19 вересня 2025 р. № 400/3569/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови мені у проведенні перерахунку та виплати пенсії в розмірі 75% грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження мені з 01.04.2019 року максимального розміру моєї пенсії 10 прожитковими мінімумами;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести мені перерахунок та подольшу виплату пенсії в розмірі 75% грошового забезпечення з 01.04.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести мені перерахунок та подальшу виплату пенсії без обмеження максимального розміру 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з 75% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою від 14.04.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно зменшив їй основний розмір пенсії під час її перерахунку з 01.04.2019 року.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав на те, що у випадку коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача пенсії.
На тепер, редакція ст. 13 Закону № 2262 передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
При здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 року у справі № 400/11167/24 відбулися зміни умов пенсійного забезпечення позивача.
Здійснюючи зазначений перерахунок пенсії позивачу відповідач керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Також відповідач звернув увагу на порушення позивачем строків звернення до суду.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є пенсіонером, якому відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон України № 2262) була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 75% від сум грошового забезпечення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі № 400/7607/24 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/8725 від 05.06.2024 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та виплачених сум пенсії.
На виконання зазначеного рішення суду ГУ ПФУ здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки від 05.06.2024 року № 11/8725. При цьому, під час перерахунку пенсії позивачу зменшено основний розмір його пенсії до 70% грошового забезпечення та обмежено розмір пенсії максимальним.
Не погоджуючись зі зменшенням основного розміру пенсії під час її перерахунку, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України № 2262, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України № 2262, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію з основним її розміром 88% розміру відповідного грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний (максимальний) розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України № 2262, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрою « 70».
Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262 зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18), відповідно до п. 30 якого, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону України № 2262 на підставі Постанови № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої ст. 13 Закону України № 2262, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
Щодо вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає наступне:
Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 (в редакції Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Отже, ще з 20.12.2016 року ст. 43 Закону № 2262 не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону № 2262 слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Таким чином, зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року дозволяють стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 року у справі № 522/16882/17 та від 06.11.2018 року у справі № 522/3093/17.
Отже, до осіб, пенсії яким призначені відповідно до Закону № 2262, обмеження максимального розміру пенсії не застосовуються.
Щодо строку звернення, суд виходить з того, що згідно ч. 3 ст. 51 Закону України № 2262, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо клопотання позивача про зобов'язання відповідача подати до суду в установлений судом строк звіт щодо виконання рішення суду, суд зазначає наступне:
За нормами ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, а, отже, наділений правом, а не закріпленим обов'язком під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а у разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладанням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджуються належними та допустимими доказами.
З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Суд також вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими ч. 2 ст. 9 КАС України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити.
2. Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 75% до 70% суми грошового забезпечення та обмеження розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність при здійсненні її перерахунку з 01.04.2019 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , виходячи з основного розміру пенсії 75% суми грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.09.2025 року.
Суддя О.В. Малих