Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 вересня 2025 року Справа №200/573/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка оформлена протоколом Комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.01.2025 року № 12/412, з мотивів подання заяви ОСОБА_1 від 19.12.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації засобами поштового зв'язку. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по суті, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року по справі №200/573/25 набрало законної сили 26 квітня 2025 року.
09 червня 2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яка обґрунтована тим, що відповідач не виконав рішення суду, оскільки повторно розглянув заяву позивача про надання відстрочки без урахування зазначеного у рішенні висновку суду. Відповідач всупереч рішенню суду відмовив позивачу у наданні відстрочки повторно з причини не особистого подання заяви.
29 липня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про повне виконання рішення суду від 26 березня 2025 року у справі №200/573/25 та накладення штрафу на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 за неподання зазначеного звіту у зв'язку з неподання відповідачем звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/573/25, шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №200/573/25 у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили. Попереджено керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 докази виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №200/573/25.
11 серпня 2025 року до суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення.
В обґрунтування звіту відповідач зазначив, що на виконання рішення суду комісією з питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до протоколу №23 від 07 серпня 2025 року, комісією прийнято рішення про відмову в наданні відстрочки позивачу, оскільки останнього заброньовано. Крім того, зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутній штатний юрист, посада фахівця з юридичних питань відсутня, що унеможливлює об'єктивний та своєчасний розгляд питань у сфері правових відносин між громадянами, судом та ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також відсутній постійно призначений керівник, що ускладнює всебічний та об'єктивний розгляд питань щодо правовідносин між громадянами, судами та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Відмовлено у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено новий строк для подання ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №200/573/25 та зобов'язано подати звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року у справі №200/573/25 у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили. В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовлено.
28 серпня 2025 року до суду надійшов звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення, в якому зазначено про виконання судового рішення. На підтвердження виконання рішення у даній справі відповідач надав копію протоколу №23 засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 07 серпня 2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви у письмовому провадженні.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 26.06.2013 року №5-рп/2013, від 13.12.2012 року №18-рп/2012, від 25.04.2012 року №11-рп/2012 висловив позицію, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до положень статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплати, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Згідно ч. 5 ст. 382-3 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до ч. 10 ст. 382-3 КАС України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Судом встановлено на підставі копії протоколу №23 від 07 серпня 2025 року, що комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, повторно розглянула заяву ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняла рішення про відмову в наданні позивачу відстрочки, оскільки останній є заброньованим.
Враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виконав судове рішення у справі № 200/573/25, суд дійшов висновку про прийняття звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення.
У зв'язку з перебуванням судді Троянової О.В. на лікарняному розгляд звіту проводиться у перший робочий день.
Керуючись ст. ст. 294, 370, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,
Звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання судового рішення - прийняти.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала складена та підписана 16 вересня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Троянова