Справа № 367/6033/24
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16224/2025
15 вересня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» - Бодьо Вікторії Степанівни на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року позов залишено без задоволення.
На вказане рішення суду 29 серпня 2025 року представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» - Бодьо В.С. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
В апеляційній скарзіпредставник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» - Бодьо В.С. просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що з рішенням позивач ознайомився лише 24 квітня 2025 року після його публікації у ЄДРСР, що підтверджується доданою до апеляційної скарги карткою руху документу, а апеляційна скарга, подана 15 травня 2025 року, повернута ухвалою Київського апеляційного суду у зв'язку пропущенням строку для усунення недоліків.
Крім тогопредставник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» - Бодьо В.С. зазначала, що у період з 30 червня 2025 року вона перебувала у відпустці, коли була опублікована ухвала судді Київського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, після виходу з відпустки, ознайомившись із даною ухвалою, недоліки апеляційної скарги були усунені та подано до Київського апеляційного суду клопотання про поновлення строку для усунення недоліків.
Також представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» - Бодьо В.С. зазначала, що повторно апеляційна скарга подана впродовж розумного строку після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи проведено у відсутність
учасників справи, повний текст рішення складено 25 березня 2025 року, тому строк на його апеляційне оскарження закінчився 24 квітня 2025 року.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна
скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З доданої до апеляційної скарги картки руху документу вбачається, що позивач отримав копію рішення суду 24 квітня 2025 року, а відтак мав підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду на підставі частини 2 статті 354 ЦПК України у разі подачі апеляційної скарги до 24 травня 2025 року.
З матеріалів справи вбачається, що 15 травня 2025 року представник ТОВ «ФК «Кредит Капітал» - Дмитрів В.С. подала апеляційну скаргу на вказане рішення до Київського апеляційного суду, однак апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 356 ЦПК України, у зв'язку із чим ухвалою судді Київського апеляційного суду від 26 червня 2025 року була залишена без руху, а позивачу встановлено 10 денний строк для усунення її недоліків.
Ухвала судді 30 червня 2025 року була доставлена до електронного кабінету представника позивача - Дмитрів В.С. (с.с.180).
17 липня 2025 року представник позивача - Бодьо В.С. направила до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій просила поновити строк для усунення недоліків.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2025 року у поновленні строку на усунення недоліків відмовлено, апеляційну скаргу повернуто позивачу.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 8 вересня 2025 року зазначені представником позивача причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду визнані неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху, а представнику позивача надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
11 вересня 2025 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Бодьо В.С. через електронний кабінет у системі «Електронний суд» надіслала до Київського апеляційного суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В поданій заяві представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Бодьо В.С. посилається на те, що повторно апеляційна скарга подана впродовж розумного строку після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, тому строк на апеляційне оскарження рішення суду пропущений з поважних причин. Зазначає, що підставою для повторного подання апеляційної скарги є усунення формальних недоліків попередньої апеляційної скарги, які не дозволили суду прийняти її до апеляційного провадження.
Колегія суддів, обговоривши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад,
неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року);
«одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зроблено висновки про те, що «причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій і підтверджені належними доказами».
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 зробив висновок, що: «невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.»
Строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю
об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 760/4789/19, зазначено, що: «з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. За змістом статей 185, 357 ЦПК України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом. Тобто, заявник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання. У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19 зазначено, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених заявником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків.»
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду про усунення недоліків представником позивача, яка подала апеляційну скаргу, було отримано 30 червня 2025 року, а відтак строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 10 липня 2025 року. Заява про усунення недоліків була подана до апеляційного суду 17 липня 2025 року іншим представником позивача.
Отже, доводи представника позивача - Бодьо В.С., що недоліки апеляційної скарги не були усунені у строки, встановлені судом, у зв'язку із її перебуванням у відпустці, є безпідставними і не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку для усунення недоліків апеляційної скарги, так як позивач у даній справи був представлений не одним представником Бодьо В.С.
Крім того, зазначені представником позивача - Бодьо В.С. причини пропуску строку усунення недоліків апеляційної скарги були визнані неповажним апеляційним судом в ухвалі від 26 серпня 2025 року.
Враховуючи викладені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що повернення апеляційної скарги у зв'язку з пропуском строку для усунення її недоліків, не є поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду представником позивача не зазначено.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не є поважними.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Бодьо В.С. подала апеляційну скаргу на рішення суду з пропуском визначеного законом строку, зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду підстави пропуску строку визнані неповажними, колегія суддів у відкритті апеляційного провадження відмовляє.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
визнати причини пропуску строку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року неповажними.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» - Бодьо Вікторії Степанівни на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук