про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
19 вересня 2025 р. Справа № 120/12793/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
11.09.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана представником позивача - адвокатом Лихотою О.В., до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасувати наказ та зобов'язання вчинити дії.
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення службового розслідування за фактом нещасного випадку (травмування хребта) солдатом ОСОБА_1 , що мало місце 20.12.2023 під час виконання обов'язків військової служби (бойового чергування на посту військової частини НОМЕР_1 ), у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ №332 від 27.10.2021;
- скасувати наказ №159 від 05.07.2025 командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службової перевірки щодо з'ясування факту отримання або неотримання травми 20.12.2023 ОСОБА_1 ";
- зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 видати новий наказ, яким призначити розслідування за фактом нещасного випадку (травми хребта 20.12.2023 під час бойового чергування) солдатом ОСОБА_1 , у відповідності до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332;
- зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) отриманої солдатом ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби (бойового чергування 20.12.2023 на посту військової частини НОМЕР_2 ), на підставі "Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України", затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 №608 та Додатку 5 до "Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України", затвердженої наказом МОУ №402 від 14.08.2008, Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що таку позовну заяви належить залишити без руху з огляду на наступне.
1. Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Разом із тим, у відповідності до ч. 4 ст. 161 КАС України, яка кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У той же час як передбачено ч. 7 ст. 161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.
Так, за змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №159 від 05.07.2025 командира військової частини НОМЕР_1 "Про результати службової перевірки щодо з'ясування факту отримання або неотримання травми 20.12.2023 ОСОБА_1 ".
Втім, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено копію наказу командира військової частини з тим самим номером (№159), однак датованим 05.07.2024.
Тобто, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з посиланням на один наказ відповідача, натомість заявляє вимоги про скасування іншого наказу (за іншими реквізитами щодо дати його прийняття).
Наведене вказує на те, що зміст позовних вимог не узгоджується із тими доказами та фактичними обставинами, якими такі вимоги обґрунтовуються та викликає у суду невизначеність відносно предмету заявленого позову.
Таким чином в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу слід уточнити зміст позовних вимог та узгодити їх виклад із тими доказами, якими такі вимоги обґрунтовуються.
2. За змістом частини 1, абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом, установленим статтею 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи передбачено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У тексті позовної заяви щодо строку звернення до суду із цим позовом представник позивача зазначає, що підставою позову є неперервне невиконання відповідачем свого обов'язку. Також наводить правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 11.04.2018 у справі №804/401/17 та від 11.12.2018 у справі №242/924/17, за якою триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконання обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Представник позивача звертає увагу, що відповідач надав відмову №809/119/1/1463 від 11.06.2025 в проведенні службового розслідування за фактом нещасного випадку (травмування хребта) солдатом ОСОБА_1 , з отриманням якої він і пов'язує подання цього позову.
Надаючи оцінку викладеним доводам позивача суд зважає на таке.
Так, як вже наголошувалось судом вище, відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В даному випадку звернувшись до суду з цим позовом 11.09.2025, позивач заявив вимогу, зокрема, про скасування наказу №159 від 05.07.2025 (фактично оскаржується наказ № 159 від 05.07.2024) «Про результати службової перевірки щодо з'ясування факту отримання або неотримання травми 20.12.2023 ОСОБА_1 ».
Про існування цього наказу представник позивача (адвокат Літвін І.М.) мав бути обізнаним за наслідками знайомлення із матеріалами службової перевірки, проведеною військовою частиною НОМЕР_1 , копії яких йому було направлено листом від 05.07.2024 №809/119/1/1293/пс.
Отже, з того часу позивач був обізнаний про існування оскаржуваного наказу, яким відмовлено у призначені службового розслідування щодо отримання ним травми 20.12.2023. Відповідно, не був позбавлений можливості його оскаржити до суду в шестимісячний строк з моменту ознайомлення із ним.
Відносно доводів представника позивача про подання скарги до Міністерства оборони України від 29.05.2025 з вимогою у скасуванні наказу №159 від 05.07.2024 командира військової частини НОМЕР_1 та виданні нового наказу про призначення розслідування за фактом нещасного випадку (травми хребта 20.12.2023 під час бойового чергування) солдатом ОСОБА_1 , то суд враховує, що, по-перше, спірні правовідносини не передбачають обов'язкового досудового врегулювання спору, тому подання скарги не позбавляло позивача можливості своєчасного звернення до суду; а по-друге, сама скарга до Міністерства оборони України подана представником позивача 29.05.2025, тобто майже через десять місяців з часу прийняття оскаржуваного наказу № 159 від 05.07.2024, що вочевидь не можна вважати це зі сторони заявника як дотриманням належної обачності та розумності щодо строків оскарження.
Будь-яких інших причин про те, чому позивач не мав об'єктивної можливості звернутися до суду в шестимісячний строк з моменту, коли він дізнався про порушення своїх прав оскаржуваним наказом № 159 від 05.07.2024, в позовній заяві не зазначено та таких із тих доказів, які долучено до позову, - судом не встановлено.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача чи інших осіб.
Тому сам факт звернення позивача (представника позивача) із скаргою від 29.05.2025 до Міністерства оборони України, за спливом значного проміжку часу, не змінює момент, з якого позивач фактично був обізнаний про порушення своїх прав.
Отже, звернувшись із цим позовом до суду 11.09.2025, позивач пропустив визначений у ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення щодо вимоги про оскарження наказу відповідача 05.07.2024 № 159.
В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 122, 160, 161, 169, 256, 293 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Дата постановлення цієї ухвали 19.09.2025 обумовлена перебуванням головуючого судді у відпустці по 18.09.2025.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович