Справа № 761/29231/25
Провадження № 1-кс/761/19302/2025
12 серпня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2025 (справа № 761/6318/25) у кримінальному провадженні № 72024001520000022 від 19.09.2024,
установив:
10.07.2025 адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вхід. № 72202) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2025 (справа № 761/6318/25) у кримінальному провадженні № 72024001520000022 від 19.09.2024, а саме якою накладено арешт на земельні ділянки.
Обґрунтовуючи клопотання адвокат зазначив, що арешт на земельні ділянки накладено з метою забезпечення збереження речових доказів та через несплату податків і зборів ОСОБА_6 .
Водночас, на думку адвоката, зазначений арешт майна підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_6 активно співпрацює зі слідством, мобільний телефон останнього оглянуто, оскільки він добровільно надав пароль від нього та всіх встановлених месенджерів. Крім того, добровільно сплачено кошти на реквізити Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 11.07.2025, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 14.07.2025 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся. Водночас через систему «Електронний суд» надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд справи без його участі.
Прокурор Офісу Генерального прокурора у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся. Водночас на електронну адресу суду надійшла заява прокурора ОСОБА_7 про розгляд справи без його участі, зазначивши, що досудове розслідування триває, жодній особі про підозру не повідомлено, а тому просить відмовити у задоволенні клопотання. Також на електронну адресу суду надійшов лист детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 про розгляд справи без її участі.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду справи фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001520000022 від 19.09.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2025 (справа № 761/6318/25) накладено арешт на земельні ділянки, які на праві власності належать ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов'язок доведення зазначених обставин.
У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту майна.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001520000022 від 19.09.2024 наразі триває.
Слідчий суддя зазначає, що арешт на майно, яке є предметом клопотання, накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, а з урахуванням особливостей кримінального провадження, зокрема обставин, які досліджуються під час досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такий арешт є доцільним, у тому числі і на цей момент.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять достатнього документального підтвердження, що арешт накладено необґрунтовано або відпала в ньому потреба.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що заявником не доведено, що потреба у застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено 18.02.2025 з метою забезпечення збереження речових доказів. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань матеріали, з урахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись статтями 2, 7, 9, 98, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 18.02.2025 (справа № 761/6318/25) у кримінальному провадженні № 72024001520000022 від 19.09.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1