19 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/7288/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Георгієвої К.Н.,
представника позивача - Іваненко О.О.,
представника відповідача - Прибєг Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування рішень, постанов,
По Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" (надалі - позивач; ПП "Гарант-Трейдінг") до Державної екологічної інспекції Центрального округу (надалі також відповідач), у якій позивач просить:
1) визнати протиправними та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних заходів від 21.02.2025 №07-18/24;
2) визнати протиправними та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних заходів від 21.02.2025 № 07-18/25;
3) визнати протиправними та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11 березня 2025 року № 2.
4) визнати протиправними та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11 березня 2025 року № 3.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення та постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки постанова № 2 від 11 березня 2025 року та постанова №3 від 11 березня 2025 року винесені відповідачем на підставі одного рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2025 року № 07-18/24, а отже, всупереч вимогам статті 61 Конституції України підприємство притягнуто двічі до відповідальності за одне й теж саме порушення. Оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів містять нечіткі формулювання, виконання зазначених у рішеннях дій залежить не від позивача, а від суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб'єкта господарювання - розповсюджувача продукції. Звертає увагу суду на те, що в Технічному регламенті відсутнє визначення формальної невідповідності та нормативно-правовий документ, на якій посилається відповідач, відсутній. Вказує, що товарно-транспортна накладна складається постачальником (продавцем) і надається покупцю, тому зазначення в товарно-транспортній накладній № Р26 від 13.02.2025 номеру резервуару №801 та в товарно-транспортній накладній № Р25 від 11.02.2025 номеру резервуару №809 є обов'язком постачальника, а не позивача, тоді як ПП "Гарант-Трейдінг" вжито необхідних заходів шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання, зокрема, позивач звернувся до ТОВ «РЕАЛ-ОЙЛ», на що ТОВ «РЕАЛ-ОЙЛ» надало відповідь листом № 1 від 21 лютого 2025 року про відсутність резервуару у зв'язку зі здійсненням оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі, вказаний лист позивач надав відповідачу разом із повідомленнями про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. На думку позивача, товарно-транспортна накладна є належним та достатнім документом для підтвердження походження продукції саме у відповідача і в розумінні вимог Закону №2735-VI, позивач не зобов'язаний підтверджувати походження палива від моменту його введення в обіг та отримання позивачем, позивач, як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення товарно-транспортних накладних, складених постачальником, при цьому позивач не може усунути порушення в інший спосіб, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим товарно-супровідних документів. Вказує, що виконання дій, які відповідач зобов'язав виконати у оскаржуваних рішеннях, залежить від інших суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб'єкта господарювання - розповсюджувача продукції.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7288/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано від відповідача докази /а.с. 85-87/.
12 червня 2025 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 90-97/, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що в постанові №3 від 11.03.2025 було допущено технічну помилку і замість «не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 року №07-18/25», як має бути, зазначено «не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 року №07-18/24», про що свідчить те, що в акті перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.03.2025 №07-17/15 зазначено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 року №07-18/24; від 21.02.2025 року №07-18/25 виконано частково та не може бути визнане результативним. Вказує, що суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тому позивач зобов'язаний співпрацювати з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству. Вважає, що Інспекцією при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів дотримано вимоги законодавства та затверджену наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 19 квітня 2019 року №667 форму №8 рішення, в якому в п. 2 зазначається «… Обмежувальний (корегувальний) захід відповідно до статей 28 - 32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»: а) обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; усунення формальної невідповідності; тимчасова заборона надання продукції на ринку. Зазначає, що наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за № 805/15496, затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, в якій міститься розділ 7 Порядку відпуску нафти і нафтопродуктів, норми якого зазначено у оскаржуваних рішеннях. Вказує, що позивачем не вжито заходів щодо вирішення ситуації, яка склалася відповідно до ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме, суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року встановлено наступний порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів; закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 09:30 21 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено.
Представник позивача у судовому засіданні 11 вересня 2025 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 11 вересня 2025 року проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 11 вересня 2025 року на підставі частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та у зв'язку зі складністю справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 10:00 19 вересня 2025 року.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ПП "Гарант-Трейдінг" (ідентифікаційний код 40317669) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 12/.
У період з 18.02.2025 по 21.02.2025 посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу №05-25/47 від 13.02.2025 /а.с. 111/, направлення на проведення перевірки від 13.02.2025 №07-17/11 /а.с. 112/ проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме, автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, Приватне підприємство "Гарант-Трейдінг", за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 07-17/11 /зворот а.с. 112, а.с. 113-116/.
Стосовно продукції, зазначеної в додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 07-17/11, Державною екологічною інспекцією Центрального округу прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів:
1) від 21.02.2025 №07-18/24, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, зобов'язано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, термін виконання 07 березня 2025 року. Обґрунтування прийнятого рішення: відповідно до «Стели», яка розміщена на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, зазначено, що одним із видів палива, яке реалізовується на момент проведення перевірки є бензин автомобільний АИ-95. Згідно наданих документів, а саме: товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025, паспорту якості №70 від 07.02.2025 встановлено, що Приватним підприємством "Гарант-Трейдінг" отримано бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0. Окрім вищезазначених документів до перевірки не надано декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до Технічного регламенту. В паспорті якості №70 від 07.02.2025 «А-95-Євро5-Е0» (виробник АТ «Укрнафта») зазначено номер резервуара 801. В наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025 не зазначено номеру резервуару, що не дає змоги перевірити відповідність документа про якість (паспорта якості) на дану поставку палива на АЗС /зворот а.с. 116, а.с. 117/;
2) від 21.02.2025 №07-18/25, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом усунення формальної невідповідності, зобов'язано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, термін виконання 07 березня 2025 року. Обґрунтування прийнятого рішення: відповідно до «Стели», яка розміщена на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, зазначено, що одним із видів палива, яке реалізовується на момент проведення перевірки є бензин автомобільний АИ-92. Згідно наданих документів, а саме: товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025, паспорту якості №277 від 06.06.2024 встановлено, що Приватним підприємством "Гарант-Трейдінг" отримано бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0. Окрім вищезазначених документів до перевірки не надано декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до Технічного регламенту. В паспорті якості №277 від 06.06.2024 «А-92-Євро5-Е0» (виробник АТ «Укрнафта») зазначено номер резервуара 809. В наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025 не зазначено номеру резервуару, що не дає змоги перевірити відповідність документа про якість (паспорта якості) на дану поставку палива на АЗС / а.с. 118-119/.
Зазначені рішення вручені уповноваженій особі ПП "Гарант-Трейдінг" 21.02.2025, про що свідчить відмітка про вручення рішення суб'єкту господарювання на примірниках рішень.
05.03.2025 ПП "Гарант-Трейдінг" подано до Державної екологічної інспекції Центрального округу повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів разом із додатками /а.с. 140-147/.
На підставі наказу від 07.03.2025 №05-25/76 /зворот а.с. 119, а.с. 120/ та направлення на проведення перевірки від 07.03.2025 №07-17/16 /зворот а.с. 120/ посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу проведено перевірки стану виконання суб'єктом господарювання ПП "Гарант-Трейдінг" рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за наслідками якої складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.03.2025 №07-17/15 /а.с. 121-122/, в якому зафіксовано:
1) часткове виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24, результативність виконання - не може бути визнане результативним, а саме: в паспорті якості №70 від 07.02.2025 «А-95-Євро5-Е0» (виробник АТ «Укрнафта») зазначено номер резервуара 801. В наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025 не зазначено номеру резервуару, посилання на паспорт якості чи декларацію про відповідність відсутні, що не дає змоги перевірити відповідність документа про якість (паспорта якості) на дану поставку палива на АЗС. П. 8,9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927;
2) часткове виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/25, результативність виконання - не може бути визнане результативним, а саме: в паспорті якості №277 від 06.06.2024 «А-92-Євро5-Е0» (виробник АТ «Укрнафта») зазначено номер резервуара 809. В наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025 не зазначено номеру резервуару, посилання на паспорт якості чи декларацію про відповідність відсутні, що не дає змоги перевірити відповідність документа про якість (паспорта якості) на дану поставку палива на АЗС. П. 8,9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927.
11.03.2025 головним спеціалістом сектору державного ринкового нагляду Державної екологічної інспекції Центрального округу Пугно О.О. складено протокол №2 про виявлені порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції», в якому зафіксовано невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24 та від 21.02.2025 №07-18/25 щодо усунення формальної невідповідності, визначених пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /а.с. 123/.
За результатами розгляду справи Державною екологічною інспекцією Центрального округу прийнято:
1) постанову про накладення штрафу від 11.03.2025 №2, якою на ПП "Гарант-Трейдінг" накладено штраф у розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн за порушення вимог, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що полягають у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною 3 статті 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /а.с. 124/;
2) постанову про накладення штрафу від 11.03.2025 №3, якою на ПП "Гарант-Трейдінг" накладено штраф у розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн за порушення вимог, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що полягають у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною 3 статті 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /а.с. 125/.
Позивач не погодився з постановами Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11.03.2025 №2, від 11.03.2025 №3, та з рішеннями Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24, від 21.02.2025 №07-18/25, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним постановам Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11.03.2025 №2, від 11.03.2025 №3, та рішенням Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24, від 21.02.2025 №07-18/25, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлені Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI ( далі - Закон № 2735-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями статті 1 Закону № 2735-VI, державний контроль продукції - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах повноважень, визначених законом, з метою забезпечення додержання вимог законодавства України про ринковий нагляд і контроль продукції cтосовно продукції, що ввозиться на митну територію України (далі - контроль продукції); орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).
Згідно пунктом 4 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, Інспекція здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
Відповідно частини 1 статті 4 Закону № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
До основних принципів ринкового нагляду і контролю продукції статтею 5 Закону № 2735-VI віднесено, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам (п. 1); об'єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції (п. 2); результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб'єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб'єктом господарювання того самого порушення (п. 17).
Частиною 1 статті 22 Закону № 2735-VI передбачено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Згідно з частиною 5 статті 23 Закону № 2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Відповідно до частин 1-4 статті 23-1 Закону № 2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
У направленні на проведення перевірки зазначаються: а) найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; б) номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка;
в) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті 15 цього Закону; є) дата початку та дата закінчення перевірки; ж) тип перевірки (планова або позапланова); з) інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Як встановлено судом у період з 18.02.2025 по 21.02.2025 посадовими особами Державної екологічної інспекції Центрального округу на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу №05-25/47 від 13.02.2025 /а.с. 111/ та направлення на проведення перевірки від 13.02.2025 №07-17/11 /а.с. 112/ проведено планову перевірку характеристик продукції, а саме, автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, Приватне підприємство "Гарант-Трейдінг", за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 07-17/11 /зворот а.с. 112, а.с. 113-116/.
Разом з тим, наказом Державної екологічної інспекції Центрального округу №05-25/47 від 13.02.2025 /а.с. 111/, на підставі якого проведена планова перевірка, оформлена актом перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 07-17/11 /зворот а.с. 112, а.с. 113-116/, було наказано провести з 18.02.2025 по 21.02.2025 планову перевірку характеристик продукції, а саме, автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 6А.
У направленні на проведення перевірки від 13.02.2025 №07-17/11 /а.с. 112/ зазначено предмет перевірки - автомобільний бензин, дизельне паливо, що знаходиться в розповсюджувача на АЗС за адресою: Полтавська область, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 6А.
Таким чином, у наказі на проведення перевірки та у направленні на проведення перевірки, на підставі яких була проведена планова перевірка характеристик продукції, а саме, автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, оформлена актом перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 07-17/11 /зворот а.с. 112, а.с. 113-116/, на підставі якого, у свою чергу, прийнято оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24, від 21.02.2025 №07-18/25, вказано інше місце розміщення продукції (адреса об'єкта, де розміщується продукція) - Полтавська область, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 6А.
Таким чином, посадова особа органу ринкового нагляду не мала права здійснювати перевірку автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б за відсутності наказу та без направлення на проведення перевірки автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, однак, усупереч вимог статей 23, 23-1 Закону № 2735-VI відповідачем проведено перевірку автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, за наслідками якої прийнято оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24, від 21.02.2025 №07-18/25.
Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогам.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною першою статті 28 цього Закону.
Частиною 3 статті 29 Закону № 2735-VI встановлено, що орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Статтею 30 Закону № 2735-VI передбачено, що обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:
1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону);
2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону);
3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).
Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:
1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);
2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.
Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.
Органами ринкового нагляду у випадках, передбачених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", можуть також застосовуватися обмеження введення в обіг або розповсюдження продукції.
Відповідно до частини 4 статті 29 Закону № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначено статтею 33 Закону № 2735-VI, згідно з частиною 1 якої обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Частиною 3 статті 33 Закону № 2735-VI передбачено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути змінені або їхня дія може бути припинена відповідними органами ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлень суб'єктів господарювання про виконання ними рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або за результатами перевірок стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень, проведених відповідно достатті 34 цього Закону. Зазначені рішення також можуть бути змінені за результатами розгляду органами ринкового нагляду клопотань, пояснень, заперечень та інформації, наданих суб'єктами господарювання відповідно до частин десятої і п'ятнадцятої цієї статті.
Відповідно до частин 5, 6, 7, 8, 9 статті 33 Закону № 2735-VI будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.
Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, затверджує методику вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у якій мають бути визначені чіткі та зрозумілі критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи ринкового нагляду обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити.
У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.
Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.
При прийнятті рішення про вилучення продукції з обігу або її відкликання розглядається питання про залучення розповсюджувачів, споживачів (користувачів) цієї продукції до участі у виконанні відповідних заходів.
За змістом частин 11-15 статті 33 Закону № 2735-VI до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.
Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.
До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.
Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.
У разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.
Частиною 17 статті 33 Закону №2735-VI визначено, що зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею.
Відповідно до положень частин 1 - 3 статті 34 Закону № 2735-VI з метою контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органи ринкового нагляду: 1) аналізують повідомлення про виконання цих рішень, надані (надіслані) суб'єктами господарювання, яких стосувалися такі рішення; 2) проводять перевірки стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; 3) здійснюють моніторинг результативності вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів.
Суб'єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб'єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.
У разі якщо інформація, що міститься в повідомленні суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та долучені до рішення документи є недостатніми для підтвердження результативності виконання цього рішення, а також за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цієї інформації відповідний орган ринкового нагляду проводить перевірку стану виконання суб'єктом господарювання такого рішення.
Згідно з частинами 7, 8 статті 34 Закону № 2735-VI у разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт повного та результативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення (крім рішення про заборону надання продукції на ринку), орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про припинення дії такого рішення.
У разі якщо за результатами аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2011 р. N1017 затверджено Порядок здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, пункти 13, 14 якого встановлюють, що під час внесення до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів змін орган ринкового нагляду встановлює та враховує причини невиконання, часткового виконання або нерезультативного виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення. Рішення про скасування та внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів приймаються у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ( 2735-17 ), та набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів (крім юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів - юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частинами 5, 6 статті 44 Закону № 2735-VI при визначенні розміру штрафу за порушення враховуються всі обставини його вчинення, зокрема характер, передумови і причини порушення, факт повторного вчинення того самого порушення, за яке на особу протягом останнього року було накладено штраф, кількість відповідних порушень, вчинених особою протягом останніх трьох років, ступінь вини особи, наявність або відсутність негативних наслідків порушення, їх масштаб та можливість їх усунення.
Адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.
Таким чином, Інспекція здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності стосовно нехарчової продукції, метою якого є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам. При цьому, одними з основних принципів державного ринкового нагляду є пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам, результативність та пропорційність відповідальності суб'єктів господарювання за порушення вимог Закону № 2735-VI та інших встановлених вимог.
У разі прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, органом державного ринкового нагляду здійснюється контроль його виконання шляхом аналізу повідомлення суб'єкта господарювання про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та/або перевірки стану виконання цього рішення. Встановлення факту невиконання чи часткового виконання суб'єктом господарювання відповідного рішення або виконання рішення, яке не може бути визнано результативним, є підставою відповідно частини 8 статті 34 Закону № 2735-VI для прийняття рішення про внесення змін до зазначеного рішення. Такі зміни до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вносяться у порядку прийняття рішення, встановленому цією статтею та можуть передбачати вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів. Невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, тягне застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу згідно з пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI, зокрема, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.
Як слідує з матеріалів справи, перевіркою автомобільних бензинів, дизельного палива на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, Приватне підприємство "Гарант-Трейдінг", оформленою актом перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 № 07-17/11 /зворот а.с. 112, а.с. 113-116/, було встановлено:
1) відповідно до «Стели», яка розміщена на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, зазначено, що одним із видів палива, яке реалізовується на момент проведення перевірки є бензин автомобільний АИ-95. Згідно наданих документів, а саме: товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025, паспорту якості №70 від 07.02.2025 встановлено, що Приватним підприємством "Гарант-Трейдінг" отримано бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0. Окрім вищезазначених документів до перевірки не надано декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до Технічного регламенту. В паспорті якості №70 від 07.02.2025 «А-95-Євро5-Е0» (виробник АТ «Укрнафта») зазначено номер резервуара 801. В наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025 не зазначено номеру резервуару, що не дає змоги перевірити відповідність документа про якість (паспорта якості) на дану поставку палива на АЗС, чим порушено ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», п. 7.5.8 розділу 7 Порядку відпуску нафтопродуктів Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», п. 7,8,9,19 постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив»;
2) відповідно до «Стели», яка розміщена на АЗС за адресою: Полтавська область, Миргородський район, смт Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, зазначено, що одним із видів палива, яке реалізовується на момент проведення перевірки є бензин автомобільний АИ-92. Згідно наданих документів, а саме: товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025, паспорту якості №277 від 06.06.2024 встановлено, що Приватним підприємством "Гарант-Трейдінг" отримано бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0. Окрім вищезазначених документів до перевірки не надано декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до Технічного регламенту. В паспорті якості №277 від 06.06.2024 «А-92-Євро5-Е0» (виробник АТ «Укрнафта») зазначено номер резервуара 809. В наданій товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025 не зазначено номеру резервуару, що не дає змоги перевірити відповідність документа про якість (паспорта якості) на дану поставку палива на АЗС, чим порушено ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», п. 7.5.8 розділу 7 Порядку відпуску нафтопродуктів Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», п. 7,8,9,19 постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив»;
Правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності визначає Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність.
У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, визначених у відповідних технічних регламентах, було доведено.
Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами.
Згідно з частиною 7 статті 23 Закону №2735-VI під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).
Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» затверджено Технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі по тексту - Технічний регламент), який встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
Відповідно до пунктів 7, 8, 9, 19 Технічного регламенту під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах.
На вимогу споживача (користувача) розповсюджувач повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.
Кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
Документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку (категорію) - для суднових та котельних палив; позначення палива - для автомобільного бензину та дизельного палива; назву та адресу підприємства - виробника; назву та адресу розповсюджувача (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою; гарантійний строк зберігання.
За результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем було надано до перевірки, зокрема, паспорт якості Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» №70 від 07.02.2025 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 ДСТУ 7687:2015 Декларація про відповідність Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив від 11.10.2024, в якій зазначено завод-виробник: АТ «Укртатнафта», дата виготовлення 06.02.2025, номер резервуара 801, рівень заповнення 847 см, кількість 2567 т, дата відбору проб 06.02.2025 /а.с. 127/ та паспорт якості Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» №277 від 06.06.2024 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 Декларація про відповідність Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив від 22.04.2021, в якій зазначено завод-виробник: АТ «Укртатнафта», дата виготовлення 05.06.2024, номер резервуара 809, рівень заповнення 392 см, кількість 2573 т, дата відбору проб 05.06.2024 /зворот а.с. 137/
Описані паспорти якості містять всі відомості, наявність яких передбачена пунктом 9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 927.
Суд зауважує, що в силу пункту 9 Технічного регламенту назва та адресу розповсюджувача не є обов'язковим реквізитом документу про якість (паспорт якості) палива, оскільки зазначаються лише за наявності таких відомостей.
Позивачем надано до перевірки копію договору поставки нафтопродуктів №24/РО від 16.04.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ» (постачальник) та Приватним підприємством "Гарант-Трейдінг" (покупець), за умовами якого постачальник в порядку та на умовах, визначених в даному договорі зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити паливно-мастильні матеріали, а саме: бензин А-76, А-92, а-95, дизельне паливо, абсорбент (компонент дизельного палива), масла та мастила (надалі - товар) /зворот а.с. 128, а.с. 129-130/.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору асортимент та кількість товару за даним договором вказується у товарних накладних та рахунках-фактурах. Якість товару повинна відповідати встановленим для даного товару стандартам і вказується у сертифікатах відповідності на даний товар.
Позивачем також надано до перевірки:
- видаткові накладні №26 від 13.02.2025 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 кількістю 9160 л за ціною без ПДВ 38,75 грн. на загальну суму з ПДВ 425940 грн., №25 від 11.02.2025 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0, кількістю 9880 л за ціною без ПДВ 37,92 грн. на загальну суму з ПДВ 449579,52 грн., виписані постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ» покупцю Приватному підприємству "Гарант-Трейдінг" /а.с. 136, зворот а.с. 136/;
- рахунки на оплату №26 від 13.02.2025 та №25 від 11.02.2025 /зворот а.с. 126, а.с. 137/;
- товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 /а.с. 126/ та товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 /зворот а.с. 135/, у яких вантажоодержувачем зазначено Приватне підприємство "Гарант-Трейдінг", адреса пункту розвантаження: Полтавська область, Миргородський район, селище Велика Багачка, вул. Європейська, буд. 4-Б, замовником зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ», адреса пункту навантаження: м. Полтава, вул. Сосюри, 33Р.
Отже, відповідач встановив особу постачальника продукції позивачу (вантажовідправника) - Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ».
Вимоги відповідача зводяться до необхідності зазначення у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р26 від 13.02.2025 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 /а.с. 126/ та товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р25 від 11.02.2025 на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 /зворот а.с. 135/ номерів резервуара, у зв'язку з чим оскаржуваними рішеннями позивача зобов'язано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які не регламентують перевезення небезпечних, великовагових, великогабаритних вантажів, пошти та перевезення вантажів у міжнародному сполученні, оскільки такі перевезення мають свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за №805/15496 (далі по тексту - Інструкція №281/171/578/155).
В акті перевірки характеристик продукції від 21.02.2025 №07-17/11 відповідачем допущено помилки при зазначенні назви цього нормативно-правового документу.
Згідно з пунктом 1 Інструкції №281/171/578/155 ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Ця Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).
Відповідно до підпунктів 7.5.6, 7.5.8 пункту 7.5 Інструкції №281/171/578/155 відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.
Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.
Підпунктами 10.2.1, 10.2.8 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 передбачено, що приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.
У разі відсутності розходження між фактично прийнятою кількістю нафтопродукту і кількістю, зазначеною у ТТН, оператор проставляє час надходження автоцистерни на АЗС і власним підписом в накладній засвідчує її приймання. Один примірник ТТН залишається на АЗС, а два - повертаються водієві, який поставляв нафтопродукт.
Таким чином, відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках оператором вантажовідправника, яким у спірному випадку є Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ», а не позивач.
У ТТН саме оператор вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ» мав зазначити номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукт.
У свою чергу, з метою виконання вимог відповідача, позивач звернувся до контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ» з питання не зазначення останнім у товарно-транспортних накладних номерів резервуарів та отримав у відповідь лист Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ» №1 від 21.02.2025, яким до відома позивача доведено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ» має ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі, в зв'язку із цим резервуари відсутні /а.с. 142/, а також отримав копію ліцензії, виданої ТОВ «РЕАЛ-ОЙЛ» на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614202400133 з терміном дії з 11.03.2024 по 11.03.2029 /зворот а.с. 142, а.с. 143/.
05.03.2025 позивач ПП "Гарант-Трейдінг" подав до Державної екологічної інспекції Центрального округу копії описаних документів разом із повідомленнями про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів /а.с. 140-147/.
Однак, відповідач залишив зазначені документи поза увагою.
Суд зазначає, що законодавством України не передбачено можливості внесення вантажоодержувачем змін та доповнень в частині зазначення номерів резервуарів до товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), які були оформлені оператором іншої особи - вантажовідправника.
Позивач вжив всіх залежних від нього заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог, про що повідомив відповідача.
Суд зазначає, що оскільки частиною 2 статті 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання обов'язку щодо оформлення ТТН іншим суб'єктом господарювання.
У частині першій статті 1 Закону України від 15.01.2015 №124-VIII “Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VІІІ) надано такі визначення:
суб'єкти господарювання - виробники, уповноважені представники, імпортери та розповсюджувачі, а відповідно до деяких технічних регламентів - також інші фізичні та юридичні особи. Згідно з певними технічними регламентами суб'єктами господарювання можуть вважатися лише деякі із зазначених осіб;
імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа-резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни;
розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.
Стаття 1 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закон №2736-VІ) розкриває значення термінів: ланцюг постачання продукції - послідовність суб'єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача).
У розумінні статті 1 Закону №124-VІІІ надання продукції на ринку передбачає будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг.
У статті 1 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності» регламентовано, що введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 12 статті 23 Закону №2735-VI у разі, якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб'єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
Отже, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, останній шляхом прийняття відповідного рішення вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходи щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. У разі невиконання рішення про вжиття обмежувальних заходів до суб'єкта господарювання, який ввів продукцію в обіг, застосовується передбачена законом відповідальність.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону №2735-VI у разі, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Разом з тим, у спірному випадку відповідач встановив ланцюг постачання продукції, тобто суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ-ОЙЛ», який поставив продукцію позивачу.
Зважаючи на встановлені у цій справі обставини, суд дійшов висновку про те, що в контексті наведених норм частини 7 статті 8 Закону №2735-VI, позивач в ланцюгу постачання відповідної продукції не вважається виробником або особою, яка ввела продукцію в обіг, оскільки надав інформацію перевіряючим щодо походження цієї продукції, тобто виконав вимоги закону, і притягнення його до відповідальності є необґрунтованим.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 580/4355/24, що є обов'язковими для врахування судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд враховує наступне.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, прийнявши оскаржувану постанову про накладення штрафу від 11.03.2025 №2, якою на ПП "Гарант-Трейдінг" накладено штраф у розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн за порушення вимог, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що полягають у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною 3 статті 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /а.с. 124/ та постанову про накладення штрафу від 11.03.2025 №3, якою на ПП "Гарант-Трейдінг" накладено штраф у розмірі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000 грн за порушення вимог, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», що полягають у невиконанні рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/24 щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною 3 статті 29 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /а.с. 125/, відповідач порушив вимоги статті 61 Конституції України, оскільки двічі притягнув позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й теж саме порушення.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що одна з постанов стосується невиконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 21.02.2025 №07-18/25, оскільки це суперечить змісту самих постанов, який є ідентичним.
Підсумовуючи все викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21 лютого 2025 року №07-18/24, від 21 лютого 2025 року №07-18/25 та постанови Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11 березня 2025 року №2, від 11 березня 2025 року №3, - прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та законодавством України, та без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy» № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, “Moskal v. Poland» № 10373/05).
Таким чином, позов "Гарант-Трейдінг" обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За подання у цій справі позовної заяви, яка об'єднує дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру, та заяви про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір загалом в сумі 9689,60 грн., що підтверджується платіжними інструкціями від 27.03.2025 /а.с. 75/ та від 26.05.2025 /а.с. 40/ та виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 77, 78/.
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене вище, у цій справі позивач повинен був сплатити за подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру судовий збір у розмірі 4844,80 грн. = (3028 грн. *2* 0,8), за подання позовної заяви майнового характеру (ціна позову 68000 грн.) позивач повинен був сплатити судовий збір 2422,40 грн. = (3028*0,8), а за подання заяви про забезпечення позову позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 726,72 грн. = (3028 грн.*0,3*0,8).
Суд враховує, що ухвалою суду від 28 травня 2025 року у справі №440/7288/25 відмовлено Приватному підприємству "Гарант-Трейдінг" у задоволенні клопотання про забезпечення позову Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправними та скасування рішень, постанов.
Враховуючи викладене вище, при задоволенні позову Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу на користь Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267 грн. 20 коп. = (4844,80 грн. +2422,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" (ідентифікаційний код 40317669, вул. Європейська, буд. 4-Б, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область, 38300) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (ідентифікаційний код 42149108, вул. Коцюбинського, буд. 6, м. Полтава, 36039) про визнання протиправними та скасування рішень, постанов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21 лютого 2025 року №07-18/24.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Центрального округу про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 21 лютого 2025 року №07-18/25.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11 березня 2025 року №2.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державної екологічної інспекції Центрального округу про накладення штрафу від 11 березня 2025 року №3.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу на користь Приватного підприємства "Гарант-Трейдінг" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7267 грн. 20 коп. (сім тисяч двісті шістдесят сім гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19 вересня 2025 року.
Суддя С.С. Сич