про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
19 вересня 2025 року м. Київ № 320/46881/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на облік та внесення відомостей про перебування ОСОБА_1 у розшуку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості про ОСОБА_1 із системи «Оберіг» як такого, що перебуває у розшуку та такого, що постановлений повторно на військовий облік після виключення з військового обліку в 2013 році.
Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до ст.19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.160, 161 та 172 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Досліджуючи матеріали позовної заяви, судом встановлено, що в тексті позову представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за участю сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду даної адміністративної справи у судовому засіданні, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, представником позивача не зазначено встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до положень ст.257 КАС України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, у тексті позовної заяви представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів, відповідно до якого останній просить суд витребувати з відповідача наступну інформацію: на підставі якого рішення та з якого часу ОСОБА_1 оголошено у розшук; ким і коли внесено відповідні дані у систему «Оберіг»; чи направлялися позивачу повістки, з наданням їх копій; чи складалися протоколи щодо порушення правил військового обліку, з наданням їх копій; чи підлягає позивач повторній ВЛК, та надати копію висновку останньої ВЛК.
При вирішення клопотання про витребування доказів, суд враховує таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною першою статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, відповідно до частини другої статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказі за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов'язковими.
Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання представника позивача про витребування доказів, суд встановив, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів. Заявляючи клопотання про витребування доказів, представником не зазначено обставин, які може підтвердити окремо кожен із витребуваних доказів, або аргументи, які ними можуть бути спростовано.
При цьому, враховуючи категорію справи, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд доходить висновку про витребування з відповідача належним чином засвідчених копій всіх матеріалів/документів, на підставі яких прийнято рішення щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 в систему «Оберіг» як такого, що перебуває у розшуку та такого, що постановлений повторно на військовий облік після виключення з військового обліку в 2013 році.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 72, 80, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
2. Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
3. Витребувати з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії усіх матеріалів/документів, на підставі яких прийнято рішення щодо внесення відомостей про ОСОБА_1 в систему «Оберіг» як такого, що перебуває у розшуку та такого, що постановлений повторно на військовий облік після виключення з військового обліку в 2013 році.
4. Витребувані судом матеріали надати суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
5. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч.3, 4 ст.162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
6. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
7. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
9. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Перепелиця А.М.