Справа № 420/980/25
19 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № Ф-10868-1532 від 04.12.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати ЄСВ у сумі 38893,55 грн;
- списати суму боргу 38893,55 грн як безнадійну;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області внести коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 та привести у відповідність фактичним обставинам для відображення достовірних даних.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності в квітні 2000 року у Ворошиловському районі м. Донецька. З часу реєстрації та до квітня 2014 року, до початку АТО, вона своєчасно сплачувала усі податки та збори. У січні 2017 року за її заявою позивача виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фомувань. Після припинення підприємницької діяльності на тимчасово окупованій території жодна посадова особа податкової інспекції не вказала позивачу на існування будь-якої заборгованості та не виставляла будь-якого повідомлення чи рішення про її існування чи існування штрафних санкцій.
27.02.2024 позивач отримала лист від відповідача з вимогою про сплату боргу (недоїмки) у сумі 38893,55 грн, яка була оскаржена в судовому порядку і рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року по справі № 420/7409/24 вказана вимога визнана протиправною та скасована.
08.11.2024 року рекомендованим листом позивач надіслала до ГУ ДПС в Одеській області заяву про списання неправомірно нарахованої суми ЄСВ 38893,55 грн та внесення коригування в інтегровану картку ОСОБА_1 . Замість розгляду вказаної заяви ГУ ДПС в Одеській області 04 грудня 2024 року виставив позивачу нову податкову вимогу, яку позивач оскаржує в даній справі.
Позивач вказує, що частиною 4 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Позивачу з грудня 2011 року МСЕК встановила другу групу інвалідності на три роки, а 03.12.2014 року друга група інвалідності встановлена довічно (довідка до акту МСЕК № 433284 серія 10 ААБ). 30.03.2021 встановлена перша група інвалідності підгрупа Б довічно (довідка до акту МСЕК № 478911 серія 12 ААВ).
Також позивач зазначає, шо з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною радою України прийнято Закон № 1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та доповнено його розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочатої відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Крім того, позивач наголошує, що зі змісту вимоги про сплату боргу (недоїмки) незрозуміло, за який період він був нарахований. Адже позивач здійснювала свою підприємницьку діяльність на території проведення антитерористичної операції у м. Донецьк у період з 19.04.2014 по січень 2017 року. Таким чином, відповідно до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції звільняється від обов'язків платника єдиного внеску.
За викладених обставин, позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10868-1532 від 04.12.2024 протиправною та просить її скасувати.
Посилаючись на Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5, позивач просить також внесті відповідні коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 для відображення в ІКП достовірних даних.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 14.01.2025 о 21:51 год. Відзив на позовну заяву у встановлений судом 15-денний строк не подав.
Згідно частини 6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит суду, позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 19.04.2000 року була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, номер запису в реєстрі 22660170000015973, дата запису в реєстрі 17.11.2005, місцезнаходження реєстраційної справи - Ворошиловське районне управління юстиції у місті Донецьку. Статус: припинено. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням внесено 19.01.2017, номер запису 22660060003015973 (відповідь з Реєстру № 1790311 від 18.09.2025).
Крім того, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні відомості про те, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована як фізична особа-підприємець 17.12.2021, номер запису в реєстрі 2010350000000097372. Статус: припинено. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням внесено 24.12.2021, номер запису 2010350060001097372 (відповідь з Реєстру № 1790428 від 18.09.2025). Згідно зазначених відомостей позивач була зареєстрована як ФОП один тиждень (з 17 по 24 грудня 2021 року).
Також судом встановлено, що в грудні 2011 року позивачу встановлено інвалідність та з 07.12.2011 призначено пенсію по інвалідності. 01.03.2012 року позивачу видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (бланк серія НОМЕР_2 ), згідно якого позивач отримує пенсію по інвалідності, є особою з інвалідністю 2 групи за загальним захворюванням.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 478911, виданої 24.05.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю 1 групи, підгрупа «Б», за загальним захворюванням, безстроково.
Відповідне пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 (бланк серія НОМЕР_3 ) як особі, що отримує пенсію по інвалідності, має інвалідність 1 групи, підгрупа «Б» за загальним захворюванням, видане позивачу 28.09.2023 року.
08.02.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0830-1532, відповідно до якої станом на 31.01.2024 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 38893,55 грн.
Вказана вимога про сплату боргу (недоїмки) оскаржена позивачем до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 року по справі № 420/7409/24 вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0830-1532 визнана протиправною та скасована. Зазначене рішення набрало законної сили 20.08.2024 року (в ЄДРСР № 120462276).
08.11.2024 року рекомендованим листом позивач надіслала до ГУ ДПС в Одеській області заяву про списання неправомірно нарахованої суми ЄСВ 38893,55 грн та внесення коригування в інтегровану картку ОСОБА_1 .
Натомість, ГУ ДПС в Одеській області 04 грудня 2024 року виставило позивачу нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10868-1532 на суму 38893,55 грн.
Вимогу сформовано відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи податкових органів.
Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI встановлено, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).
Згідно частини 4 статті 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до положень частини 1 статті 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Також, у відповідності до частини дванадцятої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Зі змісту наведених положень п.4 ч.1 та ч.4 ст.4 Закону №2464-VI випливає, що звільнення фізичної особи - підприємця, в тому числі того, який обрав спрощену систему оподаткування, можливе при наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда; по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Як зазначено судом вище, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю та з 07.12.2011 отримує пенсію по інвалідності, а відтак підлягає звільненню від сплати за себе єдиного внеску.
Враховуючи те, що відповідачем на виконання ухвали суду від 14.01.2025 року відзив на позов не подано, обов'язок доведення правомірності оскаржуваної вимоги, встановлений ч.2 ст.77 КАС України, не виконано, у тому числі, не надано розрахунок суми недоїмки з ЄСВ з зазначенням періоду її виникнення. Отже, всупереч приписам ч.2 ст.77 КАС України відповідач не довів правомірність оскаржуваної вимоги.
При цьому суд наголошує, що ГУ ДПС в Одеській області після скасування судом (рішенням від 18.07.2024 року у справі № 420/7409/24) вимоги № Ф-0830-1532 від 08.02.2024, повторно виставив позивачу вимогу № Ф-10868-1532 на таку ж суму - 38893,55 грн.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2024 року № Ф-10868-1532 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Решта доводів позивача висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги. Встановлення позивачу інвалідності з грудня 2011 року та отримання позивачем пенсії по інвалідності є достатньою підставою для звільнення позивача від сплати ЄСВ за себе за весь встановлений судом період здійснення нею підприємницької діяльності як ФОП.
Щодо вимоги позивача про списання суми боргу 38893,55 грн як безнадійну, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.7 ст.25 Закону №2464-VI сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
Згідно частини 16 ст.25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно п.9 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) (далі за текстом - Інструкція № 448), списанню підлягає борг (недоїмка) зі сплати єдиного внеску у разі:
повної ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску, коли борги (недоїмка) зі сплати єдиного внеску залишилися непогашеними у зв'язку з недостатністю майна такого платника або майна засновників чи учасників, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника;
смерті фізичної особи, оголошення померлою, визнання її у судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону несуть зобов'язання зі сплати єдиного внеску, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення.
Отже, передбачених ч.7 ст.25 Закону №2464-VI та п.9 розділу VI Інструкції № 449 підстав для списання суми боргу 38893,55 грн як безнадійної суд не вбачає, а тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 та привести у відповідність фактичним обставинам для відображення достовірних даних, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 6 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно визначення пункту 1 розділу І Порядку №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників.
Відповідно до пунктів 4-5 розділу І Порядку №5, відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів. Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.
Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП регламентується главою 4 розділу V Порядку №5.
Згідно з п.1 глави 4 розділу V Порядку №5, працівники підрозділів адміністративного/ судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Згідно з п. 2 глави 4 розділу V Порядку №5, залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами:
4) інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення / рішення/ вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
Під час збільшення зазначених сум у податковому повідомленні-рішенні / рішенні / вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску формується податкове повідомлення-рішення / рішення / вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані в пункті 2 підрозділу 1 цього розділу).
На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/ зменшення суми.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Інформація, внесена та збережена працівниками підрозділів адміністративного/ судового оскарження до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № 825/999/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25 березня 2020 року у справі № 826/9288/18, від 17.09.2025 року у справі № 160/980/24.
Як вже було зазначено, вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) у разі її скасування судом вважається відкликаною.
За обставин даної справи, податковий орган продовжує обліковувати в ІКП наявність у позивача недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 38893,55 грн, за наявності судового рішення від 18.07.2024 року у справі № 420/7409/24, яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2024 № Ф-0830-1532, та виносить ще одну вимогу на таку саму суму, що є предметом оскарження в даній справі.
Отже, подальший облік боргу (недоїмки) безпосередньо впливає на розрахунки позивача з бюджетом та може призвести до списання коштів, у тому числі в порядку примусового виконання.
Таким чином, суд доходить висновку, що облік відповідачем в ІКП недоїмки з єдиного внеску на суму 38893,55 грн після скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку є безпідставним.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
Аналіз норм ст. 245 КАС України, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України, свідчить про те, що суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача. Якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відтак, суд доходить висновку, що зобов'язання відповідача внести коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, такий спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.
Тому відповідно до ч.2 ст.9 КАС України з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити вимоги ОСОБА_1 шляхом зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області внести коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 щодо відсутності заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 38893,55 грн, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2024 року № Ф-10868-1532, оскільки ця вимога визнається судом протиправною та скасовується.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнена від сплати судового збору, інших судових витрат нею не понесено. Тому судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2024р. № Ф-10868-1532 про сплату ОСОБА_1 єдиного соціального внеску у сумі 38893,55 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області внести коригування в інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 щодо відсутності заборгованості з єдиного соціального внеску у розмірі 38893,55 грн, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2024 року № Ф-10868-1532.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів