19 вересня 2025 р. № 400/4182/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мельника О.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.07.2023 №0235705-2414-1427-UA480801100000732, № 0235706-2414-1427-UA4808011000 0010 732 ,
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0235705-2414-1427-UA48080110000010732 від 20.07.2023р., № 0235706-2414-1427-UA48080110000010732 від 20.07.2023 р прийнятих ГУ ДПС у Миколаївській області.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є власником нежитлових приміщень. Вказана будівля не об'єктом оподаткування згідно з п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки фактично в процесі здійснення своєї господарської діяльності з метою тваринництва (розведення свиней) та зберігання урожаю, який вона вирощує на вказаних земельних ділянках, також у цих приміщеннях зберігає господарчий інвентар, добрива.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому підтвердив, що об'єкт нерухомості позивача дійсно призначений для використання в сільськогосподарській діяльності, але позивач не є сільськогосподарським товаровиробником.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень
Відповідно до даних IКС Податковий блок, у власності ОСОБА_1 перебувають об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею
802,4 кв.м. нежитлова будівля, за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 615,8 кв.м.
Керуючись зазначеним та на виконання підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області сформовано податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 20.07.2023, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік: № 0235705-2414-1427-UA48080110000010732 на суму 52156 грн.; №0235706-2414-1427-UA 48080110000010732 на суму 40027 грн.
Для визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік Головне управління ДПС у Миколаївській області застосовано ставки податку, встановлені Мигіївською сільською радою рішенням № 5 від 14.07.2021 «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Мигіївської сільської ради», яке набрало чинності з 01.01.2022. Згідно додатку 1 до Рішення для інших нежитлових приміщень, що не включені до класифікатору будівель та споруд ставка податку становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, тобто у 2022 році - 65,00 грн. за 1 кв.м.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам в 2023 році нараховується за 2022 рік, відповідно до рішення органу місцевого самоврядування прийнятого в 2022 році. В свою чергу, нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам, за 2022 рік здійснено відповідно діючого рішення від 14.07.2021 № 05 «Про встановлення ставок місцевих податків та зборів на території Мигіївської сільської ради Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Базою оподаткування у відповідності до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачає, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності ( підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПК України).
Системний аналіз вищенаведеної норми, надає суду підстави для висновку, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати, відповідно до пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, є призначення такої будівлі для використання безпосередньо у
сільськогосподарській діяльності, а також особа має бути сільськогосподарським товаровиробником і така будівля не здаються їх власником в оренду, лізинг, позичку. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.04.2023 р. у справі № 380/18104/21.
За визначенням підпункту 14.1.235 пункту14.1 статті14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV цього Кодексу «Спеціальні податкові режими»
Застереження в підпункті 14.1.235 щодо цілей глави 1 розділу XIV ПК України не означає, що у інших випадках, передбачеих цим Кодексом, термін «сільськогосподарський товаровиробник» має інше змістовне навантаження.
В силу вимог пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
Будівлі, які належать позивачці на праві власності, відносяться до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом 17.08.2000 року № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма об'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікацїї в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні руди різного функціонального призначення .Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 27 «Будівлі нежитлові інші» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 «Будівлі . сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва»; 1271.2 «Будівлі для птахівництва»; 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна»; 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні»; 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»; 1271.6 «Будівлі тепличного господарства»; 1271.7 «Будівлі рибного господарства»; 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»; 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) «Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники,стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища,склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси.
До класу (код 1272) «Будівлі для культової та релігійної діяльності» належать, ,ч. тема, церкви, каплиці, мечеті, синагоги. Отже, на підставі вищевикладеного, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі. Висновок аналогічного характеру викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 року у справі № 820/3706/17.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачка використовує зазначені нежитлові будівлі «як сільськогосподарський товаровиробник у власних цілях та не здає його в оренду, лізинг, позичку.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач надав платіжну інструкцію про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн. Отже, судовий збір у сумі 1 211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №0235705-2414-1427-UA48080110000010732 від 20.07.2023р., № 0235706-2414-1427-UA48080110000010732 від 20.07.2023 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Мельник