Справа № 420/9215/25
19 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405463, місце знаходження: 65036, м.Одеса, вул. Старицького, 10А) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,-
До Одеського окружного адміністративного суду 31 березня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405463, місце знаходження: 65036, м.Одеса, вул. Старицького, 10А), в якій позивач просить:
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Цуркана Ігоря Ігоровича від 19.03.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77572579.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенка Микити Олеговича від 19.03.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77572535.
Стягнути з Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача судовий збір у сумі 2 422, 40 грн
Ухвалою від 03 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до судового розгляду, відкрито провадження за окремою категорією термінових справ.
Залучено до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ).
Зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень ВП № 77572579 та № 77272535, протягом п'яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали та зупинено провадження по справі до отримання копії витребуваних судом документів.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження є протиправними, оскільки згідно з пунктами 2, 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Однак, з виконавчих документів, які подано на виконання, а саме: постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 с/18724 від 13.08.2024 та с/18726 від 13.08.2024, вбачається, вони винесені 13.08.2024 року, набрали чинності на них вказано - 24.08.2024 року, а відкрито виконавче провадження 19.03.2025 року (з огляду на частину 5 статті 26 Закону та абзац 1 пункту 5 розділу III Інструкції у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження - тобто виконавчі документи надійшли на виконання або 18.03.2025, або 19.03.2025, якщо виконавцями дотримано вимог Інструкції).
Відповідно до частини 1 етап і 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Також відповідно до частини 1 статті 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Як вбачається з вищевикладеного стягувачем було пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме з дня набрання постановами чинності до відкриття виконавчих проваджень сплило більше ніж півроку.
Поряд з тим представник позивача звертає увагу, що виконавчі документи не містять вірної адреси місця проживання (перебування) позивача-боржника - в постановах ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано адреса позивача: АДРЕСА_3 , тоді як позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Також в виконавчих документах - постановах ІНФОРМАЦІЯ_2 не вказано строку пред'явлення їх до виконання, а отже виконавчі документи не відповідають вимогам частини 1 статті 4 Закону.
Зважаючи на вказане державні виконавці повинні були повернути виконавчі документи стягувачеві без виконання, що ними зроблено не було, а отже вищевказані постанови про відкриття виконавчих проваджень є протиправними.
Також представник позивача додатково зазначив, що на даний момент постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 та № с/18724 від 13.08.2024 оскаржено позивачем до Приморського районного суду м. Одеси.
До суду 17 липня 2025 року від відповідача надійшли копії матеріалів виконавчих проваджень ВП № 77572579 та № 77272535 у паперовому та електронному вигляді.
Ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 29 липня 2025 року поновлено провадження у справі.
На судове засідання представник позивача не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю (вхід. № ЕС/55002/25 від 03.06.2025).
На судовому засіданні представники відповідача заперечували проти заявлених позовних вимог та просили відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши письмові докази у справі, ухвалою, що занесено до протоколу судового засідання від 29 липня 2025 року продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України. (а.с. 6).
Суд встановив, що 19 березня 2025 року державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Цурканом Ігором Ігоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77572579 щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. (а.с. 12-13).
Також 19 березня 2025 року головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенко Микитою Олеговичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77272535 щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 сто стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн (а.с. 14-15).
Судом досліджено копії постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн (а.с. 8а-11).
Також судом встановлено, що позивачем оскаржено ці постанови до Приморського районного суду м. Одеси.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2025 року по справі № 522/6297/25 скасовано постанову № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн., провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрито. Рішення суду набрало законної сили 05.06.2025 року.
У зв'язку з цим, постановою від 24.07.2025 року ВП № 77572579 закінчено виконавче провадження за виконавчим документом - постанови № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Судом досліджено копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 77572579 та № 77272535.
Позивач не погодившись із прийнятими постановами про відкриття виконавчого провадження, звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з таких підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі, у тому числі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст.1 та ст.5 Закон № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1403-VIII).
Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з ч.1 ст.18 вказаного Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті Закону встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Вимоги до виконавчого документа передбачені частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII, якою передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Повертаючись до обставин у цій справі, суд зазначає, що позивач оскаржує спірні постанови про відкриття провадження у справі з підстав того, що стягувачем був пропущений строк звернення для примусового виконання.
Так, дослідивши постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн (а.с. 8а-11), що у постановах міститься відмітка про набрання чинності 24.08.2024 року.
Своєю чергою, суд встановив, що 19 березня 2025 року державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Цурканом Ігором Ігоровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77572579 щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. (а.с. 12-13).
Також 19 березня 2025 року головним державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Горбенко Микитою Олеговичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77272535 щодо примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 сто стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн (а.с. 14-15).
Аналізуючи наведені доводи сторін, суд зазначає таке.
Частиною 1 та 2 статті 12 закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Законом України від 15.03.2022 року № 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» внесено зміни до Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2 такого змісту, зокрема, п.п. 4 відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Вказаний Закон набрав законної сили 26.03.2022 року та був чинний на дату прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження.
Тобто, з урахуванням наведених норм, суд доходить висновку, що строки пред'явлення постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 сто стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн (а.с. 8а-11), що у постановах міститься відмітка про набрання чинності 24.08.2024 року, були перервані та у відповідача не виникло обов'язку щодо повернення вказаних виконавчих листів у зв'язку з пропуском строку їх пред'явлення, оскільки такий строк ще не сплинув.
Посилання представника позивача на те, що виконавчі документи не містять вірної адреси місця проживання (перебування) позивача-боржника - в постановах ІНФОРМАЦІЯ_2 вказано адреса позивача: АДРЕСА_3 , тоді як позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та у виконавчих документах - постановах ІНФОРМАЦІЯ_2 не вказано строку пред'явлення їх до виконання, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось, у ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" перелічені вимоги, які пред'являються до виконавчого документа, серед яких є: 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Дослідивши зміст постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18724 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн. та постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № с/18726 від 13.08.2024 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34 000,00 грн, суд доходить висновку, що такі доводи позивача не відповідають дійсності, адже у постановах зазначена адреса та зазначено строки та порядок виконання постанов.
Те, що адреса позивача є невірною, не може бути підставою для повернення виконавчого документа, оскільки на стадії вирішення відкриття виконавчого провадження виконавець перевіряє виконавчий документ на предмет його відповідності вимогам визначеним ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладені та встановлені обставини, суд доходить висновку, що державний виконавець діяв в межах та на підставі Закону з урахуванням внесених змін.
Таким чином, наведені представником позивача підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими та безпідставними.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, сплачений судовий збір не належить поверненню з відповідача на користь позивача.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать стягненню з позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного, керуючись положенням Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 6, 14, 77, 90, 139, 161, 255, 271, 269, 287 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 41405463, місце знаходження: 65036, м.Одеса, вул. Старицького, 10А) за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження,- відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя: Л.Р. Юхтенко
.