19 вересня 2025 р. № 400/434/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Державному підприємстві «Таврійське» (до перейменування - військовий радгосп «Таврійський»): з жовтня 2005 року по грудень 2010 року та серпень 2014 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Державному підприємстві «Таврійське» (до перейменування - військовий радгосп «Таврійський»): з жовтня 2005 року по грудень 2010 року та серпень 2014 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 07.11.2024 року (з дати подачі заяви про перерахунок пенсії) перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітку за період роботи в Державному підприємстві «Таврійське» (до перейменування - військовий радгосп «Таврійський»): з жовтня 2005 року по грудень 2010 року та серпень 2014 року та виплатити ОСОБА_1 перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 22.01.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до страхового стажу позивача та обрахунку розміру пенсії не включені періоди роботи з жовтня 2005 року по грудень 2010 року та серпень 2014 року, коли вона працювала в ДП «Таврійське», за які з вини роботодавця не було сплачено страхові внески. Відтак, фактично внаслідок невиконання ДП «Таврійське» обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України, позивач позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Позивач стверджує, що не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємством по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначені пенсії періодів роботи на такому підприємстві.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що страховий стаж позивача обчислено на підставі відомостей, що накопичені в реєстрі застрахованих осіб Державного реестру загальнообов'язкового державною соціального страхуння. Страховий стаж складає 26 років 08 місяців 13 днів (враховано протягом квітня 1979 року - жовтеня 2020 року).
Водночас у реєстрі застрахованих осіб державного ресстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату внесків ДП «Таврійське» протягом періоду з жовтня 2005 року по грудень 2010 року, та з січня 2011 року по серпень 2014 року.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 04.03.2015 року ДП «Таврійське» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Страховий стаж найманим працівникам ДП «Таврійське» не зараховуєть з жовтня 2005 року, на що впливає не погашена заборгованість за сплати страхових внесків та єдиного соціального внеску.
Отже, підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи в ДП «Таврійське» з жовтня 2005 року по грудень 2010 року, та з січня 2011 по серпень 2014 року.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач перебуває на обліку ГУ ПФУ та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) з 20.11.2015 року.
При призначенні пенсії ГУ ПФУ не зараховано до трудового і страхового стажу позивача періоди роботи у Військовому радгоспі «Таврійський» (далі - перейменований в Державне підприємство «Таврійське») з 01.10.2005 року по 31.12.2010 року та з 01.08.2014 року по 04.09.2014 року, а також заробітну плату за цей період.
Підстава: згідно з даними системи персоніфікованого обліку відсутні відомості про сплату внесків вказаним страхувальником.
Наведене призвело до отримання позиваче пенсії в меншому розмірі, ніж належало би за законодавством.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 8 Закону № 1058 передбачає право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частина 2 ст. 24 Закону № 1058 передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 20 Закону № 1058, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 10 ст. 20 Закону № 1058).
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Частина 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) у сукупності з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 також покладає обов'язок своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на роботодавців.
Суд зазначає, що, фактично, внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов'язку із сплати внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на цьому підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату внесків для нарахування пенсії за період не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01.11.2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 17.07.2019 року у справі № 144/669/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частина 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати внесків до Пенсійного фонду, а тому наявність відповідної заборгованості підприємства не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періодів її роботи у Військовому радгоспі «Таврійський» (ДП «Таврійське») з 01.10.2005 року по 31.12.2010 року, з 01.08.2014 року по 04.09.2014 року.
За змістом ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Враховуючи наявність підстав для зарахування зазначеного вище періоду до страхового стажу, суд вважає обгрунтованим урахування також заробітної плати позивача за вказані вище періоди для обчислення пенсії.
Разом з цим суд враховує, що пенсію позивачу призначено з 20.11.2015 року, а отже її перерахунок належить здійснити з вказаної дати, а не з 07.11.2015 року, як заявлено у позовних вимогах.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яка полягає у не зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Державному підприємстві «Таврійське» (до перейменування - військовий радгосп «Таврійський») з 01.10.2005 року по 31.12.2010 року, з 01.08.2014 року по 04.09.2014 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи в Державному підприємстві «Таврійське» (до перейменування - військовий радгосп «Таврійський») з 01.10.2005 року по 31.12.2010 року, з 01.08.2014 року по 04.09.2014 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 20.11.2015 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу та заробітку за період роботи в Державному підприємстві «Таврійське» (до перейменування - військовий радгосп «Таврійський»)з 01.10.2005 року по 31.12.2010 року, з 01.08.2014 року по 04.09.2014 року, та з урахуванням раніше виплачених сум.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.09.2025 року.
Суддя О.В. Малих