Справа № 761/14330/24
Провадження № 2/761/2119/2025
(заочне)
29 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Бордусенка Б. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд», Відокремленого підрозділу «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності,
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд», Відокремленого підрозділу «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центри ГСЦ МВС в м. Києві про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.
У своїй позовній заяві просив суд:
1) Визнати недійсним Договір комісії №6179/18/001064 від 21.11.2018, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд».
2) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №6179/18/001064 від 21.11.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд» та ОСОБА_2 .
3) Визнати недійсним Договір комісії №7284/18/003169 від 29.11.2018, укладений між ОСОБА_1 та Відокремленим підрозділом «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел».
4) Визнати недійсним Договір купівлі-продажу №7284/18/003169 від 29.11.2018, укалдений між Відокремленим підрозділом «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел» та ОСОБА_3 .
5) Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
6) Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 29.09.2018 року ОСОБА_1 , уповноважив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бути його представником при розпорядженні та експлуатації належних йому на праві приватної власності 2 (двох) транспортних засобів: автомобіль марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ; автомобіль марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .
В подальшому, 20 листопада 2018 року на підставі Договору прокату легкового автомобіля №2220-11 та 26 листопада 2018 року на підставі Договору прокату легкового автомобіля №2223-11, зазначені вище автотранспортні засоби через ФОП ОСОБА_1 були передані в прокат громадянину ОСОБА_2 ..
Зазначає, що в рамках досудового розслідування (кримінальне провадження N?12018100060005599 від 10.12.2018), було встановлено факт незаконного заволодіння автомобілем марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 та автомобілем марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 шляхом обману, у тому числі із використанням завідомо підроблених документів, у зв'язку з чим позивач має право на витребування цього майна з чужого незаконного володіння та звертається до суду з позовною заявою.
Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року витребувано у Печерського районного управління поліції ГУНП в м. Києві копію матеріалів кримінального провадження №12018100060005599 від 10.12.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 та ч. 4 ст. 358 КК України.
26 вересня 2024 року на адресу суду надійшли пояснення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві.
17 січня 2025 року на адресу суду надійшли копія матеріалів кримінального провадження №12018100060005599 від 10.12.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 та ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою суду від 30 січня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позов.
Відповідачі у судове засідання не прибули, повідомлялися судом належним чином, правом подачі відзиву не скористалися.
Третя особа у судове засідання не прибули, у своїх поясненнях просили суд розглядати справу без їх участі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.
За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2018 року ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач), уповноважив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 бути його представником при розпорядженні та експлуатації належних йому на праві приватної власності 2 (двох) транспортних засобів:
- автомобіль марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 ;
- автомобіль марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Викладене вище ґрунтується на нотаріально посвідчених довіреностях, зареєстрованих приватним нотаріусом Косарєвою Т.В. за №2458 та №2459.
В подальшому, 20 листопада 2018 року на підставі Договору прокату легкового автомобіля №2220-11 та 26 листопада 2018 року на підставі Договору прокату легкового автомобіля №2223-11, зазначені вище автотранспортні засоби через ФОП ОСОБА_1 були передані в прокат громадянину ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 3), що підтверджується актами прийому-передачі автомобілів від 20.11.2018 та 26.11.2018 відповідно.
21 листопада 2018 року ТОВ «УКРАВТОТЕХТРЕЙД» (надалі за текстом - відповідач 1), діючи на підставі Договору комісії N?6179/18/001064 від 21.11.2018, укладеного між відповідачем 1 та позивачем, продало ОСОБА_2 (відповідачу 3) належний позивачу автомобіль марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Як було встановлено, підпис в Договорі комісії N?6179/18/001064 від імені ОСОБА_1 виконаний не позивачем, а іншою особою, що вбачається з Висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 13.02.2020 N?17-3/204 у кримінальному провадженні N?12018100060005599.
29.11.2018 між ОСОБА_1 , від імені якого за Довіреністю серії ННМ N?208733 виступав ОСОБА_2 , та ВП «Харківська філія ТОВ «ДІМЕТРЕЛ» (надалі за текстом - відповідач 2) було укладено Договір комісії N?7284/18/003169 на продаж автомобіля марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 , який того ж дня було передано у власність ОСОБА_3 (надалі за текстом - відповідач 4).
Висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 13.02.2020 N?17-3/204 у кримінальному провадженні N?12018100060005599 встановлено, що Довіреність серії ННМ N?208733, на підставі якої начебто в інтересах позивача відповідач 3 уклав з відповідачем 2 Договір комісії N?7284/18/003169 на продаж автомобіля марки JAGUAR XF, підписана не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Вбачається, що всі наведені вище обставини стали предметом досудового розслідування (кримінальне провадження N?12018100060005599 від 10.12.2018), в рамках проведення якого було встановлено факт незаконного заволодіння автомобілем марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова ( шас1 ): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 та автомобілем марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 шляхом обману, у тому числі із використанням завідомо підроблених документів.
На момент розгляду справи, за результатами проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні N?12018100060005599 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289 та ч. 4 ст. 358 КК України, автомобіль марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 та автомобіль марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 були повернуті їх фактичному власнику - ОСОБА_1 , при цьому, формальним власником автомобіля марки AUDI Q7 досі залишається ОСОБА_2 , а власником автомобіля марки JAGUAR XF - ОСОБА_3 .
Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Право приватної власності, як це закріплено у статті 41 Конституції України є непорушним і набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (ст. 202 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину прямо встановлені у статті 203 ЦК України, зокрема:
ч. 1 (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам);
ч. 3 (волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі);
ч. 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним).
У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За нормами статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Щодо автомобіля марки AUDI Q7, суд зауважує наступне.
Як було зазначено вище, за Договором комісії №6179/18/001064 від 21.11.2018, ТОВ «УКРАВТОТЕХТРЕЙД» (відповідач 1) взяло на себе зобов?язання за дорученням ОСОБА_1 (позивача) здійснити продаж автомобіля марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Того ж дня, за Договором купівлі-продажу транспортного засобу N?6179/18/001064, відповідач 1 передав названий автомобіль у власність ОСОБА_2 (відповідач 3), який у подальшому зареєстрував його у ТСЦ N?8041, внаслідок чого автомобілю було присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні N?12018100060005599, судовим експертом Мариною Моргун зроблено висновок, що «підпис в Договорі комісії N?6179/18/001064 від 21.11.2018 від імені ОСОБА_1 в графі «Комітент» виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою».
Таким чином, ТОВ «УКРАВТОТЕХТРЕЙД» не отримувало від позивача жодних доручень, спрямованих на продаж автомобіля марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що правочин, укладений у формі Договору купівлі-продажу транспортного засобу N?6179/18/001064 від 21.11.2018, який у свою чергу заснований на умовах Договору комісії N?6179/18/001064 від 21.11.2018, який від імені позивача було незаконно підписано іншою особою, - не відповідає тим вимогам, обов?язкове додержання яких є необхідним для його чинності, оскільки такий правочин:
а) суперечить не тільки фундаментальним приписам ЦК України, не тільки Основному Закону, як основоположному джерелу національного права, а й інтересам держави і суспільства, які не можуть бути заінтересантами вчинення на території України будь яких діянь з ознаками суспільно небезпечного характеру;
б) не містить будь яких ознак волі ОСОБА_1 , виявленої (спрямованої) позивачем на здійснення продажу автомобіля марки AUDI Q7;
в) не породжував жодних правових наслідків для ОСОБА_1 , притаманних подібній категорії правочинів, зокрема одержання певної грошової суми за товар, що підлягає продажу;
Фактично, Договір комісії N?6179/18/001064 від 21.11.2018 та Договір купівлі-продажу транспортного засобу N?6179/18/001064 від 21.11.2018 слугують об?єднаним механізмом незаконного заволодіння автотранспортним засобом марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .
Щодо автомобіля марки JAGUAR XF, суд зауважує наступне.
За Договором комісії від 29.11.2018 N?7284/18/003169, укладеним між ОСОБА_1 та ВП «Харківська філія ТОВ «ДІМЕТРЕЛ», відповідач 2 взяв на себе зобов?язання за дорученням позивача здійснити продаж автомобіля марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .
Підписантом вказаного Договору комісії N?7284/18/003169 зі сторони позивача був ОСОБА_2 (відповідач 3), який на підтвердження своїх представницьких повноважень надав Довіреність серії ННМ N?208733 від 28.11.2018, зареєстровану за N?181 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертуном О.Ю..
Вказана Довіреність була надана на дослідження судовому експерту Київського НДЕКЦ МВС України Марині Моргун, яка за результатами проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні N?12018100060005599 від 10.12.2018 зробила Висновок від 13.02.2020 N?17-3/204, зокрема зазначивши, що підпис в Довіреності серії ННМ N?208733 від 28.11.2018 від імені ОСОБА_1 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Того ж дня, 29.11.2018 за Договором купівлі-продажу N?7284/18/003169 від 29.11.2018, ВП «Харківська філія ТОВ «ДІМЕТРЕЛ», діючи на основі Договору комісії N?7284/18/003169 від 29.11.2018 передало автомобіль марки JAGUAR XF у власність ОСОБА_3 (відповідач 4), який зареєстрував вказаний автомобіль у ТСЦ N?6342, в результаті чого автомобілю було присвоєно реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Правочин, укладений у формі Договору купівлі-продажу N?7284/18/003169 від 29.11.2018, який у свою чергу заснований на Договорі комісії N?7284/18/003169 від 29.11.2018, який від імені позивача незаконно підписано ОСОБА_2 , - категорично не відповідає тим вимогам, обов?язкове додержання яких є необхідним для його чинності, оскільки такий правочин за своєю правовою природою та наслідками від його укладання є абсолютно тотожним Договору купівлі-продажу транспортного засобу (AUDI Q7) N?6179/18/001064 від 21.11.2018
Відповідно до положень статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 392 ЦК України гарантує, що власник майна може пред?явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд зауважує, що визнання за ОСОБА_1 права власності на належні йому автомобілі AUDI Q7 та JAGUAR XF саме шляхом застосування наслідків недійсності тих правочинів, незаконне укладання яких призвело до порушення права власності, фактично відновить становище, яке існувало до моменту порушення прав позивача, а також нейтралізує будь які потенційні перешкоди на шляху реалізації ОСОБА_1 свого конституційного права.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Встановивши, що в даному випадку належні позивачу автомобільні засоби вибули з володіння власника не з його волі, та поза його згодою шляхом реєстрації права власності за відповідачами, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Щодо розподілу удових витрат, суд дійшов наступних висновків.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 202, 203, 215, 229, 316, 317, 321, 328, 382, 386, 391, 392, 717, 722 ЦК України, з урахуванням постанови Верховного Суду від 06.11.2009 року № 9 «Про практику розгляду судами справ про визнання правочинів недійсними», керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд», Відокремленого підрозділу «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним Договір комісії №6179/18/001064 від 21.11.2018, укладений між ТОВ «УКРАВТОТЕХТРЕЙД» (код в ЕДРПОУ: 37535195) та ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_13 ) з 21 листопада 2018 року.
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу транспортного засобу №6179/18/001064 від 21.11.2018, укладений між ТОВ «УКРАВТОТЕХТРЕЙД» (код » ЄДРПОУ: 37535195) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_14 ) з 21 листопада 2018 року.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКІІІ: НОМЕР_13 ) право власності на автомобіль марки AUDI Q7, 2008 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Визнати недійсним Договір комісії №7284/18/003169 від 29.11.2018, укладений між ВІІ «Харківська філія ТОВ «ДІМЕТРЕЛ» (код в ЄДРПОУ: 39919125) та ОСОБА_1 (РНОКП: НОМЕР_13 ) з 29 листопада 2018 року.
Визнати недійсним Договір купівлі-продажу №7284/18/003169 від 29.11.2018, укладений між ВП «Харківська філія ТОВ «ДІМЕТРЕЛ» (код в ЄДРПОУ: 39919125) та ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_16 ) з 29 листопада 2018 року.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_13 ) право власності на автомобіль марки JAGUAR XF, 2012 року випуску, номер кузова (шасі): НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд», Відокремленого підрозділу «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 402,40 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтотехтрейд», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Підгірна, 28А, код ЄДРПОУ 37535195,
Відокремлений підрозділ «Харківська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Діметрел», адреса місцезнаходження - м. Харків, вул. Шевченка, 62, код ЄДРПОУ 39919125,
ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_14 ,
ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_16 ,
Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві, адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11, код ЄДРПОУ 43611844.
Повний текст рішення виготовлений 09 червня 2025 року.
Суддя: