Справа № 420/14860/25
19 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аракелян М.М., розглянувши поза межами судового засідання клопотання позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв'язку 13.05.2025 року) до Військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і нападницького складу. поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 24.02.2022 року по 08.08.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 22.02.2022 року по 08.08.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум;
у порядку підготовки до розгляду справи витребувати у відповідача довідку про
період часу, у який позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони
України, захисту-безпеки населення та інтересів держави у зв'язку і військовою агресією
російської федерації проти України, перебуваючи у Києві та Київській області;
позов розглянути у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України); витребувано у відповідача довідку про
період часу, у який позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони
України, захисту-безпеки населення та інтересів держави у зв'язку і військовою агресією
російської федерації проти України, перебуваючи у м.Києві та Київській області.
В обґрунтування позовних вимог, позивач, зокрема, зазначає, що його наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.12.2021 № 242 було зараховано до особового складу відповідача, на всі види забезпечення, зараховано на котлове забезпечення військової частини НОМЕР_4 з вечері 03.12.2021 і призначено на посаду солдата - у розпорядження командира військової частини. Військова частина, до якої було зараховано позивача, дислокована у м. Києві. 24.02.2022 є датою російської збройної агресії проти України. Ворог напав на столицю країни - місто Київ. Військову частину, в якій служив позивач, з першого дня агресію було переведено у бойовий стан та залучено до військової відсічі російським окупантам. У період з 24.02.2022 по 08.08.2022 позивач виконував бойові (спеціальні) завдання в зоні бойових дій, за виконання яких мав отримати додаткову винагороду гарантовану вищевказаною Постановою КМУ. Командування відповідача обіцяло провести виплати вищевказаної винагороди Позивачу але постійно просило почекати у зв'язку з браком коштів. Позивач неодноразово подавав відповідачу відповідні заяви про виплату додаткової винагороди, однак не отримав відповіді на жодну з них. У березні 2025 року позивач звернувся до адвоката, якого попросив надати йому юридичну допомогу у вигляді направлення до відповідача адвокатського запиту щодо з приводу роз'яснення підстав ігнорування заяв позивач на виплату додаткової винагороди. На запит адвоката відповідач надав відповідь, якою заперечив наявність заборгованості перед позивача та у разі незгоди з прийнятим рішенням рекомендував звернутися до суду. Позивач не погоджується з відмовою відповідача виплатити йому додаткову винагороду, оскільки її отримання гарантовано позивачу нормами чинного законодавства.
04.06.2025 року відповідача подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, та, зокрема, зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 у відповідності до статті 3 Закону про ВСП не брала безпосередньої участі в бойових діях та не забезпечувала заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора про що свідчить Журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022, бойові розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 (по АДРЕСА_1 ) та накази командира військової частини НОМЕР_2 . У відповідності до наказів командира військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , стрілець групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти Військової служби правопорядку військової частини НОМЕР_2 залучався до охорони військовослужбовців на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 30.03.2022 по 10.08.2022 (витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.03.2022 №73 та від 10.08.2022 №208, також залучався до конвоювання осіб що утримуються на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 28.02.2022 по 02.03.2022 (витяги із наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.02.2022 №43 та від 02.03.2022 №45 додаються), тобто виконував свої функціональні обов'язки за займаною посадою (функціональні обов'язки затверджені наказом командира військової частини від 15.08.2022 №179). Та здійснював завдання, які покладені на військову частину НОМЕР_2 у відповідності до Положення про військову частину НОМЕР_2 , затвердженого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від 19.06.2019 №15 та завдань визначених статтею 3 Закону про ВСП. Військова частина НОМЕР_2 не є боржником по відношенню до колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 з виплати йому додаткової грошової винагороди та наголошує, що додаткова грошова винагорода, що передбачена у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (зі змінами) за період з 24.02.2022 по 08.08.2022 тобто виплата у розмірі 30 000 грн за повний прослужений місяць, заявнику нараховувалась і виплачувалась в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань в відповідності до передбаченої законом можливості нарахування та виплати відвідної додаткової грошової винагороди.
05.06.2025 року відповідач подав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів.
19.06.2025 року позивач подав суду клопотання, у якому просить суд:
витребувати у Генеральному штабі Збройних Сил України наступні докази: чи приймала військова частина НОМЕР_5 та її військовослужбовці безпосередню участь у бойових діях та забезпечувала заходи з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної військовослужбовці безпосередню участь у бойових діях та забезпечувала агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) на території Київської області у період з 24.02.2022 по 02.04.2022.
У клопотанні зазначено, що позивач та ОСОБА_2 служили у військовій частині НОМЕР_2 одночасно, ОСОБА_2 отримав 348тис.грн. за участь у бойових діях. Остаточну крапку щодо того, чи приймала Військова частина НОМЕР_2 безпосередню участь у бойових діях та забезпечувала заходи з національної безпеки та оборони може поставити виключно Генеральний штаб Збройних Сил України, який володіє відповідною інформацією. Позивач не може отримати вказану інформацію самостійно, оскільки вона є закритою та відсутня у відкритих джерелах інформації. Також вона не може бути розголошена йому у зв'язку зі статусом секретної під час військового стану.
20.06.2025 року позивач подав відповідь на відзив.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Суд може витребувати докази також до подання позову в порядку, встановленому статтями 114-117 цього Кодексу. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази у Генерального штабу Збройних Сил України за клопотанням позивача, маючи на меті необхідність повного з'ясування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи.
Суд також звертає увагу Генерального штабу Збройних Сил України, що у разі, якщо витребувані відомості та докази мають ознаки грифу «секретність», то у відповідній відповіді Генштабу ЗСУ має бути про це зазначено.
Керуючись ст.ст. 80, 94, 241,-243, 248, 256, 294, 295-297 КАС України, суд,-
Витребувати у Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ: 22991050, адреса: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, офіційна електронна пошта: mil_doc@post.mil.gov.ua) відомості, чи приймала Військова частина НОМЕР_5 та її військовослужбовці безпосередню участь у бойових діях та забезпечувала заходи з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної військовослужбовці безпосередню участь у бойових діях та забезпечувала запобігала агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) на території Київської області у період з 24.02.2022 року по 02.08.2022 року.
Витребувані докази надати у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити Генеральному штабу Збройних Сил України, що у разі, якщо витребувані відомості та докази мають ознаки грифу «секретність», то у відповідній відповіді Генштабу ЗСУ має бути про це зазначено.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та Генеральному штабу Збройних Сил України (адреса: 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6).
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.М. Аракелян