Справа № 560/11073/25
іменем України
19 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді,
Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідно до рапорту позивача від 28.05.2025 ОСОБА_1 не зазначив жодних поважних причин, які перешкоджали йому виконувати службові обов'язки, наявність яких могло бути беззаперечною підставою для звільнення позивача відповідачем.
Окрім того, в порушення приписів підпункту «ж» пункту 64 Положення №114 відповідачем не було з'ясовано обставини з приводу того, які саме наявні поважні причини перешкоджали позивачу виконувати службові обов'язки та потребували звільнення позивача за власним бажанням.
Ухвалою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Відповідач наполягає на правомірності спірного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції за власним бажанням, оскільки цей наказ прийнятий за результатами розгляду поданого позивачем рапорту про звільнення, враховуючи зазначену у рапорті бажану дату звільнення.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
28.05.2025 ОСОБА_1 особисто подав на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції генерала поліції третього рангу Євгенія Жукова рапорт про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 31.05.2025.
У день подання рапорту керівним складом управління патрульної поліції в Хмельницькій області, а саме: начальником управління капітаном поліції Оксентюком Романом, командиром батальйону капітаном поліції ОСОБА_2 на вказаному рапорті було проставлено відповідні резолюції: «клопочу по суті рапорту», т.в.о. начальника відділення моніторингу та аналітичного забезпечення капітаном поліції ОСОБА_3 - «службове розслідування не проводиться».
Наказом Департаменту патрульної поліції №890 від 28 травня 2025 року позивача звільнено зі служби в поліції з 31.05.2025 на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - за власним бажанням (відповідно до власноруч написаного та поданого рапорту позивача від 28.05.2025).
Листом батальйону від 31.05.2025, а також особистим повідомленням через засоби зв'язку, позивачу було повідомлено про наказ про звільнення, необхідність з'явитися до підрозділу для повного розрахунку, отримання належно оформленої трудової книжки та відповідних документів.
Після чого, рапорт ОСОБА_1 про відкликання попереднього рапорту щодо звільнення надійшов до ДПП та УПП в Хмельницькій області ДПП відповідно: 02.06.2025 та 04.06.2025 (підтвердження додається).
Позивач, вважаючи наказ про звільнення протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
При вирішені спору суд виходить із того, що спірні правовідносин врегульовані Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до статті 59 Закону № 580-VIII:
- служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша);
- рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України (частина третя);
- видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта);
- порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (частина п'ята).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.
Відповідно до частини другої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби (частина третя статті 77 Закону №580-VIII).
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначає «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затверджене постановою Кабінету Міністрів України 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114).
Згідно з пунктом п.п. "ж" п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до пункту 68 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.11.2016 № 1235 (далі - Порядок № 1235) розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Порядку № 1235 рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.
Розділом ІІ «Підстави для видання наказів по особовому складу» Порядку № 1235 встановлено, що підставою для видання наказів по особовому складу є, зокрема, такі зміни в службовій діяльності, як звільнення зі служби в поліції.
Одним із документів з питань проходження служби відповідно до Переліку є рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм слід дійти висновку, що Закон України «Про Національну поліцію» не визначає умов щодо строків розгляду рапорту про звільнення за власним бажанням, як і строків реалізації такого рапорту шляхом видання наказу про звільнення.
Пунктом 4 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII передбачено можливість застосування норм Положення № 114 при вирішенні питання щодо дотримання відповідачем процедури звільнення позивача зі служби в поліції.
Положенням № 114 передбачені особливості звільнення зі служби за ініціативою особи: підпункт «ж» пункту 64 - особи звільняються зі служби: за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 160/3607/19 приписи пункту 68 Положення № 114 застосовуються як норми спеціального нормативно-правового акту у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці. У межах передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору можуть домовитися про звільнення у більш короткий строк. Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення у рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 810/3376/16, від 20.12.2019 у справі № 826/375/17.
За змістом наведеного законодавчого регулювання слідує, що до закінчення тримісячного строку попередження особа має право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк. У разі якщо сторони домовилися про звільнення у більш короткий строк, особа має право відкликати поданий рапорт про звільнення до спливу цього строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 815/1490/16, від 22.11.2019 у справі № 813/740/17.
Верховний Суд у постановах від 05.12.2011 у справі № 21-236а11, від 29.05.2012 у справі № 21-122а12, від 10.07.2012 у справі № 21-136а12, усуваючи розбіжності у судовій практиці щодо застосування пункту 68 Положення № 114, дійшов висновку, що до закінчення тримісячного строку попередження відповідні особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.
Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку тощо.
Враховуючи той факт, що позивач у рапорті до відповідача наполягав на звільненні саме 31.05.2025 та приймаючи до уваги наявні у рапорті резолюції, а також зазначення в оскарженому наказі про звільнення дати звільнення, а саме - 31.05.2025, суд доходить висновку, що сторони (позивач та відповідач) домовились про звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення № 114 строку.
Позивач в позовній заяві вказує, що 29.05.2025 відправив поштою рапорт про анулювання попереднього, який відповідачем було отримано лише 02.06.2025.
Однак згідно з ч.2 ст.77 Закону №580-VIII, днем звільнення вважається дата, зазначена в наказі - 31.05.2025, а сам наказ про звільнення був виданий ще 28.05.2025, тобто до відправлення позивачем та отримання відповідачем вторинного рапорту.
За таких обставин, відкликання рапорту, який вже був реалізований відповідачем за декілька днів у вигляді видання відповідного наказу, було несвоєчасним.
З огляду на вищезазначене, суд не вбачає протиправності оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, у зв'язку із чим дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048 , код ЄДРПОУ - 40108646)
Головуючий суддя Я.В. Драновський