Справа № 752/18505/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2261/2025
10 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Дорошенко Марини Анатоліївни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року про залишення без задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Альянс» про заміну сторони стягувача у складі судді Данілової Т.М.,
у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання споживчих кредитів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про визнання недійсним договору факторингу,-
У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» (надалі ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» ) звернулося у суд із заявою про заміну сторони стягувача, у якій просило замінити стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у виконавчому листі виданим за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/18505/16-ц від 20 вересня 2017 року на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
В обґрунтування заяви зазначено, що 20 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Прайм Альянс» та ТОВ «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 2009630362 від 31 жовтня 2014 року, № 2009631058 від 31 жовтня 2014 року та № 2009630395 від 31 жовтня 2014 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про заміну сторони стягувача залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі адвоката Дорошенко М.А. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі виданому за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/18505/16-ц від 20 вересня 2017 року, а саме замінити ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс».
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та винесена з неправильним з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Зазначає, що ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не могло і не може вчиняти будь-яких дій пов'язаних з виконавчими провадженнями/листами та поновленням їхнього строку, оскільки не є правонаступником стягувача, а отже не має необхідних для прав та обов'язків, які б набувалися під час заміни сторони у виконавчому провадженні.
Звертає увагу суду на те, що в даній справі необхідно досліджувати питання процесуального правонаступництва, а не встановлювати строки на пред'явлення виконавчого листа, які не мають прямого відношення до заміни сторони її правонаступником.
Окрім цього, факт відмови в заміні сторони виконавчого провадження призводить до неможливості виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом у встановленому законом порядку, тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе слухати справу за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказана ухвала відповідає вищезазначеними вимогам закону, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" за договором про надання споживчого кредиту № 2009630362 від 31 жовтня 2014 року заборгованість у розмірі 128 207 грн 80 коп, збитки від інфляції у розмірі 1 526 грн 08 коп, 3% річних у розмірі 1 422 грн 58 коп, за договором про надання споживчого кредиту № 2009631058 від 31 жовтня 2014 року заборгованість у розмірі 128 207 грн 80 коп, збитки від інфляції у розмірі 1 526 грн 08 коп, 3% річних у розмірі 1 422 грн 58 коп, за договором про надання споживчого кредиту № 2009630395 від 31 жовтня 2014 року заборгованість у розмірі 49 113 грн 84 коп, збитки від інфляції у розмірі 584 грн 61 коп, 3% річних у розмірі 544 грн 96 коп та 4 688 грн 34 грн судового збору.В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до відмовлено (а.с. 82-86 т.1).
13 червня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду із заявою про видачу копії рішення та виконавчого листа (а.с. 123 т.1), який отримано останнім 06 липня 2018 року (а.с. 128 т.1).
09 жовтня 2023 року ТОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" звернулося у суд із заявою про його заміну як правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».
Вказує, 29 січня 2019 року між ТОВ "ФК "Прайм Альянс" та ТОВ "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу № 29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ "ФК "Прайм Альянс" набуло право нового кредитора до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 2009630362 від 31 жовтня 2014 року, № 2009631058 від 31 жовтня 2014 року та № 2009630395 від 31 жовтня 2014 року (а.с. 137-139 т.1).
Залишаючи без задоволення заяву ТОВ "ФК "Прайм Альянс" районний суд послався на пропуск строку звернення з даною заявою та відсутністю клопотання про його поновлення.
З такими висновками районного суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Заміна стягувача не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове виконання судового рішення можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі, якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заява про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі, до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можливаяк під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (пункти 27-130).
13 червня 2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» звернулося до суду з заявою про видачу виконавчого листа (а.с. 123 т.1), й супровідним листом від 25 червня 2018 року судом на адресу товариства направлено 1 виконавчий лист (а.с. 125 т.1).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення виконавчий лист отримано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 06 липня 2018 року (а.с. 128 т.1).
При цьому доказів пред'явлення ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» виконавчого документа до виконання або відкриття виконавчого провадження за його заявою в матеріалах справи відсутні.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2017 року набрало законної сили 10 травня 2018 року (а.с. 117 т.1).
Отже, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання почався 10 травня 2018 року та закінчився 10 травня 2021 року.
Вбачається, що право вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" перейшло 29 січня 2019 року.
Проте, заяву про заміну стягувача його правонаступником ТОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" подала до суду 12 жовтня 2023 року, тобто з пропуском трирічного строку, при цьому не просить його поновити.
У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України). Коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Враховуючи відсутність клопотання ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про поновлення зазначеного строку з обґрунтуванням поважності його пропуску, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні його заяви про заміну стягувача у виконавчому листі.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Дорошенко Марини Анатоліївни в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс» залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: