Справа № 554/7616/25 Номер провадження 33/814/859/25Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
18 вересня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем судового засідання Філоненко О.В.,
за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Павленка О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник - адвокат Павленко Олександр Анатолійович,
на постанову судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 124 КУпАП та частиною 1 статті 130 КУпАП,
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення:
за статтею 124 КУпАП у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 6 місяців;
за частиною 1 статті 130 КУПАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
З урахуванням статті 36 КУпАП стягнення накладено в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме, в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, 18 травня 2025 року о 17:00 год ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Івана Мазепи, 4 в м. Полтаві, порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого, здійснив наїзд на бетонну огорожу. Внаслідок автопригоди транспортному засобу спричинено механічні пошкодження.
Крім того, 18 травня 2025 року о 17:00 год ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Івана Мазепи, 4, в м. Полтаві з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 ПДР України.
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 02 червня 2025 року справу № 554/7616/25, провадження 3/554/1144/2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, об'єднано із справою №554/8050/25, провадження 3/554/1214/2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, в одне провадження.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Із постановою судді не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник - адвокат Павленко О.А., та оскаржив її в апеляційному порядку.
Скаржник просить постанову судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року по справі 554/7616/25 скасувати, а провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи те містять достатніх доказів керування автомобілем саме ОСОБА_1 , а показання свідків мають суперечливий характер та не підтверджують факту вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 .
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Павленко О.А. апеляційну скаргу підтримали та просили скасувати постанову місцевого суду.
Мотиви суду
Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається зі статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП
Відповідно до положень статті 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Предметом будь-якої дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) є життя і здоров'я учасників дорожнього руху, транспортні засоби та інші споруди шляхів, які пошкоджені в процесі ДТП, та діяння водіїв й інших учасників дорожнього руху, що привели до ДТП.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
За змістом пункту 2.3 (б) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до пункту 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Так, пункт 13.1 ПДР України передбачає, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Зазначаючи про сукупність доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП суд першої інстанції послалася на матеріали справи, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №334455 від 18 травня 2025 року, схему місця ДТП від 18 травня 2025 року, показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , копію акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 18 травня 2025 року.
Оцінивши в сукупності зазначені докази, суддя місцевого суду дійшла обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а саме, порушення пункту 13.1 ПДР України.
Слід акцентувати увагу, що інкриміноване ОСОБА_1 порушення вимог пункту 13.1 ПДР України ставить дії водія в залежність від обрання безпечної швидкості та дистанції для руху.
Так, обрана дистанція та інтервал повинні надати можливість безпечної рухатися транспортним засобом, що, в даному випадку, зроблено ОСОБА_1 не було.
Щодо адміністративного правопорушення передбаченого статтею 130 КУпАП
Положеннями частини 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Суд першої інстанції правильно вказав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені судом першої інстанції.
Надавши оцінку доказам у справі, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а твердження апеляційної скарги щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення не підтверджується матеріалами справи.
З переглянутого відеозапису вбачається, що працівник поліції о 17:35 год називає ОСОБА_1 виявлені у останнього ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності о 17:37 год відмовляється.
Тобто, у працівників поліції були всі підстави для виконання вимог пункту 2.5 ПДР України, тобто для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги
Посилання у апеляційній скарзі на те, що транспортним засобом керувала інша особа та щодо не доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, спростовуються матеріалами справи у їх сукупності.
При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, який критично віднісся до пояснень ОСОБА_1 , про те, що транспортним засобом керувала інша особа, оскільки, ця обставина суперечить доказам у справі.
Слід звернути увагу, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять лист Голови дисциплінарної комісії, начальника підполковника поліції Станіслава Поплюйка (а.с. 17-18), з якого вбачається, що в ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було витребувано відеозаписи з системи відеонагляду-реєстрції тролейбусу № 137 в період з 16:30 год по 17:30 год 18 травня 2025 року, на яких маються відомості перебування за кермом автомобіля Audi A6» ОСОБА_1 , розбіжність екранних показників з реальним часом складає близько 14 хв, даний відеозапис долучено до справи.
З переглянутого відеозапису чітко видно удар автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 , в бетонну загорожу, як відразу після цього до нього підходять свідки, а ОСОБА_1 не змігши відкрити водійські двері, які заблокувалися після удару, виходить через пасажирські. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що крім водія - ОСОБА_1 в автомобілі нікого немає.
З приводу показань свідків, які були допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції, апеляційний суд зазначає слідуюче.
Як зазначив Верховний суд у постанові від 29 квітня 2020 року по справі № 631/5372/17 цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Тобто, обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 логічні, послідовні, узгоджуються між собою та підтверджуються іншими доказами зібраними у справі.
Під час допиту в суді першої інстанції вище вказані свідки були попереджені про кримінальну відповідальність та приведені до присяги, доказів того, що їх покази неспроможні суду апеляційної інстанції не надано.
Частина 1 статті 272 КУпАП передбачає, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Оскільки свідки ДТП за участю ОСОБА_1 надали пояснення про обставини вчинення останнім правопорушення, в подальшому вони були залучені для проведенні інших дій під час складення протоколів відносно ОСОБА_1 , законодавчо не заборонено залучати одних і тих самих свідків під час складення протоколів про адміністративне правопорушення відносно однієї і тієї ж особи.
Показання свідків, в сукупності з іншими доказами, підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП
Висновки суду
Отже, вищенаведені доводи які викладені в апеляційній скарзі жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та кваліфікація його дій за статтею 124 та частиною 1 статті 130 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статей 33, 36 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє захисник - адвокат Павленко Олександр Анатолійович, - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль