про залишення позовної заяви без руху
18 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/5871/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Банцер Оксана Володимирівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційного дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської за період з 09.08.2024 по 13.08.2024; з 13.08.2024 по 16.08.2024; з 17.08.2024 по 30.08.2024; з 30.08.2024р. по 18.10.2024; з 18.10.2024 по 15.11.2024р. з 15.11.2024р. по 29.11.2024; з 10.12.2024 по 01.01.2025; з 01.01.2025 по 08.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 від 28.02.2022 у розмірі 100 000грн в розрахунку на місяць пропорційного дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування після поранення у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської за період з 09.08.2024 по 13.08.2024; з 13.08.2024 по 16.08.2024; з 17.08.2024 по 30.08.2024; з 30.08.2024р. по 18.10.2024; з 18.10.2024 по 15.11.2024р. з 15.11.2024р. по 29.11.2024; з 10.12.2024 по 01.01.2025; з 01.01.2025 по 08.01.2025 з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв'язку з його звільненням з військової служби за станом здоров'я; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв'язку з його звільненням з військової служби за станом здоров'я; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визнання періодів з 30.11.2024р. по 01.12.2024р. та з 09.01.2025р. по 11.01.2025р. періодами самовільного залишення частини ОСОБА_1 ; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше 25% місячного грошового забезпечення за період з 30.11.2024р. по 02.12.2024р. та з 08.01.2025р. по 12.01.2025р. з підстав того, що періоди з 30.11.2024 по 01.12.2024 та з 09.01.2025 по 11.01.2025 неправомірно визнані періодами самовільного залишення частини; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 4% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менше 25% місячного грошового забезпечення за період з 30.11.2024р. по 02.12.2024р. та з 08.01.2025р. по 12.01.2025р; визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо визнання переплатою нарахованої ОСОБА_1 премії за листопад та грудень 2024р. та відрахування премії у розмірі 17596,80 грн та інших складових грошового забезпечення за кожний місяць з підстав того, що періоди з 30.11.2024 по 01.12.2024 неправомірно визнані періодами самовільного залишення частини; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію у розмірі 17596,80 грн та інші складові грошового забезпечення за листопад-грудень 2024р.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, з огляду на таке.
Згідно з частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із положеннями частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другої статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятої статті 122 КАС України.
Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Позивач уважаючи протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визнання періодів з 30.11.2024 по 01.12.2024 та з 09.01.2025 по 11.01.2025 періодами самовільного залишення частини ОСОБА_1 фактично просить скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2025 №194-ОД «Про результати службового розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі солдата ОСОБА_2 ».
Відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" неправомірні рішення, дії (бездіяльність) органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям гарантується право на захист у порядку, встановленому законами України. Судочинство у справах за участю військовослужбовців, які проходять військову службу на території України, здійснюється відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 88, 97, 98 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Отже, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Такий висновок відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 08.03.2023 року у справі №620/7954/21 у подібних правовідносинах.
Представником позивача не надано пояснень щодо причин пропуску ним строку звернення до суду та доказів про поважність причин пропуску відповідного строку в цій частині позовних вимог.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого частиною п'ятою статті 122 КАС України, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, чим не виконав приписи частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визнання періодів з 30.11.2024 по 01.12.2024 та з 09.01.2025 по 11.01.2025 періодами самовільного залишення частини ОСОБА_1 , шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 160-161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, в частині позовних вимог про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо визнання періодів з 30.11.2024 по 01.12.2024 та з 09.01.2025 по 11.01.2025 періодами самовільного залишення частини ОСОБА_1 , у якій вказати поважні причини пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви в частині позовних вимог у встановлений судом строк позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду на підставі частини п'ятнадцятої статті 171, пункту 7 частини першої статті 240 КАС України.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Смокович