Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
18 вересня 2025 року №520/14574/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Світлана Чудних, в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, починаючи з 11.09.2025 року;
- визнати протиправним бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) про відмову у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) нарахувати та виплатити разову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив їй у застосуванні під час обчислення пенсії показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки, з урахуванням ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Вважаючи свої права порушеними позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін у судове засідання.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Щодо посилань представника відповідача у відзиві на позовну заяву про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Враховуючи те, що позивачем про порушення його прав стало відомо лише з листа відповідача від 18.03.2025 року №7626-7438/В-03/8-2000/25, таким чином, саме з моменту отримання позивачем вищевказаного листа-відповіді відповідача 18.03.2025 року №7626-7438/В-03/8-2000/25 він дізнався про порушення своїх прав, отже шестимісячний строк встановлений для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, передбачений відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позивачем не порушено.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 11.09.2024 року отримує пенсію за віком.
05.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила при обчисленні пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - ЗУ №1058-IV) застосувати показник середньої заробітної плати за 2021-2023 роки, що передує року звернення, як для осіб, яким пенсія за віком у 2024 році призначається вперше.
Листом від 18.03.2025 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що права на застосування нової середньої заробітної плати за три роки, що передують року звернення у неї немає.
Щодо виплати разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, з матеріалів справи судом встановлено, що попередньо позивачці було призначено пенсію за вислугу років 28.12.2010 відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ (працівник охорони здоров'я) .
Згідно змісту позовної заяви зазначено, що позивач продовжила працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку (після досягнення 60 років) і не отримувала пенсійних виплат до призначення пенсії за віком (до 01.01.2024 року), у зв'язку з чим, маючи необхідний, на думку позивача, спеціальний страховий стаж роботи на посаді, як працівник медичного закладу звернулась 05.03.2025 року через веб-портал електронних послуг із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 18.03.2025 року № 7626-7438/В-03/8-2000/25 ГУ ПФУ в Харківській області відмовило ОСОБА_1 у виплаті разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважаючи вищевказані дії відповідача незаконними та такими, що порушують конституційне право позивача на достатнє пенсійне забезпечення, останній звернулась до суду.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Положеннями ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно із ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Судом встановлено, що положеннями ст.27 Закону №1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Як передбачено положеннями п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до положень ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Предметом спору у даній адміністративній справі є встановлення правомірності відмови пенсійного органу у застосуванні показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням нового виду пенсії за віком, відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, будь-яких інших заперечень щодо можливості призначити позивачу такий вид пенсії відповідачем у спірному рішенні не наведено.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу пенсія призначена вперше відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пенсія за віком була призначена на підставі положень частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
Суд зазначає, що Верховний Суд у подібних правовідносинах неодноразово висловлював правову позицію щодо того, що у випадку, якщо особа, яка вже отримує пенсію за одним законом, виявила бажання отримувати пенсію, право на яку визначене іншим законом, то має місце саме призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі №263/6611/17.
Таким чином, на переконання суду, у даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно ч.3 ст.45 Закону №1058-IV, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії - пенсії за віком.
Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій зокрема у постановах від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, від 14 лютого 2018 року по справі №465/5246/17, від 23 жовтня 2018 у справі № 334/2653/17, від 13 грудня 2018 у справі №185/860/17, від 06 лютого 2019 року у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при останньому переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком мало застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.
Отже, є обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності відмови пенсійного органу застосувати під час обчислення пенсії позивача показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки.
При цьому, суд зазначає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах допущені саме протиправні дії, що полягають у відмові застосувати під час обчислення пенсії позивачу з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки.
Таким чином, у урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки.
Водночас, відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, враховуючи, що перерахунок та виплату пенсії за віком слід здійснити з моменту призначення пенсії, а саме з 11.09.2024 року, а не з 11.09.2025 року, як просить позивач у позовній заяві - на майбутнє, суд, з метою повного всебічного та об'єктивного розгляду даної спарви, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки з 11.09.2024 року.
Щодо наявності підстав для виплати разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років 28.12.2010 відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ (працівник охорони здоров'я).
Однак, після призначення пенсії за вислугу років 28.12.2010, позивач фактично її не отримувала, оскільки продовжила працювати, що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 . Відповідно до трудової книги позивач :
- 28.12.2010 року переведена із займаної посади на посаду реєстратора медичного поліклінічного відділення Дергачівської центральної районної лікарні (запис № 5 трудової книги);
-10.01.2011 року переведена на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини відділення загальної практики сімейної медицини Дергачівської центральної районної лікарні (запис № 6 трудової книги).
З 11.09.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач станом на 31.10.2014 рік має спеціальний стаж, як працівник охорони здоров'я необхідні 30 років відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з тим, що має спеціальний стаж, як працівника закладу охорони здоров'я більше ніж 30 років, оскільки продовжувала працювати після 31.10.2014 року на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини, що підтверджується записами трудової книги.
Записами трудової книжки підтверджується також, що позивач до виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV працювала на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини.
Так, відповідно до п."е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок №1191), грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України Постановою від 23.11.2011 за № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Матеріалами справи підтверджено, що позивач має необхідний спеціальний страховий стаж роботи на певних визначених законодавством посадах, що є однією із умов для отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Так, єдиною підставою для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в листі від 18.03.2025 року відповідачем зазначено, що порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р № 1191.
Суд звертає увагу на те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується законодавцем з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (для жінок 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах, вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Отже, системний аналіз пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 5 Порядку № 1191 свідчить, що отримання особою до виходу на пенсію за віком будь-якого виду пенсії, який передбачений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, є перешкодою для призначення спірної грошової допомоги. При цьому законодавство не ставить право особи на допомогу в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до досягнення пенсійного віку.
За змістом указаної норми отримання зазначеної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію. Вказані висновки узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 22 лютого 2018 року у справі №310/3774/17 та від 27 листопада 2018 року у справі № 328/1619/17.
Враховуючи те, що позивачу пенсію за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначено вперше з 11.09.2024 року, позивач має необхідний страховий стаж, виявила бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку (після досягнення 60 років), відтак позивач з 11.09.2024 року набула право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Так, Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2018 року у справі №310/3774/17 зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку № 1191 дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Верховний Суд в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 328/1619/17 зазначив: Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, виходом на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Тобто, право особи на отримання грошової допомоги виникає за умови неотримання такою особою будь-якого іншого виду пенсії саме на момент виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підставою для відмови у невиплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком є отримання особою будь-якої пенсії, а не призначення пенсії в минулому.
На момент виникнення у позивача права на пенсію, він не отримував будь-якого іншого виду пенсій, а тому відмова пенсійного органу у виплаті позивачу грошової допомоги не ґрунтується на приписах чинного законодавства, що свідчить про наявність протиправного характеру в його діях.
Зазначена правова позиція узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 310/3774/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи, що позивачем на момент призначення їй пенсії за віком не отримувався будь-який вид пенсії, суд приходить до висновку, що відповідачем , всупереч законодавству та позиціям Верховного Суду, протиправно відмовлено у виплаті позивачу разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в належному розмірі.
Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльністі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) про відмову у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити разову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій, у зв'язку з чим позовні вимоги позивач підлягають частковому задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо відмови застосувати під час обчислення пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) показник середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2021-2023 роки, починаючи з 11.09.2024 року.
Визнати протиправним бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) про відмову у виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) нарахувати та виплатити разову грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до положень пункту 7.1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Світлана ЧУДНИХ