про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
19 вересня 2025 р. Справа № 120/13090/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Задоєнка Олексія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області в особі Вінницького районного управління поліції про визнання дій та протоколу протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Задоєнка Олексія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області в особі Вінницького районного управління поліції про визнання дій та протоколу протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру в електронній формі становить 968,96 грн. (0,8*1211,20 грн.).
Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового та незаконного утримання ОСОБА_1 в будівлі стадіону "Локомотив" в період з 02.06.2025 по 11.06.2025 та в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 в період з 03.09.2025 по 04.09.2025;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення електронного звернення до Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про розшук ОСОБА_1 з метою його доставки та притягнення до адміністративної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати протокол військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлений довідкою від 21.08.2025 року № 2025-0821-1506-3068-7;
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену листом від 01.09.2025 року №952/14/16127, у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення постійнодіючої позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмові у направленні на військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та знаходження його у розшуку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повторно направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії.
Отже, згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду із шістьма вимогами немайнового характеру, дві з яких є похідними.
Таким чином, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід сплатити судовий збір в сумі 3875,84 грн. Однак доказів сплати судового збору не надано.
Втім, у позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Так, положеннями пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що він є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і саме у цьому становищі подає до суду адміністративний позов у справі, пов'язаній з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків, а тому посилання позивача на пункт 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", як підставу звільнення від сплати судового збору, є безпідставними.
Крім того, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, в розумінні частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правовий спір необхідно розглядати у єдності його матеріального та процесуального аспектів. Матеріальний аспект публічно-правового спору розкриває сутність протиріч між суб'єктами такого спору, які виникли у зв'язку з реалізацією прав, свобод та інтересів цих суб'єктів у сфері публічно-правових відносин. Процесуальний аспект розкриває сутність публічно-правового спору як предмета розгляду адміністративним судом, тобто адміністративної справи.
Суб'єктами публічно-правового спору є особи, між якими виникли розбіжності з приводу реалізації їх прав та обов'язків у публічно-правових відносинах.
Об'єктом публічно-правового спору є права, свободи та інтереси, реалізації або задоволенню яких перешкоджає суб'єкт владних повноважень.
Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб'єктів публічно-правових відносин, які не є суб'єктами владних повноважень, але є суб'єктами публічно-правового спору.
Специфіка публічно-правового спору визначається у його суб'єктному складі, підставах виникнення, межах повноважень адміністративного суду.
Отже, публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
У змісті позовних вимог позивач, окрім іншого, просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового та незаконного утримання ОСОБА_1 в будівлі стадіону "Локомотив" в період з 02.06.2025 по 11.06.2025 та в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 за в період з 03.09.2025 по 04.09.2025;
Однак, у змісті позовної заяви відсутній виклад обставин віднесення спору в цій частині до публічно-правового.
Отже, виклад обставин слід відобразити із урахуванням відносин, що склались між сторонами та конкретизувати у чому полягає публічно-правовий спір, і на захист яких прав чи інтересів спрямований позов за вимогами в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового та незаконного утримання позивача.
Таким чином, позивачу слід конкретизувати виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового та незаконного утримання в контексті віднесення спору до сфери публічно-правового.
Також, представник позивача в позовній заяві зазначив в якості третьої особи Головне управління Національної поліції у Вінницькій області в особі Вінницького районного управління поліції.
Положеннями статті 49 КАС України визначено можливість залучення до участі у справі третіх осіб: 1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; 2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; 3) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Однак, у позовній заяві не зазначено як належить залучити третю особу до участі у справі - на стороні позивача чи на стороні відповідача, не визначено процесуального статусу третьої особи та не обґрунтовано необхідність залучення такої третьої особи.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статті 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:
- надання документу про сплату судового збору або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору;
- викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового та незаконного утримання в контексті віднесення спору до сфери публічно-правового;
- обґрунтування необхідності та визначення процесуального статусу третьої особи.
За правилами визначеними частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -
Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Задоєнка Олексія Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області в особі Вінницького районного управління поліції про визнання дій та протоколу протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович