18 вересня 2025 року справа № 640/3294/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу № 640/3294/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна логістична асоціація» (до перейменування - ТОВ «Фелт Груп») до Київської митниці Держмитслужби, правонаступником якої є Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,
12.02.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Фелт Груп» (після перейменування - ТОВ «Міжнародна логістична асоціація») позивачем (далі позивач) з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару № КТ-UA100000-0146-2019 від 18.11.2019, що прийняте посадовими особами Київської міської митниці ДФС;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00500 від 28.11.2019, якою було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA100030/2019/410791;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00501 від 29.11.2019, якою було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA100030/2019/413654.
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач вказав, що при здійсненні митного оформлення товар №60 «Пристрої для перетворення аудіо/відео сигналів призначені для побутового використання, не є телекомунікаційним кінцевим (термінальним) обладнанням, не є товарами спеціального призначення, не містять передавачі або передавачі та приймачі у своєму складі, не є радіообладнанням, не є спеціальними технічними засобами(СТЗ) негласного отримання /передавання інформації, не є апаратурою для комунікації в мережах зв'язку, не містять у своєму складі радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої» був класифікований у митній декларації за кодом УКТ ЗЕД 8517620000.
Проте відповідач класифікував вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8528719100 та вказав опис товару №60, який має бути зазначений у графі 31 митної декларації: «Телевізійні приймачі-ресивери цифрового супутникового телебачення моделі: «SP-1229 HD PYXIS» та «SP-1219 HD MORMA». Побудовані на базі спеціалізованого мультимедійного мікропроцесора «AVL1506TV» виробництва «Availink» Китай, що здійснює обробку (декодування) цифрового аудіо/відео контенту, отриманого від приймача супутникової телевізійної антени (тарілки), з'єднання з якою здійснюється до вхідного антенного роз'єму «LNV IN». Мають можливість зчитувати/записувати та відтворювати цифровий аудіо/відеоконтент, що знаходиться на зовнішньому носії інформації -USB флешнакопичувачі, або надходить з мережі інтернет. Не містить вмонтованих LAN або Wi-Fi модемів: Приймач-розподілювач -25000шт. Торговельна марка: Satintegral, країна виробництва - CN», про що прийняв рішення №КТ-UA100000-0146-2019 від 14.11.2019.
У подальшому відповідач змінив вказаний код на код УКТ ЗЕД 8528711900, у зв'язку з чим прийняв рішення про визначення коду товару №КТ-UA100000-0146-2019 від 18.11.2019.
Не погоджуючись з класифікацією товару за кодом УКТ ЗЕД 8528711900, позивач посилається на Пояснення до групи 85 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом ДФС України №401 від 09.06.2015, згідно яких до товарної категорії 8517620000, серед іншого, включаються апарати, що складаються з елементів, необхідних для передавання та приймання в одному корпусі. Це стосується в тому числі приймально-передавальної апаратури, джерела живлення якої розміщується окремо і підключається до апаратури тільки за допомогою кабелю. Таким чином, імпортовані пристрої використовуються для перетворення аудіо/відео сигналів та призначені для побутового використання, що дає підстави відносити дані пристрої до категорії 8517620000.
Також посилається на те, що неодноразово як він, так і інші імпортери, декларував вказаний товар за кодом УКТ ЗЕД 8517620000.
Щодо висновку №142005902-0381, складеного за результатами експертизи, проведеної Департаментом податкових та митних експертиз ДФС України, який став підставою для визначення відповідачем коду УКТ ЗЕД 8528711900, то відсутні будь-які належні та достовірні докази проведення будь-яких досліджень щодо визначення коду товару вказаним спеціальним підрозділом., оскільки дослідження проводились виключно візуальним методом, під яким зазвичай розуміють проведення дослідження шляхом огляду наданих зразків з подальшим узагальненням власних спостережень.
Щодо посилання у висновку на те, що надані зразки частково розбирались, то жодних доказів вказаних дій, а саме: фотографій, зображень та/або схем у висновку не наведено.
Вважає, що Департаментом податкових та митних експертиз ДФС (ДПМЕ ДФС) дослідження проведені виключно шляхом огляду наданих зразків без проведення експертних досліджень з використанням спеціальних знань.
З огляду на вказане позивач вважає протиправними рішення про визначення коду товару № КТ-UA100000-0146-2019 від 18.11.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00500 від 28.11.2019.
Щодо рішення про коригування митної вартості № UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00501 від 29.11.2019, то позивач під час митного оформлення товару визначив митну вартість за ціною договору, яка складала 21 500 євро, виходячи з курсу євро до гривні - 26,40441, на підтвердження чого надав контракт купівлі-продажу товарів широкого асортименту №19/04 від 11.04.2019, СMR 004733, інвойс №1 від 11.10.2019 та експерту довідку Київської обласної (регіональної) ТПП №Фц-19/1109 від 21.11.2019, комерційну пропозицію з цінами, каталог товарів.
Натомість відповідач визначив митну вартість товару у розмірі 29 120 євро виходячи з курсу євро до гривні 26,45115.
Позивач стверджує, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийняте з порушенням ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України та не відповідає вимогам наказу «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» №598 від 24.05.2012, оскільки не містить причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, інформацію чи відомості, що призвели до виникнення сумнівів щодо заявленої митної вартості, обгрунтувань числового значення скоригованої митної вартості та про права декларанта.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву, наданому до Окружного адміністративного суду 18.03.2020, вказав, що відповідно до Основних правил інтерпретації 1 та 6, пояснень до товарних позицій 8517 та 8528 та враховуючи, що даний товар є приймальною апаратурою для телебачення, яка не призначена для включення до свого складу відеодисплея або екрана, а саме відеотюнером з мікропроцесором, але не містить вмонтований модем для доступу в Інтернет, товар «Телевізійні приймачі - ресивери…» класифікуються в товарній позиції 8528, а саме за кодом 8528711900 згідно з УКТ ЗЕД. Зазначає, що аналогічні товари (ресивери супутникового телебачення) декларуються іншими імпортерами за вказаним кодом УКТ ЗЕД.
Щодо визначення коду УКТ ЗЕД Департаментом податкових та митних експертиз ДФС, то до його повноважень відноситься встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів, а не визначення коду УКТ ЗЕД. При цьому Департаментом проведено детальне дослідження товару та у експертному висновку зазначені детальні функціональні характеристики вказаних відеотюнерів. Щодо визначення коду класифікації, то він визначається митницею.
Щодо визначення митної вартості товару, то країною походження товару зазначено Китай, торгівельною країною (продавцем) - Великобританія, країною відправлення - Польща. На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано лише інвойс №1, складений продавцем з Великобританії «Korsina Global LLP", складений українською мовою. Кожен з 25 000 ресиверів (тюнерів) супутникового телебачення був фактично заявлений позивачем за ціною 0,86 євро за штуку.
Під час перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що документи, надані на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари: відповідно до п. 2.2 ст. 2 контракту від 11.04.2019 №19/04 оплата за товар може бути здійснена як у формі попередньої оплати, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсі від 11.10.2019 №1 не зазначені умови оплати; відповідно до п. 2.5 контракту від 11.04.2019 №19/4 ціна по договору включає вартість тари, упаковки, маркування, разом з тим відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні; отже були обгрунтовані сумніви у визначенні митної вартості товару.
Позивачем у якості додаткових документів були надані комерційна пропозиція продавця та експертна довідка Київської обласної ТПП. Проте комерційна пропозиція продавця від 08.10.2019 не містить інформації щодо умов поставки товарів, що ставить під сумнів включення всіх складових митної вартості заявлених до митного оформлення товарів, викладена українською мовою та по формі і змісту фактично дублює інвойс. До того ж згідно пункту 6 частини 3 статті 53 Митного кодексу України законодавцем передбачено подання митному органу каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, а не продавця (посередника з Великобританії).
Щодо експертної довідки Київської обласної ТПП від 21.11.2019 №ФЦ-19/1109, то в результаті аналізу джерел інформації, зазначених у пункті 6.9, встановлено, що сайти мережі Інтернет містять інформацію про продукцію інших виробників. Крім того, у довідці переписана ціна ресіверів з інвойсу, наданого позивачем, та відсутня жодна інформація щодо цін з використаних експертом сайтів. Також у пункті 7.3 експертної довідки зазначено, що інформація, отримана з інших джерел, вважається досить вірогідною, але експерти не гарантують у будь-якій формі факт її достовірності. Враховуючи, що довідка носить інформативний характер, вона не може бути підставою для визначення митної вартості товарів. За вказаних обставин метод визначення митної вартості товару за ціною договору не може бути застосований.
Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України із використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою грунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості відповідно до митної декларації №UA500010/2019/025885 за ціною 1,16 євро за штуку.
З вказаних підстав просить у задоволенні позову відмовити.
27.03.2020 позивач надав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що проведення дослідження виключно візуальним методом, тобто шляхом огляду наданих зразків з подальшим узагальненням власних спостережень не дає змоги встановити характеристики, визначальні для ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів та подальшої їх класифікації.
Також зазначає, що надіслане йому рішення не містило заповненої графи 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», в той час як до суду після відкриття провадження у справі було надано рішення про коригування митної вартості №UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 із заповненою графою 33.
З приводу відсутності в інвойсі умов оплати, то згідно з усталеною судовою практикою у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а умови термінів оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. Окрім того затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Щодо відсутності відомостей щодо включення вартості маркування у ціну товару, то відповідно до п.п. 6 п. 1 ст. 58 МК України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості) як вартість ящиків тари (контейнерів) в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами та вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням. Згідно пункту 2.5 Контракту №19/04 від 11.04.2019 сторонами погоджено, що вартість тари, упаковки та маркування включена до вартості товару.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не було надано усіх витребуваних документів на підтвердження митної вартості товарів, то з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.12.2018 у справі №820/7133/15 зазначає, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз'яснення, у чому вони полягають, який їх вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Щодо визначення митної вартості товару, то відповідачем відкинуто можливість застосувати методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст. 59,60 МК України через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, проте при обгрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави такого незастосування. З огляду на те, що відповідач в межах своїх повноважень виносить рішення, що впливають на майнове становище суб'єктів господарювання, то встановлення ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю є прямим обов'язком відповідача. Отже відсутність такої інформації у відповідача свідчить не про неможливість застосування зазначеного вище методу, а про неналежне виконання ним своїх обов'язків.
Щодо застосування методу визначення митної вартості товару на основі віднімання та додавання вартості товарів, то відповідачем не застосовано вказаний метод у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про вартість товарів. Однак відповідач жодних спроб встановити такого роду інформації не здійснював, а тому його доводи про неможливість застосувати вказані методи є безпідставними.
Щодо застосування резервного методу, то відповідачем визначено митну вартість товарів на підставі митної декларації №UA500010/2019/025885, відповідно до якої товар за описом, функціоналом та виробником є відмінним від товару, що імпортувався позивачем.
Відповідач 17.04.2020 подав до суду заперечення на відповідь позивача, у яких вказав, що позивач не зазначив, які саме характеристики не були встановлені Департаментом. Також жодним чином не спростовує суть зміни митницею коду товару із посиланням на УКТ ЗЕД.
Доводи позивача, що йому направлене незаповнене рішення про коригування митної вартості не відповідає дійсності, оскільки рішення, яке направлялось до суду, є ідентичним тому, що направлялось позивачу разом із відзивом та роздруковувалось із однієї і тієї ж бази даних АСМО «Інспектор».
Щодо доводів позивача, що товар в митній декларації №UA500010/2019/025885, яка є джерелом для визначення митної вартості, не відповідає тому товару, що був імпортований ним, оскільки відрізняються характеристики та виробники, то при застосуванні резервного методу допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товарів, але повинна грунтуватись на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. При цьому коригування товарів здійснювалось із посиланням на товари, які мають той самий код УКТ ЗЕД, що й оцінювані товари, ту саму країну походження (Китай), ті самі умови поставки (СРТ) і так само це були цифрові приймачі телевізійного сигналу - ресивери.
Ухвалою від 24.02.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розглядати справу вирішив за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.12.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла заява позивача від 16.12.2021 про зміну назви та адреси місцезнаходження, в якій просить врахувати зміни назви та місцезнаходження позивача: назва юридичної особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна логістична асоціація»; місцезнаходження юридичної особи - 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Маліновського, будинок 4; адреса для листування - 04116, м. Київ, вул. Провіантська, буд. З, поверх 5.
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2024 № 03-19/5609/24 “Про скерування за належністю справи» на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2825-ІХ справа № 640/3294/20 була скерована до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Згідно з супровідним листом від 07.01.2025 № 01-19/93/25 Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, передав справу для доставляння до Черкаського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 справа №640/3294/20 прийнята до провадження суддею Руденко А.В. у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 від 28.01.2025 здійснено процесуальну заміну відповідача Київської митниці Держмитслужби на правонаступника - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
З'ясувавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Між позивачем ТОВ «Фелт Груп» та компанією «KORNISA GLOBAL LLP» був укладений контракт купівлі-продажу товарів широкого асортименту №19/04 - від 11.04.2019.
Відповідно до інвойсу №1 від 11.10.2019 компанія «KORNISA GLOBAL LLP» продала на користь позивача товар загальною вартістю 34 043 ,06 євро.
15.10.2019 позивач подав до Київської митниці митну декларацію №UA00030/2019/410791, у якій зазначив опис товару №60 - «Пристрої для перетворення аудіо/відео сигналів призначені для побутового використання, не є телекомунікаційним кінцевим (термінальним) обладнанням, не є товарами спеціального призначення, не містять передавачі або передавачі та приймачі у своєму складі, не є радіообладнанням, не є спеціальними технічними засобами(СТЗ) негласного отримання /передавання інформації, не є апаратурою для комунікації в мережах зв'язку, не містять у своєму складі радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої» та товару №61 «Частина для пристроїв для перетворення аудіо/відео сигналів призначені для побутового використання, не є телекомунікаційним (кінцевим) обладнанням, не є товарами спеціального призначення, не містять передавачі або передавачі та приймачі у своєму складі, не є радіообладнанням, не є спеціальними технічними засобами (СТЗ) негласного отримання/передавання інформації, не є апаратурою для комунікації в мережах зв'язку, не містять у своєму складі радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої» (надалі - товар №61 «Частина до пристроїв»).
У графі 31 митної декларації №UA00030/2019/410791 dsl 15/10/2019 зазначено код УКТ ЗЕД 8517620000.
З метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, відповідач направив товар до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС на проведення досліджень.
Згідно висновку Департаменту податкових та митних експертиз №142005902-0381 від 30.10.2019 надані для дослідження пристрої ідентифіковано як «Телевізійні приймачі-ресивери цифрового супутникового телебачення моделі: «SP-1229 HD PYXIS» та «SP-1219 HD MORMA». Побудовані на базі спеціалізованого мультимедійного мікропроцесора «AVL1506TV» виробництва «Availink» Китай, що здійснює обробку (декодування) цифрового аудіо/відео контенту, отриманого від приймача супутникової телевізійної антени (тарілки), з'єднання з якою здійснюється до вхідного антенного роз'єму «LNV IN». Мають можливість зчитувати/записувати та відтворювати цифровий аудіо/відеоконтент, що знаходиться на зовнішньому носії інформації -USB флешнакопичувачі, або надходить з мережі інтернет. Не містить вмонтованих LAN або Wi-Fi модемів: Приймач-розподілювач -25000шт. Торговельна марка: Satintegral, країна виробництва - CN».
Рішенням про визначення коду товару №КТ-UA100000-0146-2019 від 14.11.2019 Київської митниці ДФС товар №60 «Пристрої» класифіковано за УКТ ЗЕД 8528719100 та вказано опис товару, який має бути зазначений у графі 31 «Телевізійні приймачі-ресивери цифрового супутникового телебачення моделі : «SP-1229 HD PYXIS» та «SP-1219 HD MORMA». Побудовані на базі спеціалізованого мультимедійного мікропроцесора «AVL1506TV» виробництва «Availink» Китай, що здійснює обробку (декодування) цифрового аудіо/відео контенту, отриманого від приймача супутникової телевізійної антени (тарілки), з'єднання з якою здійснюється до вхідного антенного роз'єму «LNV IN». Мають можливість зчитувати/записувати та відтворювати цифровий аудіо/відеоконтент, що знаходиться на зовнішньому носії інформації -USB флешнакопичувачі, або надходить з мережі інтернет. Не містить вмонтованих LAN або Wi-Fi модемів: Приймач-розподілювач -25000шт. Торговельна марка: Satintegral, країна виробництва - CN».
Підставою для класифікації товару №60 «Пристрої» за кодом УКТ ЗЕД 8528719100 слугували акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 15.10.2019 №UA100030/2019/410791 та висновок Департаменту податкових та митних експертиз №142005902-0381 від 30.10.2019.
У подальшому відповідач прийняв рішення про визначення коду товару №КТ-ГФ100000-0146-2019 від 18.11.2019, яким визначив код УКТ ЗЕД 8528711900.
У зв'язку з винесенням рішення про визначення коду товару №КТ-ГФ100000-0146-2019 від 18.11.2019 відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00500, якою відмовлено у оформленні МД №UA 100030/2019/410791 від 15.10.2019.
29.11.2019 позивач оформив та подав відповідачу МД №UA100030/2019/413654, із зазначенням на товари «Пристрої» коду УКТ ЗЕД 8528711900, визначеного рішенням про визначення коду товару №КТ-ГФ100000-0146-2019 від 18.11.2019.
29.11.2019 відповідач направив позивачу запит на підтвердження заявленої митної вартості товар, у відповідь на який позивач надав довідку Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати №Фц-19/1109 від 21.11.2019, комерційну пропозицію з цінами, каталогом товарів.
29.11.2019 відповідачем на адресу позивача направлено повідомлення про проведення консультацій з митним органом відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України.
29.11.2019 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості №UA100030/2019/000125/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00501, якою відмовлено у оформленні МД №UA 100030/2019/413654 від 29.11.2019.
У зв'язку з прийняттям вказаних рішення та картки відмови позивачу додатково нараховано 121 368,46 грн, з яких ввізного мита - 77 025,75 грн, податку на додану вартість - 44 342,71 грн.
Не погоджуючись з рішеннями про визначення коду товару №КТ-ГФ100000-0146-2019 від 18.11.2019, яким відкоригував рішення про визначення коду товару №КТ-UA100000-0146-2019 від 14.11.2019 та визначив код УКТ ЗЕД 8528711900.
У зв'язку з винесенням рішенням про визначення коду товару №КТ-ГФ100000-0146-2019 від 18.11.2019 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00500, рішенням про коригування митної вартості №UA100030/2019/000125/2 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100030/2019/00501, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим у справі фактичним обставинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 Митного Кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно статті 67 МК України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до положень частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант зобов'язаний надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу (ч. 7 ст. 69 Митного кодексу України).
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер (ч. 8 ст. 69 Митного кодексу України).
Із наведених положень слідує, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює декларант, а митний орган здійснює контроль за такою класифікацією. При цьому, митний орган може самостійно визначити код задекларованого товару лише у тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який визначає процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД).
УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів;
УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура);
функції з ведення УКТЗЕД здійснюються Держмитслужбою;
з метою забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів рішення щодо класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів приймаються митними органами з урахуванням підходів до класифікації окремих товарів згідно з Комбінованою номенклатурою, закріплених у відповідних актах права Європейського Союзу (acquis ЄС), за умови, що такі підходи не суперечать положенням Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів;
Пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.
На момент виникнення спірних правовідносин чинними були Митний тариф України, встановлений Законом України №584-V11 від 19.09.2013, який визначає також Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТЗЕД в Україні на момент виникнення спірних відносин діяли Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС) 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу , затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 (далі - Пояснення).
Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД класифікація товарів здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості; (b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Отже при застосуванні даних правил характеристики товарів зіставляються з поняттями та визначеннями до цих товарів відповідно до вказаних правил інтерпретації і поясненнями до них, а саме:
1) визначається відповідна товарна позиція УКТ ЗЕД, в текстовому описі якої описано кваліфікований товар. При цьому необхідно визначити, чи не існує відповідних приміток до розділу або групи, які регламентують класифікацію таких товарів;
2) після визначення відповідної товарної позиції визначаються послідовно підпозиція, категорія та підкатегорія, текстовий опис яких відповідає товару;
3) у випадку, коли не існує товарної позиції, текстовий опис якої конкретно описує товар, послідовно застосовуються основні правила інтерпретації класифікації товарів;
4) застосовуються перші чотири правила включно послідовно; у разі, коли згідно з Правилом 2b або з будь-яких інших причин товари на перший погляд можна віднести до двох або більше товарних позицій, класифікація таких товарів проводиться таким чином:
а) перевага надається тій товарній позиції, яка більш конкретно описує товар у порівнянні з найменуваннями товарних позицій, що дають більш загальний опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції розглядаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо одна з них має повніший або більш точний опис товару;
б) суміші, багатокомпонентні вироби, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, і товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може проводитися відповідно до правила 3(а), класифікуються відповідно до матеріалу чи складових, які визначають основний характер цих товарів, за умови, що цей критерій можно застосувати;
в) товари, класифікацію яких неможливо провести відповідно до Правила 3а або 3b, класифікуються у товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед товарних позицій. Які розглядаються.
Лише у випадку неможливості застосування попереднього правила при класифікації товару допускається застосування наступного.
Судом встановлено, що позивач у митній декларації №UA00030/2019/410791 від 15.10.2019 зазначив опис товару №60 - «Пристрої для перетворення аудіо/відео сигналів призначені для побутового використання, не є телекомунікаційним кінцевим (термінальним) обладнанням, не є товарами спеціального призначення, не містять передавачі або передавачі та приймачі у своєму складі, не є радіообладнанням, не є спеціальними технічними засобами (СТЗ) негласного отримання /передавання інформації, не є апаратурою для комунікації в мережах зв'язку, не містять у своєму складі радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої» та товару №61 «Частина для пристроїв для перетворення аудіо/відео сигналів призначені для побутового використання, не є телекомунікаційним (кінцевим) обладнанням, не є товарами спеціального призначення, не містять передавачі або передавачі та приймачі у своєму складі, не є радіообладнанням, не є спеціальними технічними засобами (СТЗ) негласного отримання/передавання інформації, не є апаратурою для комунікації в мережах зв'язку, не містять у своєму складі радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої», та класифікував їх за кодом УКТЗЕД 8517620000.
Відповідно до назви товарної позиції 8517 до неї включаються: телефонні апарати, включаючи апарати телефонні для сотових мереж зв'язку та інших безпроводових мереж зв'язку; інша апаратура для передачі або приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі проводового або безпроводоводового зв'язку (наприклад, в локальній або глобальній мережі зв'язку), крім передавальної або приймальної апаратури товарних позицій 8443, 8525, 8527 або 8528.
Відповідно до пункту (f) виключень, наведених в Поясненнях до товарної позиції 8517, до цієї товарної позиції не включаються: апаратура для передавання та прийому радіо та телевізійних сигналів (товарні позиції 8525, 8527 або 8528).
В свою чергу відповідно до назви товарної позиції 8528 до неї включаються: монітори та проектори, до складу яких не входить приймальна телевізійна апаратура; приймальна апаратура для телебачення, поєднана або не поєднана з радіомовним приймачем або з пристроєм, що записує або відтворює звук чи зображення.
Згідно пункту (D) Пояснень до товарної позиції 8528 ця група включає апаратуру, призначену або не призначену для включення до свого складу відеодисплея або екрана, таку як:
(1) Телевізійні приймачі (наземного, кабельного або супутникового мовлення), які не містять пристрій відображення (ЕПТ, РКД і тп.). Такі апарати отримують сигнали та пертворюють їх в сигнали, придатні для відображення. Вони також можуть містити модем для підключення до мережі Інтернет.
Такі приймачі призначені для використання (чи встановлювання) з відеозаписувальною чи відтворювальною апаратурою, моніторах, проекторах або телевізорах. Проте пристрої, що просто виділяють високочастотні телевізійні сигнали (іноді їх називають відеотюнерами) повинні включатися як товари до товарної позиції 8529.
(2) Телевізійні приймачі для промислового використання (наприклад, для учитування показів приладів на відстані чи для спостереження в небезпечних місцях). З цією апаратурою зв'язок часто здійснюється по проводовій лінії зв'язку.
(3) Телевізійні приймачі усіх типів (рідкокристалічні дисплеї, плазмові, електронно променеві трубки і т.п.), що використовуються у побуті (телевізійні приймачі), поєднані або не поєднані з широкомовним радіоприймачем, відеомагнітофоном, ОУО-плейером , приймачем супутникового зв'язку і т.д.
Згідно з пунктом 11.3 висновку №142005902-0381 від 30.10.2019 Департаменту податкових та митних експертиз ДФС за результатами дослідження зовнішнього вигляду, наявного маркування, конструкції та складових частин (зразки частково розбиралися), відповідно до інформації, отриманої із загальнодоступних джерел мережі Інтернет надані на дослідження пристрої ідентифіковано як прийману апаратуру для супутникового телевізійного зв'язку - ресивери (тюнери, приставки, декодери) цифрового супутникового телебачення, виробництва компанії «Sat Integral». Китай, а саме:
1) Full HD 1080 цифровий телевізійний ресивер/тюнер моделі «SP-1229 HD PYXIS» 19.07.2019 року виготовлення, с/н 008372;
2) Full HD 1080 цифровий телевізійний ресивер/тюнер моделі «SP-1219 HD NORMA» 19.07.2019 року виготовлення, с/н 012772.
3) Надані на дослідження пристрої приймають сигнал цифрового супутникового телебачення у форматі Full HD 1080, декодують його і перетворюють в цифровий сигнал для виведення через роз'єм HDMІ, що передає його далі на відповідний HDMІ вхід телевізора. Як правило, в сигналі, що передається з телевізійного супутника та приймається ресивером цифрового телебачення, використовується технологія стиснення аудіо/відеоконтенту «MPEG-2» або «MPEG-4», у зв'язку з цим подібні пристрої мають торгову назву тюнери або декодери.
4) Також дані пристрої мають можливість зчитувати/записувати та відтворювати цифровий аудіо/відеоконтент, що знаходиться на зовнішньому носії інформації - USB флеш-накопичувачі, або надходить з мережі інтернет.
За результатами дослідження встановлено, що надані на дослідження телевізійні приймачі містять:
антенний вхід «LNB IN» та ВЧ вхідний блок для отримання сигналу від цифрової супутникової антени;
центральний мультимедійний мікропроцесор моделі «AVL1506TV», що здійснює оброблення (декодування) цифрового аудіо/відеоконтенту та керування пристроями, розподіленням перенаправленням цифрових даних між існуючими вхідними та вихідними USB, RSA, Mini jek та RS232 роз'ємами;
вмонтований або зовнішній інформаційний дисплеї для відображення режимів роботи, а саме: індикації вкл/викл, № каналу, часу, наявності підключення USB, LAN або Wi-Fi зовнішніх пристроїв, тощо;
HDMI цифровий інтерфейс (вихідний роз'єм) для підключення до відповідного HDMI входу сучасних мультимедійних телевізорів;
Аналогові аудіо/відео виходи (RSA? Mini jek) для підключення до телевізорів застарілих (аналогових) моделей.
дані пристрої не містять вмонтованих LAN або Wi-Fi модемів.
Відповідно до пояснень до УКТЗЕД приймальна апаратура для телевізійного зв'язку включає «Телевізійні приймачі (наземного, кабельного або супутникового мовлення), які не містять пристрій відображення (ЕПТ, РКД і т.п.) такі апарати отримують сигнали та перетворюють їх в сигнали, придатні для відображення. Вони також можуть містити модем для підключення до мережі Інтернет. Такі приймачі призначені для використання (чи встановлення) з відеозаписувальною чи відтворювальною апаратурою, моніторах, проекторах або телевізорах.
принципом дії та призначенням надані на дослідження пристрої найбільш повно відповідають наведеним вище роз'ясненням.
Згідно пункту 12 висновку №142005902-0381 від 30.10.2019 Департамента податкових та митних експертиз ДФС надані на дослідження пристрої ідентифіковано як телевізійні приймачі-ресивери (тюнери, приставки, декодери) цифрового супутникового телебачення, виробництва «Sat Integral». Китай, моделей «SP-1229 HD PYXIS» та «SP-1219 HD NORMA». Побудовані на базі спеціалізованого мультимедійного процесора моделі «AVL1506TV» виробництва «Availink» Китай, що здійснює обробку цифрового аудіо/відеоконтенту та загальне керування пристроями. Також дані пристрої мають можливість зчитувати/записувати та відтворювати цифровий аудіо/відеоконтент, що знаходиться на зовнішньому носії інформації - USB флеш-накопичувачі, або надходить з мережі інтернет. Дані пристрої не містять вмонтованих LAN або Wi-Fi модемів. Для підключення до мережі Інтернет, до існуючих USB роз'ємів даних пристроїв необхідно підключити спеціальні USB-LAN або USB-Wi-Fi адаптери (що продаються окремо), за допомогою яких здійснюється дротове (LAN) або бездртове (Wi-Fi) з'єднання з мережею інтернет.
Таким чином, відповідно до правил 1, 6 Основних правил інтерпретації, пояснень до товарних позицій 8517 та 8528 , а також враховуючи, що товар є приймальною апаратурою для телебачення, яка не призначена для включення до свого складу відеоплеєра або екрана, а саме відеотюнером з мікропроцесором, але не містить вмонтований модем для доступу в Інтернет, товар «Телевізійні приймачі-ресивери» класифікується в товарній позиції 8528, а саме за кодом 8528711900 згідно з УКТ ЗЕД:
8528711900: Монітори та проектори, до складу яких не входить приймальна телевізійна апаратура; приймальна апаратура для телебачення. Поєднана або не поєднана з радіомовним приймачем або з пристроєм, що записує або відтворює звук чи зображення:
приймальна апаратура для телебачення, поєднана або не поєднана з радіомовним приймачем або з пристроєм, що записує або відтворює звук чи зображення;
--- яка не призначена для включення до свого складу відеодисплея або екрана;
--- відеотюнери;
---- інші.
Щодо посилання позивача на Пояснення до групи 85 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом ДФС України №401 від 09.06.2015, згідно яких до товарної категорії 8517620000, серед іншого, включаються апарати, що складаються з елементів, необхідних для передавання та приймання в одному корпусі; це стосується в тому числі приймально-передавальної апаратури, джерела живлення якої розміщується окремо і підключається до апаратури тільки за допомогою кабелю; таким чином, імпортовані пристрої використовуються для перетворення аудіо/відео сигналів та призначені для побутового використання, що дає підстави відносити дані пристрої до категорії 8517620000., суд зазначає наступне.
Відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Відповідно до УКТ ЗЕД до товарної позиції 8517 включаються: телефонні апарати, включаючи апарати телефонні для сотових мереж зв'язку та інших безпроводових мереж зв'язку; інша апаратура для передачі або приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі проводового або безпроводового зв'язку (наприклад, в локальній або глобальній мережі зв'язку), крім передавальної або приймальної апаратури товарних позицій 8443, 8525, 8527 або 8528.
До товарної під категорії 8517 62 00 включаються пристрої для приймання, перетворення та передачі або відновлення голосу, зображень та іншої інформації, включаючи пристрої для комутації та маршрутизації
Відповідно до додаткових пояснень до товарної категорії 8517 62 00 ця категорія включає два види машин: машини для приймання, обробки та передавання голосу, зображень або інших даних; машини для відновлення голосу, зображень або інших даних.
До таких машин відносяться: мережеві інтерфейсні карти; модеми; повторювач; концентратори; пристрої «поєднання» (включаючи комутаційні пристрої); маршрутизатори.
До цієї категорії включаються апарати, що складаються з елементів, необхідних для передавання та приймання, в одному корпусі. Це стосується, наприклад, переносних рацій йокі-токі), котрі містять батареї або акумулятори, необхідні для функціонування, або до приймально-передавальної апаратури, джерело живлення якої розміщується окремо і підключається до апаратури тільки за допомогою кабелю.
До цієї категорії також включаються пристрої, в яких передавальні і приймальні елементи розміщені в різних корпусах за умови, що вони являють собою функціональний блок, приймально-передавальна апаратура повинна розміщуватись поруч одна з одною (наприклад, в одній будівлі або в одному транспортному засобі) та мати деякі спільні елементи, такі як антена.
Ця товарна категорія також включає в себе так звані «безпроводові гарнітури", призначені для використання виключно або переважно з телефонами для стільникових мереж (мобільні телефони), призначені для одягання на вухо, щоб забезпечити можливість гучного зв'язку. Вони дозволяють користувачеві управляти телефонними функціями, такими як прийом відповіді, закінчення розмови, і набір (наприклад, повторний набір останнього дзвінка), на відстані приблизно 10 м від мобільного телефону і мати засоби для регулювання гучності звуку навушників. Ці гарнітури включають радіопередавач/приймач для спілкування з мобільного телефону за допомогою технології безпроводового зв'язку, наприклад, «Bluetooth».
Суд дійшов висновку, що опис товару, зазначений у висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142005902-0381 від 30.10.2019 не відповідає опису товару, зазначеному у товарній категорії 8517 62 00, а тому позивач помилково класифікував товар за кодом УКТЗЕД 8517 62 0000.
Щодо висновку №142005902-0381 від 30.10.2019 Департамента податкових та митних експертиз ДФС України, то позивач заперечує його, посилаючись на проведення лише візуального методу досліджень шляхом огляду наданих зразків з подальшим узагальненням власних спостережень, та відсутність фотографій, зображень та/або схем на підтвердження того, що зразки товару розбирались, суд зазначає, що позивач не навів переконливих доводів, що для визначення характеристик наданих на дослідження товарів мають бути застосовані інші методи досліджень, та висновки Департамента податкових та митних експертиз ДФС України не спростував. Отже доводи позивача є необгрунтованими.
Враховуючи зазначене рішення про визначення коду товару № КТ-UA100000-0146-2019 від 18.11.2019 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00500 від 28.11.2019, якою було відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA100030/2019/410791, прийняті відповідачем на законних підставах і скасуванню не підлягають.
Щодо рішення про коригування митної вартості №UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00501 від 29.11.2019 суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, передбачений частиною 2 статті 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 вказаної статті).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 вказаної статті).
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 вказаної статті визначені права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч. 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч. 7 вказаної статті у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).
Отже за змістом вказаних приписів контроль за визначенням митної вартості покладено на митні органи; у разі виявлення розбіжностей у поданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявності ознак підробки документів або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари митний орган має право надати декларанту або уповноваженій ним особі письмову вимогу про надання додаткових документів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. При цьому для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частинами 1, 2 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Умови застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) передбачені статтею 58 МК України.
Так згідно частини 2 вказаної статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Згідно частини 5 вказаної статті ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 10 вказаної статті передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Частиною 11 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Судом встановлено, що товар «Телевізійні приймачі-ресивери цифрового супутникового телебачення» країна походження - Китай; торгівельна країна (продавець) - Великобританія, країна відправлення - Польща.
Позивач визначив митну вартість товарів за першим методом - за ціною договору, на підтвердження чого надав інвойс №1, складений продавцем «Korsina Global LLP» (Великобританія) українською мовою. Кожен з 25000 ресиверів (тюнерів) супутникового телебачення був заявлений позивачем за ціною 0,86 євро за штуку.
Зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів №ГФ100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 вбачається, що під час перевірки наданих до митного оформлення документів відповідачем встановлено, що надані на підтвердження митної вартості товарів документи містять розбіжності щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: відповідно до п. 2.2 контракту від 11.04.2019 №19/04 оплата за товар може бути здійснена як у вигляді попередньої оплати, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсі від 11.10.2019 №1 не зазначені умови оплати; відповідно до пункту 2.5 контракту від 11.04.2019 №19/04 ціна по договору включає вартість тари, упаковки, маркування. Проте відомості щодо включення вартості маркування у ціну товару відсутні.
Надавши оцінку вказаним обставинам, суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності сумнівів у ціні товару, оскільки інвойс від 11.04.2019 №19/04 від імені продавця «Korsina Global LLP» (Великобританія) складений українською мовою та відсутні умови оплати за товар у вказаному інвойсі, враховуючи, що контрактом від 11.04.2019 №19/04 умови оплати фактично не визначені.
Отже у відповідача відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України виникло право письмової вимоги до позивача про надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару.
Щодо відсутності доказів включення до ціни товару вартості упаковки, тари та маркування. То згідно пункту 2.5 контракту від 11.04.2019 ціна включає вартість тари, упаковки та маркування, а також любі витрати, які покладаються на продавця, у відповідності із погодженим базисом поставки.
Відповідно до інвойсу від 11.04.2019 №19/04 базисом поставки є СРТ Київ згідно Інкотермс 2010, згідно якого витрати на пакування, тару та маркування відносяться на продавця, що не потребує надання позивачем додаткових доказів на підтвердження вказаних витрат у ціну товару.
Судом встановлено, що на підтвердження заявленої митної вартості позивач надав комерційну пропозицію продавця та експертну довідку Київської обласної торгово-промислової палати.
Як вбачається з комерційної пропозиції продавця «Korsina Global LLP» (Великобританія) від 08.10.2019, остання не містить інформації щодо умов поставки товарів, що ставить під сумнів включення всіх складових митної вартості заявлених до митного оформлення товарів. Окрім того комерційна пропозиція складена українською мовою та по формі і змісту дублює інвойс від 11.04.2019 №19/04.
Щодо довідки Київської обласної торгово-промислової палати від 21.11.2019 №ФЦ-19/1109, то згідно висновку (пункт 9) в результаті аналізу експерт зробив висновок, що вартість товару: телевізійні приймачі-ресивери цифрового супутникового телебачення відповідає кон'юнктурі ринку і на дату експертизи становить 0,86 євро за штуку.
Як вбачається з пункту 6 вказаної довідки, підставою для висновку про митну вартість товару слугували надані позивачем контракт №19/04 від 11.04.2019, специфікація №1 до інвойсу №1 від 11.10.2019, інвойс №1 від 11.10.2019, комерційна пропозиція б/н від 08.10.2019, інформація мережі інтернет з переліком сайтів.
Разом з цим у пункті 7.3 вказаної довідки зазначено, що інформація, отримана з інших джерел, вважається досить вірогідною, але експерти не гарантують у будь-якій формі факт її достовірності.
У пункті 8 вказаної довідки зазначено, що в процесі проведення експертизи експерт провів пошук та аналіз максимально можливої кількості інформації зовнішніх товарних ринків. .проведення моніторингу вартості товару базувалось на інформації, одержаної від замовника експертизи та в ході незалежних досліджень, проведених експертом. Моніторинг вартості здійснювався з урахуванням усіх факторів, які впливають на собівартість товару та на ринкові відносини між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
В даному експертному висновку в основу експертизи покладено порівняльний аналіз вартості аналогічної продукції різних виробників та моніторинг зовнішніх товарних ринків та цін складаються на таких ринках.
Інформація вищевказаних сайтів мережі Інтернет щодо вартості аналогічного товару носить досить розбіжний характер за величиною в залежності від фірми-виробника та витрат на його виробництво.
Суд враховує, що у довідці Київської обласної торгово-промислової палати від 21.11.2019 №ФЦ-19/1109 не вказані назви товарів, їх виробники та ціни згідно інформації із сайтів, зазначених експертом у пункті 6, та не проведено їх співставлення із товаром позивача, а тому суд дійшов виснговку, що ринкова вартість товару визначена експертом за документами, наданими позивачем, тобто документами, які містять розбіжності.
Отже відповідно до вказана довідка носить інформаційний характер та не підтверджує заявлену позивачем митну вартість товару 0,86 євро/шт.
За вказаних обставин позивачем не виконані умови ч. 2 ст. 53, ч. 2,10 ст. 58 МК України щодо надання об'єктивної, документально підтвердженої інформації щодо митної вартості товарів за ціною договору 0,86 євро за 1 штуку., чим спростовуються доводи позивача, що ним подані всі достатні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів, передбачені ст. 53 МК України.
Щодо доводів позивача, що умови термінів оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а тому не повинні братись митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, суд зазначає, що оплата вартості товару відповідно до умов договору є одним із доказів на підтвердження ціни товару, а тому невиконання умов договору щодо оплати товару може породжувати у митного органу обгрунтовані сумніви у її дійсності.
Щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, згідно ч. 3 - 8 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до норм статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, тобто за ціною договору, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до норм статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповідно до норм статті 62 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду.
2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат;
3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
У разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.
У разі відсутності випадків продажу оцінюваних, ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на день ввезення в Україну, на вимогу декларанта митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою зазначені товари продаються в Україні після подальшої обробки (переробки) найбільшою партією особам, не пов'язаним з особами, у яких вони купують такі товари. При цьому робляться відповідні поправки на вартість, додану такою обробкою (переробкою), та вирахування, передбачені пунктами 1-3 частини другої цієї статті.
Відповідно до норм статті 63 МК України, для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника з умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 статті 64 МК України).
У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 зазначено, що у митниці відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б).
Отже при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б) згідно статей 59 та 60 МК України.
Методи на основі віднімання та додавання митної вартості повинні грунтуватись на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально , піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
Відсутність у митниці та у декларанта необхідних документів унеможливила застосування методів на основі віднімання та додавання вартості товарів.
Митна вартість товарів визначена за другорядним методом визначення митної вартості - 2г- резервний метод, згідно з положеннями ст. 64 МК України, та грунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів і зборів митній вартості товарів за ЕМД №UA500010/2019/25885 від 18.09.2019 на рівні 2,83 USD/кг.
Суд зазначає, що дана декларація визначала митну вартість товару в найближчому еквіваленті, який може бути встановлений, на час подання позивачем митної декларації №UA100030/2019/413654 від 28.11.2019, код УКТЗЕД
Вказаним підтверджується, що відповідачем була дотримана послідовність застосування кожного наступного методу при обгрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, митна вартість товару визначена відповідно до ч. 2 ст. 64 МК України, а саме: за раніше визначеною митною вартістю товару згідно з EМД №UA500010/2019/25885 від 18.09.2019.
Щодо доводів позивача про необгрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема,
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів; Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів; та Перелік додаткових складових до ціни договору.
У пункті 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила), зазначено, що У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:
неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
невірно проведений розрахунок митної вартості;
невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Тобто пунктом 2.1 Правил не передбачено наведення цінової інформації з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснення з урахуванням положень ст. 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості товару.
Судом встановлено, що у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 вказано про відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, а тому відповідачем виконано вимоги пункту 2.1 Правил, тому доводи позивача в цій частині є необгрунтованими.
Щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару, то відповідно до пункту 2.1 Правил крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань з врахуванням умов поставки, комерційних умов тощо.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19, від 08 лютого 2020 року у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, відповідач в якості джерела для винесення оскаржуваного рішення використав митну декларацію №UA500010/2019/25885 від 18.09.2019.
Щодо пояснень зроблених коригувань н з врахуванням умов поставки, комерційних умов тощо, то вони відсутні, оскільки відповідач застосував митну вартість, указану в ЕМД №UA500010/2019/25885 від 18.09.2019, без коригувань.
Вказані обставини свідчать, що відповідач дотримався вимог Правил щодо форми спірного рішення про коригування митної вартості.
Щодо доводів позивача, що у митній декларації №UA500010/2019/25885 від 18.09.2019 товар за описом, функціоналом та виробником є відмінним від товару, що імпортується позивачем, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за митною декларацією №UA500010/2019/25885 від 18.09.2019 був поставлений товар за описом: «Приймальна апаратура для телебачення, не призначена для включення до свого складу відеодисплея або екрана цивільного призначення -відеотюнери-ресівери для прийому цифрового телебачення, торговельна марка - World Vision, виробник - немає даних, країна виробництва - Китай, умови поставки - СРТ, код товару - 8528711900.
Отже коригування митної вартості товарів здійснено з врахуванням того, що назва товару - цифрові приймачі телевізійного сигналу -ресивери, код УКТЗЕД, країна виробництва та умови поставки є однаковими.
За вказаних обставин відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України, а тому рішення про коригування митної вартості містить всю необхідну інформацію щодо підстав коригування та джерела, яке було використано для коригування митної вартості, тому підстави для скасування рішення про коригування митної вартості №UA100030/2019/000125/2 від 29.11.2019 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100030/2019/00501 від 29.11.2019 відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись ст. 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 18 вересня 2025 року.
Суддя Алла РУДЕНКО