Справа № 420/27200/23
19 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження звіт ГУ ПФУ в м. Києві про виконання судового рішення у справі №420/27200/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 11.12.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в поновлені виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 14 липня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії з 14 липня 2023 року та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Змінено рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року, шляхом викладення 3 абзацу резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити з 14 липня 2023 року ОСОБА_1 нарахування і виплату раніше призначеної пенсії».
Ухвалою від 08.07.2025 року заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України у справі №420/27200/23 задоволено частково.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі №420/27200/23.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі №420/27200/23 у строк 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
До суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов звіт про виконання рішення.
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення розглянутий в порядку письмового провадження.
На підтвердження виконання рішення суду відповідач у звіті зазначає, що Управлінням опрацьовано рішення суду по справі №420/27200/23, а саме: з 14.07.2023 проведено гр. ОСОБА_1 перерахунок з поновлення виплати пенсії та проведено всі наступні перерахунки в розмірах, передбачених законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими Кабінетом Міністрів України.
Нарахована заборгованість при поновленні пенсії за період з 14.07.2023 по 30.06.2025 рік в сумі 257562 грн 16 коп. (двісті п'ятдесят сім тисяч п'ятсот шістдесят дві грн 16 коп.) підлягає виплаті на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165.
Додатково повідомлено, що дана заборгованість обліковується в переліку боргів на виплату по ПКМУ № 1165 станом на 31.12.2025 року.
Розглянувши поданий звіт, надані документи на підтвердження виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що звіт ГУ ПФУ в м. Києві не підлягає прийняттю з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 129-1 Конституції України встановлює, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Згідно ст. 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні за змістом положення містяться у ст. 370 КАС України, якою визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Щодо якості судових рішень» (on the quality of judicial decisions) з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною восьмою ст. 382 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому ст. 287 цього Кодексу.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати, на що ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції розглядаючи заяву позивача в порядку ст. 382 КАС України.
Отже, застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, виходячи з приписів чинного законодавства як матеріального, так і процесуального, кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Відповідач вказує, що виконав рішення суду та здійснив перерахунок пенсії позивача, проте виплата заборгованості буде проведена після здійснення фінансування.
При цьому, відповідачем не надано доказів на підтвердження поновлення позивачу виплати пенсії з 14.07.2023 року (рішення ГУ ПФУ, протокол).
Не надано також доказів щодо нарахування заборгованості при поновленні пенсії за період з 14.07.2023 по 30.06.2025 рік в сумі 257562 грн 16 коп., а також не надано доказів обліку вказаної заборгованості у відповідному реєстрі ПФУ.
В свою чергу, станом на дату розгляду звіту про виконання судового рішення, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів щодо належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі №420/27200/23.
За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі №420/27200/23 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у строк - 30 днів до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення, роз'яснивши наслідки неподання звіту та невиконання рішення суду.
Керуючись ст. 248, 382 КАС України суд
У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 року у справі №420/1158/24 - відмовити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 року у справі №420/27200/23 - 30 днів після набрання ухвалою суду законної сили.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, що відповідно до ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк