Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
17 вересня 2025 р. Справа № 520/19757/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бідонько А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Басістого Є.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Бут-Абдулаєвої Т.В.,
представника позивача - Зуб С.В.,
представника відповідача - Приходько А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача від 04.09.2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд :
1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
5. Стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача через ЄСІТС "Електронний суд" 04.09.2025 року подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заяви вказано, що позивачем заявлено п'ять самостійних вимог (чотири немайнові та одну майнову вимоги), хоча ним також зазначено про немайновий характер позову - як у первісному адміністративному позові, так і заяві про збільшення розміру позовних вимог. Зміст заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої позивачем до Харківського окружного адміністративного суду 26.08.2025 у справі, що розглядається судом (№ 520/19757/25) свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову, а тому вважає, що наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Позивачем 16.09.2025 року надано до суду заперечення на заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, в якій просив суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав необґрунтованості та безпідставності.
Розглядаючи заяву про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодексом адміністративного судочинства України, частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до норм частин 2, 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Так, формулювання позовних вимог у відповідності з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України зокрема спрямоване на дотримання розгляду спору у відповідності з обґрунтуваннями позовної заяви та її вимогами, задля належного та ефективного захисту прав особи, яка звернулась до суду. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з пунктами 3, 6 частини третьої цієї статті учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також користуватися іншими визначеними законом
процесуальними правами.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, процесуальним законом Позивачу як ініціатору судового процесу надано широке коло процесуальних прав, у тому числі змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних Вимог.
Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Необхідно зауважити, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних відносин.
У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Так, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд :
1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Із матеріалів справи слідує, наказом від 11 липня 2025 року № 2-дс до позивача, як начальника управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Харківській області, було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
Станом на момент подання позову позивач перебував на лікарняному, тому такий наказ не був реалізований.
В подальшому, у зв'язку з звільненням позивача, судом протокольною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні 26.08.2025 року прийнято уточнення позивача, подальший розгляд справи вирішено здійснювати в межах наступних позовних вимог:
1. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
3. Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_2 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
5. Стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення.
Суд зазначає, що Позивач уточнив предмет позову межах наявних спірних правовідносин, на підставі чого суд розглянув уточнену позовну заяву Позивача та прийняв її до судового провадження за всіма заявленими в ній позовними вимогами.
Категорія справи, що розглядається судом - це справа, що виникає з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, звільнення, тощо.
Вимоги, якими було доповнено первісну вимогу похідними, та посилаються на обставини, якими Позивач обґрунтовував вимогу, з якою він звернувся у первісному позові.
При цьому заявлені позивачем позовні вимоги, які викладені в уточненні охоплюються питанням проходження публічної (державної) служби Позивачем та обґрунтовуються одними й тими самими обставинами застосування дисциплінарного стягнення за результатом проведення дисциплінарного провадження стосовно Позивача.
На підставі вищезазначеного, всі заявлені до суду вимоги як первісним так і уточненим позовом є належним способом захисту порушеного права Позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
З урахуванням вищевикладеного, заява Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 47, 240, 248, 256, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника відповідача від 30.07.2025 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19 вересня 2025 року.
Суддя Бідонько А.В.