Справа № 420/21963/25
19 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінська О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 07.07.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, за 2012, 2013, 2014 роки під час проходження служби на посадах, зазначених у додатку 4 до Постанови КМУ від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах»;
2. Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, за 2012, 2013, 2014 роки під час проходження служби на посадах, зазначених у додатку 4 до Постанови КМУ від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервовоемоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона проходила військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України та була звільнена наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №596-ОС від 22.07.2024 в запас. Відповідно до витягу із наказу від 24.07.2024 № 600-ос ОСОБА_1 24.07.2024 виключена зі списків особового складу загону та знята з усіх видів забезпечення. Відповідно до вказаного наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ від 24.07.2024 № 600-ос не було проведено розрахунок з ОСОБА_1 у повному обсязі, а саме: ненараховано та невиплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за періоди служби на посадах, зазначених у Додатку 4 до Постанови КМУ від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах». 12.02.2025, 17.03.2025 та 13.05.2025 адвокатом Отрох Аллою Володимирівною в інтересах Позивача надіслано заяву до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ з проханням: виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2012-2024 роки під час проходження служби на посадах, зазначених у додатку 4 до Постанови КМУ від 01.08.2012 №702.
20.05.2025 на електронну поштову скриньку Представника позивача надійшов лист від 20.05.2025 № 08.1/4907-25-Вих від НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, у якому повідомлено: «при здійснення виплати коштів ОСОБА_1 за невикористану додаткову відпустку, передбачену Постановою КМУ від 01.08.2012 №702 за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки буде нарахована максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки, 7 календарних днів відповідно до Додатку №4 Постанови, за повний прослужений рік на посаді. Встановити чи використовувала ОСОБА_1 вищезазначену відпустку за 2012, 2013, 2014 роки та здійснити відповідну виплату, вважається за неможливе, оскільки відповідно Постанови КМУ 12.04.2012 №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів» ст. 16 п. Б п.п. 2 строк зберігання наказів ВВ «Про особовий склад (службові переміщення)» становить 5 років». Станом на дату звернення до суду НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України не здійснив нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану щорічну додаткову відпустку за 2012, 2013, 2014 роки під час проходження служби на посадах, зазначених у додатку 4 до Постанови КМУ від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах».
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 11.07.2025 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29.08.2025 від представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив (вх. №ЕС/89911/25), в якому заявник просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У вказаному відзиві зазначили, що відповідно до додатку 1 Переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, проходження військової служби (крім військовослужбовців строкової служби) в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого Постановою 702, відсутня Одеська область, окрім Острова Зміїний, Одеської області. Позивач не проходив військову службу на вказаних місцевостях, передбачених Постановою 702. Щодо трактування Позивачем додатку 4 Переліку військових посад Держприкордонслужби, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого Постановою 702, то даний перелік посад стосується військовослужбовців які проходять військову службу на відповідних місцевостях передбачених додатком 1 Переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, проходження військової служби (крім військовослужбовців строкової служби) в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого Постановою 702. Таким чином, вищенаведене беззаперечно свідчить про те що НОМЕР_1 прикордонний загін діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України а тому позовні вимоги є необгрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , проходила військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, що підтверджується витягом з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 04 липня 2024 року №600-ос. (а.с.20)
Вказаним наказом ОСОБА_1 звільнено в запас, згідно з підпунктом «г» (через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який с особою з інвалідністю І чи І групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону у запас, з правом носіння військової форми одягу.
Вислуга років станом на 23 липня 2024 року становить:
календарна: 25 р. 01 м. 22 дн.
пільгова: 10 р. 11 м. 17 дн.
усього: 36 р. 01 м. 09 дн.
Відповідно до ч. 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами та доповненнями) виплатити грошову компенсацію за 35 (тридцять п'ять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, за 30 (тридцять) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, за 8 (вісім) календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 рік.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби у сумі 424815 грн. 00 коп.
Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 23 липня 2024 року.
Відповідно до «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 854/32306 від 23.07.2018, гідний виплати всіх видів грошового забезпечення за прос лужений період в поточному році в повному обсязі.
Згідно довідки про перебування на посадах, встановлено наступні записи, зокрема:
25.03.2011-21.02.2012 - Інспектор прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » III категорії (типу А) ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
21.02.2012-07.03.2015 - Інспектор прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » III категорії (типу А) ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом №08.1/4904-25 від 20.05.2025 НОМЕР_3 прикордонний загін ДПС України повідомили, що «після детального вивчення проходження військової служби в Державній прикордонній служби України відповідно до особовою справи ОСОБА_1 , яка надійшла на адресу НОМЕР_1 прикордонного загону з ІНФОРМАЦІЯ_3 , при здійснення виплати коштів ОСОБА_1 за невикористану додаткову відпустку, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 (далі Постанова) «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними. кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 та 2020 роки буде нарахована максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки, 7 календарних днів відповідно до додатку №4 Постанови, за повний прослужений рік на посаді.
Встановити чи використовувала ОСОБА_1 вищезазначену відпустку за 2012, 2013, 2014 роки та здійснити відповідну виплату, вважається за неможливе, оскільки відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2012 №578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів» ст. 16 п. Б п.п 2 строк зберігання наказів ВВ «Про особовий склад (службові переміщення)» становить 5 років. Отримати компенсацію за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки відповідно Постанови вважається за неможливе, оскільки займані посади за ці роки не підпадають під перелік посад відповідно Постанови.»
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян; засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 за № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).
Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до ст. 5 Закону №3551-XII, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи Закон України «Про відпустки» № 504/96-ВР від 15 листопада 1996 року (далі - Закон № 504/96-ВР).
Згідно з ст. 4 Закону № 504/96-ВР установлені такі види відпусток: щорічні відпустки; основна відпустка (ст. 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Вимогами ч. 8 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
Як передбачено п. 4 ст. 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої щорічної додаткової відпустки визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів.
Перелік місцевостей з особливими природними географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами, військових посад, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також порядок надання та тривалість щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах» №702 (далі - Постанова №702) затверджено переліки військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, що дають право на щорічну додаткову відпустку: Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту - згідно з додатками 2 - 5.
Як встановлено судом першої інстанції з послужного списку ОСОБА_1 , останній з 21.02.2012 по 19.03.2015 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІІІ категорії (типу А).
Так, відповідно до додатку 4 військових посад Держприкордонслужби, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, які дають право на щорічну додаткову відпустку, посада на якій перебував позивач наявна в переліку «Посади військовослужбовців, які проходять службу у підрозділах, що виконують завдання з охорони державного кордону органів Держприкордонслужби», перебування на якій надає право на щорічну додаткову відпустку відповідно Постанови № 702, а тому позивач за час перебування на зазначеній посаді набув право на щорічну додаткову відпустку за виконання обов'язків військової служби, що пов'язане з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я.
Згідно п. 11 Порядку № 702, в інших випадках щорічна додаткова відпустка надається в календарних днях пропорційно фактичному часу виконання обов'язків військової служби в зазначених умовах та (або) на посадах.
Отже правильним є висновок суду першої інстанції про безпідставність посилання відповідача на те, що тільки служба у місцевості з особливими природними, кліматичними, екологічними умовами є підставою для надання відпустки згідно Постанови КМУ №702, оскільки абзацом 2 пункту 4 статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що Постановою КМУ №702 передбачено також перелік військових посад служба на яких дає право на вказану додаткову відпустку.
Крім того, як встановлено судом, відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України від 24.07.2024 №600-ос, жодних даних про виплату позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за виконання обов'язків військової служби, пов'язаних з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я за період з 2012 по 2015 роки, не зазначено.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивач мала право на щорічну додаткову відпустку пов'язану з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я з 2012 по 2014 роки.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оскільки позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, такий ним не сплачувався, а отже, не підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, за 2012, 2013, 2014 роки під час проходження служби на посадах, зазначених у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах».
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки, за 2012, 2013, 2014 роки під час проходження служби на посадах, зазначених у додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 №702 «Про затвердження переліку місцевостей з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами та переліків військових посад, виконання обов'язків військової служби за якими пов'язано з підвищеним нервовоемоційним та інтелектуальним навантаженням, ризиком для життя і здоров'я, а також Порядку надання та визначення тривалості щорічної додаткової відпустки залежно від часу проходження служби в зазначених умовах».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Олена СКУПІНСЬКА