19 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/12730/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними,
До Полтавського окружного адміністративного суду 15.09.2025 надійшов позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, у якому позивачка просила визнати протиправною відмову відповідача у наданні їй представника для усунення недоліків касаційної скарги у справі №524/9404/19.
За змістом пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19 зауважила, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.
Суд враховує, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у вищезгаданій постанові, частина друга статті 45 КАС України не містить вичерпного переліку обставин, що можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами.
Натомість, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). А неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 звернула увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (Аналогічні висновки висловлені Великої Палатою Верховного Суду й у постановах від 13.03.2019 у справі №199/6713/14-ц, від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, від 07.11.2019 у справі №9901/324/19.). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу ІІ КАС України заяв, скарг, клопотань).
У той же час, за правилами частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Частиною четвертою цієї ж статті визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 суд встановив, що у ній містяться висловлювання позивачки, що свідчать про очевидну неповагу, як до відповідача у справі, так і до державних органів, зокрема суду.
Зокрема, у позовній заяві наведені такі твердження:
- "Я вважаю, що Україна - паперова держава - існує тільки на папері, тому і "права" громадян існують тільки на папері";
- "Суди вміють тільки красиво виправдовуватися, але намір їх очевидний - відшукати підставу відмовити, а не віднайти статтю для "задоволення". Це не правосуддя; це - насмішка";
- "Цікаво: Пушкарівська (прим. - посадова особа Центру БПД) яким чином і з ким домовилася з Адмінсудом про те, що мені і на третій раз відмовляють по причині не здатності оплатити судовий розгляд?";
- "Хіба суд підпорядковується комусь, крім Президента? Чи Україна вже не держава? суд підчиняється місцевому, обласному "вічу"?";
- ""Народу" на Україні не існує - на посадах знаходяться радянські посадовці, їх діти, онуки";
- "Щоб Україна повернула мені цей борг, я згодна щоб "прийшов" не тільки "Кацап", а й "інопланетянин"! Всі ці посадовці продалися за якісь "послуги" місцевої примарної "влади". А я хочу, щоб паперова держава "Україна" повернула мені цю суму боргу!! я від свого бажання не відмовляюсь - нехай хоч вся ця колонія "Україна" зникне безповоротньо! Я приношу її в жертву своєму бажанню, яке випливає з мого права на цю суму".
За наведених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачці, оскільки така заява містить висловлювання, що свідчать про неповагу до суду та до інших учасників судового процесу.
При цьому повернення позовної заяви не порушує права позивачки на доступ до суду, адже таке повернення зумовлене недотриманням нею положень КАС України в частині вимог до оформлення позовної заяви та не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 2, 5, 44, 45, 160, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги про визнання дій протиправними повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити у суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА