про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/12658/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету та державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету та державного підприємства "Інфоресурс", у якій позивач просив:
визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету та державного підприємства "Інфоресурс" у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо навчання протягом 17.08.2015 - 01.09.2015 ОСОБА_1 у відокремленому структурному підрозділі «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету (на той час - регіональному структурному підрозділі Полтавської державної аграрної академії «Хорольський державний агропромисловий коледж»).
зобов'язати Міністерство освіти і науки України, відокремлений структурний підрозділ «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету та державне підприємство "Інфоресурс" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати: "Так, не порушує".
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У ході з'ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
При цьому, частинами 3, 4 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
У позові в якості відповідачів визначено Міністерства освіти і науки України, відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету та державного підприємства "Інфоресурс".
Однак, вимоги прохальної частини позову звернені до всіх перелічених відповідачів, без розмежування змісту позовних вимог щодо кожного з таких відповідачів, що суперечить викладеним вище нормам. Також позовна заява не містить належного нормативного обгрунтування в частині зобов'язання всіх перелічених відповідачів внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати: "Так, не порушує".
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Так, відповідно до позовної заяви 28.08.2024 ВСП Миргородський ФК НУ ПП сформувало в ЄДЕБПО довідку про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти № 217761, за змістом якої ОСОБА_1 порушує здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
На думку представника позивача, оскільки станом на дату видачі такої довідки ОСОБА_1 не підлягав призову на військову службу під час мобілізації до досягнення ним 25-річного віку, тобто 10.01.2025, тому вказані відомості у ЄДЕБПО до 10.01.2025 не порушували його прав та законних інтересів. Проте з 10.01.2025 по даний час наявність у ЄДЕБПО відомостей про навчання ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 17.08.2015 - 01.09.2015 та порушення ним здобутого рівня освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" порушує його право на відсутність підстав для призову на військову службу під час мобілізації на підставі положень пункту 1 частини 3 статті 23 Закон № 3543-XII.
Проте викладене судом оцінюється критично, оскільки попри таке твердження, позивач почав вчиняти активні дії, а саме 23.10.2024 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з приводу надання йому довідки про те, що він не навчався у цьому закладі та видалення з ЄДЕБПО інформації про те, що він там навчався. Довідкою від 25.10.2025 (викладене на думку суду є опискою в частині зазначення року видачі такої довідки) № 01-11/135 ВСП Хорольського АФК ПДАУ підтвердив, що ОСОБА_1 був зарахований до навчання у цьому закладі на підставі наказу керівника цього закладу від 17.08.2015 № 01-05/199, проте у ньому не навчався і був відрахований з нього за власним бажанням на підставі наказу керівника цього закладу від 01.09.2015 № 01-05/231.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Слід зазначити, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Як слідує з матеріалів позову, позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду за збігом невиправдано значного проміжку часу після того, як дізнався про порушення своїх прав відповідною довідкою від 28.08.2024, навіть з урахуванням дати настання 25-річного віку 10.01.2025.
З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач, надавши заяву про поновлення строку звернення до суду, не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 14.09.2025 (що зареєстровано канцелярією суду 15.09.2025) з цим позовом.
Окремо суд наголошує, що заява про поновлення строку звернення до суду містить суперечності, а саме зазначено: "У зв'язку з цим ОСОБА_1 вже передбачував порушення його прав після 10.01.2000, а тому вирішив вирішити це питання завчасно у позасудовому порядку.", тоді як 10.01.2000 - дата народження позивача.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Окремо суд зазначає, що у позові міститься зазначення в якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - це особа, яка бере участь у справі на стороні позивача або відповідача у разі, якщо рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси чи обов'язки. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача.
Необхідною умовою для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є вплив рішення у справі на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4 ст. 49 КАС України)
Отже, клопотання про залучення третьої особи має бути обґрунтованим та містити підстави для залучення такої (третьої особи) до участі у справі.
Всупереч викладеному, позивачем не обґрунтована необхідність залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 з підстав впливу рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов'язки останнього.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, відокремленого структурного підрозділу «Хорольський агропромисловий фаховий коледж» Полтавського державного аграрного університету та державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів з належним нормативним обґрунтуванням разом з доказами направлення такої позовної заяви іншим учасникам справи;
обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;
обґрунтовання необхідності залучення ІНФОРМАЦІЯ_2 в якості третьої особи.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський