19 вересня 2025 року м. Київ № 320/34408/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбау" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інбау" з позовом до Львівської митниці Держмитслужби, у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА209000/2022/210255/1 від 24.10.2022;
визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209140/2022/002236 від 24.10.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішення митного органу про корегування митної вартості товарів, адже подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.
Відповідачем правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
За позицією відповідача, під час здійснення митного контролю було встановлено, що подані позивачем для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за спірні товари позивача.
16.10.2023 до суду від Львіської митниці надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке обґрунтовано тим, що предметом спору є рішення митного органу від 24.10.2022, проте до суду з позовм товариство звернулось поза межами строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Згідно норм ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши його обґрунтування та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в його задоволенні, оскільки заявником не враховано, що предметом спору є рішення відповідача від 24.10.2022, а позов товариством до суду направлено засобами поштового звґязку 18.04.2023, тобто, у межах шестимісячного строку, встановленого приписами ст. 122 КАС України, при цьому, реєстрація судом вказаного позову 04.10.2023, не є підствою для позбавлення права на розгляд спору по суті та залишення позову без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНБАУ» та PERSTORP SPECIALTY CHEMICALS AB (Швеція) був укладений контракт № UА029/2022 від 28.09.2022.
Відповідно до Розділу 1 Контракту компанія PERSTORP SPECIALTY CHEMICALS AB протягом терміну дії цього договору постачає товар покупцеві в такій кількості, яку сторони час від часу погоджують у замовленнях.
Згідно замовлення № 1 від 28.09.2022 сторонами було погоджено до постачання на адресу позивача товар - мурашина кислота 85% в кількості 24 тони, за ціною 1130,00 євро/тн. на загальну суму 27120,00 євро.
Відповідно до п. 2.4 Контракту оплата за товар здійснюється, якщо інше не зазначено в замовленні, на умовах передплати. Рахунок підлягає виставленню негайно після завантаження.
У відповідності до замовлення № 1 від 28.09.2022 та умов Контракту, контрагентом 29.09.2022 був виставлений інвойс-проформа № 6029016280 на загальну суму 27120,00 євро за ціною 1130,00 євро/тн.
ТОВ «ІНБАУ» здійснило повну попередню оплату товару згідно контракту та інвойсу-проформи № 6029016280 від 29.09.2022 на суму 27120,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 20515 від 04.10.2022.
17.10.2022, після завантаження товару, PERSTORP SPECIALTY CHEMICALS AB був
виставлений інвойс № 6020118768 на 24 080 кг за ціною - 1130.00 євро/тн на загальну суму 27210,40 євро.
У відповідності до умов замовлення № 1 від 28.09.2022, товар поставляється наливом. Враховуючи дані умови, товару було завантажено на 80 кг більше, аніж планувалося замовленням № 1 від 28.09.2022.
Умови поставки, відповідно до п.1.3. Контракту - FСА, Персторп, Швеція (Інкотермс 2020).
Товар був відправлений контрагентом 17.10.2022, що підтверджуєтьея міжнародною автотранспортною накладною.
Транспортування товару здійснювалося за допомогою Товариства з обмеженою відповідальніетю «МВ Стеллар», з яким ТОВ «ІНБАУ» уклало договір про надання послуг з
перевезень вантажів автомобільним транспортом № 20190212-1 від 12.02.2019.
Вартість транспортних послуг до території України, а саме - Персторп - п/п Краківець склала 133391,44 грн.
Послуги перевезення були оплачені у повному обсязі 15.11.2022 та 29.11.2022, що підтверджується випискою з банківського рахунку.
Для здійснення митного оформлення позивачем був укладений договір на надання брокерських послуг та декларування товарів № 13-2022 від 04.04.2022 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , яка на митниці виступала уповноваженою особою позивача.
21.10.2022 до митного оформлення було подано декларацію по формі МЛ-2 в режимі ІМ 40 № UА209140/2022/111618.
Відповідно до заявленої в митній декларації № UА209140/2022/111618 від 21.10.2022 вартість 24080 кг. товару становила (з урахуванням витрат на транспортування) 30927,43 євро, що становить 1109880,18 грн за курсом 35,8866 євро/грн.
Визначення митної вартості товару було здійснено за основним (першим) методом за ціною договору щодо товарів що імпортуються.
Зазначена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включає в себе вартість товару згідно розрахунків (27210,40 євро * 35,8866 грн (курс євро до гривні) + 133391,44 грн вартість доставки від місця завантаження до пункту прикордонного переходу - Краківець, Україна.
Інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару у позивача не було.
Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано наступні документи: Контракт № UА029/2022 від 28.09.2022 із зазначенням реквізитів сторін, загальних умов поставки товару, умов оплати та інше; додаток № 3 від 28.09.2022 до Контракту, яким були узгоджені загальні умови продажу групи компаній PERSTORP; замовлення № 1 від 28.09.2022 до контракту, де вказано назву товару, до постачання, кількість та загальну вартість, вартість за 1 тону, умови поставки та інше; проформу-інвойс № 199972 від 06.10.2022; рахунок-фактуру (інвойс) № 6020118768 від 17.10.2022, виставлений на партію товару, що постачався, зокрема, із зазначенням ціни за тону товару постачання - 1130,00 євро, що відповідає умовам замовлення № 1 від 28.09.2022 до контракту, загальної вартості партії товару-27210,40 євро, платіжне доручення щодо оплати товару № 20515 від 04.10.2022, де вказано сума - 27120,00 євро із посиланням на скорочену назву товару, контракт № 17А029/2022 від 28.09.2022, який був наданий до митного оформлення та рахунок-проформу № 6029016280 від 29.09.2022; автотранспорту накладну СМR б/н від 17.10.2022, в якій вказані номери транспортних засобів, що здійснювали перевезення, реквізити відправника, одержувача, перевізника та інше; рахунок- фактуру на оплату транспортних послуг № 3234 від 18.10.2022; довідку щодо вартості транспортних послуг № МВ0000450 від 18.10.2022, відомості наведені в якій, аналогічні відомостям, вказаним у рахунку-фактурі № 3234 від 18.10.2022, та додатково вказано, що страхування вантажу не проводилося; договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 20190212-1 від 12.02.2019; договір на надання брокерських послуг та декларування товарів № 13-2022 від 04.04.2022, експортну декларацію країни - відправлення від 17.10.2022; сертифікат якості б/н від 17.10.2022.
19.10.2022 надійшло повідомлення від митниці декларанту з посиланням на норми ч. ч. 3 - 4 ст. 53 МК України з пропозицією надання документів для підтвердження митної вартості товару: 1) рахунок - фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є обґєктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять обов'язкові реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейекуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження ними митної вартості товару.
Позивачем повторно було надано рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг № 3234 від 18.10.2022, проформу-інвойс № 199972 від 06.10.2022, експортну декларацію країни-відправлення від 17.10.2022, платіжне доручення щодо оплати товару № 20515 від 04.10.2022, довідку щодо вартості транспортних послуг № МВ0000450 від 18.10.2022, та, додатково, заявку на перевезення № 121022-1 від 12.10.2022 до договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом № 20190212-1 від 12.02.2019, в якій було зазначено маршрут транспортування, номер транспортного засобу В09482ЕС/LU268РJ, який відповідає відомостям, зазначеним в автотранспортній накладній, експортній декларації країни-відправлення та інших перевізних документах, вартість перевезення за 1 тонну, порядок розрахунків, адресу завантаження та замитнення - місцезнаходження продавця - PERSTORP SPECIALTY CHEMICALS AB, що відповідає відомостям інвойсу та автотранспортній накладній.
Однак, рішенням № UА209000/2022/210255/1 від 24.10.2022, Львівською митницею Державної митної служби України було відкориговано митну вартість товару «мурашина кислота» до рівня 34675,20 дол. США (1440.00 дол. США/тн). що дорівнює 1268023,52 грн, за курсом, станом на 24.10.2022 - 36.5686 грн/дол.
В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що в рамках реалізації положень ст. ст. 52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 та 3 ст. 53 МК України не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в договорі перевезення зазначено, що всі істотні умови перевезення повинні зазначатися в заявках, проте заявки до митного оформлення не надано; прайс-лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція); декларація країни відправлення мімтить посилання на інший інвойс; в гр. 16, 22 CMR відсутні печатки перевізника; в гр. 3 CMR зазначено місце розвантаження Запоріжжя, проте рахунок на транспорт виставлений до Кобці; відповідно до п. 1.1 Контракту має бути замовлення, яке до митного оформлення не подавалось; відпомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці; декларантом не надано біржі на сировину даного товару, на серпень місяць, яка не є актуальною на момент митного оформлення; висновок експерта містить посилання на проформу, яка до митного оформлення не надавалась.
Також, зазначено, що відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 та 3 ст. 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларанто. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД: № UA209110/2022/004946 від 03.10.2022, де митна вартість такого товару становить 1,44 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії не проводилось.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації № UА209140/2022/111618 від 21.10.2022 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2022.
ТОВ «Інбау» було оформлено другу митну декларацію № UА209140/2022/112815 від 25.10.2022 та випущено товар у вільний обіг.
Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до приписів ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
За ч. ч. 1 - 3 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно норм ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
За змістом ч. ч. 1 - 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
У той же час, ч. 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, суд звертає увагу на те, що методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні, адже митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.
Водночас, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.
Згідно позиції відповідача, встановлено за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 та 3 ст. 53 МК України не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Під час розгляду документів було виявлено наступне: у наданому платіжному дорученні сума платежу не відповідає сумі фактури, документ містить загальне посилання на контракт; в договорі перевезення зазначено, що всі істотні умови перевезення повинні зазначатися в заявках, проте заявки до митного оформлення не надано; прайс-лист (іменний, за суттю комерційна пропозиція); декларація країни відправлення мімтить посилання на інший інвойс; в гр. 16, 22 CMR відсутні печатки перевізника; в гр. 3 CMR зазначено місце розвантаження Запоріжжя, проте рахунок на транспорт виставлений до Кобці; відповідно до п. 1.1 Контракту має бути замовлення, яке до митного оформлення не подавалось; відпомості щодо складових митної вартості (транспортування та страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці; декларантом не надано біржі на сировину даного товару, на серпень місяць, яка не є актуальною на момент митного оформлення; висновок експерта містить посилання на проформу, яка до митного оформлення не надавалась.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до Розділу 1 Контракту №UА029/2022 від 28.09.2022, компанія PERSTORP протягом терміну дії цього договору постачає товар покупцеві в такій кількості, яку сторони час від часу погоджують у замовленнях (відповідно до визначення цього терміну в цьому договорі).
Згідно замовлення № 1 від 28.09.2022 сторонами було погоджено до постачання на адресу позивача товар - мурашина кислота 85% в кількості 24 тони, за ціною 1130,00 євро/тн. на загальну суму 27120,00 євро. Вказане замовлення було подане до митного оформлення, що підтверджується гр. 44 МД №UА209140/2022/111618 від 21.10.2022, відомостями картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА209140/2022/002236 від 24.10.2022.
ТОВ «ІНБАУ» до митного оформлення було надано платіжне доручення № 20515 від 04.10.2022, яким було здійснено передплату за товар у розмірі 27120,00 євро з посиланням на
контракт, який був наданий до митного оформлення. При цьому, передплата згідно платіжного доручення № 20515 була здійснена 04.10.2022, в той час, як інвойс № 6020118768 був висталений тільки 17.10.2022. Тобто, на сам інвойс. ТОВ «ІНБАУ» об'єктивно не мав змоги здійснити посилання у платіжному дорученні. У інвойсі № 6020118768 від 17.10.2022 вказана більша кількість та вартість товару, оскільки, як вже було зазначено вище, згідно з умовами контракту, товар завантажувався наливом, що допускає відступлення від попередньо узгодженої кількості товару як в більшу, так і в меншу сторону.
Крім того, митний орган, встановивши вказану розбіжність, жодним чином не обґрунтував, яким чином вони позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару. Слід зазначити, що до митного оформлення були надані: контракт, замовлення № 1 від 28.09.2022 (невід'ємна частина контракту) інвойс № 6020118768 від 17.10.2022. Дані щодо вартості товару за одну тону у наданих документах розбіжностей не мають. Призначення платежу із посиланням на контракт дає змогу ідентифікувати товар та його вартість. Тобто, розбіжностей або невідповідностей в наданих документах не було.
Щодо того, що в договорі перевезення зазначено, що всі істотні умови перевезення повинні зазначатися в заявках, проте заявки до митного оформлення не надано, судом береться до уваги, що оскільки заявка № 121022-1 від 12.10.2022 до договору про надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом № 20190212-1 від 12.02.2019 була надана до митнодо оформлення. Вказане підтверджується самим спірним рішенням та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2022, складеною митним органом, де вказана заявка, як така, що надана. При цьому, заявка на транспортування не відноситься до обов'язкових документів, які повинні бути подані до митного оформлення, у відповідності до митного законодавства.
Також, позивач наголошує на тому, що прайс-лист до пакету документів не подавався, тому зауваження до нього є необґрунтованим.
Крім передбачених МКм України обов'язкових документів, позивачем надані з власної ініціативи наявні у нього інші додаткові документи, в тому числі експортну декларацію країни відправлення товару від 17.10.2022, для підтвердження факту проходження товаром (вантажем) митного оформлення в країні відправлення. Вказана декларація має посилання у графі 32 на інвойс - проформу № 6029016608 від 17.10.2022. Вказаний інвойс-проформа до митного оформлення не надався, оскільки відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів є, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). До митного оформлення був наданий інвойс № 6020118768 від 17.10.2022. Відповідно, подання інвойсу-проформи не було обов'язковим, враховуючи що додатково було подано замовлення № 1 від 28.09.2022, відомості в якому, аналогічні відомостям, вказаним в інвойсі-проформі № 6029016280 від 29.09.2022.
Разом з тим, відомості щодо кількості та асортименту товару, вказані у гр. 31/2, 35, 38 декларації країни відправлення від 17.10.2022 аналогічні відомостям, вказаним в інвойсі № 6020118768 від 17.10.2022. Окрім того, гр. 31 декларації містить номер транспортного засобу, в якому здійснювалося перевезення, який вказаний в автотранспортній накладній від 17.10.2022, рахунку-фактурі на оплату транспортних послуг № 3234 від 18.10.2022, довідці про транспортні витрати № МВ0000450 від 18.10.2022 та заявці на транспортування № 121022-1 від 12.10.2022, які надавалися до митного оформлення.
Тож, з урахуванням інших документів, наданих до митного оформлення, декларацію країни відправлення від 17.10.2022 можливо ідентифікувати з поставкою, навіть без надання інвойсу-проформи № 6029016280 від 29.09.2022.
Щодо відсутності печаток у графах CMR, судом враховується, що в CMR від 17.10.2022, гр. 22 призначена для реквізитів відправника, а не перевізника. Реквізити перевізника зазначені у гр. 23. всупереч твердженню митного органу, ст. 6 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів не вказує на обов'язкову наявність штампу (печатки) перевізника. В даному випадку в гр. 16 СМR власноруч написані реквізити перевізника а в гр. 23 додатково наявний засвідчуваний підпис перевізника. Отже, оформлення вказаних граф повністю відповідає нормам чинного законодавства та не суперечать вимогам Конвенції. Крім того, наявність/відсутність окремих, не обов'язкових реквізитів у СМR не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.
Стосовно зазначення митним органом про те, що в гр. 3 CMR зазначено місце розвантаження Запоріжжя, проте рахунок на транспорт виставлений до Кобці, суд зазначає, що передбачуваним міецем поставки є місцезнаходження покупця - ТОВ «Інбау», згідно контракту від 28.09.2022, тобто місто Запоріжжя, як про те було вказано в графі 3 СМR. Разом з тим, після здійснення митного оформлення та відвантаження товару до графи 3 СМR були внесені доповнення щодо точної адреси місця відвантаження товару - м. Кобці.
Замовлення № 1 від 28.09.2622 було подано до митного оформлення, що підтверджується гр. 44 МД від 21.10.2022 та відомостями картки відмови в прийнятті митної
декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2022, в якій вказано замовлення, як таке, що надано.
Також, оскільки п. 1.3 Контракту від 28.09.2022 вказані умови поставки - FСА, Персторп, Швеція (Інкотермс 2020). Відповідно до Інкотермс 2010 термін FСА означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. В даному випадку, згідно наданих документів, в тому числі інвойсу № 6020118768 від 17.10.2022 визначене - місто Персторп, тобто місцезнаходження та приміщення продавця. Вказане підтверджується й відомостями заявки № 121022-1 від 12.10.2022, згідно якої вказана адреса завантаження - місцезнаходження продавця.
Тобто, за вказаними умовами поставки, витрати на навантаження та завантаження товару на транспорт ТОВ «ІНБАУ» вже були включені до ціни товару, що не суперечить відомостям, вказаним у документах, наданих до митного оформлення, в тому числі й до контракту.
Окрім того, на переконання суду, важливим є й те, що в контракті та в інвойсі, також відсутні й протилежні відомості, щодо необхідності додаткової оплати витрат за навантаження та розвантаження товару, що вказує на те, що вони були включені до ціни товару. Відповідачем залишено поза увагою рахунок-фактуру на оплату транспортних послуг № 3234 від 18.10.2022, який надавався до митного оформлення, та, який, є основним документом для підтвердження витрат на транспортування.
Таким чином, суд висновує, що з боку позивача митному органу були надані усі документи, які підтверджують умови поставки, транспортування, а також відсутність витрат на страхування товару, з огляду на що, обґрунтування рішення відповідача є необгрунтованими, тому, вбачається що розбіжності, неточності, які б дійсно впливали на можливість підтвердження митної вартості товару в наданих позивачем документах за МД від 21.10.2022 були відсутні. Митним органом наведено або формальні або незрозумілі причини в тому числі щодо документів, які позивачем не подавалися, як то висновок експерта, прайс-лист, чи біржа.
Суд зазначає, що митний орган також прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товару та оформив картку відмови з порушенням послідовності обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України та за відсутності для цього обґрунтованих підстав.
Фактично, відповідачем, всупереч умов укладеного між сторонами контракту, на формальних підставах, які не впливають на визначення митної вартості товару, прийнято оскаржуване рішення, яке не може вважатись обґрунтованим.
На противагу зазначеному, у наданих позивачем для декларування документах, були вказані всі зазначені вище дані та відомості, яких було достатньо для здійснення митного оформлення товарів за першим методом - за ціною договору.
Відповідачем митна вартість товару була визначена за другорядним методом, при цьому, достатніх пояснень, на чому саме ґрунтується визначення митної вартості товару у розмірах, що вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не вказано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ней товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем під час розгляду даного спору не була доведена.
Хоча, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Суд наголошує на тому, що відповідачем не було обґрунтовано відповідність умов товару, його поставки, який був завезений за МД № UА209110/2022/004946 від 03.10.2022 усім умовам, які має товар, завезений ТОВ «ІНБАУ» за МД № UА209140/2022/111618 від 21.10.2022. Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваного товару, об'єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товару, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Отже, без наведення підстав та розрахунків, митна вартість товарів за поданою позивачем декларацією відкоригована та прирівняна до митної вартості іншої декларації. При цьому, позивачем було надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За висновком суду, рішення митниці про коригування митної вартості товарів, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Оскільки, на час прийняття оспорюваної картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені ч. 6 ст. 54 МК України, відповідне рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбау" до Львівської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА209000/2022/210255/1 від 24.10.2022.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 209140/2022/002236 від 24.10.2022
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбау" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 5368,00 грн (пґять тисяч триста шістдесят вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.