Справа № 420/14242/25
18 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 16 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024. 3.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) чинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену пунктом 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024.
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за період з 01.09.2024 по 07.02.2025 відповідно до приписів статей 9, 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пункту 9 розділу І Розділу I. Загальні положення Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.09.2024 по 07.02.2025 відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 9 Розділу I. Загальні положення Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу, грошову допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38.
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) середнього заробітку за весь час затримки у виплаті всіх сум, що належали на день звільнення з військової служби, тобто,07.02.2025, згідно з вимогами статті 117 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.02.2025 командир військової частини НОМЕР_4 видав наказ (по стройовій частині) № 38 щодо виключення Позивача зі списків військової частини НОМЕР_4 . Натомість Відповідач не виплатив Позивачу: 1) додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024; 2) грошове забезпечення за період з 01.09.2024 по 07.02.2025; Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 5 3) одноразову грошову допомогу, грошову допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток тощо.
Відповідач - військова частина НОМЕР_4 , вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід. № ЕС59967/25 від 13.06.2025 року), посилаючись на те, що Позивач звернувся до суду 07.05.2025 року з пропуском встановленого процесуальним законом строку щодо частини позовних вимог, що повинно мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про виплату додаткової винагороди за періоди з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024, а також про виплату грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 01.09.2024 по 31.12.2024.
Також зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 самостійно не нараховувала грошове забезпечення (в тому числі і додаткову винагороду) військовослужбовцям підпорядкованих військових частин, вона здійснювала тільки виплату нарахованого зазначеними військовими частинами грошового забезпечення Довідок про обставини інших травм чи витягів з наказів про те, що командиром Військової частини НОМЕР_4 приймалися рішення про виплату йому додаткової Документ сформований в системі «Електронний суд» 12.06.2025 винагороди, але йому не було її виплачено відповідачем, позивач не надав. При цьому, командир Військової частини НОМЕР_1 не був особою, уповноваженою видавати накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям підпорядкованих окремих військових частин. За таких обставин правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди за вказані у позові періоди відсутні.
Що стосується вимоги про виплату позивачу грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразових додаткових видів грошового забезпечення) за період з 01.09.2024 по 07.02.2025.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 26.09.2024 №274 позивачу призупинено виплату грошового забезпечення з 26.09.2024 через неприбуття до військової частини після лікування. Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 05.12.2024 №346 позивач повернувся до тимчасового пункту дислокації і йому поновлено виплату грошового забезпечення з 05.12.2024. В картці особового рахунку за 2025 рік нарахування та виплату грошового забезпечення за грудень 2024 відображено в рядку «січень».
Крім цього, відповідачем зазначено, що лікування позивача не було безперервним, за відсутності висновку військово-лікарської комісії після спливу чотирьох місяців перебування на лікуванні, призупинення виплати грошового забезпечення в період з 26.09.2024 по 05.12.2024, наявність підстав для невиплати премії у період відсутності на службі, нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалися відповідно до наведених норм Наказу №260.
Щодо виплати одноразової грошової допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошово компенсації за невикористані дні відпусток відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38, то як зазначено у відзиві Наказом командира Військової частини НОМЕР_4 від 08.02.2025 №44 на підставі акту приймання - передачі посади начальника медичної служби - начальника медичного пункту Військової частини НОМЕР_4 від 17.01.2025 між капітаном медичної служби ОСОБА_2 та майором медичної служби ОСОБА_3 прийнято рішення занести до книги обліку нестач та книги грошових стягнень та нарахувань суму завданої позивачем шкоди в розмірі 141492,92 гривні та здійснити її утримання з грошового забезпечення позивача.
Військова частина НОМЕР_1 у спірних правовідносинах діяла правомірно, а тому підстави для визнання її дій протиправними, і, відповідно покладення на неї зобов'язань, про які просить позивач, - відсутні.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/14242/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, капітан медичної служби ОСОБА_1 (далі - Позивач) 15.04.2022 вступив до лав Збройних Сил України. Військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період проходив на посаді начальника медичної служби Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 3 - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , яка до 20.02.2025 входила до складу військової частини НОМЕР_1 . Особовий склад військової частини НОМЕР_4 перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . У період з 03.07.2022 по 31.07.2022; 01.08.2022 по 07.08.2022; 10.05.2023 по 07.06.2023; з 23.06.2023 по 22.09.2023; з 08.10.2023 по 15.11.2023 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), здійснював виконання критично важливих завдань, спрямованих на забезпечення боєздатності військових підрозділів, а саме: надавав медичну допомогу безпосередньо в районі бойового зіткнення з противником, здійснював винесення та евакуацію поранених з поля бою до медичних пунктів, забезпечуючи їх подальше транспортування до відповідних лікувальних закладів. Окрім того, Позивач виконував обов'язки військової служби за бойовими наказами (розпорядженнями) в районі ведення бойових дій, починаючи з грудня 2022 року по квітень 2023 року та з листопада 2023 по січень 2024 року. Під час виконання службових обов'язків, участі в бойових діях 20.05.2023, 01.12.2023 та 31.12.2023 зазнав вибухових травм, закритих черепно-мозкових травм, акубаротравм обох вух, струсів головного мозку. У зв'язку з травмами та пов'язаними з ними захворюваннями перебував на стаціонарному лікуванні: з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024. 17.09.2024 за результатами висновку військово-лікарської комісії психіатричного профілю Військово-медичного клінічного центру Південного регіону Позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 17.09.2024 № 172, затвердженим 18 Регіональною ВЛК. Військово-медичним клінічним центром Південного регіону зазначене свідоцтво про хворобу від 17.09.2024 № 172 було направлено на адресу Відповідача відповідно до вимог статті 262 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».
30.01.2025 наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) № 77 Позивача звільнено у відставку за підпунктом «б» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
07.02.2025 командир військової частини НОМЕР_4 видав наказ (по стройовій частині) № 38 щодо виключення Позивача зі списків військової частини НОМЕР_4 . Примітка: в наказі командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38 допущено очевидну помилку - зазначено, що Позивача виключено зі списків військової частини НОМЕР_4 з 07.01.2025. З наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38 Позивача ознайомлено 15.04.2025. Відповідно до приписів пункту 242 Положення № 1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Натомість Відповідач не виплатив Позивачу: 1) додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024; 2) грошове забезпечення за період з 01.09.2024 по 07.02.2025; Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 5 3) одноразову грошову допомогу, грошову допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані дні відпусток тощо. 1. Щодо виплати додаткової винагороди за п
Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, у зв'язку із чим, звернувся до суду з даним позовом.
Так, на думку суду, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо виплати додаткової винагороди за період з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024 суд зазначає.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як визначає пункт 4 статті 9 цього Закону, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Так, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України (далі по тексту - Порядок №260).
Пункт 2 Порядку №260 встановлює, що грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанова №168 у первісній редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Періодично редакція цього пункт змінювалась, але сталим залишились положення щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
До Постанови №168 01.04.2022 постановою Кабінету Міністрів України № 400, яка застосовується з 24.02.2022, внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також включати військовослужбовців, які, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Виходячи зі змісту позовної заяви, спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача відповідно до Постанови №168 на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень за час перебування на стаціонарному лікуванні (реабілітації) у лікувальних закладах з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024.
Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 21.05.2023 року отримав вибухову травму, акубаротравму, закриту черепномозкову травму, струс головного мозку у вигляді вираженого цефалгічного та вестбулоатксичного синдрому, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в період з 07.06.2023 по 23.06.2023, а також з 12.12.2023 по 27.12.2023, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1781 неврологу в поліклініку та випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 4081. Під час лікування в період з 07.06.2023 по 23.06.2023 позивачу було діагностовано інші пов'язані з травмою захворювання: «Енцефалопатія змішаного генезу II ступеня (гіпертонічного, спондилогенного, атеросклеротичного) у вигляді вираженого цефалгічного і вестибуло-атаксічного синдрому в стадії декомпенсації, інсомнії, дієнцефальних кризових станів. С-м хребтової артерії виражений вестибулоатаксічний синдром». Під час лікування в період з 12.12.2023 по 27.12.2023 також було діагностовано інші пов'язані з травмою захворювання: «Стенокардія напруження ІІ ФК. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня, кризовий перебіг (гіпертонічний криз 13.12.23р., 25.12.23р.). Гіпертензивне серце. НМК ІІ ст. СН-П А. Цукровий діабет 2 тип, середньої важкості, у стадії компенсації. Резидуальні явища повторної вибухової травми у вигляді вираженого цефалічного та вестибуло-атактичного синдрому. Енцефалопатія змішаного (травматичного, спондилогенного, Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 6 атеросклеротичного) генезу ІІ ст., у вигляді діенцефального кризового стану, інсомнії». 31.12.2023 Позивач повторно отримав вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, акубаротравму обох вух без ушкодження барабанних перетинок, цефалгічний, вестибуло-атактичний синдром, що підтверджується довідкою про обставини травми від 13.01.2024 вих. № 1/24/37. У зв'язку з резидуальними явищами повторної вибухової травми, ЗЧМТ (31.12.2023) у вигляді цефалгічного і вестибуло-атаксічного синдрому, енцефалопатія змішаного генезу (гіпертонічного, спондилогенного, атеросклеротичного) II ступеня перебував на стаціонарному лікуванні в період з 19.01.2024 по 05.02.2024, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 197.
Таким чином, за вказані періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення ОСОБА_1 має право на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень.
Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.04.2024 у справі №340/5387/22, від 05.09.2024 у справі №340/5390/22.
Щодо виплати грошового забезпечення за період з 01.09.2024 по 07.02.2025, суд зазначає
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 ст. 1 Закону № 2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Частинами 2 - 4 ст. 2 Закону № 2232-XII передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 1 Закону №2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Згідно п. 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
За приписами п. 8 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Відповідно до п. 9 розділу І Порядку № 260 виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток. Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Пунктом 12 розділу І Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, які тимчасово вибувають з військової частини зі збереженням грошового забезпечення за місцем служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які мають постійний характер, виплачуються за весь період такого вибуття.
Дослідивши матеріали адміністративної справи суд зазначає, що відповідно до наданих медичних документів, достеменно встановлення факт перебування позивача в медичних закладах в період з 01.09.2024 по 07.02.2025 року.
Щодо виплати одноразової грошової допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток, суд зазначає.
Відповідно до приписів пункту 242 Положення № 1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Згідно з положеннями статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Як вбачається з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38 капітана медичної служби ОСОБА_1 , колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_4 , який перебуває у розпорядженні командувача Військово- Морських Сил Збройних Сил України , звільненого наказом командувача Військово -Морських Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 30 січня 2025 року № 77 у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я).
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №460 «Про затвердження Порядку та умов виплати деяким категоріям військовослужбовців одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби» виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 4 відсотки місячного грошового забезпечення за 31 (тридцять один) повних календарних місяців служби, що складає 39411 гривень 6б копійок; виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік у сумі 31783 гривні 60 копійок; виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2023 -2025 роки за 85 діб; відповідно до абзацу 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 42 доби додаткової відпустки за 2023, 2024 та 2025 роки, як учаснику бойових дій, у сумі 44497 гривень 04 копійки. З наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 11 №38.
Позивачем в обґрунтування своєї позовної вимоги в цій частині зазначено, що у грошовому атестаті, якій він одержав 26 квітня 2025 року, зазначено неправдиву інформацію до виплати, а саме: 1) грошова допомога на оздоровлення за 2025 рік; 2) грошова допомога в разі звільнення з військової служби у сумі 39411 гривень 6б копійок; 3) грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток за 2022, 2023, 2024, 2025 роки у розмірі 66745 гривень 56 копійок; 4) грошова компенсація за 42 доби додаткової відпустки за 2023, 2024 та 2025 роки, як учаснику бойових дій, у сумі 44497 гривень 04 коп.
Крім цього, посилання позивача на те, що відповідач не зазначив який конкретно вид виплати здійснено відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 07.02.2025 № 38, що унеможливлює ідентифікувати, яку саме виплату здійснено (одноразову грошову допомогу чи грошову допомогу на оздоровлення або компенсацію за невикористані відпустки) та відповідно до яких норм матеріального права суд вважає необґрунтованими та безпідставними.
Під час розгляду справи судом досліджені виписки по надходженням по картці/рахунку позивача НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) за період 01.01.2025 - 05.05.2025, Відповідач (військова частина НОМЕР_1 ) виплатив Позивачу: - 12.02.2025 - 1623 гривень 23 копійки; - 12.03.2025 - 2032 гривні 79 копійок (двома платіжками); - 21.03.2025 - 38208 гривень 37 копійок.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що розрахункові листи на прізвище ОСОБА_1 є допустимим доказом при розгляді даної справи, а позивачем в свою чергу суду не надано доказів щодо невиплати одноразової грошової допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпусток.
Стосовно виплати середнього заробітку (з урахуванням здійснених перерахунків та доплат грошового забезпечення) за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 07 лютого 2025 року по день фактичного розрахунку, суд вважає ці вимоги також передчасними, оскільки нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у відповідному розмірі не було.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню частково, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295, КАС України, суд
1.Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.05.2025 16 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024. 3.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) чинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену пунктом 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 07.06.2023 по 23.06.2023, з 12.12.2023 по 27.12.2023, з 19.01.2024 по 05.02.2024, з 23.02.2024 по 17.09.2024.
3. Визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) грошового забезпечення за період з 01.09.2024 по 07.02.2025 відповідно до приписів статей 9, 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», пункту 9 розділу І Розділу I. Загальні положення Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.09.2024 по 07.02.2025 відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 9 Розділу I. Загальні положення Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.
5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 18.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.