Справа № 420/18290/25
18 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 80 % грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р. пенсії з урахуванням щомісячної доплати доплати до пенсії в повному розмірі 2000 грн., передбаченої постановою КМУ № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 р.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р. обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії із урахуванням раніше здійснених виплат з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р. виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р., з 01.02.2022 р. та з 03.04.2025 р. позивачу пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою КМУ № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р., з 01.02.2022 р. та з 03.04.2025 р. позивачу пенсії без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. по справі № 420/33492/24, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р., з 01.02.2022 р. та з 03.04.2025 р. Однак, після проведення даного перерахунку відповідач протиправно зменшив основний розмір пенсії позивача з 90 % до 80 % грошового забезпечення, обмежив виплату позивачу пенсії, а також припинив нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень до пенсії, згідно постанови КМУ від 14.07.2021 р. № 713. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, свої права порушеними, а тому звернувся до суду для захисту своїх прав.
Ухвалою від 13.06.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.
30.06.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, оскільки згідно із ст.2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. по справі № 420/33492/24 р. позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020 р.. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 р. по справі № 420/26459/24 сума пенсії обчислюється без обмеження максимальним розміром, тому доплата згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/33492/24 відсутня. За таких обставин, передбачені ст.2 Закону № 3668 обмеження застосовані до позивача правомірно. Також посилаючись на позицію Верховного Суду, викладеній в постанові від 17.03.2025 р. по справі № 400/6254/24 як зразковій, вказує на правомірність підстав для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. Крім того наголошує про порушення позивачем строку звернення до суду без поважних на те підстав.
02.07.2025 р. відповідач повідомив про неможливість надати суду матеріали пенсійної справи позивача, оскільки дана пенсійна справа на час воєнного стану знаходиться на зберіганні поза межами Одеської області.
З урахуванням п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та йому з призначено пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення.
З 01.07.2021 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" позивачу виплачувалася щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 р. по справі № 420/26459/24, яке набрало законної сили 31.12.2024 р., визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 р., 01.02.2021 р., 01.02.2022 р. та з 01.09.2024 р. обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром.; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.02.2022 р. пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у повному розмірі 2000грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 р.; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.02.2022 р. ОСОБА_1 пенсію, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб " від 14.07.2021 р.; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 р. "Про індексацію пенсії та захисту щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році " та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 р. №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році "; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.02.2022 р., з 01.03.2023 р. та з 01.09.2024 р.. пенсію без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 року "Про індексацію пенсії та захисту щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 р. №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
На виконання даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, у зв'язку з чим підсумок пенсії становив 22982,59 грн.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. по справі № 420/33492/24, яке набрало законної сили 04.03.2025 р., визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2020 р., 01.02.2021 р., 01.02.2022 р. на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 р, виданих станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021р. та 01.01.2022 р.; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 р., виданої станом на 01.01.2020 р., з 01.02.2021 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО104620 від 29.08.2024 р., виданої станом на 01.01.2021 р. та з 01.02.2022 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 р. з урахуванням виплачених сум.
На виконання даного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області відповідач 28.03.2025 р. здійснив перерахунок пенсії позивача:
з 01.02.2020 р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 24379,20 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії 22982,59 грн.;
з 01.02.2021 р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 26325,10 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії 22982,59 грн.;
з 01.02.2022 р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 30087,98 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії 29916,14 грн.;
з 01.04.2025 р. розмір пенсії (з надбавками) визначено у сумі 35786,65 грн. з урахуванням максимального розміру пенсії 29409,98 грн.
Відповідні перерахунки здійснені відповідачем , виходячи з основного розміру пенсії 80 % грошового забезпечення, а також без нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.
На звернення позивача від 08.04.2025 р., відповідач у листі від 05.05.2025 р. № 12902-10719/Ч-02/8-1500/25 повідомив, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. по справі № 420/33492/24 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2020 р. на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.08.2024 р. № ЮО104620, виданих станом на 01.01.2020 р., станом на 01.01.2021 р. та станом на 01.01.2022 р. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2024 р. по справі № 420/26459/24 сума пенсії обчислюється без обмеження максимальним розміром, тому доплата згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/33492/24 відсутня. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі - Закону № 2262-ХІІ).
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абз.3 преамбули до Закону № 2262-ХІІ).
Право на пенсійне забезпечення на умовах Закону № 2262-ХІІ мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою строків служби (ст.1 Закону № 2262-ХІ).
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача про зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 80 % грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В подальшому до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ було внесено зміни згідно із Законами від 08.07.2011 р. № 3668-VI, від 27.03.2014 р. № 1166-VII, якими цифру "90" замінено цифрою "80" та цифру "80" замінено цифрою "70" відповідно.
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (до 80 % сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 ст.58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна розміру пенсії позивача з 90 % до 80 % суми грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій. Тому відповідач при перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми ч.2 ст.13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90 % від розміру грошового забезпечення.
Аналогічні висновки щодо протиправності зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення при перерахунку пенсії викладені в рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 р. у зразковій справі № 240/5401/18.
Положеннями ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р., з 01.02.2022 р., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р., з 01.02.2022 р. пенсії максимальним розміром суд зазначає наступне.
Положення ст.43 Закону № 2262-ХІІ свого часу були доповнені згідно з пп.4 п.29 розд.II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" новою частиною наступного змісту: "Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначене положення в цілому було визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
В подальшому, відповідно до п.8 ч.6 розд.ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VІ, частину п'яту ст.43 Закону № 2262-ХІІ було викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність2.
Згідно з ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 р. № 911-VIII, чинній з 01.01.2016 р. по 20.12.2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-XII зі змінами, а саме: ч.7 ст.43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016 положення ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 р. ч.7 ст.43 в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.
Згідно Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Тобто, протягом 2017 року ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 р. № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 р. у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 р. у справі № 638/6363/17 та від 12.03.2019 р. у справі № 522/3049/17.
Судом встановлено, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 р. по справі № 420/33492/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО104620 від 29.08.2024 р, виданих станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021р. та 01.01.2022 р. та обмежено виплату пенсії позивача з 01.02.2020 р., 01.02.2021 р. та 01.02.2022 р. максимальним розміром, виходячи із розміру встановленого на виконання рішення суду від 29.11.2024 р. по справі № 420/26459/24.
Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (постанова Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 640/9677/20).
При вирішенні справи суд вважає неприйнятними посилання відповідача на те, що на виконання рішення суду від 29.11.2024 р. по справі № 420/26459/24 розмір пенсії позивача був зафіксований у сталому розмірі.
Суд наголошує на тому, що право позивача на обчислення його пенсії без застосування обмеження максимальним розміром вже захищене судовим рішенням, а тому з аналогічних підстав пенсія позивача не може бути обмежена максимальним розміром.
Крім того, суд звертає увагу, що і на момент ухвалення рішення у справі № 420/26459/24, і на момент ухвалення рішення у справі № 420/33492/24 у чинному законодавстві України не відбулося таких змін, які б надавали відповідачу додаткові правові підстави для обмеження розміру пенсії позивача.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Отже, виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов'язком відповідача.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив протиправні дії щодо невиплати позивачу пенсії на виконання рішення у справі № 420/27793/23, без обмеження пенсії максимальним розміром.
Суд зазначає, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Тому зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві, зокрема положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ та ст.2 Закону № 3668-VI не змінились.
Верховний Суд вже висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Водночас згідно з ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
При цьому, на думку суду, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно з Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України.
У постанові від 16.12.2021 р. у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Наведені висновки Верховного Суду також мали б бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р.
Суд звертає увагу, що Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат, а тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам ч.2 ст.19 Конституції України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині протиправності дій відповідача стосовно припинення нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно Постанови № 713 суд зазначає наступне.
На реалізацію ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до п.1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас 14.07.2021 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021 р.
Відтак із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018 р. встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Водночас абз.3 п.1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Судом встановлено, що для реалізації положень Постанови № 713 позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувалась та виплачувалась щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000 грн., яка припинена з 07.12.2024 р. після перерахунку відповідачем пенсії ОСОБА_2 на виконання рішення суду від 08.10.2024 р. № 420/18738/24 за довідкою про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 р.
Отже, для вирішення питання про наявність права у позивача щодо здійснення нарахування та виплати доплати у розмірі 2000 грн. потрібно з'ясувати чи застосовуються положення абз.3 п.1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік.
30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 р. (далі - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 (далі - Постанова № 103), внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких п.4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 р. та 01.01.2019 р. пункт 4 Постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р.".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018 р.), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином, саме з 29.01.2020 р. - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто оскільки зміни внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 р. діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р., а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року у осіб з числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02.08.2022 р. у справі № 440/6017/21.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за аналогічних правовідносин у постанові від 16.12.2024 р. у справі № 400/6254/24, згідно якої такий перерахунок пенсії вважається таким, що виник на підставі встановленій нормативно-правовим актом, а саме: зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У зв'язку із тим, що положення Постанови № 713 припинення або зміну розміру щомісячної доплати в сумі 2000 грн. пов'язують з переглядом (перерахунком) пенсії, при цьому не вказуючи правову та фактичну підставу такого перегляду, але вказують на мету виплати такої доплати (поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій) та підстави припинення її виплати (збільшення пенсії більше аніж на 2000 грн.), то перерахунок пенсії у зв'язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абз.3 п.1 Постанови № 713 пов'язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.
Оскільки зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, є правовою підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та, відповідно, отримання нової довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 Постанови № 704, і подання таких довідок до відповідного управління Пенсійного фонду України для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", то здійснений вказаним державним органом перерахунок пенсії, право на який у особи виникло після 01.03.2018 р., за умови підвищення розміру пенсії, є підставою для припинення (у разі підвищення розміру пенсії більш ніж на 2000 грн.) або зменшення розміру (у разі підвищення розміру пенсії менш ніж на 2000 грн.) щомісячної доплати в сумі 2000 грн., передбаченої Постановою № 713.
В контексті наведеного Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2025 р. по справі № 400/6254/24 виснувала про те, що у цьому випадку не має значення, що перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду, чи/або одразу на підставі безпосередньо поданої уповноваженим органом довідки до пенсійного органу. Ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року в розумінні Постанови № 713 як підстави для припинення або зміни доплати, передбаченої цією постановою, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), суд приходить до висновку, що у даному випадку відбулось підвищення, з яким абз.3 п.1 Постанови № 713 пов'язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.
З огляду на викладене суд приходить до висновку що позивач не має права на нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" з 28.03.2025 р. (дата фактичного припинення щомісячної доплати), а тому припинення відповідачем нараховування та виплатити вказаної доплату є правомірною.
Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки порушення прав ОСОБА_1 відбулось після перерахунку пенсії 28.03.2025 р., при цьому з позовною заявою позивач звернувся 09.06.2025 р., тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) щодо зменшення з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р. основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 90% на 80 % грошового забезпечення та обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м.Одеса, вул.Канатна, буд.83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з 01.02.2020 р., з 01.02.2021 р. та з 01.02.2022 р., виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко