Справа 381/1622/24 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/3839/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
11 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальні провадження № 12024116310000041 від 07.02.2024 та № 12025116310000016 від 14.01.2025 за апеляційною скаргою прокурора заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2025 року, -
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2025 року,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нововоронцовка Бериславського району Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, засуджено:
за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;
за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць;
на підставі ст.ст.33, 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 1 місяць;
на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
іспитовий строк ухвалено рахувати з дня проголошення вироку -19.02.2025;
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , селища Борова Фастівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого:
засуджено за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;
на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладено обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
іспитовий строк ухвалено рахувати з дня проголошення вироку -19.02.2025.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи групою та за попередньою змовою, 02 лютого 2024 року о 17 годині 54 хвилини, реалізуючи умисел спрямований на порушення недоторканості житла та незаконне проникнення до житла чи іншого володіння, всупереч волі законного володільця ОСОБА_11 та без її дозволу, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла, діючи умисно, зайшли на огороджену територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , та застосувавши фізичну силу відчинили металопластикове вікно, через яке в подальшому незаконно проникли до житла потерпілої ОСОБА_11 .
Крім того, ОСОБА_9 , 31 грудня 2024 року о 18 годині 00 хвилин, реалізуючи умисел спрямований на порушення недоторканості житла та незаконне проникнення до житла чи іншого володіння, всупереч волі законного володільця ОСОБА_11 та без її дозволу, за відсутності будь-яких причин для порушення недоторканості житла, діючи умисно, зайшов на огороджену територію домоволодіння по АДРЕСА_4 , встановив, що вхідні двері замкнені навісним замком, зірвав його та потрапив в середину будинку, тобто незаконно проник до житла належного потерпілій ОСОБА_11 .
Крім того, ОСОБА_9 вчинив аналогічні дії 04 січня 2025 року о 17 годині 00 хвилин, 07 січня 2025 року о 10 годині 00 хвилин та 08 січня 2025 року о 16 годині 00 хвилин.
В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність вироку у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обгрунтування доводів скарги указав на те, що судом першої інстанції двічі призначено ОСОБА_9 покарання за окремими епізодами незаконного проникнення до житла чи іншого володіння особи, які однаково кваліфіковані судом за ч.1 ст.162 КК України та в подальшому призначено покарання на підставі ст.ст.33, 70 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць. Натомість прокурор вказав, що відповідно до чинного законодавства призначення покарання за сукупністю злочинів застосовується у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. Просив вирок змінити в частині призначеного покарання: виключити з резолютивної частини призначення ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі строком 1 рік; виключити з резолютивної частини призначення на підставі ст.ст.33, 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточного покарання у виді обмеження волі строком 1 рік 1 місяць; в решті вирок залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
прокурорки, яка апеляційну скаргу прокурора підтримала, підтвердила доводи викладені у ній та просила її задовольнити;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги, відповідно до положень ч.2 ст. 404 КПК України, колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, що виразилося у призначенні покарання не за кримінальні правопорушення, а за кожен епізод злочинної діяльності, то вони грунтуються на вимогах закону.
Згідно з ч.1, 2 ст.33 КК України сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
При сукупності кримінальних правопорушень кожне з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини закону України про кримінальну відповідальність.
Зі змісту цих норм випливає, що при сукупності кримінальних правопорушень покарання призначається окремо за кожне, яке входить до його складу, з подальшим визначенням остаточного покарання за правилами, передбаченими ст.70 КК України, які регламентують порядок призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими частинами/пунктами статті КК України, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається. У зв'язку із зазначеним, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в цій частині.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2025 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом приведення його у відповідність до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2025 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку призначення ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст.162 КК України у виді 1 року обмеження волі.
Виключити з резолютивної частини вироку призначення ОСОБА_9 остаточного покарання на підставі ст.ст.33, 70 КК України.
Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць та на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У решті вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 лютого 2025 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.
______________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4