Справа № 991/8518/25
Провадження № 1?кс/991/8598/25
18 вересня 2025 рокумісто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 -адвоката ОСОБА_4 про залишення без розгляду скарги на бездіяльність прокурорів, яка полягає у не розгляді клопотання,
20.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатки ОСОБА_4 на бездіяльність прокурорів, яка полягає у не розгляді клопотання.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.08.2025 указана скарга передана для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
До початку судового засідання захисник ОСОБА_4 подала слідчому судді заяву про залишення скарги на бездіяльність прокурорів, яка полягає у не розгляді клопотання, - без розгляду.
Мотиви слідчого судді
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 15); диспозитивність (пункт 19).
Відповідно до закріпленої у ст. 22 КПК України засади диспозитивності сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч. 1 та ч. 3 ст. 22 КПК України).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
З аналізу наведеної норми вбачається, що бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов'язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;
3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Отже, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь?яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Вказаним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України.
У силу ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема засади диспозитивності, у разі подання учасником провадження заяви про залишення поданої ним скарги без розгляду (відкликання його), слідчий суддя не має підстав для його вирішення по суті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги те, що, подавши заяву про залишення скарги на бездіяльність прокурора, яка полягає у не розгляді клопотання без розгляду, сторона захисту відмовилась від реалізації свого права, слідчий суддя вважає, що таку заяву слід задовольнити, а скаргу - залишити без розгляду.
Вирішуючи питання про можливість оскарження постановленої ухвали, слідчий суддя виходить з усталеної правової позиції Верховного Суду про те, що постановлені слідчим суддею ухвали, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами, підлягають перегляду в апеляційному порядку (серед інших постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справах № 237/1459/17, 243/6674/17?к, постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 757/27041/21?к).
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 303 КПК України,
Заяву захисника ОСОБА_4 - задовольнити.
Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурорів, яка полягає у не розгляді клопотання - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_5