Номер провадження 22-ц/821/1283/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/10696/24 Категорія: на ухвалу Стеценко О.С.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
16 вересня 2025 рокум. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.
секретар Івануса А.Д.
учасники справи:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
представник ОСОБА_1 - адвокат Давигора Світлана Анатоліївна;
відповідач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області;
представник відповідача - Журавльова Олена Олександрівна;
особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Давигора Світлана Анатоліївна;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни поданої в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання права власності,
10.09.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 через свого представника адвоката Давигори С.А. звернулися в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання права власності в якому просили визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
14.05.2025 року адвокат Давигора С.А. через систему «Електронний суд» подала заяву до суду про зміну предмету позову в якій просить змінити предмет позову та вважати заявлені вимоги остаточними, а саме: визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності (дублікат) виданого 03.10.2024 року НОМЕР_1 виконавчим комітетом Черкаської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я держави в особі Управління державної охорони; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 .
15.05.2025 року у судовому засіданні представник позивача - адвокат Давигора С.А. заявила усне клопотання про заміну неналежного відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на належного - Державну службу України з надзвичайних ситуацій.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2025 року замінено відповідача Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на належного відповідача Державну службу України з надзвичайних ситуацій (вул. Гончара, б. 55а, м. Київ, код ЄДРПОУ 38516849).
Залучено Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Відмовлено у прийнятті заяви позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зміну предмету позову від 14.05.2025 року.
Роз'яснено позивачам, що останні не позбавлені можливості подати нову позовну заяву у загальному порядку.
Не погоджуючись з ухвалою суду в частині відмови у прийнятті заяви про зміну предмету позову адвокат Давигора С.А. в інтересах ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Вказує, що в заяві про зміну предмету позову позивачами було доповнено первісні позовні вимоги про визнання права власності іншою вимогою майнового характеру - визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності (дублікат) виданого 03.10.2024 року НОМЕР_1 виконавчим комітетом Черкаської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я держави в особі Управління державної охорони, при цьому залишено без змін правові підстави позову та його обґрунтування.
Не змінилися посилання на норми матеріального та процесуального закону, додатково описано в заяві ті докази, які сторона отримала, але вони носять виключно доказовий характер, а не зміну підстав позову, що і сторона позивача намагалася довести при розгляді про прийняття заяви про зміну предмета позову.
Зазначає, що первісне свідоцтво про право власності, яке було видане у травні 2000 році у відповідача було відсутнє, адже до відзиву останній надав відповідну копію з підписом та печаткою КП «ЧООБТІ», відомості до ДРРПнНМ на дату подання позову до суду не було внесено, тому і позовна вимога про визнання права власності була належним способом захисту прав позивачів.
Доповненням обставин про які третя особа не повідомила суду та фактично замовчувала в заяві про зміну предмету позову було зумовлено тим, що стороною позивача були отримані нові документи та докази, які створені вже після подання позову до суду та мали суттєве значення і описані вони з метою доведення до суду всіх істотних обставин справи. Вказані документи видані були починаючи з жовтня 2024 року (справа в Соснівському районному суді м. Черкаси на стадії підготовчого засідання) і до 01.04.2025 року, коли справа так і знаходилася на стадії підготовчого засідання.
Вказує, що якби сторона позивача не виявила під час надання пояснень представниками третьої особи, які діяли недобросовісно істотних обставин, то подальший розгляд і доведення обставин первісного позову були б для позивачів негативним явищем.
Станом на дату подання первісного позову не існувало тих нових документів та доказів, які відповідач створив за час перебування справи в суді, а саме дублікату свідоцтва про право власності виданого 03.10.2024 року на підставі якого 21.02.2025 року відповідач зареєстрував право власності в ДРРПнНМ, інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийняття на відповідальне зберігання від 31.10.2024 року.
Згідно даного опису квартира АДРЕСА_1 інвентаризована лише 12.11.2024 року за фактичною вартістю 2700155,00. При внесенні в опис наказу ДСНС від 01.04.2025 року «НГ-138 нерухоме майно закріплено за Головним управлінням на праві оперативного управління.
Вважає, що дані докази не були б подані третьою особою свідомо, повідомляти про них вони не вважали за потрібне, а це в свою чергу є порушенням вимог ст. 2 ЦПК України.
Третя особа не надала Статут, наказу про закріплення майна на право оперативного управління, а тому позивач і не міг знати про такі обставини за відсутності відповідних документів.
Вказує, що без зазначених документів, які сторона позивача отримала після того, як дізналася у лютому 2025 році в ході одного із засідань, що вказана квартира вже зареєстрована за ДСНС, вказаний позов не був би повним в силу наявності всіх істотних обставин справи.
Вважає, що оскільки предмет спору змінений доповненням позовної вимоги, а не зміною підстави її обґрунтування, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у прийнятті такої заяви.
02 липня 2025 року від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - Журавльової О.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу без змін.
Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції дослідивши редакцію первісного позову та заяву про зміну предмету позову дійшов законного та обгрунтованого висновку, що позивачем змінено одночасно предмет позовних вимог та його підстави, оскільки заявлено позов до іншого відповідача, заявлені нові позовні вимоги, нові обґрунтування і обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які не були заявлені у первісному позові.
Вважає, що у заяві від 14.05.2025 року фактично змінено як предмет, так і підставу позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2025 року оскаржується в частині відмови судом у прийнятті заяви про зміну предмету позову від 14.05.2025 року, а тому ухвала суду першої інстанції в іншій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України.
При розгляді справи судом встановлено, що 10.09.2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання права власності в якому просили визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 (т.1, а.с.1-6).
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т.1, а.с.58).
14.05.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Давигора С.А. через систему «Електронний суд» подала заяву до суду про зміну предмету позову в якій просить змінити предмет позову та вважати заявлені вимоги остаточними, а саме: визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності (дублікат) виданого 03.10.2024 року НОМЕР_1 виконавчим комітетом Черкаської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я держави в особі Управління державної охорони; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 (т.1, а.с.233-239).
Відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем змінено одночасно предмет позову та його підстави, оскільки заявлено позов до іншого відповідача, заявлені нові позовні вимоги, нові обґрунтування і обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які не були заявлені у первісному позові, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі № 916/1764/17 зазначено, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного ним способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Відповідно до поданої позивачами позовної заяви від 10.09.2024 року в прохальній частині заяви зазначена наступна вимога: визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частини на квартиру АДРЕСА_1 (т.1, а.с.6).
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , із 1978 року був співробітником управління державної пожежної охорони УМВС України в Черкаській області. У 2005 році був звільнений зі служби за вислугою років.
Згідно довідки Управління ДСНС у Черкаській області № 2/1-2363-01-16 від 03.09.2013 року службу в органах внутрішніх справ та МНС України проходив безперервно з 01.10.1978 року (наказ ЧПТУ МВС СРСР від 30.09.1979 року № 208) по 22.02.2005 року (наказ ГУ МНС від 22.02.2005 року № 10). Вислуга років календарна 31 рік 04 місяці 23 днів, пільгова 33 роки 10 місяців 23 дні.
За період перебування на службі позивач та члени його родини перебували на квартирному обліку в установі з можливістю забезпечення житлом, як співробітнику відповідного Управління. На квартирному обліку він перебував із 1993 року по 2000 рік включно.
Право на отримання квартири у зв'язку із перебуванням на квартирному обліку за місцем роботи він отримав за рахунок участі у будівництві УДПО УМВС України в Черкаській області (яка діяла в його інтересах, як Установа) при здійсненні будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 для працівників воєнторгу № 641 з можливістю надання йому та членам його родини житла.
За рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 687 від 18.07.2000 року «Про затвердження спільних рішень адміністрацій та профспілкових комітетів, житлово-побутових комісій підприємств, установ і організацій міста про надання жилої площі громадянам та включення кімнат № 4,5 в будинку по вулиці різдвяній до числа службових» пунктом 3 затверджено рішення керівництва та житлово-побутової комісії управління державної пожежної охорони управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області ( протокол № 2 від 17.08.1998 року) про надання трикімнатної квартири АДРЕСА_3 співробітнику - ОСОБА_1 на сім'ю у складі п'ять осіб (він, дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_6 , син ОСОБА_3 ) із зняттям з квартирного обліку. На квартирному обліку перебуває за місцем роботи з 1993 року.
На виконання вказаного рішення 24 липня 2000 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради був виданий ордер на жиле приміщення № 079677 серії А (підстава видачі ордеру вищевказане рішення) на вселення позивача та членів його родини до квартири АДРЕСА_1 .
За даним ордером позивач та члени його родини вселилися до квартири та реалізували своє право на користування і володіння житлом.
Згідно відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 11115/19489-01-21 від 13.08.2024 року на адвокатський запит № 60/24 від 05.08.2024 року станом на 12.08.2024 року за адресою: АДРЕСА_4 , зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 з 23.08.2000 по т.ч., ОСОБА_3 , з 23.08.2000 року по т.ч., ОСОБА_2 з 23.08.2000 року по т.ч. Дата реєстрації у всіх позивачів однакова.
Маючи відповідне рішення міської ради, ордер на вселення (як законна підстава користування та володіння квартирою) у травні 2024 року позивач звернувся до ЦНАПу за усною консультацією аби отримати перелік документів необхідних для оформлення права власності на квартиру. Одним із документів, які необхідно подати, є відомості про наявність/відсутність у моїй власності іншого житла, оскільки дана квартира підлягала оформленню з видачею відповідного рішення (в порядку приватизації) і була виділена позивачу та членам його родини саме міською радою у 2000 році не як службове житло, а як квартира.
При зверненні до КП «ЧООБТІ» за відповідним документом позивач отримав інформацію та документи, які на даний час зумовлюють його звернення до суду із відповідним позовом. Зокрема, згідно довідки № 53263о від 23.05.2024 року виданої КП «ЧООБТІ» про зареєстроване право власності зазначено, що станом на 01.01.2013 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за Державою в особі Управління державної пожежної охорони на підставі свідоцтва про право власності видане виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.05.2000 року, частка 1. Окрім даного документу позивачу також було надано копію даного свідоцтва, з якого вбачається, що 22 травня 2000 року вказана квартира була оформлена на Державу на праві державної власності згідно рішення міськвиконкому від 23.04.2000 року № 296.
10 червня 2024 року позивач звернувся до начальника КП «ЧООБТІ» із заявою про надання відомостей за наявними матеріалами інвентарної справи. Листом № 71 з від 19.06.2024 року КП повідомило наступну інформацію, а саме реєстрація права власності на підставі договору № 2 про дольову участь в будівництві об'єктів житла від 24.02.1995 року, акту прийому передачі від 28.03.2000 року, підписаного ТОВ ВКФ «Житлінвест» та УДПО України в Черкаській області, рішення Черкаського МВК № 296 від 23.04.2000 року, листових № 15/1-939 від 15.05.2000 року УДПО УМВС України в Черкаській області просило видати технічну документацію на право власності співробітнику ОСОБА_1 . В матеріалах інвентаризаційної справи є замовлення подане 17.05.2000 року гр. ОСОБА_1 та лист вих. №15/1-939 від 15.05.2000 УДПО УМВС України в Черкаській області з проханням видати останньому документацію на квартиру.
Підставою подання заяви до КП «ЧООБТІ» стала необхідність у отримання відомостей та підстави проведення державної реєстрації права державної власності, а не приватної власності на вказану квартиру, право на яку мають позивачі.
10 липня 2024 року позивач звернувся до відповідача щодо отримання відомостей про вказане житло. Натомість листом за вих. № 6801-5486-68 23 від 29.07.2024 року надано було довідку про перейменування Управління державної пожежної охорони УМВС України в Черкаській області (у зв'язку із численними реорганізаціями) на Управління ДСНС України у Черкаській області, а також в даному листі повідомлено, що Управлінням не надавалося ОСОБА_1 та членам його родини згоди на передання у власність житла за адресою АДРЕСА_4 .
На адресу відповідача також був спрямований адвокатський запит, як до правонаступника УДПО УМВС України в Черкаській області, за вих. № 59/24 від 05.08.2024 року про надання копії протоколу № 2 від 17.08.1998 року про надання трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (вказаний протокол зазначений в рішення ЧМР № 687 від 18.07.2000 року). Листом за вих. №6801-5759-68 23 від 08.08.2024 року повідомлено про відсутність в секторі діловодства та архівної роботи центру забезпечення діяльності Головного управління такого документу. Також відсутні відомості про зняття ОСОБА_1 та членів його родини з квартирного обліку в УДПО УМВС України у Черкаській області.
Згідно договору № 2 про дольову участь в будівництві 60-квартирного жилого будинку по АДРЕСА_2 для працівників воєнторгу №641 від 24.02.1995 Воєнторг № 641 Управління торгівлі Міністерства оборони України та УДПО УМВС України в Черкаській області взяли на себе взаємні права та обов'язки щодо участі в частках для прискорення реалізації «Програми забезпечення житлом військовослужбовців і працівників МО».
28 серпня 1995 року Начальником УДПО В.С. Биковим був направлений рапорт на ім'я Начальника УМВС України в Черкаській області Івахненку С.І. про надання вказівки відділу капітального будівництва УМВС на перерахування 500 млн. крб. УДПО УМВС на розрахунковий рахунок, які були виділені цільовим рішенням Черкаської обласної ради № 186 від 02.08.1995 року на дольову участь в будівництві житла для старшого інспектора УДПО УМВС майора внутрішньої служби ОСОБА_1 і перераховані на розрахунковий рахунок. Згідно резолюції керівництва зобов'язано перерахувати вказані кошти згідно договору.
Згідно архівного витягу № 240-р/05-08 від 03.08.2016 року, виданого Державним архівом Черкаської області, надано розпорядження від 02.08.1995 року № 186-р «Про виділення коштів» зазначено, що відповідно до пункту 3 рішення обласної ради народних депутатів від 28.04.95 року №4-1 «Про обласний бюджет на 1995 рік» та ст. 35 Закону України «Про бюджетну систему України» виділено з обласного бюджету: за рахунок напланових лишків на 01.01.95: УМВС України в області - 500 млн. крб. на дольову участь у будівництві житла. 29 травня 1995 р. вих.15-1/948 адресованого Голові обласної ради народних депутатів Цибенко В.Г. від Начальника Управління С.Г. Івахненка з проханням надати фінансову допомогу в розмірі 500 млн. карбованців для придбання 3-х кімнатної квартири, виділяємої воєнторгом АДРЕСА_5 співробітнику УДПО УМВС України в Черкаській області майору внутрішньої служби ОСОБА_1 на підставі ст. 22 Закону України «Про пожежну безпеку».
Згідно супровідного листа за вих. №15/І-1701 від 17.08.1998 року в.о.начальника управління направляє на ім'я Директора ТОВ ВКФ «Житлінвест» (наразі діюче підприємство) відношення, в якому повідомляє наступне, що відповідно за Договором від 24.02.1995 року за № 2 про дольову участь в будівництві УДПО виділена в будинку одна трикімнатна квартира під будівельним номером АДРЕСА_6 , яка знаходиться на 8 поверсі. УДПО УМВС України в Черкаській області просить оформити документи на цю квартиру на співробітника УДПО УМВС України ОСОБА_1 , для якого цільовим рішенням Черкаської обласної ради від 02.08.1995 року №186 були виділені 5000 грн. /500 млн.крб/ і перераховані на дольову участь в будівництві згідно із договором.
Відомостей про наявність рішення ТОВ ВКФ «Житлінвест» про включення позивача до числа осіб пайовиків та учасників договору немає.
У заяві про зміну предмету позову у прохальній частині заявлені наступні позовні вимоги : визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності (дублікат) виданого 03.10.2024 року НОМЕР_1 виконавчим комітетом Черкаської міської ради на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я держави в особі Управління державної охорони; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності по 1/3 частині на квартиру АДРЕСА_1 (т.1, а.с.233-239).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачами змінено предмет позову, оскільки заявлено додаткову позовну вимогу.
У заяві про зміну предмета позову, містяться посилання на наступні додаткові обставини.
Зазначається, що у порядку збору додаткових доказів у справі, а також того, що вказана квартира ніколи не перебувала на балансі, як службова квартира, а була вільною на момент винесення ЧМР рішення про передачу у власність позивачу та членам його родини, в ГУ ДСНС в Черкаській області надано суду та сторонам копію інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання (поза балансом наявна примітка кульковою ручкою) від 31.10.2024 (у травні 2000 року не був зроблений такий опис, а лише після звернення до суду із відповідним позовом третя особа склала вказаний акт) (т.1, а.с.234).
Згідно даного опису квартира АДРЕСА_1 інвентаризована лише 12.11.2024 року за фактичною вартістю 2700155,00 (вартість оцінки виконаної на замовлення позивача, а не за даними бухгалтерського обліку установи) та прийнята комісією в натурі (хоча в дійсності ніхто із вказаної комісії у квартирі взагалі не перебував і не приймав на відповідальне зберігання) при внесенні в опис. Матеріально відповідальною особою є ОСОБА_7 ОСОБА_1 при складені такого опису не був запрошений (т.1, а.с.235).
Зазначається, що з указаного документу вбачається, що до 12.11.2024 року вказана квартира ніколи не мала статусу службової, адже ні наказу, ні виписки з інвентаризації об'єктів нерухомості третьою особою не було надано на дату подання відзиву, та навіть до моменту внесення відомостей про реєстрацію права власності, сторона не повідомляла суд про вказані обставини, яких не існувало на дату подання позову та більш як 6-місяців від дати відкриття провадження до засідання, коли представником повідомлено про існування зареєстрованого права власності на ім'я ДСНС, а не на ГУ ДСНС в Черкаській області (т.1, а.с.235).
Згідно відповіді на адвокатський запит № 8/25 від 04.04.2025 року, надану ДСНС, вбачається, що 21.02.2025 року на квартиру зареєстровано речове право за державною в особі ДСНС (підстава: Заява з реєстраційний номером: 65397333, дата реєстрації: 21.02.2024 року). Відомості до ДРРПнНМ внесено на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 (дублікат) виданого 03.10.2024 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради. На виконання наказу ДСНС від 01.04.2025 року №НГ-138 нерухоме майно закріплено за Головним управлінням на праві оперативного управління (т.1, а.с.235).
Згідно відомостей про нерухоме майно форми № 2б (д) без дати та підпису, але наданий як додаток до адвокатського запиту, балансоутримувачем державного майна є Управління ДСНС у Черкаській області. Тому в даному спорі відповідач за первісним позовом змінює вказаний процесуальний статус на третю особу на стороні відповідача.
Наразі вказані документи та позиція відповідача є порушенням прав позивачів на володіння майном, яке їм було передано у встановленому законом порядку згідно рішення про виділення такого житла для заселення, як працівнику ДСНС, їх було вселено на законних підставах до квартири, зареєстровано, однак оформити право власності на вказане майно, позивачі не можуть з силу наявності зареєстрованого права власності на дану квартиру за відповідачем на підставі документів, які в дійсності не давали право КП «ЧООБТІ» провести державну реєстрацію права власності на квартиру саме за Державою.
У матеріалах інвентарної справи не міститься замовлення УДПО про виготовлення технічної документації на квартиру на ім'я установи, натомість матеріали справи містять замовлення №1837 зроблене ОСОБА_1 за його підписом із сплатою коштів в сумі 43,50 грн. датоване 17.05.2000 року про виготовлення технічних документів на власність квартири. Натомість в описі інвентаризаційної справи наявна примітка «виписка з протоколу зборів про надання квартири повернута заявнику (тобто ОСОБА_1 ) для отримання ордера 14.06.2000 року. Документи в інвентаризаційній справі згідно нумерації змінено і це вбачається із перекреслень первісного номеру та номеру, який в подальшому був вписаний, відповідно ОСОБА_1 були вони повернуті для отримання ордеру та подальшої підготовки свідоцтва про право власності на його ім'я, а не ім'я установи.
Також в матеріалах наявний лист №15/1-939 від 22.05.2000 року, в якому начальник Управління просить видати технічну документацію на право власності квартирою співробітнику УДПО УМВС ОСОБА_1 , для якого цільовим рішенням Черкаського облвиконкому від 02.08.1995 року за № 186-р були виділені 5000 грн. і перераховані на дольову участь в будівництві згідно із договором. Указаний лист не був замовленням чи заявою установи про підготовку технічних документів про право власності на ім'я установи, а чітко мав твердження, яким чином БТІ мало діяти при реєстрації права власності. Даний супровідний лист не містить інформації чи замовлення аби БТІ мало би готувати документи про право власності на ім'я установи. Окрім того, з відповіді з БТІ надану на заяву ОСОБА_1 КП «ЧООБТІ» повідомили, що не можливо встановити чи було таке замовлення від установи, але замовлення від ОСОБА_1 наявне, без вказівки про видачу документів на ім'я держави в особі УДПО УМВС України в Черкаській області.
Рішення про передачу квартири ОСОБА_1 та членам його родини винесені Черкаською міською радою 18.07.2000 року, фактично через місяць від дати повернення документів із БТІ, тому вважати, що БТІ діяло відповідно до поданих документів при підготовці та видачі свідоцтва, не можна. Окрім того, після видачі свідоцтво про право власності відомостей про те, що власник отримав вказане свідоцтво матеріали не містять.
Зазначається, що матеріали інвентаризаційної справи не містять рішення міської ради про проведення державної реєстрації права державної власності на вказану квартиру на ім'я Управління. Посилання на рішення Черкаської міської ради № 296 від 23.04.2000 року, якого немає в матеріалах інвентаризаційної справи і не подано третьою особою, також свідчить про незаконність дій КП «ЧООБТІ» при підготовці та видачі свідоцтва про право власності.
Відповідно до наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 13.12.1995 року (діяла на момент видачі свідоцтва про право власності та втратили чинність 06.08.2012 року) «Про затвердження Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб» пунктом 4.1 визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком наведеним у додатку №12: інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, при наявності відповідного рішення органу державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, акта прийняття-передачі об'єкта (частини) інвестор; фізичним та юридичним особам на підставі документів, встановлених законодавством, які підтверджують іх право власності на об'єкти нерухомого майна.
УДПО УМВС України в Черкаській області не виступав інвестором при здійсненні будівництва квартири АДРЕСА_1 (наявні в матеріалах справи допустимі докази наявності внесення таких коштів від імені ОСОБА_1 за рахунок виділених коштів із обласного бюджету), а був замовником будівництва з подальшою передачею майна на користь позивача.
Зазначається, що вище зазначені документи свідчать про те, що при здійсненні державної реєстрації права власності помилково КП «ЧООБТІ» було прийнято рішення про таку реєстрацію за відповідачем, нині правонаступником, маючи при цьому документи, які не свідчить про законність набуття права власності установою на спірне майно, оскільки саме письмовими доказами доведено, що право на неї після закінчення будівництвом отримав позивач, за її будівництво було виділено цільові кошти саме в його інтересах (інших доказів того, що кошти були внесені за рахунок бюджету УМВС України в Черкаській області чи УДПО УМВС України в Черкаській області, немає і не мали цільового використання немає).
Дослідивши редакцію первісного позову та заяву про зміну предмету позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який дійшов до обґрунтованого висновку, що позивачем у заяві про зміну предмета позову (т.1, а.с.233-239) змінено одночасно предмет позовних вимог та його підстави (виклад нових обставин та обґрунтування нових вимог), оскільки заявлено позов до іншого відповідача, заявлені нові позовні вимоги, нові обґрунтування і обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які не були заявлені у первісному позові.
Твердження скаржника стосовно того, що предмет спору змінений доповненням позовної вимоги, а не зміною підстави її обґрунтування, та подані нові докази, оскільки останні не існували на момент подачі позовної заяви та явно не були б подані третьою особою на думку представника позивачів, а тому суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у прийнятті такої заяви, колегією суддів не підлягають до уваги, оскільки зазначені твердження скаржника спростовуються змістом заяви про зміну предмету спору з якої вбачається змінена одночасно як предмету позовних вимог та його підстави.
Доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Як неодноразово відзначав Європейський суд з правом людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2025 року в оскаржуваній частині постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Давигори Світлани Анатоліївни поданої в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 травня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 19 вересня 2025 року.
Судді