Справа № 500/3252/25
19 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка Р.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тракторний завод" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 17.04.2025 №UA403070/2025/000152/2, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тракторний завод" (далі - позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості від 17.04.2025 №UA403070/2025/000152/2 разом із рішенням, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» Тернопільської митниці Державної митної служби України №UA403070/2025/000222.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що уповноваженою особою до Тернопільської митниці подано для митного оформлення митну декларацію 25UA403070003336U5 на придбаний товар.
Митна вартість, визначена декларантом за ціною договору (контракту) у розмірі 77 444,10 USD відповідно 3199626,22 грн. за офіційно встановленим обмінним курсом, що відповідає контракту та усім супроводжувальним щодо нього документам.
Під час здійснення митного контролю за митною декларацією №25UA403070003336U5 митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої митним органом встановлені, начебто наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Після цього декларанту запропоновано надати повністю усі документи, які підтверджують митну вартість товару.
Декларантом до митниці направлені листи та зауважено, що до митного органу з метою митного оформлення товару наданий вичерпний перелік документів за запитом для підтвердження заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, митний орган не погодився із заявленою митною вартістю товарів і доводами декларанта та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000152/2.
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000222.
Втім, таке рішення відповідача позивач вважає незаконним і необґрунтованим, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 03.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
03.07.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. У якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
Ухвалою суду від 07.07.2025 у задоволенні клопотання представника Тернопільської митниці про розгляд справи №500/3252/25 в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
На виконання зовнішньоекономічного контракту № XTDTZ2025 від 02.01.2025, укладеного між компанією «XINGTAI TRACTOR TRADING CO., LTD.» (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський тракторний завод» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №TDDMTZ20-18 від 07.01.2025, Позивачем на митну територію України ввезено товари.
15 квітня 2025 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення Шкуропат О.М., подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40ДЕ №25UA403070003336U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари: «Трактор колісний ДМТЗ 255Х - 48 шт. Тип двигуна: дизельний, трьохциліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 17,60 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2025 р.: Двиг. L811238447B, Куз. 2501054, Шасі 2501054. Двиг. L811238448B, Куз. 2501055, Шасі2501055. Двиг. L811238445B, Куз. 2501056, Шасі 2501056. Двиг. L811237930B, Куз. 2501057, Шасі 2501057. Двиг. L811238446B, Куз. 2501058, Шасі 2501058. Двиг. L811237922B, Куз. 2501060, Шасі 2501060. Двиг. L811237925B, Куз. 2501061, Шасі 2501061. Двиг. L811237917B, Куз. 2501063, Шасі 2501063. Двиг. L811237936B, Куз. 2501064, Шасі 2501064. Двиг. L811237910B, Куз. 2501065, Шасі 2501065. Двиг. L811237918B, Куз. 2501066, Шасі 2501066. Двиг. L811237933B, Куз. 2501068, Шасі 2501068. Двиг. L811237945B, Куз. 2501069, Шасі 2501069. Двиг. L811237921B, Куз. 2501070, Шасі 2501070. Двиг. L811237951B, Куз. 2501071, Шасі 2501071. Двиг. L811237931B, Куз. 2501072, Шасі 2501072. Двиг. L811237928B, Куз. 2501073, Шасі 2501073. Двиг. L811237948B, Куз. 2501074, Шасі 2501074. Двиг. L811135170B, Куз. 2501027, Шасі 2501027. Двиг. L811237934B, Куз. 2501028, Шасі 2501028. Двиг. L811237943B, Куз. 2501029, Шасі 2501029. Двиг. L811237939B, Куз. 2501032, Шасі 2501032. Двиг. L811237923B, Куз. 2501038, Шасі 2501038. Двиг. L811237924B, Куз. 2501041, Шасі 2501041. Двиг. L811237916B, Куз. 2501042, Шасі 2501042. Двиг. L811237940B, Куз. 2501044, Шасі 2501044. Двиг. L811237908B, Куз. 2501045, Шасі 2501045. Двиг. L811237938B, Куз. 2501047, Шасі 2501047. Двиг. L811237911B, Куз. 2501048, Шасі 2501048. Двиг. L811237946B, Куз. 2501049, Шасі 2501049. Двиг. L811237926B, Куз. 2501051, Шасі 2501051. Двиг. L811237913B, Куз. 2501052, Шасі 2501052. Двиг. L811237949B, Куз. 2501053, Шасі 2501053. Двиг. L811237917B, Куз. 2501059, Шасі 2501059. Двиг. L811237915B, Куз. 2501062, Шасі 2501062. Двиг. L811237927B, Куз. 2501067, Шасі 2501067. Двиг. L811237919B, Куз. 2501030, Шасі 2501030. Двиг. L811237942B, Куз. 2501031, Шасі 2501031. Двиг. L811237937B, Куз. 2501033, Шасі 2501033. Двиг. L811237932B, Куз. 2501034, Шасі 2501034. Двиг. L811237950B, Куз. 2501035, Шасі 2501035. Двиг. L811237909B, Куз. 2501036, Шасі 2501036. Двиг. L811237907B, Куз. 2501037, Шасі 2501037. Двиг. L811237935B, Куз. 2501039, Шасі 2501039. Двиг. L811237906B, Куз. 2501040, Шасі 2501040. Двиг. L811237929B, Куз. 2501043, Шасі 2501043. Двиг. L811237914B, Куз. 2501046, Шасі 2501046. Двиг. L811237920B, Куз. 2501050, Шасі 2501050. Трактор колісний Terra Force 255Х - 6 шт. Тип двигуна: дизельний, трьохциліндровий, 4-х тактний. Максимальна потужність двигуна - 17,60 кВт, колісні. Календарний та модельний рік випуску 2025 р.: Двиг. L820100600B, Куз. 2501129, Шасі 2501129. Двиг. L820100533B, Куз. 2501130, Шасі 2501130. Двиг. L820100565B, Куз. 2501131, Шасі 2501131. Двиг. L820100548B, Куз. 2501132, Шасі 2501132. Двиг. L820100616B, Куз. 2501133, Шасі 2501133. Двиг. L810517991B, Куз. 2501134, Шасі 2501134. Використовуються для сільськогосподарських робіт, нові. Поставляються у частково демонтованому стані, для зручності транспортування. Торговельна марка: ДМТЗ, Terra Force. Виробник:XINGTAI TRACTOR TRADING CO., LTD. Країна виробництва:CN».
До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою Позивача до митного оформлення подані наступні документи: - сертифікат якості - сертифікат від виробника товару від 10.01.2025; - пакувальний лист до інвойсу № TDDMTZ20-18 від 10.01.2025; - рахунок-фактура (інвойс) № TDDMTZ20-18 від 10.01.2025; - автотранспортна накладна № 5498377 від 08.04.2025; - автотранспортна накладна № 8023468 від 08.04.2025; - автотранспортна накладна № 8489620 від 08.04.2025; - супровідний документ T1 № 25PL322080NSDFEMM4 від 07.04.2025; - супровідний документ T1 № 25PL322080NSDFVWM0 від 07.04.2025; - супровідний документ T1 № 25PL322080NSDGW8M7 від 07.04.2025; - сертифiкат про походження товару № 25C1305A0743/00007 від 24.03.2025; - некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція від виробника товару б/н від 06.01.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від виробника товару б/н від 23.12.2024; - розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із загальної калькуляції від виробника товару б/н від 07.01.2025; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 1 від 04.02.2025; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток № 2025-18 від 07.01.2025; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № XTDTZ2025 від 02.01.2025; - документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») - Декларація про відповідність від 01.04.2025; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - Заява від 15.04.2025; - інші некласифіковані документи - лист 1-1 від 15.04.2025; - інші некласифіковані документи - лист № 1/2025 від 08.04.2025; - інші некласифіковані документи - Технічні паспорта від виробника товару б/н від 10.01.2025; - інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від виробника товару б/н від 10.01.2025; - інші некласифіковані документи - фото табличок від 10.01.2025; - копія митної декларації країни відправлення № 021720250000013513 від 13.01.2025.
Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (надалі - Порядок № 631), передбачено, що однією з митних формальностей, що виконуються митним органом при здійсненні митного оформлення МД, є контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі - АСМО «Інспектор») було згенеровано форми митного контролю:
« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;
« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;
« 202-1 Проведення часткового огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»;
« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».
Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур:
«По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України.
Підстава: індикатори ризику: п.3.1.1 - Опис такий, що не дозволяє класифікувати товар за заявленим кодом та/або однозначно ідентифікувати товар, його походження, характеристики, що впливають на застосування заходів тарифного та/або нетарифного регулювання, п.3.3.2. - Наявні в базі даних митного органу, митні оформлення ідентичного товару за ціною вищою ніж заявлена в даній МД»
Під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070003363U5 від 15.04.2025 митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. в наданій декларантом до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 021720250000013513 від 13.01.2025 зазначено класифікаційний код товарів 8701911000 за УКТЗЕД. У наданих до митного оформлення супровідних документах Т-1 від 07.04.2025 №25PL322080NSDFEMM4, №25PL322080NSDFVWM0, №25PL322080NSDGW8M7 зазначено класифікаційний код товару 87019210 згідно УКТЗЕД. В даній товарній категорії класифікуються трактори з більш потужним двигуном і відповідно більшою вартістю;
2. у наданому до митного оформлення супровідному документі Т-1 від 07.04.2025 №25PL322080NSDFVWM0 зазначено номер транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . Однак, згідно із інформацією із автотранспортної накладної (CMR) від 08.04.2025 №8023468 вбачається, що перевезення вантажу з Гданська до Шепетівки здійснювалося транспортним засобом за номером BH8270PK/ BH4970XF;
3. декларантом документально не підтверджено частину транспортного маршруту доставки товару із Китаю до Польщі - до митного оформлення не подано коносамент;
4. згідно із п. 5.2. зовнішньоекономічного договору від 02.01.2025 №XTDTZ2025 умови оплати кожної партії Товару визначаються «Покупцем» і «Продавцем» через переговори і вказуються в Додатку.
У п.2 Додатку від 07.01.2025 №2025-18 визначено: «Умови оплати: 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах або передоплата».
Проте, в жодних товаросупровідних документах, що надані декларантом до митного оформлення не обумовлено умови оплати.
Таким чином, не зрозумілим є той факт, яким чином здійснюються розрахунки за товар між «Покупцем» і «Продавцем», що унеможливлює в повній мірі перевірити достовірність заявленої митної вартості;
5. розрахунок ціни згідно із випискою з загальної калькуляції від 07.01.2025 здійснено на підставі Додатку від 07.01.2025 № 2025-18, в якому вказані умови поставки CPT ШЕПЕТІВКА.
Згідно із правилами ІНКОТЕРМС умови поставки CPT передбачають оплату витрат на перевезення товару до названого місця призначення продавцем (продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику).
Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку (транспортування) товару до митної вартості не додані.
Отже, вищезазначене може свідчити про недостовірність числових значень заявленої митної вартості товару;
6. наданий до митного оформлення прайс-лист № б/н від 23.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність;
7. надана до митного оформлення комерційна пропозиція № б/н від 06.01.2025 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність.
Таким чином, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган має право у випадках, встановлених Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
В зв'язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту:
«Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ прошу надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалося страхування,
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У зв'язку із тим, що документи, які подані до митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ відповідач просить надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме:
- виписку з бухгалтерської документації;
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи».
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: лист № 1-1 від 15.04.2025; лист № 2 від 15.04.2025; лист № 3 від 15.04.2025; банківський платіжний документ від 14.03.2025.
Листом № 2025-18 від 17.04.2025 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України, додаткових документів не має.
Отже, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000152/2 від 17.04.2025, у гр. 33 якого зазначено:
«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, виробника товару.
АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної вартості за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
За результатами опрацювання документів встановлено наступне.
Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 02.01.2025 №XTDTZ2025. В копії експортної декларації країни відправлення від 13.01.2025 № 021720250000013513 зазначено класифікаційні коди до товару - 8701911000, в супровідних документах Т-1 від 07.04.2025 № №25PL322080NSDFEMM4, 25PL322080NSDFVWM0, 25PL322080NSDGW8M7 зазначено класифікаційні коди товару 87019210. В даній товарній категорії класифікуються трактори з більш потужним двигуном і відповідно більшою вартістю. В Т-1 від 07.04.2025 №25PL322080NSDFVWM0 зазначено номер транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , тоді як в CMR від 08.04.2025 №8023468 перевезення вантажу з Гданська до Шепетівки здійснювалося транспортним засобом за номером BH8270PK/BH4970XF. Не підтверджено частину транспортного маршруту доставки товару (Китай-Польща), до митного оформлення не подано коносамент.
Згідно п.5.2. зовнішньоекономічного договору від 02.01.2025 № XTDTZ2025 умови оплати кожної партії Товару визначаються «Покупцем» і «Продавцем» через переговори і вказуються в Додатку. Згідно п.2 Додатку від 07.01.2025 №2025-18 - «Умови оплати: 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах або передоплата».
В жодних товаросупровідних документах, що надані до митного оформлення не обумовлено умови оплати, таким чином не зрозуміло яким чином здійснюються розрахунки за товар між «Покупцем» і «Продавцем».
Розрахунок ціни згідно з випискою з калькуляції від 07.01.2025 здійснено на підставі Додатку від 07.01.2025 № 2025-18, де вказані умови поставки CPT ШЕПЕТІВКА. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику. Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані.
Прайс-лист № б/н від 23.12.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки CPT SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність. Декларантом 17.04.2025 надіслано лист підприємства № 2025-18 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.
За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 14.02.2025 №UA504170/2025/000601 на рівні 3,2609 дол. США/кг (3464,17 дол.США/шт.) (Трактори колісні для с/г робіт: Трактор LOVOL TE244K - 1 шт. Номер кузову - M201809RE. Номер шасі - M201809RE. Номер двигуна - L810927349B. Тип двигуна - дизельний. Робочий об'єм циліндрів, см3 - 1532. Календарний рік виготовлення - 2024. Модельний рік виготовлення - 2019. Потужність двигуна 17,6кВт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймач. Виробник Shandong Weichai Lovol. Торговельна марка LOVOL. Країна виробництва CN. Умови поставки FOB).
Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
У зв'язку з прийнятим рішенням відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000222.
Мотивувальна частина
Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000152/2 від 17.04.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2025/000222.
Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб'єкта владних повноважень, які наведені в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний контракту №XTDTZ2025 від 02.01.2025 та доповнення до зовнішньоекономічного контракту - Додаток № 1 від 02.01.2025.
Також, митному органу надано: - сертифікат якості - сертифікат від виробника товару від 10.01.2025; - пакувальний лист до інвойсу № TDDMTZ20-18 від 10.01.2025; - рахунок-фактура (інвойс) № TDDMTZ20-18 від 10.01.2025; - автотранспортна накладна № 5498377 від 08.04.2025; - автотранспортна накладна № 8023468 від 08.04.2025; - автотранспортна накладна № 8489620 від 08.04.2025; - супровідний документ T1 № 25PL322080NSDFEMM4 від 07.04.2025; - супровідний документ T1 № 25PL322080NSDFVWM0 від 07.04.2025; - супровідний документ T1 № 25PL322080NSDGW8M7 від 07.04.2025; - сертифiкат про походження товару № 25C1305A0743/00007 від 24.03.2025; - некласифікований комерційний документ - комерційна пропозиція від виробника товару б/н від 06.01.2025; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару - прайс-лист від виробника товару б/н від 23.12.2024; - розрахунок ціни (калькуляція) - виписка із загальної калькуляції від виробника товару б/н від 07.01.2025; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаткова угода № 1 від 04.02.2025; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток № 2025-18 від 07.01.2025; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № XTDTZ2025 від 02.01.2025; - документація, яка має супроводжувати продукцію при наданні її на ринку відповідно до вимог щодо нехарчової продукції та її обігу на ринку України, встановлених технічними регламентами (Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції») - Декларація про відповідність від 01.04.2025; - заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю - Заява від 15.04.2025; - інші некласифіковані документи - лист 1-1 від 15.04.2025; - інші некласифіковані документи - лист № 1/2025 від 08.04.2025; - інші некласифіковані документи - Технічні паспорта від виробника товару б/н від 10.01.2025; - інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від виробника товару б/н від 10.01.2025; - інші некласифіковані документи - фото табличок від 10.01.2025; - копія митної декларації країни відправлення № 021720250000013513 від 13.01.2025.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
При дослідженні доводів митного органу, викладених у спірному рішенні про відсутність документів: - якщо рахунок сплачено. - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: - за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, - каталоги, специфікації, виробника товару, суд вважає, що за встановлених обставин позивачем надано достатніх для митного оформлення імпортованого товару документів, аргументи відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є необґрунтованими та могли вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
Щодо доводів відповідача про те, що системою управління ризиками згенеровано форму митного контролю щодо можливого заниження митної вартості за кодом МФ 105-2,106-2. З приводу чого у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Доречно зауважити, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару (правовий висновок, викладено в постанові КАС ВС від 25.08.2023 у справі № 810/693/17).
Крім того, суд наголошує, що митний орган має витребувати вказані документи лише після встановлення відповідних підстав, що визначені частиною 3 статті 53 МК України та деталізовані судом вище.
Додатково, суд наголошує на тому, що митний орган не мав правових підстав перейти до витребування документів, передбачених частиною 4 статті 53 МК України, за відсутності обґрунтованих та документально підтверджених для цього підстав « … вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість… ». А, як указувалось раніше, таких обґрунтувань органом митниці не надано.
Як з'ясовано судом, у спірному рішенні відповідач вказав: «в копії експортної декларації країни відправлення від 13.01.2025 № 021720250000013513 зазначено класифікаційні коди до товару - 8701911000, в супровідних документах Т-1 від 07.04.2025 №№25PL322080NSDFEMM4. 25PL322080NSDFVWM0. 25PL322080NSDGW8M7 зазначено класифікаційні коди товару 87019210. В даній товарній категорії класифікуються трактори з більш потужним двигуном і відповідно більшою вартістю».
Разом з тим митна експортна декларація країни відправлення не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів в розумінні статті 53 МК України. Позивач не може відповідати за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства Китаю та внесення до неї відповідної інформації.
Подібна правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14.
Щодо твердження митного органу про те, що «розрахунок ціни згідно з випискою з калькуляції від 07.01.2025 здійснено на підставі Додатку від 07.01.2025 № 2025-18, де вказані умови поставки СРТ ШЕПЕТІВКА. Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки СРТ означають, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику. Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку до митної вартості не додані».
Згідно п.5.2. зовнішньоекономічного договору від 02.01.2025 № XTDTZ2025 умови оплати кожної партії Товару визначаються «Покупцем» і «Продавцем» через переговори і вказуються в Додатку.
Згідно п.2 Додатку від 07.01.2025 №2025-18 - «Умови оплати: 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах або передоплата».
В жодних товаросупровідних документах, що надані до митного оформлення не обумовлено умови оплати, таким чином не визначено яким чином здійснюються розрахунки за товар між «Покупцем» і «Продавцем». Згідно з ІНКОТЕРМС умови поставки CPT означають, що продавець доставить товар названому їм перевізнику.
Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Однак, враховуючи інформацію отриману з калькуляції ціни, витрати на доставку товару декларантом до митної вартості не додані.
Таким чином, враховуючи умови оплати за Додатком 2025-18 від 07.01.2025 (відстрочення на 365 днів з дати вказаної в відвантажувальних документах), термін оплати на момент декларування не сплинув, а, отже, вимога митниці щодо надання банківських платіжних документів про здійснення оплати за поставлений товар є безпідставною.
Разом з цим, суд зауважує, що відносно умов та термінів оплати за товар Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта» (Постанова Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/4680/16)
У Постанові від 20.03.2018 у справі №815/4132/17 Верховний Суд зазначив, що уявлення митного органу щодо проміжку часу для внесення передоплати може не збігатися з домовленостями господарюючих суб'єктів, а питання оплати вирішуються сторонами на вільній основі, з урахуванням власних ризиків та можливостей, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не має будь яких підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.
Суд вказує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.
Щодо твердження митного органу про те, що «В Т-1 від 07.04.2025 W25PL322080NSDFVWM0 зазначено номер транспортного засобу НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . тоді як в CMR від 08.04,2025 №8023468 перевезення вантажу з Гданська до Шепетівки здійснювалося транспортним засобом за номером НОМЕР_5 / НОМЕР_6 . Не підтверджено частину транспортного маршруту доставки товару (Китай-Польща), до митного оформлення не подано коносамент».
Транзитна декларація - це один з видів митних декларацій в паперовому вигляді, який супроводжує товар європейського походження (із США чи Азії) територією Європейського союзу (далі ЄС). Також декларація додається до товару на експорт, який надходить із європейських митних складів.
Під транзитною митною декларацією розуміється бланк Т1, що заповнюється на імпортні товари, які транспортують від одного митного поста до іншого. Насамперед це гарантійний документ на користь митних органів ЄС, який супроводжує вантажі не європейського походження, що забезпечує гарантію сплати до бюджету ЄС митних зборів та мит.
Транзитна декларація Т1 оформлюється на переміщення товарів територією країн, що приєдналися до Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 року. Для України дана Конвенція набрала чинності з 01.10.2022.
Пунктом (а) ч.1 ст.3 Загальних положень Конвенції встановлено, що для цілей цієї Конвенції термін «транзит» означає процедуру, під якою товари перевозяться під контролем компетентних органів з однієї Договірної сторони до іншої Договірної сторони або до тієї самої Договірної сторони принаймні через один кордон. Товар позивача перевозився між двома договірними країнами через декілька кордонів, оскільки спільного кордону між Україною та Німеччиною немає. Згідно ч.1 ст.2 Загальних положень Конвенції процедура спільного транзиту надалі в тексті цієї Конвенції у відповідних випадках іменується процедурою Т1 або процедурою Т2.
Отже, подання позивачем транзитної декларації Т1 підтверджує ввезення в Україну товарів та оформлення їх на територією країн, що приєдналися до Конвенції, їх митними органами в режимі спільного транзиту за процедурою Т1, а тому декларації Т1 є митними деклараціями країни відправлення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що митні органи не наділені правом вирішувати, відповідають договори та документи суб'єктів господарювання один одному чи ні. Позиція митного органу щодо умов контракту та товаросупровідних документів не може мати відношення до договірних відносин сторін контракту та не може впливати на них в силу одного із загальних принципів господарювання, встановлених ч.1 ст.6 Господарського кодексу України, а саме - заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Щодо тверджень відповідача відносно відомостей у копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.
Суд звертає увагу на те, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.
Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 року у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
Щодо ненадання банківських документів суд вважає за необхідне вказати.
Так, питання умов виконання контрактних обов'язків декларанта, зважаючи на вимоги ст. 53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД. В даному випадку строк оплати товару взагалі ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом. Про це й не міститься жодного зауваження в рішенні, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів.
Платіжні ж документи щодо оплати товару не впливали на числові значення митної вартості товарів. Більш того, такі документи були відсутні у позивача, про що він зазначив у своєму позові, на момент здійснення митного оформлення товарів за ЕМД.
Тобто, числові значення митної вартості товару не мали і не мають розбіжностей.
Згідно із умовами Додатку 2025-18 до контракту, а також комерційного інвойсу від 07.01.2025, продавцем товар постачається на умовах СРТ, тобто всі витрати на доставку товару здійснюються за рахунок продавця на умовах доставки продавцем товару названому перевізнику.
Відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2025 №XTDTZ2025, Додатку № 2025-18 від 07.01.2025 до нього, укладених між ТОВ «ДТЗ» та компанією XINGTAI TRACTOR TRADING CO., LTD (Китай), a також згідно з комерційним інвойсом від 07.01.2025 сукупна вартість товару становила 77444,10 доларів США.
Таким чином, на підставі вказаного контракту на користь ТОВ «ДТЗ» ввезено на митну територію України вищевказаний придбаний товар.
Отже, наведені доводи щодо обґрунтування коригування митної вартості товару також не знайшли свого обґрунтування в розрізі погоджених сторонами умов поставки.
Верховний Суд неодноразово висловлював правові позиції, зокрема у справах №804/16980/14, №815/2013/15, про те, що основним методом визначення вартості митної продукції, яка ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод - за ціною договору (вартість операцій).
Кожен наступний метод використовують лише у випадку, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.
Безпідставними суд вважає і доводи митного органу про те, що надані позивачем Прайс-лист № б/н від 23.12.2024 містить Інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки СРТ SHEPETIVKA, що обмежує конкурентність.
Так, прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для них. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов оплати, торгової марки чи технічних характеристик товарів, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі №820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18).
Враховуючи те, що прайс-лист містить посилання на особу, якій надається пропозиція, та вказівку на найменування товару, кількість, умови поставки, ціну одиниці товару, а інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, не виникає ніяких сумнівів що надані документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ, стосуються саме задекларованого товару і містять інформацію щодо ціни товару, яка пропонується для придбання.
Відомості, зазначені у прайс-листі знайшли своє підтвердження у первинних документах, специфікації та інвойсі. Прайс-лист по своїй суті виступає пропозицією продавця потенційному покупцю щодо придбання товарів за пропонованими продавцем цінами. Такі пропозиції у формі прайс-листа можуть надаватись до укладання домовленостей на придбання товарів. Такі домовленості можуть оформлюватись як у формі специфікації до контракту, як передбачено укладеним контрактом, так і у формі рахунку-фактури (інвойсу).
Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).
При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.
Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000152/2 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то вона носить похідний характер від прийнятого рішення про коригування митної вартості, у зв'язку з чим також є неправомірною. Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17.
Відтак, адміністративний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.
Висновки за результатами розгляду справи
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13587,08 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.05.2025 №41. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 13587,08 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський тракторний завод» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UA403070/2025/000152/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 17.04.2025 № UA403070/2025/000222.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тракторний завод" судовий збір у розмірі 13587,08 грн (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім гривень вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 19 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський тракторний завод" (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46004 код ЄДРПОУ 43048124);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46004 код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Грицюк Р.П.