19 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/8664/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ольга ТКАЧЕНКО перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Чернігівській області №17709/Ж10/25-01-24-05 від 12.11.2024;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Чернігівській області №17685/Ж10/25-01-24-05 від 12.11.2024;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Чернігівській області №17708/Ж10/25-01-24-05 від 12.11.2024;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС в Чернігівській області №0000154-1303-2501 від 21.01.2025.
Ухвалою суду від 14.08.2025 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали суду на усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з належним обґрунтуванням обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду; уточнення позовних вимог, а саме дат оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
18.08.2025 через систему «Електронний суд» на адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, обґрунтована тим, що 11.07.2025 на поштовому відділенні «Укрпошта» Соляником А.О. було отримано рекомендований лист, направлений Чернігівський окружним адміністративним судом, у якому була вкладена ухвала про відкриття провадження від 27.06.2025 у справі №620/7222/25 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу та супровідний лист.
У зв'язку з вищевикладеним позивач вирішив звернутися до адвоката Кашуби М.О. для отримання правничої допомоги та роз'яснення щодо можливої наявності податкового боргу. 11.07.2025 адвокатом був направлений запит на адресу Головного управлінням ДПС в Чернігівській області з проханням повідомити чи існує податковий борг у позивача, - якщо, так, то з якого виду податку та за який період; повідомити чи видавалася податкова вимога та чи накладався арешт на майно Позивача, - якщо, так, то ким і коли.
У відповідь на вищевказане звернення надійшов лист від Головного управлінням ДПС в Чернігівській області від 22.07.2025 року №9629/6/25-01-13-03-12 та повідомлено, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області отримано податкову інформацію від ДПС України №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 щодо інформації, яка надана Національним банком України листом від 20.03.2024 року №24-0006/21625/БТ (вх. ДПС №33529/5 від 22.03.2024) щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році. Відповідно даної інформації протягом 2023 року ОСОБА_1 здійснював прибуткові та видаткові операції в значних обсягах, кредитовий оборот склав 3767167 гривні. З вказаного питання була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка та складено акт від 17.10.2024р №14598/ж5/25-01-24-05/3830807351. За результатами перевірки в листі наведений перелік встановлених порушень. У зв'язку з наявністю станом на 21.01.2025р в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 податкового боргу на загальну суму 918 586,94 грн, в т.ч. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 847 952,56 грн та по військовому збору що сплачується за результатами річного декларування в сумі 70 634,38 грн та керуючись п. 59.1 ст. 59 Кодексу в автоматичному режимі була сформована податкова вимога №0000154-1303-2501 та прийнято рішення про опис майна боржника у податкову заставу. Зазначені документи направлялись платнику засобами поштового зв'язку на податкову адресу з повідомленням про вручення. Зазначене поштове відправлення повернулось до ГУ ДПС у Чернігівській області з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З матеріалів вищевказаної справи №620/7222/25 було встановлено, що ДПС України листом №8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 надіслала Головному управлінню ДПС у Чернігівській області інформацію, надану листом Національного банку України №24-0006/21625/БТ від 20.03.2024 щодо значних обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) у 2023 році. Зокрема, на банківські рахунки Позивача у 2023 році надійшло коштів у вигляді інших доходів в розмірі 3767166,96 грн.
Наполягає, що лише після отримання листа 11.07.2025 від Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 дізнався про порушення його права та негайно почав вчиняти активні дії щодо вирішення спору у судовому порядку шляхом звернення до адвоката, направлення на адресу відповідача адвокатського запиту для з'ясування обставин, які стосуються податкового боргу та подачі позовної заяви до суду.
Вирішуючи питання щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю наведених вище висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У пункті 17 означеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
При цьому суд враховує, що в силу вимог п.п. 56.17.3 п. 56.17. ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
Оскільки, як вбачається зі змісту позову, заявник не скористався правом оскарження податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від №17709/Ж10/25-01-24-05 від 12.11.2024, №17685/Ж10/25-01-24-05 від 12.11.2024, №17708/Ж10/25-01-24-05 від 12.11.2024 в адміністративному порядку, то строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
З наведених норм права слідує, що учасника суспільних відносин - платника податків слід кваліфікувати у якості такого, що не може бути необізнаний із фактом винесення відносно нього акту права індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - контролюючого органу з моменту повернення установою поштового зв'язку направленого таким контролюючим органом за податковою адресою платника податків рішення контролюючого органу із проставленням у повідомленні про вручення відповідної календарної дати із зазначенням причини невручення.
Позов до суду сформовано в системі "Електронний суд" та подано через електронний кабінет в системі "Електронний суд" 29.07.2025.
Верховний Суд у постанові від 30.07.2025 у справі № 420/6932/24 зазначив, що: «Частина друга статті 122 КАС України пов'язує початок відліку строку з обставинами того, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині другій статті 122 КАС України твердження "особа повинна була дізнатися" слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду».
Аналогічний підхід до тлумачення поняття "повинен був дізнатися", що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.04.2025 у справі № 380/9517/23, від 29.11.2024 у справі № 420/6633/23."
Представником заявника до позову подано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи яку зазначено, що 11.07.2025 на поштовому відділенні «Укрпошта» Соляником А.О. було отримано рекомендований лист, направлений Чернігівський окружним адміністративним судом, у якому була вкладена ухвала про відкриття провадження від 27.06.2025 у справі №620/7222/25 про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу та супровідний лист.
Тобто, про існування оскаржених податкових повідомлень-рішень ОСОБА_1 згідно з доводами заяви про поновлення процесуального строку стало відомо - 11.07.2025.
Крім того, суд бере до уваги, що Головне управління ДПС у Чернігівській області на виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 по справі № 620/8664/25 про надання доказів надсилання (із зазначенням дати) ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 12.11.2024 № 17709/ж10/25-01-24-05, № 17685/ ж10/25-01-24-05, № 17708/ж10/25-01-24-05 зазначає, що податкові повідомлення-рішення від 12.11.2024 № 17709/ж10/25-01-24-05, № 17685/ж10/25-01-24-05, № 17708/ж10/25-01-24-05 були направленні позивачу Головним управлінням ДПС у Чернігівській області одним листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 13.11.2024 за його податковою адресою АДРЕСА_1 (адресою реєстрації місця проживання), яка зазначена у довідці Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про реєстрацію місця проживання особи № 12982 від 21.08.20219 та відповіді № 179529 від 19.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, проте поштовий конверт повернувся 02.12.2024 на адресу Головного управління ДПС у Чернігівській області неврученим із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом 29.07.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Суд, розглянувши подану заяву, зазначає, що причиною необізнаності заявника є стан виконання заявником як учасником суспільних відносин власного обов'язку з належного та своєчасного отримання кореспонденції органів державної влади України за податковою адресою платника податків - фізичної особи, тобто за місцем її проживання згідно з відомостями Єдиного державного демографічного реєстру.
Суд відмічає, що положення ст. ст. 42, 45, п. 56.18.ст. 56 Податкового кодексу України не містять жодних суперечностей і не підлягають будь-якому іншому тлумаченню, окрім кваліфікації у якості події обізнаності платника податків із відповідним рішенням контролюючого органу саме з моменту календарної дати повернення установою поштового зв'язку направленого платнику податків податкового повідомлення - рішення з причини - "закінчення строку зберігання".
Саме таке правило чітко та однозначно сформульовано законодавцем у п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, що унеможливлює надання у межах спірних правовідносин різного тлумачення події "вручення податкового повідомлення - рішення" та події "отримання податкового повідомлення - рішення".
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України окружний адміністративний суд зважає на висновки постанови Верховного Суду від 10.12.2024 р. по справі N 280/2363/24, де указано, що: "Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Аналогічні положення містить пункти 3, 5 Розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 № 124/28254".
Відтак, у межах спірних правовідносин строк звернення до суду із вимогою про скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень розпочав перебіг 02.12.2024 і сплинув (збіг) - 03.05.2025.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п.41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі № 816/1630/17 і врахована судом.
Водночас, представником позивача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що існували будь-які непереборні та об'єктивні перешкоди або труднощі, які при цьому не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання відповідного позову до адміністративного суду.
Отже, суд не знаходить правових підстав для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Положеннями пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи невизнання судом поважними підстави пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та податкової вимоги повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 19 вересня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО