19 вересня 2025 р. № 400/2664/25
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу,
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з вимогами (з урахуванням уточнення позовних вимог): 1) визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у поновленні виплати їй з 01.02.2023 з урахуванням індексації у 2023 році із застосуванням коефіцієнта 1, 197 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, який зазначений у постанові КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; 2) зобов'язати відповідача провести нарахування та поновити виплату пенсії позивачки з 01.02.2023 з урахуванням індексації із застосуванням коефіцієнта 1,197 збільшення, який визначений постановою КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році та відповідно пункту 1 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 нараховані суми пенсії з 01.02.2023 виплатити за 12 місяців одночасно, а решта суми виплатити щомісячно рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії, починаючи з дня вступу судового рішення в силу.
В обгрунтування своїх вимог, позивачка вказує на те, що з 22.08.2005 отримує пенсію відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" . З 01.02.2023 Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області припинено виплату пенсії позивачки у зв'язку з закінченням строку дії банківської карти. Позивачка зазначає, що через військову агресію рф виїхала за межі України. 24.09.2023 позивачка звернулась до відповідача щодо поновлення виплати пенсії, на що отримала відповідь від 29.09.2023 з посиланням на необхідність подання заяви відповідно до Порядку №22-1. 26.10.2023 позивачка знову звернулась із заявою про поновлення пенсії, на що відповідачем листом від 02.11.2023 роз'яснено порядок звернення. За результатами відеоконференцзв'язку від 03.01.2024 за заявою позивачки від 03.01.2024 рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №855 встановлено особу позивачки та поновлено їй виплату пенсії. Однак, кошти в сумі 32000 грн, які були нараховані як заборгованість, були відкликані відповідачем. 19.02.2025 позивачка знову звернулась до відповідача із заявою щодо поновлення та виплати пенсії, на що листом від 05.03.2025 отримала відповідь, що подання заяви для поновлення пенсії через вебпортал ПФУ Порядком №22-1 не передбачено та рішенням ГУ ПФУ в Черкаській області від 31.01.2025 №948010157908 позивачці було відмовлено в поновленні пенсії, оскільки заяву було подано з порушенням Порядку №22-1. Щодо індексації у 2023 році, то позивачка зазначає, що за січень 2023 року розмір пенсійної виплати складав 2700 грн, тому, враховуючи коефіцієнт 1,197, розмір її пенсії з 01.03.2023 повинен складати 3231,90 гривень. На переконання позивачки, відповідач протиправно відмовив їй у проведенні індексації пенсії у 2023 році із застосуванням коефіцієнта 1,197.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування своєї позиції у письмовому відзиві вказав на те, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ та отримує пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 23.01.2025 позивач звернулась через вебпортал електронних послуг із заявами про поновлення виплати пенсії. За принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Харківській області прийнято рішення №948010157908 від 30.01.2025, Головним управлінням ПФУ в Черкаській області від 31.01.2025 №948010157908, Головним управлінням ПФУ в Одеській області від 31.01.2025 №948010157908 про відмову в поновленні пенсії. Відповідач зазначає, що подання заяви про поновлення виплати пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та Порядком №22-1 не передбачено. Оскільки позивач до Головного управління ПФУ із заявою про поновлененя пенсії особисто не зверталась та не надсилала таку заяву поштою, відповідно до рішення про відмову в поновленні виплати пенсії Головним управлінням не приймалось, тому вимога позивача про визнання протиправними дій щодо відмови у поновленні виплати з 01.02.2023 є безпідставною та необгрунтованою. Щодо індексації пенсії, то відповідач зазначив, що оскільки розмір пенсії позивача розраховано без урахування заробітної плати, перерахунки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати відповідно до пункту 1 постанови №118 та пункту 1 постанови №168 не проводяться. До розміру пенсії позивачки встановлено щомісячну доплату з 01.03.2022 згідно з п. 6 постанови №118. Оскільки страховий стаж позивача встановить менше 30 років, доплату відповідно до пункту 7 Постанови №168 встановлено в розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2023 склав 2700 грн. Отже, розмір пенсії позивачки розраховано відповідно до норм чинного законодавства.
Позивачка в свою чергу, у відповіді на відзив просила задовольнити позовні вимоги.
Суд розглянув справу 18.09.2025 в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, відповідно до вимог ст. 263 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 22.08.2005 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
З 01.02.2023 виплату пенсії позивачку переведено на поштове відділення 54046.
Оскільки, впродовж 6 місяців позивачка не отримувала пенсійну виплату у поштовому відділенні 54046, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №1058 прийнято рішення від 09.08.2023 щодо припинення виплати пенсії позивачки з 01.08.2023 року.
Перебуваючи за межами України (в Іспанії), позивачка неодноразово зверталась до Головного управлінням ПФУ в метою поновлення виплати їй пенсії.
Так, на звернення від 24.09.2023, Головним управлінням надано відповідь (лист від 29.09.2023 №19031-19123/К-02/8-1400/23) про причини припинення виплати пенсії та роз'яснено порядок звернення із заявою про поновлення.
На звернення від 26.10.2023 також надано роз'яснення про порядок звернення для поновлення виплати пенсії (лист від 02.11.2023 №21469-21362/К-02/8-1400/23).
03.01.2024 рішенням Головного управління ПФУ у Київській області №855 на підставі заяви позивачки від 21.12.2023 в ході відеконференції встановлено особу ОСОБА_1 та сформовано технічне звернення на поновлення виплати пенсії.
На підставі цього, 16.01.2024 на рахунок позивачки надійшли кошти ( пенсійні виплати за період, починаючи з лютого 2023) року у розмірі 32000 гривень.
Як зазначає позивачка, та не заперечується відповідачем, ці кошти були відкликані без отримання їх позивачкою.
Одночасно з цим, позивачка неодноразово зверталась через вебпортал електронних послуг із заявами про поновлення виплати пенсії. За принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Харківській області прийнято рішення №948010157908 від 30.01.2025, Головним управлінням ПФУ в Черкаській області від 31.01.2025 №948010157908, Головним управлінням ПФУ в Одеській області від 31.01.2025 №948010157908 про відмову в поновленні пенсії, які вмотивовані тим, що подання заяви про поновлення виплати пенсії через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України та Порядком №22-1 не передбачено.
04.02.2024 року Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області, розглянувши пенсійну справу ОСОБА_1 , прийнято рішення №1400-0401-8/9341 про припинення виплати пенсії.
З наведених фактичних обставин, суд вбачає, що для вирішення спору в даній ситуації потрібно вирішити наступні питання :
1) чи правомірно відповідачем було відмовлено в поновленні пенсії позивачки з посиланням на необхідність її особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду або шляхом надіслання документів відповідно до Порядку №22-1 засобами поштового зв'язку;
2) чи правомірно відповідачем було припинено виплату пенсії позивачки після її поновлення шляхом встановлення особи позивача в ході відеоконференції;
3) чи має право позивачка на поновлення та виплату пенсії з 01.02.2023, з урахуванням індексації із застосуванням коефіцієнта 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 " Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році".
Конституція України гарантує громадянам право на соціальний захист відповідно до статті 46 . Це право включає забезпечення в разі втрати працездатності, безробіття, старості, втрати годувальника та інших обставин, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.
Статтею 47 Закону №1058 встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 47-1 Закону №1058 Стаття 47-1 виплата пенсії особам, які тимчасово проживають за межами України, здійснюється на поточні рахунки, відкриті в установах банків, розташованих на території України, за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
Порядок виплати пенсії на час тимчасового проживання за кордоном встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підстави припинення та поновлення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону №1058, за якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном;
3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;
3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058 (далі - Порядок №22-1), відповідно до пункту 1.1 якого:
- заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4); заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном (додаток 9) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
- заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.
У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном, заява про призначення (поновлення) пенсії та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, особами, які у зв'язку з агресією Російської Федерації тимчасово проживають за кордоном (крім осіб, які проживають на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором) та отримали тимчасовий захист або статус біженця (далі - особи, які тимчасово проживають за кордоном), можуть надсилатись поштою.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 20.11.2023 №49-2 затверджено Порядок встановлення територіальним органом Пенсійного фонду України особи одержувача пенсії, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, інших соціальних виплат шляхом відеоконференцзв'язку (далі - Порядок №49-2), на підставі якої здійснюється ідентифікація особи.
Згідно розділу 3 Порядку №49-23, усі документи та інформація, створена за результатами проведеної відеоідентифікації, а також прийняте рішення про встановлення/невстановлення особи одержувача зберігаються засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України; у разі якщо підставою для здійснення відеоідентифікації було звернення одержувача, рішення про встановлення/невстановлення особи одержувача реєструється працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб органу Пенсійного фонду, в електронному журналі звернень органу Пенсійного фонду; орган Пенсійного фонду не пізніше 3-х робочих днів після прийняття рішення повідомляє одержувача / законного представника/помічника у вибраний ними спосіб про результат проведеної відеоідентифікації. У разі прийняття рішення про невстановлення особи одержувача шляхом відеоконференцзв'язку орган Пенсійного фонду надає роз'яснення щодо причин невстановлення особи одержувача, порядку та строки повторного звернення для проведення відеоідентифікації, а також порядок оскарження такого рішення.
Надаючи оцінку діям Пенсійного фонду по відношенню до пенсії позивачки, суд вбачає правомірність припинення виплати пенсії на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону №1058 з підстав неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. При цьому, суд враховує, що позивачка не спростовує той факт, що виїхав за кордон, вона пенсію не знімала з власних мотивів.
Однак, виявивши факт припинення виплати пенсії, позивачка, перебуваючи за кордоном почала звертатись до Пенсійного фонду шляхом подання на офіційному вебпорталі відповідних звернень. На численні звернення позивачки, територіальні органи Пенсійного фонду, відмовляли в поновленні пенсії та роз'яснювали порядок поновлення виплати пенсії. Зокрема, за позицією відповідача позивачка повинна звернутись особисто до територіального органу, або шляхом подання заяви з доданими копіями документів, в тому числі документи про отримання тимчасового захисту або статусу біженця та реєстрацію їх місця проживання/перебування за кордоном (з перекладом), засвіченими дипломатичним представництвом або консульською установою України або нотаріально.
Отже, відмови відповідача обгрунтовані не відповідністю звернення позивачки вимогам Порядку №22-1.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 22.07.2025 по справі №580/710/24 дійшов наступних висновків.
Вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.
Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Верховний Суд у цій справі також зауважив, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об'єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, а також ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, право особи на звернення щодо призначення, поновлення, перерахунку пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.
Як вже було встановлено судом, позивачкою було подано численні звернення, які містили чітке формування питання щодо поновлення виплати її пенсії, а тому формальне посилання відповідача на невідповідність такої заяви вимогам форми, передбаченої Порядком № 22-1, без надання оцінки її суті, суперечить засадам справедливості, розумності та пропорційності. Такий підхід ставить формальність вище змісту та суті права, що є несумісним із принципом пріоритетності прав і свобод людини у сфері соціального забезпечення над формою відповідного волевиявлення.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволення, а право позивачки на отримання пенсії - відновленню.
Що стосується питання чи правомірно відповідачем було припинено виплату пенсії позивачки після її поновлення шляхом встановлення особи позивача в ході відеоконференції, то суд в контексті наведеного вище висновку про протиправність дій відповідача, не дає оцінку, оскільки це не впливає на відновлення прав позивачки.
Щодо питання про поновлення пенсії з урахуванням індексації із застосуванням коефіцієнта 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", то суд зазначає, що право позивачки на отримання індексації відповідно до вказаної постанови КМУ станом на час розгляду справи не порушено. В даному випадку судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що ймовірно будуть порушені в майбутньому. За таких обставин ці вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи наведені вище висновки, суд вважає ефективним способом відновлення прав позивача саме визнання протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо відмови позивачці у поновленні виплати її пенсії з 01.02.2023 та зобов'язання Головного управління ПФУ в Миколаївській області поновити з 01.02.2023 виплату пенсії позивачки та здійснити її виплату відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1058 одночасно за 12 місяців, а решту суми щомісяця рівними частинами.
Позов задовольнити частково.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги частково, суд використовуючи повноваження передбачені ч.2 ст.9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Сума сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 968,96 гривень підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, та про надання їх в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України, не зазначено.
Розглядаючи клопотання позивачки про встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
При цьому, за ч. 5 статті 382 КАС України, за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.
Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В даному випадку, звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю разом з позовними вимогами, відповідає нормам наведеної статті 382 КАС України, та свідчить про його сумніві щодо своєчасного та повного виконання рішення відповідача.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для відмови у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду по цій справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати її пенсії з 01.02.2023.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) поновити з 01.02.2023 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та здійснити її виплату відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону №1058 одночасно за 12 місяців, а решту суми щомісяця рівними частинами.
4. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо поновлення пенсії з урахуванням індексації із застосуванням коефіцієнта 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", відмовити.
5. Встановити судовий контроль, поклавши на Головне управління ПФУ в Миколаївській області зобов'язання подати протягом трьох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі № 400/2664/25 - звіт про виконання судового рішення.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн. дев'яносто шість коп) гривень.
7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. В. Біоносенко
Дата складання рішення в повному обсязі 19.09.2025