Справа № 761/23894/24
№ апеляційного провадження: 22-з/824/939/2025
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сажієнко Інни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію речового права,-
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію речового права.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. В іншій частині поданої заяви - відмовлено.
Не погодившись з рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року адвокат Сажієнко І.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Не погодившись з додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року адвокат Слабоус Є.А. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу адвоката Сажієнко І.О. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко Ангеліни Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 35906335 від 29 червня 2017 року, відповідно до якого було проведено державну реєстрацію речового права - права спільної часткової власності на частину гаражного боксу № НОМЕР_1 загальною площею 22,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію речового права: права спільної часткової власності ОСОБА_2 на частину гаражного боксу № НОМЕР_1 загальною площею 22,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1287500180000), номер запису про право власності: 21147066, проведену 27.06.2017 15:23:15 державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Бондаренко А.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35906335 від 29.06.2017 11:40:27. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані з оплатою судового збору в розмірі 6 056 грн. Апеляційну скаргу адвоката Слабоуса Є.А. в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року задоволено частково. Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
19 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Сажієнко І.О. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 500 грн.
Заява обґрунтована тим, що 10 червня 2024 року між адвокатським бюро «Інни Сажієнко» в особі керуючого бюро Сажієнко Інни Олегівни, яка діє на підставі статуту з однієї сторони та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №10/6/2024 від 10 червня 2024 року.
Вказує, що згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору № 10/6/2024 від 10 червня 20224 року гонорар - форма винагороди адвокатського бюро за надання послуг, передбачених договором. Гонорар може встановлюватися у вигляді погодинної оплати, абонентської плати або фіксованої оплати.
Посилається на те, що 15 січня 2025 року на виконання п. 1.3-п 1.5 договору № 10/6/2024 про надання правничої (правової) допомоги від 10 червня 2024 року адвокатським бюро «Інни Сажієнко» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 5 до договору № 10/6/2024, згідно умовами якої клієнту надані наступні види правової допомоги:
- ознайомлення та аналіз змісту рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23 грудня 2024 року, нормативно-правових підстав і мотивів прийняття судового рішення, моніторинг судової практики та позицій Верховного Суду по даній категорії правовідносин;
- розрахунок та формування реквізитів для сплати судового збору;
- підготовка проекту апеляційної скарги;
- узгодження проекту апеляційної скарги з клієнтом, формування необхідної кількості примірників апеляційної скарги та додатків до неї, засвідчення їх копії, підготовка опису вкладення у цінний лист для направлення апеляційної скарги за належністю до Київського апеляційного суду.
Звертає увагу, що сторони домовилися гонорар, який підлягає оплаті за правову допомогу, визначену п. 1 Додаткової угоди № 5 встановлюється за фактично виконану роботу, виходячи з кількості витраченого на це часу і тарифної ставки за одну годину роботи (окрім представництва інтересів клієнта в судовому засіданні, що визначається фіксованим розміром оплати) та розраховується погодинно з розрахунку 3 000 грн за одну годину роботи адвоката.
Зазначає, що гонорар, який підлягає оплаті адвокатському бюро за правову допомогу визначену п. 2 Додаткової угоди № 5 встановлюється у вигляді фіксованої оплати та становить 4 000 грн за забезпечення участі та представництво інтересів у клієнта в одному судовому засіданні Київського апеляційного суду у справі №761/23894/24.
Посилається на те, що 16 червня 2025 року між сторонами було складено акт про те, що адвокатське бюро належним чином та у погоджені строки надало правову допомогу, а клієнт без зауважень та без претензій відносно їх переліку, повноти, об'єму та якості прийняв надані послуги на загальну суму 35 500 грн.
У запереченнях на заяву про відшкодування витрат адвокат Слабоус Є.А. в інтересах ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволенні заяви.
ОСОБА_1 та його представниця адвокат Сажієнко І.О. в судове засідання не з'явилися про розгляд справи судом повідомлені належно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката адвокат Слабоус Є.А. в інтересах ОСОБА_2 , який просив відмовити у задоволенні заяви, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи поданої заяви, апеляційний суд вважає, що вона не підлягають задоволенню, враховуючи таке.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
Згідно ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники подають докази у справі безпосередньо до суду, у строк, визначений законом або судом.
Відповідно до частини 1 статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представницею позивача долучено:
договір № 10/6/2024 про надання правничої (правової) допомоги від 10 червня 2025 року (а.с. 132-141 т.3);
додаткову угоду № 5 до договору від 15 січня 2025 року (а.с. 142 -143 т.3);
акт наданих послуг від 16 червня 2025 року про те, що адвокатським бюро надані послуги на загальну суму 35 500 грн та звіт про виконану роботу від 16 червня 2025 року (а.с. 144-146 т.3).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано наступне: «З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України).
У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23)).
Відповідно до матеріалів, у апеляційній скарзі на рішення суду сторона позивача зазначила, що витрати, на правничу допомогу можуть складати не менше 35 000 грн та докази понесення яких позивач надасть до закінчення дебатів по справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення по справі.
Між тим, всупереч положенням статті 246 ЦПК України, заявник не навів суду жодних поважних причин щодо неможливості подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви адвоката Сажієнко І.О. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу, оскільки заява не містять обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 246, ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви адвоката Сажієнко Інни Олексіївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: