Справа № 420/16917/25
19 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 згідно його військово-облікового документу № 3/99.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 був виключений у 2005 році з військового обліку на підставі визнання його непридатним до військової служби, про що вказано у військово-обліковому документі № 3/99.
Відповідно довідки до акту огляду МСЕК Серії 10 ААА № 965911, яка видана 02.01.2013 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з дитинства, яка видана безстроково.
Після впровадження системи “Резерв+» ОСОБА_1 встановивши додаток виявив, що дана інформація в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів “Оберіг» відсутня.
З метою виправлення виявленої неточності та внесення коректних даних до реєстру "Оберіг", 07.04.2025 р. ОСОБА_1 направив офіційний лист до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому просив внести інформацію про виключення з військового обліку, що підтверджується відправленим листом через міжнародний поштовий засіб зв'язку «Koninklijke PostNL».
За результатом розгляду даного листа, ІНФОРМАЦІЯ_5 замість внесення інформації про виключення з військового обліку, внесено дані про те, що ОСОБА_1 перебуває у статусі військовозобов'язаного.
Ухвалою суду від 02.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про проходження медичних оглядів ОСОБА_1 відсутні. Без відповідного висновку військово-лікарської комісії виключення ОСОБА_1 буде суперечити вимогам Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
Згідно з копією тимчасового посвідчення № НОМЕР_3 (взамін військового квитка), позивача 15.12.2005р. комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. 1 ст. 12а розкладу хвороб, наказ МОУ 1994р. №2, №207-1999р. (п. 13 посвідчення).
Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №965911 позивачу встановлена ІІ група інвалідності з дитинства, інвалідність встановлена безстроково.
У зв'язку зі зміною у реєстрі «Оберіг» його статусу з «не військовозобов'язаний» на «військовозобов'язаний», позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою, в якій просив внести інформацію про виключення його з військового обліку.
Відповідач відповіді на заяву позивача не надав.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо невнесення даних про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відповідно, Електронного кабінету призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач звернувся до суду з цим позовом.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з п.7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.9 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено вичерпні підстави для виключення військовозобов'язаного з військового обліку, серед яких, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку (п.3 ч.6 ст.37 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII (в редакції 08.07.2004р.) щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, невійськовозобов'язані - особи, не взяті на військовий облік або зняті з нього.
При цьому, підпунктом «а» частини четвертої статті 37 Закону №2232-XII на той час було установлено, що зняттю з військового обліку підлягають громадяни, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби із виключенням з військового обліку.
Згідно з пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ (в чинній редакції) врегульовані підстави для: взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята); виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Суд вважає, що ключовим у спірних правовідносинах є факт прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку та його реалізація, оскільки саме виключення з військового обліку є юридичним фактом, який свідчить про остаточну втрату позивачем статусу військовозобов'язаного.
За змістом указаних норм “знятий з військового обліку» не є тотожним “виключений з військового обліку». Так зняття з військового обліку - це тимчасовий захід, а виключення з обліку - остаточне звільнення від військового обов'язку.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста.
Поряд з тим, поняття “знятий з військового обліку» станом саме на дату проведення огляду ОСОБА_1 та визначення його непридатності до військової служби (2005 рік), означало, що особа набуває статусу невійськовозобов'язаного, та фактично прирівнюється до поняття “виключений з військового обліку», позаяк виключенню з військового обліку підлягає особа яка визнана непридатною до військової служби.
При цьому, відповідно до норм чинного законодавства для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку повинні існувати відповідні підстави. Запис у військово-обліковому документі “непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» вчиняється на підставі постанови військово-лікарської комісії.
Отже, суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо необхідності проходження позивачем нової ВЛК, оскільки жодними нормативно-правовими актами не передбачено вимоги повторного проходження військово-лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ініціюючи у заяві від 07.04.2025 року питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надав наявні у нього документи, які підтверджують, що останній визнаний непридатним до військової служби, в той час як відповідачем будь-яких доказів та обґрунтувань з посиланням на нормативно-правові акти щодо поновлення позивача на військовому обліку не надано.
Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося - повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.
Однак відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби). Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 07.04.2025, та не вирішив питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про стан здоров'я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.
Недотримання порядку розгляду заяви позивача від 07.04.2025 вказує на протиправну бездіяльність відповідача.
Судом встановлено, що саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд зазначає, що діючим законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача. Поряд з тим суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_7 розглянути заяву позивача від 07.04.2025 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ з урахуванням висновків суду.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана через підсистему «Електронний суд»).
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.04.2025 року «щодо оновлення статусу «Виключений з військового обліку» про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації щодо виключення з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.04.2025 року «щодо оновлення статусу «Виключений з військового обліку» про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (система «Оберіг») щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.