18 вересня 2025 року справа № 580/3338/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному провадженні в приміщенні суду позовну заяву Смілянської окружної прокуратури до відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Городищенська міська рада Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
26.03.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась Смілянська окружна прокуратура в особі представника Танцюри В. Ю. з позовною заявою до відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Городищенська міська рада Черкаської області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833, що розташоване за адресою: вул. Миру, 60, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області;
- зобов'язати відділ освіти Городищенської міської ради Черкаської області вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833, що розташоване за адресою: вул. Миру, 60, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на території Городищенської міської територіальної громади знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 88833, що розташоване за адресою вул. Миру, 60, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області, яка в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту (захисних споруд) є обмежено готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей, зокрема дітей. Вказав, що відповідачем не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття людей.
Ухвалою від 31.03.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
11.04.2025 відповідач Відділ освіти Городищенської міської ради Черкаської області надіслав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що повністю визнає позовні вимоги прокурора.
Дослідивши доводи прокурора, викладені у позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив таке.
На території Городищенської міської територіальної громади знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 88833, що розташоване за адресою вул. Миру, 60, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області.
Захисна споруда цивільного захисту (ПРУ) № 88833 знаходиться на базі Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 2 Городищенської міської ради.
Відповідно до паспорта захисної споруди цивільного захисту (ПРУ) № 88833 захисна споруда № 88833 призначена для укриття вчителів та учнів Городищенської ЗОШ № 2, має площу 514 кв. м., місткість 500 осіб, введена в експлуатацію в 1970 року, в мирний час використовується як навчальний клас, тир.
Згідно відомостей облікової картки та паспорту захисної споруди цивільного захисту (ПРУ), щорічних актів оцінки стану готовності ПРУ № 88833 перебуває у власності та на балансі Відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області.
За даними Інформаційної системи управління освітою в Городищенській ЗОШ № 2 кількість учнів становить 588 учнів, кількість персоналу - 69 осіб.
15.05.2022 комісією проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) № 88833, за результатами якої складено акт, згідно якого протирадіаційне укриття визначено як обмежено готове до використання за призначенням. Рекомендовано привести споруду у відповідність до вимог Наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
19.12.2023 комісією проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) № 88833. За результатами оцінки складено акт, згідно якого протирадіаційне укриття визначено як обмежено готове до використання за призначенням. Рекомендовано привести споруду у відповідність до вимог Наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
16.12.2024 комісією проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) № 88833. За результатами оцінки складено акт, згідно якого протирадіаційне укриття знову визначено як обмежено готове до використання за призначенням, споруду визнано готовою до використання лише як найпростіше укриття. Рекомендовано привести ПРУ у відповідність до вимог Наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
За результатами обстеження виявлено наступні порушення: відсутність системи вентиляції, системи зв'язку та оповіщення, у передбаченій каналізаційній системі відсутні труби та санвузли, порушено температурно-вологістий режим, відсутній план приведення захисної споруди у готовність, відсутні ємності для питної води та щорічні акти огляду їх з результатами лабораторних досліджень. У частині забезпечення укриття протипожежного стану встановлено відсутність укомплектованих пожежних кранів та труби системи пожежогасіння. Вхід до укриття не облаштований спеціально для дітей з особливими можливостями (інклюзія).
Прокурор зазначає, що бездіяльність відповідача полягає в не здійсненні ним заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 88833, що зумовило звернення позивача до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).
Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, у зв'язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об'єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов'язання відповідача з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.
На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням поняття «інтереси держави» у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання та інші юридичні особи завчасно створюють фонд захисних споруд цивільного захисту.
Згідно ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об'єктів до складу та виключення таких об'єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ віл 10.03.2017 № 138 (далі -Порядок № 138) фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання, іншими юридичними особами та фізичними особами - підприємцями (далі - суб'єкти господарювання) відповідно до Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Відповідно до п. 11 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів фонду захисних споруд у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд, крім об'єктів, що мають перебувати в постійній готовності.
Згідно положень п. 12 Порядку № 138 заходи контролю за станом готовності об'єктів фонду захисних споруд спрямовані на визначення відповідності стану цих об'єктів вимогам законодавства, а також організацію, вжиття балансоутримувачами вичерпних заходів до усунення виявлених недоліків.
Як визначено в п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Українивід 16.12.2015 № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно положень ст. 28 ЗУ «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.
Обов'язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
Аналіз вказаних приписів вказують на те, що Головне управління ДСНС України у Черкаській області є спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об'єктів цивільного захисту.
Суд встановив, що Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області, після складення актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 15.05.2022, від 19.12.2023 та від 16.12.2024 не вжито заходів, спрямованих на зобов'язання відповідача з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.
Досліджуючи обставини, що стали причинами не здійснення Головним управлінням ДСНС України у Черкаській області контролю за приведенням протирадіаційного укриття № 88833 відповідачем у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення, суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Таким чином, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 303 від 13.03.2022, на період воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Черкаській області відсутні повноваження перевірки протирадіаційного укриття № 88833 на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення та звернення із даним позовом.
Суд врахував, що у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах зумовлена об'єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.
У цьому випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави у зв'язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я, насамперед в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у цій справі подання прокурором адміністративного позову має на меті захист «інтересів держави» та як наслідок про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.
При вирішенні спору по суті, суд зазначає таке.
Як вище встановив суд, захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 88833 перебуває у власності та на балансі Відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області.
15.05.2022, 19.12.2023 та 16.12.2024 відповідними комісіями проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) № 88833. За результатами оцінки складено акти, згідно яких протирадіаційне укриття визначено як обмежено готове до використання за призначенням, споруду визнано готовою до використання лише як найпростіше укриття. Рекомендовано привести ПРУ у відповідність до вимог Наказу МВС України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
За результатами обстеження виявлено наступні порушення: відсутність системи вентиляції, системи зв'язку та оповіщення, у передбаченій каналізаційній системі відсутні труби та санвузли, порушено температурно-вологістий режим, відсутній план приведення захисної споруди у готовність, відсутні ємності для питної води та щорічні акти огляду їх з результатами лабораторних досліджень. У частині забезпечення укриття протипожежного стану встановлено відсутність укомплектованих пожежних кранів та труби системи пожежогасіння. Вхід до укриття не облаштований спеціально для дітей з особливими можливостями (інклюзія).
Надавши оцінку доводам прокурора в контексті необхідності зобов'язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833 у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об'єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.
Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).
За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).
Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб'єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку № 138.
Суд зазначає, що відповідач фактично не заперечує невідповідність протирадіаційного укриття № 88833 вимогам встановлених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, у зв'язку з чим подав до суду заяву про визнання позову.
Суд вважає, що невиконання вимог зазначених вище актів не забезпечує основної мети - підтримання захисних споруд у стані готовності, які мають основним призначенням укриття населення від засобів масового ураження на особливий період.
З урахуванням зазначеного, суд зазначає, що відповідач не здійснив усіх можливих заходів щодо усунення виявлених порушень.
Таким чином, суд дійшов висновку про допущення відповідачем бездіяльності щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833.
Відсутність же вчинення відповідачем всіх можливих заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисних споруд цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров'ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.
Станом на час прийняття рішення у справі відповідач не надав до суду належних доказів усунення порушень, встановлених актами, зокрема доказів приведення протирадіаційного укриття (його комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення) в належному технічному стані відповідно до вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Суд врахував, що в умовах військової агресії Російської Федерації проти України, недодержання та порушення балансоутримувачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров'я людей.
Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційного укриття до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у справі № 826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі № 820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).
Суд врахував, що позов спрямований на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров'я у разі військової агресії.
На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність правових підстав для звернення прокурора із цим позовом та встановлену в ході розгляду справи протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на вказане, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Городищенської міської ради Черкаської області в частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833, що розташоване за адресою: вул. Миру, 60, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області.
Зобов'язати відділ освіти Городищенської міської ради Черкаської області (вул. Миру, 60/2, м. Городище, Черкаська область, код ЄДРПОУ 43981110) вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 88833, що розташоване за адресою: вул. Миру, 60, м. Городище, Черкаського району, Черкаської області, у відповідність із вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО