Житомирський апеляційний суд
Справа №295/17128/24 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.
Категорія 68 Доповідач Талько О. Б.
26 серпня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/17128/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини, з якою проживає дитина, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року, постановлене під головуванням Перекупки І.Г.,
У листопаді 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який розірваний згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2021 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказала, що не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, у зв'язку з чим перебуває в скрутному матеріальному становищі. Малолітній син ОСОБА_4 має вади психічного розвитку та ряд супутніх захворювань, потребує постійних обстежень, лікування, реабілітації, на які потрібні значні грошові витрати. На підставі рішення суду з відповідача стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини його доходів. Відповідач проходить військову службу та має змогу утримувати її.
Таким чином, просила суд стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі частки всіх видів його доходів до досягнення сином ОСОБА_5 шестирічного віку.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дня звернення з позовом до суду - 14.11.2024 року та до 12.05.2025 року.
В решті вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, зазначає, що рішення не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та при вирішенні спору суд не з'ясував обставини справи. Вважає, що мотиви, з яких суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, більше нагадують погляд на дану ситуацію судді як пересічного громадянина, який висловив своє особисте бачення ситуації, з урахуванням особистих поглядів на світ та ставленням до учасників процесу, при цьому, в порушення норм чинного законодавства України, абсолютно не обґрунтувавши рішення належним чином.
Крім того, судом було проігноровано наявні рішення судів з аналогічних підстав, а саме рішення Богунського районного суду м. Житомира у справах № 295/6580/23 ( суддя Полонець С.М.) та № 295/3606/24 ( суддя Стрілецька О.В.), які були залишені без змін Житомирським апеляційним судом, а саме було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на її користь саме у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання заяви до суду до 24.05.2023 року та до 01.03.2024 року відповідно.
Судом також не прийнято до уваги в повному обсязі те, що відповідач проходить військову службу на посаді начальника управління підготовки командування ДШВ та на даний час сплачує їй аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 від всіх видів заробітку.
Крім того, вона достеменно знає, що фінансово він достатньо забезпечений і має реальну змогу утримувати також і її, так як відповідно до ч.3 ст .84 СК України саме вона має право на утримання від чоловіка, якщо дитина має вади фізичного чи психічного розвитку, до досягненню нею шести років.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Ващук Ю.С., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, зазначає, що, як вбачається з доданого до позовної заяви документа від 19.06.2024 року, син сторін не визнаний дитиною з інвалідністю та не має фізичних чи психічних вад, не потребує цілодобового стороннього догляду.
З наявних медичних документів вбачається, що в червні 2024 року дитині встановлено діагноз F90 синдром дефіциту уваги та гіперактивності. СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивності) - це поширений нейропсихіатричний синдром, симптоми якого виникають в дитинстві та часто тривають до дорослого віку. Тобто, будь-які вади розвитку дитині не діагностовано, відповідна лікарська комісія заключення про наявність діагнозу, який би вимагав постійного стороннього догляду, дитині не встановлювала. Дефіциту уваги та гіперактивності належить до неврологічних розладів. Крім того, ОСОБА_3 відвідує дошкільний навчальний заклад, а тому позивачка не обмежена у можливості працювати, як це роблять інші жінки, що мають дітей. Щомісяця на утримання дитини з грошового забезпечення ОСОБА_2 відраховуються значні суми грошових коштів, за період з січня по грудень 2024 року з грошового забезпечення відповідача перераховано на утримання сина 203 934,77 грн. Тобто, твердження позивачки про те, що дитина перебуває лише на її утриманні, не відповідає дійсності, оскільки фінансове утримання дитини забезпечує саме батько ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2021 року, від якого мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно з постановою Житомирського апеляційного суду від 25.09.2023 року змінено рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.06.2023 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня подання заяви до суду - 24.05.2023 року і до 01.03.2024 року.
Відповідно до висновку ЛКК КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради № 289 від 19.06.2024 року, у ОСОБА_3 встановлено діагноз: гіперкінетичний розлад поведінки з дефіцитом уваги помірного ступеня важкості, опозиційно-протестними реакціями. Недостатність соціально-емоційної взаємодії (відхилення у соціальному вмінні зблизитись, зав'язанні стосунків). Зацикленість інтересів. Загальний недорозвиток мовлення ІІ рівня F90. Враховуючи те, що дитина потребує додаткових обстежень з метою уточнення діагнозу, підлягає одержанню державної допомоги на дитину, яка не визнана інвалідом, згідно постанови КМУ №1161 від 27.12.2018 року, розділ VI.
Зі змісту довідки №336/129 про потребу дитини (дитини-інваліда) в домашньому догляді, виданої 23.10.2024 року КП «Центр первинної медично-санітарної допомоги» Житомирської міської ради вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до захворювання F 90, з 05.04.2021 року перебуває на диспансерному обліку, потребує домашнього догляду з 12.11.2024 року, довідка дійсна до 12.05.2025 року.
28.06.2023 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується змістом свідоцтва про шлюб.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ч. 8 ст. 7, ч. 2 ст. 150, ст. 180 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, що має вади фізичного або психічного розвитку, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч.1 ст. 80 СК України).
Тому суд першої інстанції, встановивши, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вади фізичного розладу, підтверджені належними та допустимими доказами, прийшов до висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання в розмірі 1/10 частини всіх видів його заробітку (доходу).
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, шо присуджений судом розмір аліментів на утримання позивачки буде відповідати принципу справедливості і розумності, відповідатиме реаліям сьогодення та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.
Натомість колегія суддів вважає завищеним розмір аліментів, який міститься у позовній заяві.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 лютого 2025 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 19 вересня 2025 року.