для повного та об'єктивного розгляду судової справи. Так само, оскаржувана ухвала не містить будь-якого обґрунтування ризику втрати доказів або ускладнення їх збирання в майбутньому, у разі невжиття заходів забезпечення.
З огляду на наведене, вважає, що суд безпідставно задовольнив заяву про забезпечення доказів.
Представник позивачів у відзивах на апеляційні скарги вказує, що апеляційні скарги є необґрунтованими, а викладені в них обставини не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального законодавства при прийнятті оскаржуваної ухвали.
В судовому засіданні представник ТОВ «Інжур Енерджі» - Невмержицький В.П., представник Державної інспекції архітектури та містобудування - Цеберський В.В., представник ТОВ «Смайл Констракшн» - Грицаєнко О.П. підтримали доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та їх представник Усачук О.І. проти доводів апеляційних скарг заперечували та просили залишити їх без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що колективне звернення позивачів до суду обумовлене можливим порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжур Енерджі», Товариством з обмеженою відповідальністю «Смайл Констракшн», відсутністю перевірки ДІАМ щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, і докази, що мають значення для вирішення даної справи, заявник не має можливості отримати самостійно.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, процесуальний порядок забезпечення доказів визначений статтею 116 ЦПК України.
Згідно з положеннями частинами 3, 4 статті 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.
Відповідно до частини 1 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно із частиною 2 статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Норма частини2 статті 116 ЦПК України передбачає перелік способів забезпечення судом доказів, який не є вичерпним.
Зміст частини 1 статті 116 ЦПК України фактично визначає підстави вжиття судом заходів забезпечення доказів, а саме обґрунтоване припущення, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України)
У постанові від 11.03.2020 у справі № 9901/608/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування норми статті 114 КАС України (що відповідає за змістом статті 116 ЦПК України), у пунктах 24, 25 зазначила, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
У даній справі позивачі звернулися до суду з позовом про визнання незаконним будівництва та зобов'язання вчинити дії в якому зазначають про те, що будівництво газопоршневої маневрової турбінної електропідстанції потужністю 18 МвТ за адресою: АДРЕСА_1 , Бучанського району, Київської області проводиться поблизу житлової забудови на відстані 30-50 метрів, що є порушенням Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.
Як на фактичні підстави позовних вимог позивачі посилаються на те, що за наслідками вказаної забудови порушуються їхні права, оскільки вони проживають у межах населеного пункту поряд з газопоршневою маневровою турбінною електропідстанцією потужністю 18 МвТ, яка є об'єктом підвищеної небезпеки, робота газопоршневої установки може створювати недопустимі шумові навантаження та викиди шкідливих речовин в повітря, що буде позначатися на порушення умов життя мешканців сусідніх землекористувачів і власників будинків.
На колективне звернення позивачів до ДІАМ щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером: 3222486201: 01:014:0179 за адресою: АДРЕСА_1, Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) надана відповідь про те, що за результатами розгляду звернення, відповідно до прийнятого Комісією рішення, рекомендації щодо обгрунтованості позапланової перевірки та необхідності її проведення відсутні.
При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». За наявності загрози,що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишньогоприродного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійсненняпозапланових заходівдержавного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Результат перевірки ДІАМ діяльності відповідачів, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, безпосередньо стосується предмету спору у справі та може бути використаний як доказ фактичних підстав позову, тому забезпечення доказів у справі шляхом покладення на ДІАМ зобов'язання з проведення позапланової перевірки, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим.
Враховуючи те, що на період воєнного стану проведення перевірок ДІАМ тимчасово припинено і допускаються лише у виключних випадках позапланові перевірки (за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини), наявні достатні підстави вважати, що збирання доказу буде згодом утрудненим, враховуючи, що воєнний стан в Україні триває з 24 лютого 2022 року і продовжується наразі.
Крім того, сам факт будівництва може тягнути за собою знищення таких доказів або створення нових, що свідчить про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
Відтак, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційних скарг про те, що відсутні ризику втрати доказів або ускладнення їх збирання в майбутньому, у разі невжиття заходів забезпечення доказів.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. З урахуванням зазначеного, враховуючи, що позивачі посилаються на те, що будівництво здійснюється з порушенням будівельних норм, що може призвести до завдання шкоди їх життю та здоров'ю, судом і була винесена оскаржувана ухвала.
Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що Державна інспекція архітектури та містобудування України не зможе належним чином реалізувати покладені судом обов'язки та здійснити відповідну перевірку (з огляду на встановлені Кабінетом Міністрів України вимоги до розбудови енергетичного сектору на період дії воєнного стану), що взагалі ставить під сумнів ефективність заявлення позивачами вимог про забезпечення доказів, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються поясненнями, які були надані в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, згідно яких встановлено, що позапланова перевірка уже проводиться і вона не перешкоджає господарській діяльності відповідачів.
Таким чином, доводи апеляційних скарг про те, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення доказів постановлена з порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.
У даній справі, надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у скаржників іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості ухвали та фактично зводиться до спонукання суду до прийняття іншого судового рішення - на користь апелянтів.
Колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «RUIZ TORIYA v. SPAINE», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення від 27 вересня 2001 року у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява № 49684/99, § 2).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367,368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжур Енерджі» адвоката Невмержицького Володимира Павловича, представника Державної інспекції архітектури та містобудування України - Цеберського Володимира Віталійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2025 року.
Головуючий:
Судді: